Ухвала суду № 110637733, 04.05.2023, Харківський окружний адміністративний суд

справа №520/336/23

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питання повернення позову

04 травня 2023 р. м. Харків Суддя Харківського окружного адміністративного суду Старосєльцева О.В., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття до розгляду позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , третя особа - Міністерство оборони України про (з урахуванням наданих уточнень): 1) визнання протиправним та скасування п. 14 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 25 листопада 2022 року №83-РС у зв`язку з протиправним призначенням позивача на нижчу посаду; 2) визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) щодо виключення позивача зі списків особового складу частини; 3) визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 23.11.2022 №266 в частині усунення ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків та нарахування грошового забезпечення, як такому, що відмовився виконувати бойове розпорядження, за місяць у якому здійснювалося таке порушення; 4) визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 17.12.2022 №111 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення стягнення - попередження про неповну службову відповідність , -

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом 09.01.2023р. (поштовий конверт з позовною заявою на адресу суду направлено 05.01.2023 року).

Ухвалою суду від 30.01.2023р. позов було залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків в оформленні матеріалів позову протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позову без руху. Встановлено, що способом усунення недоліків є подання до суду: уточнень позовних вимог, у тому числі, із зазначенням дати та номера оскаржуваного наказу щодо виключення зі списків особового складу частини; письмових обґрунтувань стосовно часу ознайомлення з наказами від 25.11.2022 року №83-РС, від 23.11.2022 №266 та від 17.12.2022 №111 в оскаржуваних частинах з зазначенням, коли саме позивачу стало відомо про прийняття наказів від 25.11.2022 року №83-РС та від 23.11.2022 №266; заяви про поновлення місячного строку звернення до суду з наданням доказів поважності причин його пропуску (в разі його пропуску).

Вказану ухвалу від 30.01.2023р. було отримано позивачем 11.02.2023р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте, до теперішнього часу позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, виявлені ухвалою суду від 30.01.2023р.

За змістом п.9 ч.3 ст.2, ч.2 ст.44, ч.1 ст.45 КАС України учасники справи повинні діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до власних прав і здійснювати реалізацію цих прав таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, і стосовно дотримання строку звернення до адміністративного суду.

Такий висновок цілком корелюється із правовою позицією постанови Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №826/22361/15 та постанови Верховного Суду від 20.04.2022р. у справі №807/627/16.

За правилами ч.1 ст.122 і ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано у межах строку звернення до суду, встановленого законом, а перебіг згаданого строку розпочинається з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення власних прав (інтересів).

З положень наведених норм процесуального закону витікає, що законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення власних прав (інтересів), а й об`єктивної можливості особи знати про існування таких фактів, а тому застосовану законодавцем конструкцію «повинна була дізнатись» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення власних прав (інтересів).

Такий висновок цілком корелюється із правовою позицією постанови Верховного Суду від 31.03.2021р. по справі №520/3047/2020 та постанови Верховного Суду від 20.04.2022р. у справі №807/627/16.

Відносно спірних правовідносин встановлено місячний строк звернення до суду відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України.

Зі змісту позовної заяви та специфіки щоденного проходження військової служби в умовах правового режиму військового стану позивач не міг не знати про призначення його на нижчу посаду 25.11.2022 року.

До суду з даним позовом позивач звернувся 09.01.2023 року (поштовий конверт з позовною заявою на адресу суду направлено 05.01.2023 року), а отже поза межами установленого процесуальним законом строку.

Згідно з ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до ч.1 ст.121 та ч.1 ст.123 КАС України умовою для поновлення пропущеного процесуального строку є поважність причини, котра зумовила такий стан практичної реалізації процесуального права чи обов`язку.

Тому до кола поважних причин пропуску процесуального строку можуть бути віднесені реально існуючі обставини фактичної дійсності, які не залежать від внутрішньої волі заінтересованої особи, мали місце протягом перебігу пропущеного строку і створюють істотні та обєктивно непереборні чи нездоланні перешкоди або труднощі у виконанні конкретної процесуальної дії у межах встановленого законом проміжку часу, у тому числі і подання позову.

Такий висновок цілком корелюється із правовою позицією постанови Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19 та постанови Верховного Суду від 06.04.2023р. у справі №320/7204/21.

Докази існування цих обставин відповідно до ч.1 ст.77, ч.2 ст.79, ч.1 ст.123, ч.2 ст.123, ч.4 ст.161, ч.6 ст.161 КАС України повинні бути подані до суду разом із позовом, бо на етапі відкриття провадження у справі у суду відсутні повноваження витребовувати будь-які докази.

Такий висновок цілком корелюється із правовою позицією постанови Верховного Суду від 31.03.2021р. по справі №520/3047/2020 та постанови Верховного Суду від 19.12.2022р. у справі №420/13281/20, де указано, зокрема, що суд вивчає лише ті докази, що надійшли разом з позовною заявою.

Проте, до теперішнього часу позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, виявлені ухвалою суду від 30.01.2023р., а докази, що надійшли разом з позовною заявою не доводять обставин дотримання позивачем місячного строку звернення до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

ухвалив:

1.Позовну заяву - повернути.

2.Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3.Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

4. Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.

Суддя О.В. Старосєльцева