Рішення № 11062990, 19.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/18419.07.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоКиївської міської клінічної лікарні № 17

Простягнення 131116,78 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Цурка Н.О. –дов. № Д07/2010/06/25-8 від 25.06.2010 року;

від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської клінічної лікарні № 17 про стягнення 115221, 97 грн. основного боргу, 6740, 19 грн. інфляційних втрат, 1592, 78 грн. 3 % річних.

Крім того позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору позивач поставив відповідачу електричну енергію, проте відповідач зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену електричну енергію в повному обсязі не виконав.

Ухвалою від 29.04.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.06.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 07.06.2010 року подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні 07.06.2010 року, представник відповідача надав усні пояснення по справі.

В судовому засіданні 07.06.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 18.06.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 18.06.2010 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.06.2010 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд зменшити основну заборгованість на 64767,20 грн., так як відповідач частково розрахувався за поставлену електричну енергію, що засвідчується виписками по рахунку та крім того, відповідач просив суд розстрочити виконання рішення суду на 5 місяців та зменшити розмір пені.

Крім того, в судовому засіданні 18.06.2010 року сторони подали клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/184, яке судом задоволено.

В судовому засіданні 18.06.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 02.07.2010 року.

В судовому засіданні 02.07.2010 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 02.07.2010 року не з’явився, проте подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду спору.

У зв’язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, ухвалою суду від 02.07.2010 року розгляд справи відкладено на 19.07.2010 року.

В судовому засіданні 19.07.2010 року представник позивача надав усні пояснення з приводу заявлених позовних вимог.

Представник відповідача в судове засіданні 19.07.2010 року не з’явився, однак 16.07.2010 через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого ним представника.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.07.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.03.2000 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (далі –постачальник, позивач) та Київською міською клінічною лікарнею № 17 (далі –споживач, відповідач) було укладено договір № 3029 о/р 3003029 про постачання електричної енергії (далі - Договір) та додаткова угода до Договору від 01.10.2008 року (далі –Угода).

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п. п. 2.1, 4.1, 4.2 електропостачальна організація зобов’язувалась, відпускати електроенергію, як різновид промислової продукції абоненту:

- в межах дозволеної до використання потужності;

- згідно з визначеними йому цим договором умовами та величинами споживання електроенергії та потужності (Додаток № 1).

Відповідач в свою чергу, зобов’язувався оплачувати використану електроенергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період, згідно з Прейскурантом 09-01, діючим індексом цін та умовами цього договору.

Для визначення величини використаної електроенергії знімати та надавати за встановленою формою до енергопостачальної організації показання розрахункових електролічильників та електролічильників субабонентів (Додаток 3.1, 3.2, 3.3) згідно з календарним графіком (Додаток 4) за формою згідно з Додатком № 9.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2.6 до Договору, п.п. 1, 2, 3, 5, 13 цього додатку передбачено, що розрахунковий період починається та закінчується першого числа кожного місяця.

Споживач знімає показання розрахункових лічильників 19 числа кожного місяця та надає звіт за фактичним обсягом споживання.

Споживання електричної енергії в період між датами зняття показань засобів обліку в попередньому та поточному розрахунковому періоді прирівнюється до споживання електричної енергії поточного розрахункового періоду. Величина коштів, яку має оплатити споживач визначається як добуток спожитої електричної енергії на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду.

Щомісяця 20 числа споживач зобов’язується направляти уповноваженого представника до Постачальника електричної енергії для надання звіту про спожиту активну і реактивну та генеровану реактивну електроенергію та про результати вимірів активної потужності за встановленою формою (Додатки «Звіт про використану електроенергію», Звіт про результати вимірів активної потужності». Крім цього, споживач надає підписані акт про приймання-передачі товарної продукції, акт надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії та звіряння розрахунків за попередні періоди.

Споживач до 25 числа поточного розрахункового здійснює оплату 100 % від фактично спожитого обсягу активної електричної енергії за розрахунковий період.

Додатком 5 до Договору передбачено порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, який визначений відповідно до Методики обчислення оплати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами (затверджена Наказом Мінпаливоенерго України № 19 від 17.01.2002 року, погоджена НКРЕ, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 року за № 93/6381).

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.05.2009 р. по 01.03.2010 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито активної електричної енергії на суму 280508, 20 грн. У свою чергу, відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 152216, 46 грн., у зв’язку з чим нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 112869, 46 грн.

Крім того, за період з 01.07.2008 року по 01.03.2010 року позивачем поставлено, а відповідачем спожито реактивної електричної енергії на суму 8533, 22 грн., відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 6180, 71 грн., у зв’язку з чим у нього за поставлену реактивну електричну енергію виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 2352, 51 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості у відповідача перед позивачем за спожиту активну та реактивну електричну енергію складала 115221, 97 грн. (112869, 46 грн. + 2352, 51 грн.), що підтверджується доданими до позовної заяви звітами про використану електроенергію та розрахунком позивача.

Разом з тим, судом встановлено, що частина боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 105494, 98 грн. та за спожиту реактивну електроенергію на суму 544, 27 грн. погашено до звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується довідкою позивача про надходження коштів від Київської міської клінічної лікарні № 17 в рахунок погашення боргу за спірний період, яка міститься в матеріалах справи, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, станом на день звернення позивача до суду, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за спожиту активну та реактивну енергію складала 9182, 72 грн. (7374, 48 грн. + 1808, 24 грн.), що сторонами не заперечується.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Під час розгляду справи, відповідач погасив заборгованість в частині основного боргу на суму 9 182, 72 грн., що підтверджується банківськими виписками, які міститься в матеріалах справи, а тому у відповідності до п.1-1. ч.1 ст. 80 ГПК України провадження по справі в цій частині підлягає припиненню.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

П. 4.2.2 Угоди встановлено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів», споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0, 1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлену електроенергію, керуючись п. 4.2.2 Угоди нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 7561, 84 грн.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

П. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягаю стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

          Як вбачається з наданих відповідачем документів, Київська міська клінічна лікарня № 17 є бюджетною установою, фінансування послуг за спожиту відповідачем електроенергію здійснюється виключно за рахунок видатків місцевого бюджету. Однак, фінансування з місцевого бюджету на оплату спожитої відповідачем електроенергії вчасно не здійснювалось, бюджетні асигнування на погашення кредиторської заборгованості на зазначені потреби також не передбачались, що в свою чергу унеможливлює своєчасного та повного розрахунку за спожиту відповідачем електроенергію.

Зважаючи на викладене та враховуючи тяжке матеріальне становище відповідача, суд вважає за необхідне використати надане йому право та зменшити розмір пені до 3500, 00 грн.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 6740, 19 грн. та 3 % річних в розмірі 1592, 78 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, господарський суд прийшов до висновку, що зазначені нарахування здійснено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме інфляційні втрати в сумі 5025, 02 грн. та 3 % річних в сумі 1592, 78 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

          Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Київської міської клінічної лікарні № 17 (01103, м. Київ, пров. Лабораторний, 14-20, код ЄДРПОУ 03319759) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 3500 (три тисячі п’ятсот) грн. 00 коп. пені, 5025 (п’ять тисяч двадцять) грн. 02 коп. інфляційних втрат, 1592 (одна тисяча п’ятсот дев’яносто дві) грн. 78 коп. 3 % річних, 193 (сто дев’яносто три) грн. 01 коп. державного мита, 34 (тридцять чотири) грн. 74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження по справі в частині стягнення з Київської міської клінічної лікарні № 17 заборгованості в розмірі 9182, 72 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

06.09.2010 року