Ухвала суду № 110640872, 02.05.2023, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/3491/23

Провадження № 2-з/359/33/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2023 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі судового засідання Воскбоєвій С.Ф.

за участю

представника заявника ОСОБА_1

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київська область із заявою про забезпечення позову, яким просить застосувати захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Посилається на те, що нею пред`явлений позов до Бориспільського міськрайонного суду із вимогою про визнання недійним договору дарування квартири. Провадження в справі не відкрито.

Позовна заява обгрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_3 . В межах шестимісячного строку для прийняття спадщини нею до Ірпінської державної нотаріальної контори була подана заява про прийняття спадщини. ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем за заповітом щодо всього майна, яке на момент смерті належало померлому спадкодавцю - ОСОБА_3 . Після смерті її матері заявник не змогла знайти документи частину спадкового майна, яке повинно було залишитись після смерті спадкодавця. У зв`язку із відсутністю документів на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 заявник звернулась до адвоката Бойкініча Р.С. На адвокатський запит Листом КП «Бориспільське бюро технічної інвентиризації» №347 від 27 березня 2023 року повідомлено, що станом на 31 грудня 2012 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі Договору дарування. Відповідно до Договору дарування ОСОБА_5 дарує ОСОБА_4 належну їй на праві власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Договір підписано представником ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Мати заявника - ОСОБА_3 є донькою власника квартири ОСОБА_5 . ОСОБА_5 є бабусею заявниці. Після смерті бабусі - ОСОБА_5 все належне їй на праві власності майно мало бути успадковане матір`ю заявниці ОСОБА_3 , яка була спадкоємцем першої черги за законом, а після смерті матері ОСОБА_2 .

Позивачу достовірно відомо про те, що Довіреність, яка начебто видана бабусею ОСОБА_5 нею не підписувалась, підпис на довіреності їй не належить.

Враховуючи те, що предметом розгляду даного спору є визнання недійсним договору дарування квартири, у Позивача є достатні підстави вважати, що квартира, яка зареєстрована за Відповідачем може бути реалізована нею, а тому невжиття заходу забезпечення позову у вигляді арешту майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Представник заявника у судовому засіданні заяву про забезпечення позову підтримав та просив її задовольнити у повному обсязі.

Суд, заслухавши думку представника, дослідивши подану заяву про забезпечення позову, дійшов до наступного.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.3 ст.150 цього ж Кодексу заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути обмежений у своїй власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зі змісту відповіді КП «Бориспільське бюро технічної інвентиризації» №347 від 27 березня 2023 року вбачається, що станом на 31.12.2012 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності гр.. ОСОБА_4 .

З інформаційної довідки №330690152 від 28.04.2023 року слідує, що відомості про квартира за адресою: АДРЕСА_1 , Державний реєстр речових прав та Реєстр прав власності на нерухоме майно не містить.

Ця обставина свідчать про те, що вказана квартира належить ОСОБА_4 та остання може безперешкодно відчужити вказану квартиру у власність інших осіб. Після цього виконання рішення суду про задоволення позову стане неможливим.

Крім того, ОСОБА_2 буде вимушена додатково оспорювати договори відчуження спірної квартири. Це свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову також істотно ускладнить ефективний захист прав позивача.

Обрані заходи забезпечення позову повністю відповідають змісту заявлених вимог та є співмірними їх розміру.

З огляду на це суд вважає, що з метою забезпечення пред`явленого позову допустимо накласти решт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст.149, 153, 258, 259, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В межах виконання даної ухвали визначити, що :

-стягувачем є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

-боржником є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКППФО невідомий.

Ухвала судді набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційне оскарження цієї ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя С.С. Чирка