Рішення № 11063044, 30.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/18530.08.10 За позовом Закритого акціонерного товариства “Європейський страховий союз”

до Відкритого акціонерного товариства Національної страхової компанії “Оранта” в особі Одеської обласної дирекції

про стягнення 2544,40 грн.

                                                                                           Суддя           Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Голіченко М.В.- представник по довіреності від 17.11.2009р.

від відповідача: не з’явились

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” в особі Одеської обласної дирекції страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 2544,40 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.02.2010р. порушено провадження у справі № 12/19-10/823 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою від 24.03.2010р. справу № 12/19-10/823 скеровано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до резолюції Голови Господарського суду міста Києва справу № 12/19-10/823 було передано на розгляд судді Грєховій О. А.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2010р. прийнято справу № 12/19-10/823 до провадження, призначено розгляд справи на 07.06.2010р., справі присвоєно № 53/185.

          У зв’язку з нез’явленням в судове засідання 07.06.2010р. представників сторін розгляд справи було відкладено на 21.06.2010р.

          Ухвалою суду від 21.06.2010р. Заступником Голови Господарського суду міста Києва Шевченком Е. О. продовжено строк вирішення спору на один місяць за заявою судді Грєхової О. А.

          Для належного повідомлення про розгляд справи представника відповідача розгляд справи було відкладено на 09.08.2010р.

Судове засідання по справі № 53/185, призначене на 09.08.2010р. не відбулося, оскільки суддя, що розглядає дану справу, з 09.08.10р. по 13.08.10р. включно, перебувала на лікарняному.

Ухвалою суду від 16.08.2010р. розгляд справи призначено на 30.08.2010р.

В судовому засіданні 30.08.2010р. представник позивача надав суду заяву про заміну Закритого акціонерного товариства “Європейський страховий союз” його правонаступником Приватним акціонерним товариством “Європейський страховий союз”.

Свою заяву Приватне акціонерне товариство “Європейський страховий союз” обґрунтувало тим, що 22.04.2010р. рішенням загальних зборів акціонерів Закритого акціонерне товариство “Європейський страховий союз” перейменовано в Приватне акціонерне товариство “Європейський страховий союз”, що підтверджується належним чином завіреною копією Статуту Приватного акціонерного товариства “Європейський страховий союз” . Як вбачається з п. 1. 1 Статуту Приватного акціонерного товариства “Європейський страховий союз” , Приватне акціонерне товариство “Європейський страховий союз” є правонаступником Закритого акціонерного товариства з обмеженою “Європейський страховий союз” .

Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї зі сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішення або ухвалі. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Таким чином, суд вважає за необхідне здійснити заміну Закритого акціонерного товариства “Європейський страховий союз” на його правонаступника Приватне акціонерне товариство “Європейський страховий союз”.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з’явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника .відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»(пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз’яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив відповідача про розгляд справи ухвалами суду від 07.06.2010р., від 21.06.2010р. та від 16.08.2010р., про що свідчать відмітка про відправку на зворотній стороні вказаних ухвал, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 30.08.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

          24.02.2008р., приблизно о 17:00, Заіканова Г. М., керуючи автомобілем «Toyota AVENSIS»д/н 748-39 ОК в районі вулиці Осіпова в місті Одесі, перед початком руху не переконалася що це буде безпечним для інших учасників руху, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем «Toyota COROLLA»д/н ВН 4491 АТ під керуванням Крицького О. О., в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушила пункти 2.5, 15.12 «Правил дорожнього руху»України.

          Відповідно до Постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 05.03.2008р. було вставлено, що водій Заіканова Г. М. порушила ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

          Вина Заіканової Г. М. встановлена вищевказаною постановою. За вчинене адміністративне правопорушення до водія Заіканової Г. М. було застосоване адміністративне стягнення у вигляді сплати адміністративного штрафу (копія постанови залучена до матеріалів справи).

          Автотранспортний засіб «Toyota COROLLA»д/н ВН 4491 АТ, що зазнав пошкоджень у ДТП, був застрахований компанією позивача відповідно до Договору добровільного страхування транспортного засобу № 16/02-273-07 від 29.10.2007р. Одним із страхових випадків за договором є «ДТП»(відповідно до п. 1.2.1 Договору).

Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 6389/03 від 11.03.2008р., що виконаний експертом-автотоварознавцем Рашкевичем О. А., автомобіль «Toyota COROLLA»д/н ВН 4491 АТ потребує відновлювального ремонту в силу наявності пошкоджень, одержаних при ДТП, матеріальний збиток, спричинений власнику транспортного засобу складає 3094,40 грн.

На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 25.02.2008р. позивачем було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування в розмірі 2554,40 грн. (розпорядження № 2/71 від 28.03.2008р.).

          Позивач перерахував страхувальнику за Договором добровільного страхування транспортного засобу № 16/02-273-07 від 29.10.2007р. суму в розмірі 2554,40 грн., що підтверджено належним чином завіреною копією видаткового касового ордеру серія 01АААИ (належним чином завірена копія знаходиться в матеріалах справи).

          У зв'язку з виплатою страхового відшкодування Страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№86/96-ВР від 07.03.1996р. до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

          Оскільки, цивільно-правова відповідальність Заіканової Г. М., винуватця ДТП була застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/5980232 від 20.11.2007р., то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004р. обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

          Позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою щодо сплати вартості матеріальної шкоди (збитку). На доказ надсилання вимоги позивач надав суду належним чином копію фіскального чеку від 22.01.2010р. та повідомлення про вручення поштового відправлення.

          Відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та належного реагування.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч.1 п.1 ст. 1188 ЦК України).

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи Заіканової Г. М., яка керувала автомобілем «Toyota »д/н 748-39 ОК встановлена у судовому порядку.

Оскільки цивільно-правова відповідальність Заіканової Г. М. застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/5980232 від 20.11.2007р., відтак, відповідач є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Toyota AVENSIS»д/н ВН 4491 АТ, в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача в розмірі 2554,40 грн.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної страхової компанії “Оранта” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства “Європейський страховий союз” (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 7, офіс 1; ідентифікаційний код 33552636) 2554 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят п’ять) грн. 40 коп. шкоди в порядку регресу, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                    Грєхова О.А.

Повне рішення складено 06.09.2010р.