Ухвала суду № 110631841, 03.05.2023, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/1616/23

2/301/443/23

У Х В А Л А

"03" травня 2023 р. м. Іршава

Суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Бобик О.І. розглянувши матеріали за позовом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області до ОСОБА_1 , проконфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення,

в с т а н о в и в:

Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 проконфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того, що подана позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст. 175-177 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

У ч. 5 ст. 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). При цьому, у ч. 2 ст. 83 ЦПК України вказано, що позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Крім того, відповідно до п.п. 4, 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. В ч. 6 ст. 175 ЦПК України також визначено, що у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Всупереч п. 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено повну адресу місця проживання чи перебування відповідача.

Встановлено, що позов подано з тих підстав, що відповідач ОСОБА_1 є громадянином іноземної держави, йому на праві приватної власності більше одного року належать земельні ділянки сільськогосподарського призначення, а тому це є підставою для припинення права власності на такі земельні ділянки шляхом їх конфіскації.

Таким чином визначальним в цьому спорі є наявність відповідача ОСОБА_1 громадянства іноземної держави.

Разом з тим, як в позовній заяві не зазначено, так і до позовної заяви не додано доказів того, що відповідач є громадянином іноземної держави, тобто особою, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав, зокрема, інформації Державної міграційної служби України.

Крім того, відповідно до положень Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» документом, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в`їзд або виїзд з держави і визнається Україною, є паспортний документ іноземця, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН.

Таким чином наявність у відповідача громадянства іноземної держави слід обґрунтувати належним чином та представити відповідні докази.

Крім того слід звернути увагу на таке.

Згідно з п.п. 2, 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Так, в позовній заяві ціну позову визначено у розмірі 6929,73 грн., що розраховано на підставі доданих до позову нормативних грошових оцінок спірного майна (земельних ділянок з кадастровими номерами: 2121984800:06:001:0180, 2121984800:06:001:0178 та 2121984800:06:001:0179), відповідно до яких вартість земельних ділянок становить у розмірі 6929,73 грн. Саме з указаної суми позивачем при поданні позову сплачено судовий збір.

Разом з тим визначення позивачем ціни позову на підставі нормативно грошової оцінки земельних ділянок є помилковим.

Так, відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

При цьому, нормативну грошову оцінку земельних ділянок проводять юридичні особи, які є розробниками документації із землеустрою. За результатами проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту складається технічна документація, яка затверджується сільською, селищною, міською радою. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Експертну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють суб`єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», а також інших нормативно-правових актів. За результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Отже, зважаючи на п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України та норми Закону України «Про оцінку земель», для визначення вартості об`єкта, тобто ціни позову, необхідно виходити із експертної грошової оцінки спірного майна.

На підставі викладеного, позивач повинен визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній вартості спірного майна (звіт експертної грошової оцінки) та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру відповідно до дійсної ціни позову.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (939400,00 грн.).

Платіжні реквізити для перерахування судового збору: отримувач коштів: ГУК у Зак. обл/Іршавська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895; МФО 899998, рахунок отримувача UA758999980313131206000007377; код класифікації доходів бюджету 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір; призначення платежу «судовий збір за позовом (ПІБ чи найменування), Іршавський районний суд Закарпатської області.

Окремо звертається увага на таке. З позовної заяви вбачається, що місце проживання відповідача зазначено Чеську Республіку.

В силу ст. 190 ЦПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 498 ЦПК України у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 3 ст. 499 ЦПК України судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Позивач в позові зазначає про те, що відповідно до положень міжнародних документів, передбачено можливість вручення документів українською мовою одержувачеві, якщо він згодний добровільно їх прийняти.

У зв`язку з цим, позивачу необхідно належним чином надати підтвердження добровільної згоди відповідача на прийняття документів українською мовою та, відповідно, підтвердження розуміння відповідачем української мови.

Додатково також звертається увага на те, що зміст позовних вимог має бути конкретизований та зрозумілий.

Так, позовні вимоги в п.п. 1, 2 прохальної частини позовної заяви містять аналогічні вимоги, а саме про припинення права власності, що відповідно потребує уточнення, чи припинення права власності має відбуватися у зв`язку з конфіскацією земельної ділянки чи у зв`язку з скасуванням рішення про державну реєстрацію земельної ділянки.

Крім того позивач просить суд припинити право власності шляхом конфіскації. Разом з тим слід зазначити, що серед способів припинення права власності конфіскація відсутня. Натомість конфіскація є підставою для припинення права власності. Таким чином приймається рішення про конфіскацію, що і є наслідком припинення права власності на майно, а не навпаки, як про це заявлено в позові.

У зв`язку з цим, зміст позовних вимог слід конкретизувати та відобразити у належним спосіб з урахування зазначеного вище.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області до ОСОБА_1 , проконфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення- залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали протягом п`ятиднів з дня отримання ухвали.

Копію даної ухвали надіслати позивачу.

Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Іршавського

районного суду: О. І. Бобик