Рішення № 11063325, 20.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

20.08.10                                                                                           Справа № 31/54 (30/110)

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Миколаївської міської ради Львівської області, м. Миколаїв Львівської області

до відповідача:Приватної агрофірми „Дністер”, с. Верин Миколаївського району Львівської області

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Білінської Любов Іванівни, с. Розвадів Миколаївського району Львівської області за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», м. Стрий Львівської області

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Відділу освіти Миколаївської районної державної адміністрації, м. Миколаїв Львівської області про:витребовування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності

                                                                                          Суддя Артимович В.М.

                                                                                          При секретарі Митник М.Б.

Представники

від позивача:Семенина В.М. - представник;

від відповідача:Савка Б.П. –представник;

від третьої особи-1:не з’явився;

від третьої особи-2:Мельник Г.В. –представник;

від третьої особи-3:не з’явився. Представникам сторін роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторони подали відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Миколаївської міської ради Львівської області, м. Миколаїв Львівської області, надалі –позивач, до Приватної агрофірми „Дністер”, с. Верин Миколаївського району Львівської області, надалі –відповідач, про витребування з незаконного користування відповідача в користь позивача будівлі колишньої початкової школи по вул. Радів, 30 у м. Миколаєві Львівської області вартістю 21139,00 грн. та визнання права власності на будівлю колишньої початкової школи по вул. Радів, 30 у м. Миколаєві Львівської області за територіальною громадою м. Миколаїв Львівської області. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідач без будь-яких правових підстав самовільно користується спірною будівлею. В обґрунтування позовних вимог про визнання права власності позивач покликається на рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради депутатів трудящих від 26.12.1958 № 290, від 06.08.1959 № 170, від 25.09.1963 р. № 235, від 09.10.1963 р. № 249, від 11.12.1963 р. № 285, від 25.12.1963 р. № 301.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.08.2009 р. у справі № 30/110 в задоволені позову позивачу відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2009 р. у вказаній справі рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача –без задоволення.

Вищим господарським судом України постановою від 06.04.2010 р. рішення Господарського суду Львівської області від 27.08.2009 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2009р. у справі № 30/110 скасовано та матеріали справи направлено до Господарського суду Львівської області на новий розгляд.

Ухвалою суду від 21.05.2010 р. справу № 30/110 прийнято до провадження, присвоєно справі новий № 31/54 (30/110) та призначено її розгляд на 09.06.2010 р.

08.06.2010 р. за вх. № 10991 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву.

Ухвалою суду 09.06.2010 р. до участі у даній справі судом залучено Білінську Любов Іванівну, с. Розвадів Миколаївського району Львівської області, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, надалі –третя особа-1.

22.06.2010 р. відповідачем подано суду клопотання про відкладення розгляду справи, продовження строку вирішення спору в порядку ст. 69 ГПК України, до якого додано письмові заперечення третьої особи-1 на позов.

Господарським судом ухвалою від 05.08.2010 р. за клопотанням позивача і відповідача продовжено строк вирішення спору до 20.08.2010 р., а також залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», надалі –третя особа-2, та Відділ освіти Миколаївської районної державної адміністрації, надалі –третя особа-3.

Через канцелярію суду 20.08.2010 р. третьою особою-3 подано письмові пояснення на позов. В яких третя особа-3 інформує суд про те. що спірний об’єкт нерухомості не був власністю відділу освіти, не знаходився та не знаходиться на обліку у відділі освіти. Також у вказаному поясненні відділ освіти просить суд розглянути спір без участі представника третьої особи-3.

В судове засідання 20.08.2010 р. з’явилися представники позивача, відповідача та третьої особи-2, які надали суду пояснення по суті спору. При цьому представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд відкласти розгляд справи для надання додаткових доказів. Представник відповідача позовні вимоги заперечив повністю з підстав, викладених у письмовому запереченні на позов. В судовому засіданні 20.08.2010 р. представником третьої особи-2 подано оригінали реєстраційної справи на спірний об’єкт нерухомості, які були оглянуті судом та копії долучені до матеріалів справи. Суд, розглянувши клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, відмовив в його задоволенні з тих підстав, що строк розгляду спору згідно ч. 3 ст. 69 ГПК України може бути продовжений судом не більш як на п’ятнадцять днів, а ухвалою від 05.08.2010р. судом за клопотанням позивача і відповідача продовжено строк вирішення спору до 20.08.2010 р. Крім того, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 20.08.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 25.08.2010 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами і третіми особами, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Спірна будівля колишньої школи, що знаходиться у по вул. Радів, 30 у м. Миколаєві Львівської області загальною площею 391,7 кв.м., на яку просить визнати право власності позивач, введена в експлуатацію у 1959 році, що підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи (том 1, а.с. 36) та не заперечується сторонами спору.

Рішенням позивача за № 154 від 04.05.2007 р. вказаній вище будівлі присвоєно поштову адресу: м. Миколаїв, вул. Радів, 30 (том 1, а.с. 27).

Як вбачається з довідки Управління сільського господарства і продовольства Миколаївської районної державної адміністрації за № 90 від 08.07.2005 р. (том 1, а.с. 85) загальними зборами працівників колгоспу (КСП) «Дністер»25.07.1994 р. колгосп «Дністер» було реорганізовано в Агроторгову селянську спілку «Дністер», яка стала правонаступником колгоспу. Згідно з протоколом № 2 від 12.12.1997 р. Агроторгову селянську спілку «Дністер»реорганізовано в Приватну агрофірму «Дністер», яка і стала правонаступником Агроторгової селянської спілки «Дністер». Вказане також підтверджується п. 1.3 статуту відповідача, перереєстрованого 23.07.1998 р. (том 1, а.с. 74-75), згідно якого агрофірма є правонаступником майна Агроторгової селянської спілки «Дністер»у частині базових зобов’язань, та п. 3 виписки з протоколу № 2 зборів уповноважених Агроторгової селянської спілки «Дністер»від 12.12.1997 р. (том 1, а.с. 84).

Суд, дослідивши матеріали справи, зокрема копії інвентаризаційної та реєстраційної справи, встановив, що «будівля колишньої школи», «цех Радів», «цех пластмасових виробів»є одною і тою ж спірною будівлею, що знаходиться у м. Миколаєві Львівської області по вул. Радів, 30.

З матеріалів справи (том 1, а.с. 102 –107), інвентарної картки № 483 обліку основних засобів (том 2, а.с. 12) вбачається, що спірна будівля знаходилась на балансі колгоспу «Дністер», а згодом відповідача.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Всупереч вказаним вище нормам позивачем не подано суду належних і допустимих доказів того, що спірна будівля побудована позивачем, перебувала на його балансі чи утворених позивачем юридичних осіб, використовувалась як школа чи інший об’єкт соціальної сфери із 1973 року. З письмових пояснень Відділу освіти Миколаївської районної державної адміністрації вбачається, що спірна будівля не була власністю відділу освіти, не знаходилась та не знаходиться на обліку у відділі освіти. Слід зазначити, що усі рішення Виконкому Миколаївської міської ради депутатів трудящих, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, стосуються ремонту спірної будівлі, а не її будівництва. Доказів виконання рішення Виконкому Миколаївської міської ради депутатів трудящих № 26 від 25.03.1965р. «Про передачу на баланс Миколаївського комбінату комунальних підприємств приміщення початкової школи по вулиці Радів», зокрема доказів передачі та прийняття його на баланс Миколаївського комбінату комунальних підприємств, позивачем під час нового розгляду справи місцевому господарському суду не подано. Листи архівного відділу Миколаївської районної державної адміністрації (том 1, а.с. 154 –155) не є тими належними і допустими доказами в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 ГПК України, як кошториси, акти виконаних робіт, довідки про вартість, виписки з бухгалтерських вниг тощо, які можуть свідчити про будівництво та належність спірної будівлі позивачеві.

Згідно з актом передачі майнового паю в натурі від 30.07.2004 р. головою цілісного майнового комплексу Приватної агрофірми «Дністер»передано, а головою цілісного майнового комплексу м. Миколаїв прийнято майно загальною вартістю 76140,62 грн., в тому числі цех Радів.

10.09.2009 р. позивачем видано третій особі-1 свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ЛВ № ІХ 346714, згідно якого частка третьої особи-1 у загальній вартості майна пайового фонду становила 1,12 відсотків або 21640,00 грн.

Згодом загальні збори пайовиків прийняли рішення, оформлене протоколом № 3 від 14.09.2009р., про виділення Білінській Л.І. –третій особі-1 у даній справі приміщення «підсобний цех Радів»у м. Миколаєві по вул. Радів, 30 за викуплені частки майнових паїв.

Виконкомом Миколаївської міської ради прийнято рішення № 381 від 17.11.2009 р. «Про оформлення права власності на будівлю підсобного цеху по вул. Радів, 30 в м. Миколаєві», згідно якого вирішено оформити право власності та видати свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю «Цех Радів»по вул. Радів, 30 у м. Миколаєві Львівської області гр. Білінській Любов Іванівні.

Як вбачається з реєстраційої справи на спірну будівлю саме позивачем у даній справі 23.03.2010 р. видано третій особі-1 свідоцтво про право власності на нерухоме майно –нежитлову будівлю колишньої школи, позначену на плані літ. «А-1», площею 393,5 кв.м., що знаходиться у м. м. Миколаєві Львівської області по вул. Радів, 30. Вказане свідоцтво зареєстроване третьою особою-2 - Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації»в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 23.03.2010 р., що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25660037 від 23.03.2010р.

Подані позивачем в обґрунтування позовних вимог рішення Виконкому Миколаївської міської ради № 363 від 14.11.2006 р., рішення позивача № 196 від 01.03.2007 р. та № 886 від 24.11.2009 р. судом не беруться до уваги, оскільки вони визнані незаконними та скасовані постановою Миколаївського районного суду від 03.04.2009 р. у справі № 2а249 2009 р. та постановою Миколаївського районного суду від 26.02.2009 р. у справі № 2а218 2010 р., які набрали законної сили.

Зазначені вище обставини справи підтверджують проведення процедури паювання в процесі реорганізації колгоспу «Дністер», яка вже завершена, а також те, що спірна будівля правомірно включена в пайовий фонд КСП. Позивачем у справі не подано суду як доказів визнання незаконними чи неправомірними рішень про паювання майна, так і визнання недійсним чи скасування будь-яким чином рішення Виконкому Миколаївської міської ради № 381 від 17.11.2009 р. «Про оформлення права власності на будівлю підсобного цеху по вул. Радів, 30 в м. Миколаєві».

У відповідності до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 Цивільного кодексу).

Відтак, позовна вимога про визнання за позивачем права власності на спірну будівлю є безпідставною, а тому не підлягає задоволенню.

Зважаючи на безпідставність позовних вимог про визнання права власності, проаналізувавши норму ст. 387 Цивільного кодексу України, згідно якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовної вимоги позивача про витребування з незаконного користування відповідача спірної будівлі.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача. Зважаючи на те, що позивачем всупереч нормам Декрету КМ України «Про державне мито»та вимог ГПК України не сплачено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу їх слід стягнути із позивача в дохід державного бюджету враховуючи вартість спірного майна, визначену третьою особою-2.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 4-3, 4-5, 4-7, 12, 32, 33, 34, 43, 49, 69, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          В задоволенні позову відмовити повністю.

2.          Стягнути із Миколаївської міської ради (81600, вул. А.Шептицького, 82, м. Миколаїв Львівської області; код ЄДРПОУ 26411657) в дохід державного бюджету державне мито в сумі 296,39 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

3.          Наказ видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя