Рішення № 110642398, 03.03.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/22343/21

Провадження № 2/752/1536/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03.03.2023 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді Колдіної О.О.

за участі секретаря - Ракоїд Є.І.,

провівши заочний розгляд у відкритому судовому засіданні цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської окружної прокуратури міста Києва, третя особа Друга київська державна нотаріальна контора, про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва із позовом до відповідача у якому просить суд зняти арешт з усього майна ОСОБА_1 , накладеного 20.10.2004 року Другою київською нотаріальною конторою, на підставі постанови Шевченківської районної прокуратури міста Києва №60-085703 від січня 2004 року, реєстраційний номер обтяження: 1394386.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу на праві приватної власності належить 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 .

У липні 2019 року позивач вирішив продати належну йому частку та звернувся до приватного нотаріуса, яка повідомила йому, що відчуження частки не можливе, оскільки є заборона на відчуження об`єктів нерухомого майна.

22.07.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про зняття арешту. У відповідь прокуратура повідомила позивача про необхідність звернення до Шевченківського районного суду міста Києва, оскільки СВ Шевченківського РУ ГУМВС України у місті Києві проводилось досудове розслідування відносно позивача. Вироком Шевченківського районного суду міста Києва позивача було визнано винним у вчиненні злочину.

Як зазначає позивач, він звернувся до суду для ознайомлення з матеріалами справи, однак йому повідомили, що справа вже знищена, однак позивачу видали копію вироку.

Позивач звернувся до Другої київської державної нотаріальної контори із заявою про зняття арешту, однак йому знову було відмовлено та рекомендовано звернутись до суду.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Машкевич К.В. від 15.09.2021 року відмолено у відкритті провадження.

Постановою Київського апеляційного суду від 09.11.2021 року апеляційну скаргу позивача задоволено - ухвалу Голосіївського районного суду від 15.09.2021 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 30.11.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 18.08.2022 року до участі у справі залучено Шевченківську окружну прокуратуру міста Києва, як правонаступника Київської місцевої прокуратури №10.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 18.08.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

На момент розгляду справи відповідач не скористався своїм правом на подання письмового відзиву на позовну заяву, а тому справа розглядається на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

Представником позивача подана заява про розгляд справи у його відсутність та ухвалення заочного рішення.

Відповідач повторно не з`явився в судове засідання, про місце і час судового розгляду повідомлявся за місцем знаходження у встановлений ст.128 ЦПК України спосіб.

Представником третьої особи подано клопотання про розгляд справи у відсутність представника Другої київської державної нотаріальної контори.

На підставі положень ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе за згодою позивача провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 16.11.1998 року № НОМЕР_1 Державна адміністрація Московського району міста Києва посвідчує, що квартира АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та членам її сім`ї ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в рівних долях.

З інформаційної довідки №172838519 від 05.07.2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що позивачу належить 1/3 частки вищевказаної квартири.

Також, судом встановлено, що на майно ОСОБА_1 накладено арешт Другою київською державною нотаріальною конторою на підставі постанови №60-0857 від 03.01.2004 року Шевченківської прокуратури міста Києва.

У відповідь на заяву позивача про зняття арешту Київська місцева прокуратура №10 повідомила, що СВ Шевченківського РУ ГУМВС в м. Києві проводилось досудове розслідування у кримінальній справі №60-0857 відносно позивача. За результатами слідства вказану справу 23.02.2004 року з обвинувальним актом скеровано до Шевченківського районного суду міста Києва для розгляду по суті. Вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 20.04.2004 року позивача визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України. Матеріали справи у прокуратури відсутні.

У відповідь на заяву позивача про зняття арешту Друга київська державна нотаріальна контора повідомила позивача, що 03.01.2004 року ними було отримано від прокуратури Шевченківського району міста Києва постанову для виконання про накладення арешту на майно ОСОБА_1 .

Згідно вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 20.04.2004 року позивача визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України і призначено покарання без конфіскації майна. Цивільний позов не було заявлено.

Як встановлено судом арешт на майно, що належить позивачу, було накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі щодо на підставі положень КПК України 1960 року.

При цьому згідно з пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України 2012 року питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що позивач хоча і є учасником кримінального провадження, однак матеріали кримінального провадження відсутні в архіві в зв`язку із закінченням терміну їх зберігання і вирішити питання щодо скасування арешту майна у інший спосіб він позбавлений можливості.

Наявність тривалого обтяження майна у припиненому кримінальному провадженні порушує право власності позивача, а отже воно підлягає захисту в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

В порядку ст. 141 ЦПК України, суд вирішує питання розподілу судових витрат по справі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 280, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Шевченківської окружної прокуратури міста Києва, третя особа Друга київська державна нотаріальна контора, про скасування арешту майна задовольнити.

Зняти арешт з усього майна ОСОБА_1 , накладеного 20.10.2004 року Другою київською нотаріальною конторою, на підставі постанови Шевченківської районної прокуратури міста Києва №60-085703 від січня 2004 року, реєстраційний номер обтяження: 1394386.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, на підставі заяви відповідача про перегляд заочного рішення.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя