Рішення № 110641987, 04.05.2023, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6979/22

Провадження № 2/711/329/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06квітня 2023року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Кондрацької Н.М.,

при секретарі Мелещенко О.В.

за участю адвоката Наполової Т.А.

представника відповідача згідно доручення Прокопчук А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Черкаської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , після смерті якого, у встановлений законом строк, у приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Лічевецької Людмили Григорівни відкрилася спадщина. У Спадковому реєстрі зареєстрована спадкова справа за № 69445029 (у нотаріуса № 14/2022), за якою до складу спадщини входить: грошовий вклад з належними відсотками, нарахуваннями, компенсаціями та індексаціями в АТ КБ «Приватбанк» в сумі 5378 гривень та квартира АДРЕСА_1 , яка належить померлому на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого на товарній біржі «Українська Біржа Нерухомості» (Черкаська філія) 29.04.1996, р № 70-2. Спадкоємицею першої черги за законом є вона, як дружина померлого. Саме за її заявою про прийняття спадщини 06.07.2022 була відкрита спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 . Крім того, 09.08.2022 нотаріусу по пошті надійшла ще одна заява про прийняття спадщини від ОСОБА_2 , яка є сестрою померлого. Однак, подана заява не була оформлена належним чином (справжність підпису на заяві нотаріально не посвідчено) та оскільки ОСОБА_2 не відноситься до спадкоємців першої черги приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Лічевецькою Л.Г. 13 грудня 2022 року їй ОСОБА_1 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на рухоме майно (грошовий вклад). Щодо іншого спадкового майна, а саме квартири, приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Лічевецькою Л.Г. 13.12.2022 видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Відповідно до вказаної постанови нотаріус немає правових підстав для видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, оскільки у спадкоємиці відсутній документ, який посвідчував право власності померлого на квартиру. Зазначає, що при підготовці документів було встановлено, що у неї ( ОСОБА_1 ) відсутній оригінал договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 , який був зареєстрований на товарній біржі «Українська Біржа Нерухомості» 29 квітня 1996 року та право власності зареєстроване 23.04.1996 року у КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації». Отримання дублікату вказаного договору немає правових наслідків для можливості отримання у нотаріуса свідоцтва про права на спадщину, оскільки відповідно до абз.3 п.27 вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14.06.1994 року № 18/5 (що діяла на момент укладання договору) договір купівлі продажу нерухомого майна, що зареєстрований на біржі, повинен бути нотаріально посвідчений. Враховуючи, що в п.5 договору купівлі продажу квартири вказано, що покупець набуває права власності з дня реєстрації цього договору на товарній біржі, право власності було зареєстровано в КП «ЧООБТІ», про що мається відповідна довідка за № 32064о від 18.07.2022. Згідно цієї довідки право власності на квартиру АДРЕСА_1 станом на 01.01.2013 зареєстровано за ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так як за життя відповідний договір купівлі продажу квартири не був нотаріально посвідчений, то право власності на нерухоме спадкове майно можливо оформити лише в судовому порядку. Підстав для оскарження постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії не має. Вважає, що вона, як єдина спадкоємця першої черги за законом, має право на визнання за собою права власності в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 54,5 кв.м.

За таких обставин, просить визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 54,5 кв.м., в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2022, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Н.М. визначена для розгляду судової справи № 711/6979/22.

Ухвалою суду від 28.12.2022 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 21.03.2023 закрито підготовче судове засідання, справу призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Наполова Т.А. підтримала позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві та просила їх задовольнити в повному обсязі. Додатково зазначила, що у позивачки наявна копія договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , підписаного на товарній біржі «Українська Біржа нерухомості» (Черкаська філія ) 29.04.1996. Оригінал вказаного договору ОСОБА_1 через неодноразове зібрання документів (тривожної валізки), у зв`язку із військовою агресією росії проти України, не може знайти. Однак, при оформленні спадщини, нотаріусом було зроблено запит до КП «ЧООБТІ», якою у паперовому вигляді надана копія цього договору від 29.04.1996, який належним чином був зареєстрований у КП «ЧООБТІ», та на підставі чого було видано довідку від 18.07.2022 про підтвердження права власності станом на 01.01.2013 за ОСОБА_3 , яка міститься у матеріалах справи. До того ж, звернула увагу суду, на пункт 5 вказаного договору, де зазначено, що покупець набуває права власності на згадану квартиру з дня реєстрації цього договору на товарній біржі «Українська Біржа нерухомості» (Черкаська філія). Вважає, що право власності ОСОБА_3 на вказану квартиру підтверджене копією договору та довідкою КП «ЧООБТІ», як реєструючого органу того часу, де за вимогами законодавства того часу цей договір був належним чином зареєстрований, про що видана відповідна згадана довідка, що є доказом права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 . Тож, після смерті чоловіка ОСОБА_3 , його дружина як спадкоємиця першої черги звернулась до нотаріуса щодо отримання спадщини, в тому числі і на цю квартиру. Однак через відсутність саме оригіналу договору від 29.04.1996, враховуючи положення Порядку вчинення нотаріальних дій, який передбачає для отримання свідоцтва на право на спадщину надання оригіналів правовстановлюючих документів, ОСОБА_1 постановою від 13.12.2012 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на дану квартиру. Таким чином, для реалізації своїх спадкових прав та отримання спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_1 звернулася до суду. Судові витрати позивач залишає за собою.

У судовому засіданні представник відповідача Черкаської міської ради за довіреністю Прокопчук А.П. позовні вимоги не визнала та заперечувала проти задоволення позову. Відзив на позовну заяву до суду подано не було. Додатково зазначила, що позивачем визначене невірно коло відповідачів, зокрема, Черкаська міська рада є неналежним відповідачем, оскільки навіть у разі відсутності спадкоємців першої черги вона не могла б звернутися до суду з позовом про визнання спадщини відумерлою, так як вбачається наявність потенційних спадкоємців другої черги. Сестра померлого ОСОБА_3 ОСОБА_2 , яка визначена позивачем третьою особою має ознаки заперечень щодо позовних вимог, а тому саме вона на їхню думку, має бути відповідачем у справі. Крім того, вважають, що позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав, оскільки при ліквідації товарної біржі, всі її документи були передані в архів і позивач могла б спробувати взяти копію купівлі продажу квартири від 29.04.1996 з архіву, проте таких спроб не робила. Таким чином, просить відмовити у задоволенні позовних вимог із вказаних нею підстав.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, до початку надала заяву, у якому просила розгляд справи здійснювати без її участі.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи у їх сукупності та взаємозв`язку і вирішення спору по суті, приходить до такого висновку.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України)

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 08.01.2022.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 14.03.1996., померлий є чоловіком позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Після смерті ОСОБА_3 07.01.2022 залишилось спадкове майно, яке складається із грошових вкладів, з належними відсотками, нарахуваннями, компенсаціями та індексаціями, що знаходиться в АТ КБ «Приватбанк» на картковому рахунку в сумі 5378,35 гривень та квартира № 183, що знаходиться у АДРЕСА_2 , придбана ним за життя на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого на товарній біржі «Українська Біржа Нерухомості» (Черкаська філія) 29.04.1996 року, реєстраційний номер 70-2.

Тож, позивачка ОСОБА_1 06.07.2022, будучи спадкоємецею першої черги, звернулася до Приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Лічевецької Л.Г. із заявою про прийняття спадщини, за якою відповідно, була заведена спадкова справа № 14/2022.

Крім того, відповідно до копії спадкової справи, наданої на запит суду, вбачається, що на адресу приватного нотаріуса Лічевецької Л.Г. 09.08.2022 засобами поштового зв`язку надійшла заява про прийняття спадщини від ОСОБА_2 , яка є рідною сестрою померлого та відповідно спадкоємцем другої черги.

На вказану заяву Приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Лічевецькою Л.Г. 17.08.2022 на адресу ОСОБА_2 направлено лист, яким вона повідомляє, що її заяву від 09.08.2022 долучено до спадкової справи 14/2022. Одночасно роз`яснює, що відповідно до п. 2 ст. 1269 Цивільного кодексу України, заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Також підпунктом 3.5 пункту З глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, передбачено, що якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Наголошує, що ОСОБА_2 необхідно надіслати заяву про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , оформлену належним чином (засвідчити справжність підпису нотаріально), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Також встановлено, що 13.12.2022 приватним нотаріусом Лічевецькою Л.Г. на ім`я ОСОБА_1 , яка є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові вклади, з належними відсотками, нарахуваннями, компенсаціями та індексаціями, що знаходиться в АТ КБ «Приватбанк» на картковому рахунку в сумі 5378, 35 грн.

Разом з тим, постановою від 13.12.2023 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 , після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживав за адресою: АДРЕСА_3 .

При цьому, в обґрунтування вказаної постанови зазначено, що 13 грудня 2022 року до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Лічевецької Л.Г. звернулась дружина померлого ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_3 , з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану квартиру АДРЕСА_4 . Відповідно до інформаційної довідки, виданої Комунальним підприємством «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» 18.07.2022 року № 32064 о, яка міститься в матеріалах спадкової справи, право власності на вказану квартиру належить померлому на підставі Договору купівлі-продажу, зареєстрованого на товарній біржі "Українська біржа нерухомості" 29.04.1996 року реєстраційний № 70-2. Спадкоємицею ОСОБА_1 було надано нотаріусу документи, то підтверджують факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства. При цьому, ОСОБА_1 повідомила, що документ, який посвідчував право власності померлого на квартиру у неї відсутній і тому надати його нотаріусу для видачі свідоцтва про право на спадщину неможливо. Тож, даний факт, став підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану квартиру.

У матеріалах справи міститься копія договору від 29.04.1996, за яким, керуючись протоколом відкритих торгів № 1 підписаним на товарній біржі «Українська біржа Нерухомості» (Черкаська філія) 29.04.1996, ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_3 купив квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки КП «ЧООБТІ» № 32064 о від 18.07.2022, виданій ОСОБА_1 , вбачається, що станом на 01.01.2013 право власності на квартиру, зареєстровано у КП «ЧООБТІ» на ім`я ОСОБА_3 на підставі догоовру купівлі-продажу, зареєстрованого на товарній біржі «Українська біржа Нерухомості» (Черкаська філія) 29.04.1996 р. № 70-2.

Оригінал вказаного договору, не був предметом дослідження у ході розгляду справи, оскільки у позивача він відсутній, а спроб щодо отримання цього договору або завіреної належним чином його копії у відповідних установах позивач не вчиняв.

Будь яких інших документів, підтверджуючих право власності на цю квартиру до суду не надано.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до положення статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців) стаття 1216 ЦК України.

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Слід зазначити, що згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Дія актів цивільного законодавства в часі регламентована ст. 5 ЦК України.

Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2004 року), Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними № 9 від 06.11.2009 року встановлено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно зі ст. 153 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), який діяв на момент укладення правочину (договору купівлі - продажу квартири від 29.04.1996), договір є укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

За змістом ст. 224 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 227 ЦК УРСР (1963 року), що діяв на час укладення договору, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.

Згідно частини 1 статті 47 ЦК України (1963 року) нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про товарну біржу", товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій.

Статтею 2 Закону України "Про товарну біржу" встановлено, що основними принципами діяльності товарної біржі є рівноправність учасників біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін, публічність проведення біржових торгів. Отже, товарна біржа - це оптовий, регулярно діючий ринок, де відбувається торгівля сировиною, матеріалами, іншими товарами, допущеними до обігу на біржі, створений для зручності здійснення комерційної діяльності юридичними та фізичними особами, які, в свою чергу, повинні бути обов`язково зареєстрованими відповідною біржою як її учасники.

На товарних біржах здійснюються біржові операції, які повинні відповідати сукупності вимог, установлених статтею 15 Закону України "Про товарну біржу", згідно з якою угода вважається укладеною на біржі: якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; якщо її учасниками є члени біржі; якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Як зазначалося вище, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі ж порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, слід виходити із його ефективності (стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), а це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України. Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

У частині другій статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Порушені право чи інтерес підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним способом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Отже, розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Позивач ОСОБА_1 , звернувшись до суду із позовом про визнання права власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1 , вважає її спадковим майном, однак допустимих, належних та обґрунтованих доказів цього не надає.

При цьому, позивачем не порушено питання визнання дійсним, укладеного за життя ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та підписаного 29.04.1996 на товарній біржі «Українська біржа Нерухомості» (Черкаська філія).

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на наведене, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права при зверненні до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування відповідно до положень статті 16 ЦК України.

Вказане судове рішення, як на думку суду, не порушує права будь-яких осіб і є законним та справедливим.

На підставі викладеного, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 81, 89, 256, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 279 ЦПК України ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлений 17.04.2023.

Головуючий: Н. М. Кондрацька