Рішення № 11062760, 27.08.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.08.2010 Справа № 16/59

за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хуст

до відповідача закритого акціонерного товариства „Служба побуту”, м. Хуст

про витребування з чужого незаконного володіння захопленого майна; стягнення матеріальних збитків у сумі 27093,00 грн. та моральної шкоди у сумі 10000,00 грн.

за позов третьої особи,

яка заявляє самостійні

вимоги на предмет спору фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Виноградів

до відповідача закритого акціонерного товариства „Служба побуту”, м. Хуст

про визнання права власності на майно, звільнивши його з-під арешту, накладеного відділом державної виконавчої служби Хустського районного управління юстиції 30.07.10 та витребування майна

Суддя Васьковський О.В.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 підприємець (у судовому засіданні 25.08.10 - ОСОБА_3 (дов.)

від відповідача не зявився (у судовому засіданні 25.08.10 - Боровський І.П. (дов. №18 від 31.05.10)

від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору не зявився (у судовому засіданні 25.08.10 - ОСОБА_2 - фізичну особу підприємця)

СУТЬ СПОРУ: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Хуст (далі позивач) звернувся з позовом до закритого акціонерного товариства „Служба побуту”, м. Хуст (далі відповідач) з урахуванням заяви про внесення змін і доповнень до позовної заяви від 10.08.10 про стягнення вартості неповернутого майна у сумі 6400,00 грн., 25500,00 грн. неповернутих коштів, матеріальних збитків у сумі 54186,00 грн. та моральної шкоди у сумі 10000,00 грн., всього 96086,00 грн.; третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - фізична особа підприємець ОСОБА_2 як (далі тертя особа) звернувся з позовом до відповідача про визнання права власності на форматно-розкрійний станок (пилу) К 700-S 423.04.054.18, виробництва фірми „FELDER KG”, звільнивши його з-під арешту, накладеного відділом державної виконавчої служби Хустського районного управління юстиції 30.07.10; витребування у відповідача форматно-розкрійний станок (пилу) К 700-S 423.04.054.18, виробництва фірми „FELDER KG”.

Позивач просить задоволити позовні вимоги, мотивуючи тим, що відповідач незаконно в односторонньому порядку розірвав з ним договір оренди та захопив і продовжує незаконно утримувати форматно-розкрійного станок, 20-х плит ДСП загальною вартістю 5600,00 грн., 2-і плити ДВП вартістю 150,00 грн. і шуруповивертач з двома випрямлювачами вартістю 650,00 грн. та готівкові кошти у сумі 25000,00 грн., чим завдав йому матеріальних збитків, а також моральних збитків, які виражаються у втраті ділової репутації на ринку столярних виробів, втрати засобів для існування своєї сімї, страждань від неможливості належно лікувати онкологічно хворого сина. Позивач вказав, що вартість форматно-розкрійного станка ним не включено в ціну позову, оскільки у звязку з важким фінансовим становищем 16.07.10 він продав його п/п ОСОБА_2.

Третя особа просить задоволити позовні вимоги, мотивуючи тим, що порушено його право власності на форматно-розкрійний станок (пилу) К 700-S 423.04.054.18, виробництва фірми „FELDER KG”, який він купив у позивача згідно договору купівлі-продажу від 16.07.10, оскільки відповідач не передав йому вказане майно, у звязку з тим, що майно знаходиться у позивача та на нього накладено арешт відділом державної виконавчої служби Хустського міськрайонного управління юстиції під час примусового виконання рішення господарського суду Закарпатської області про стягнення з позивача заборгованості на користь відповідача по орендній платі за приміщення.

Відповідач позовні вимоги не визнає та вказує наступне: позивач неодноразово повідомлявся про звільнення орендованого приміщення, однак на протязі грудня 2009 червня 2010 року позивач не забирав з орендованого приміщення своє майно, а також не зявився на вимогу ухвали суду від 23.06.10 для прийняття матеріальних цінностей, які знаходилися на зберігання у ЗАТ „Служба побуту”; доданий позивачем до заяви про внесення змін і доповнень до позовної заяви від 10.08.10 акт від 29.06.10 про відмову відповідачем у передачі майна є недійсним, оскільки підроблено підпис депутата Хустської міської ради Ковчар П.М.; 14.07.10 позивач забрав все майно, про що було складено акт, окрім форматно-розкрійного станка, який не було забрано із-за відсутності у позивача автопогрузчика і відповідного транспортного засобу; після 14.07.10 позивач жодного разу не зявлявся щоб забрати станок; рішенням господарського суду Закарпатської області від 05.07.10 у справі №11/47 стягнути з позивача сум 26910,41 грн., з яких 24232,55 грн. заборгованість по орендній платі орендованого приміщення, 517,29 грн. пеня, 2160,57 грн. інфляційні, а також 269,10 грн. відшкодування витрат по оплаті державного мита та 223,69 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, на виконання якого видано наказ від 16.07.10 і при примусовому виконання вказаного наказу Хустською державною виконавчою службою накладено арешт на станок боржника, який переданий на зберігання стягувачу ЗАТ „Служба побуту”; твердження позивача про крадіжку грошових коштів та іншого майна є безпідставним і не підтверджується жодними доказами; доказами про відсутність в орендованому приміщенні 20 шт. плит ДСП розмірами 183 см. Х 270 см. та 2 шт. плит ДВП є фотографії, які зроблені при комісійному відкритті 04.02.10 орендованого приміщення; твердження позивача про те, що він втратив дохід в сумі 27093 грн. є надуманим, оскільки з лютого 2009 року позивач припинив господарську діяльність в орендованому приміщенні. Також, відповідач вказав, що не визнає позовні вимоги ОСОБА_2. та вважає, що договір купівлі-продажу, укладений між позивачем та ОСОБА_7 є фіктивним та укладений з метою ухилення позивача від виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 05.07.10 у справі №11/47.

У судовому засіданні 25.08.10 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) оголошувалася перерва.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між позивачем (орендар по договору) та відповідачем (орендодавець по договору) укладено договір оренди від 01.03.08 (далі договір оренди), згідно якого відповідач передав позивачу в оренду нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (приміщення столярного цеху), загальною площею 156 м.кв.

На виконання умов договору між сторонами 01.06.08 складено та підписано акт приймання-передачі орендованих приміщень.

У звязку з тим, що у позивача була наявна заборгованість по орендній платі, відповідач, листом від 19.08.09 за №39, повідомив його про дострокове розірвання договору відповідно до п. 10 договору у разі несплати заборгованості.

Відповідач, листом від 08.12.09 за №63, у звязку з систематичним порушенням п. 5.2. договору оренди, а саме значною заборгованістю по сплаті орендної плати повідомив позивача про розірвання договору оренди в односторонньому порядку та вказав терміново зявитися і здати орендоване приміщення за актом передачі-приймання, а також повідомив відповідача, що у разі неявки приміщення буде відкрито без його участі. Водночас, у поданому листі відповідача запропонував позивачу до 01.01.10 розрахуватися з заборгованістю по орендній платі згідно наданих рахунків.

У звязку з тим, що позивач не здавав відповідачу орендоване приміщення, відповідач самостійно 04.02.10 відкрив приміщення столярного цеху, про що ним складено акт від 04.02.10. 05.02.10 на підставі виданого наказу №2 від 01.02.10 та у присутності депутата міської ради в першому приміщенні столярного цеху проведено відключення від електромережі столярного верстату „FELDER К 700 S” 2008 року випуску №423.04.054.08.

Позивач звертався до відповідача з вимогою від 16.03.10 про повернення йому майна. Вказана вимога відповідачем отримана, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 19.03.10. Також, у матеріалах справи міститься заява позивача до прокурора Хустського району з проханням порушити кримінальну справу стосовно директора ЗАТ „Служба побуту” ОСОБА_8 за ст. ст. 206, 235-1, 235-2 КК України за протидію його підприємницькій діяльності, зловживання повноваженням особи, яка надає публічні послуги та перевищення повноважень, скоєних за обставин одностороннього припинення дії договору оренди та передача належного позивачу майна станка іноземного виробництва в оренду іншій особі п/п ОСОБА_9, що стверджується актом, складеним комісією на підставі наказу ОСОБА_8 №2 від 01.02.10.

Відповідач листом від 19.05.10 за №17 повідомив позивача зявитися і забрати матеріальні цінності, які знаходяться у нього на зберіганні, однак як стверджує відповідач позивач не являвся, щоб отримати майно.

У судовому засіданні у ході розгляду справи представник відповідача не заперечив про передачу позивачу матеріальних цінностей, які перенесені комісією ЗАТ „Служба побуту” в інше приміщення”, у звязку з чим ухвалою суду від 23.06.10 зобовязано сторони здійснити 29.06.10 прийом-передачу матеріальних цінностей, які знаходяться у відповідача на зберіганні і належать позивачу.

Однак, у вказаний в ухвалі термін прийом-передача матеріальних цінностей між сторонами не відбувся, а відбувся 14.07.10, про що між сторонами складено акт.

Позивач стверджує, що відповідач не повернув у повному обсязі належне йому майно та продовжує незаконно утримувати форматно-розкрійного станок, 20-х плит ДСП загальною вартість 5600,00 грн., 2-і плити ДВП вартістю 150,00 грн. і шуруповивертач з двома випрямлювачами та готівкові кошти у сумі 25000,00 грн.

У відповідності до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У підтвердження наявності 20-х плит ДСП загальною вартість 5600,00 грн. позивач подав суду накладну №68 від 20.04.09, з якої вбачається, що вказаний товар позивач отримав від підприємця ОСОБА_10 Щодо іншого майна доказів їх наявності у позивача відсутні.

Проаналізувавши матеріали справи, суд констатує, що позивачем, відповідно до вимог ст.ст. 33, 32 ГПК України, не доведено та не надано доказів заволодіння відповідачем майном у складі: 20-х плит ДСП загальною вартість 5600,00 грн, 2-х плит ДВП вартістю 150,00 грн., шуруповивертач з двома випрямлювачами, а також готівкових коштів у сумі 25000,00 грн., які зберігалися у письмовому столі.

Таким чином, позивачем не підтверджено обставину утримання відповідачем наведеного вище майна та грошових коштів, а тому суд відмовляє у задоволені вимог позивача про стягнення у відповідача вартості неповернутого майна у сумі 6400,00 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача матеріальних збитків у сумі 54186,00 грн. та моральної шкоди у сумі 10000,00 грн., то слід вказати наступне.

Відповідно до ч.1 ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається зокрема недержавний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати уразі належного виконання зобовязання другою стороною (ч.1 ст.225 Господарського кодексу України).

Встановлено, що обладнання яке належало позивачу та на якому він здійснював підприємницьку діяльність - форматно-розкрійний станок (пилу) К 700-S 423.04.054.18, виробництва фірми „FELDER KG”, з лютого 2010 року перебувало у відповідача, у звязку з чим позивач не міг користуватися цим майном, а відповідно здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати доходи.

Розрахунок збитків позивач провів наступним чином. Згідно довідки наданої обслуговуючим банком (АТ „Райффайзен Банк АВАЛЬ”) про надходження коштів, у розрізі поступлень на рахунок позивача НОМЕР_3, згідно платіжних документів платників, з період з 01.01.08 по 23.04.10 позивач отримав на рахунок від замовників 90310,64 грн. (90310:10 міс.) середньомісячний дохід становить 9031 грн. х 6 місяців (з 05.02.10 по 14.08.10) = 54186,00 грн.

Відповідач протиправно позбавив позивача права користування та володіння майном, яке знаходилося в орендованому приміщенні. Права сторін договірних орендних відносин визначені договором та главою 58 Найм (Оренда) Цивільного кодексу України не надають орендодавцю права діяти на власний розсуд, щодо майна яке належить на праві власності орендарю.

Згідно із ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до частини другої вказаної норми, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановленому законом.

За таких обставин, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача матеріальних збитків у вигляді неодержаного прибутку (втрачена вигода) у сумі 54186,00 грн.

У вимозі про стягнення з відповідача моральної шкоди у сумі 10000,00 грн. суд відмовляє, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи

Судом встановлено, що позивачу було завдано матеріальні збитки і він перебував у важкому фінансовому становищі, однак ознак моральної шкоди відносно позивача судом не встановлено.

У ході розгляду справи позивач повідомив, що у звязку з важким фінансовим становищем 16.07.10 він продав форматно-розкрійний станок п/п ОСОБА_2.

Однак, вказане обладнання позивачем третій особі не було передане, оскільки воно знаходиться у відповідача.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги, у ході розгляду справи звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на форматно-розкрійний станок (пилу) К 700-S 423.04.054.18, виробництва фірми „FELDER KG”, звільнивши його з-під арешту, накладеного відділом державної виконавчої служби Хустського районного управління юстиції 30.07.10; витребування у відповідача форматно-розкрійного станка (пилу) К 700-S 423.04.054.18, виробництва фірми „FELDER KG”.

Між позивачем та третьою особою укладено договір купівлі-продажу від 16.07.10, предметом якого є купівля-продаж форматно-розкрійної пили К 700-S 423.04.054.18, виробництва фірми „FELDER KG”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Третя особа виконала умови договору та сплатила за обладнання суму 10000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 16.07.10 та передала 200 ламінованих ДСП плит вартістю однієї штуки 2180,00 грн., загальною вартістю 56000,00 грн., однак позивач обладнання не передав третій особі, оскільки воно знаходилось у відповідача.

Встановлено, що у звязку з наявною у позивача заборгованістю відповідач звертався в господарський суд із позовом до позивача про стягнення 24232,55 грн. заборгованість по орендній платі орендованого приміщення, 517,29 грн. пеня, 2160,57 грн. інфляційні. Рішенням господарського суду закарпатської області від 05.07.10 у справі №11/47 позов відповідача задоволено. На виконання вказаного рішення видано наказ від 16.07.10, який стягувачем предявлено до виконання у відділ державної виконавчої служби Хустського районного управління юстиції. Відділ державної виконавчої служби Хустського районного управління юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.07.10 та проведено опис на накладено арешт на майно форматно-розкрійний станок (пилу) К 700-S 423.04.054.18, виробництва фірми „FELDER KG”, про що складно акт опису й арешту майна від 30.07.10.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідачем у порядку встановленому ст.ст. 33, 34 ГПК України, не доведено, що договір купівлі-продажу від 16.07.10 є фіктивним та укладений з метою ухилення позивача від виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 05.07.10 у справі №11/47.

Таким чином, вимога третьої особи про визнання права власності на форматно-розкрійний станок (пилу) К 700-S 423.04.054.18, виробництва фірми „FELDER KG” підлягає задоволенню.

Вимогу третьої особи про звільнення форматно-розкрійного станка (пилу) К 700-S 423.04.054.18, виробництва фірми „FELDER KG” з-під арешту, накладеного відділом державної виконавчої служби Хустського районного управління юстиції 30.07.10, суд задовільняє, оскільки на момент накладення арешту, боржник не був власником цього майна. Відповідно ч. 1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно ч. 1 ст.1213 Цивільного кодексу України набувач зобовязаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог третьої особи, а тому підлягає задоволення вимога третьої особи про витребування від відповідача форматно-розкрійного станка (пилу) К 700-S 423.04.054.18, виробництва фірми „FELDER KG”.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 541,86 грн. державного мита та 133,09 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а також з відповідача на користь третьої особи підлягають стягненню судові витрати у сумі 660,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 26, 32, 33, 34, 43, 49, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

первісний позов задоволити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства „Служба побуту” (Закарпатська область, м. Хуст, вул. Карпатської Січі, 41, код 03054108) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ід. номер НОМЕР_1):

- суму 54186,00 грн. матеріальних збитків;

- суму 541,86 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 133,09 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Позов третьої особи задоволити повністю.

Визнати за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, ід. номер НОМЕР_2) право власності на форматно-розкрійний станок (пилу) К 700-S 423.04.054.18, виробництва фірми „FELDER KG”, звільнивши його з-під арешту, накладеного відділом державної виконавчої служби Хустського районного управління юстиції 30.07.10.

Зобовязати закрите акціонерне товариство „Служба побуту” (Закарпатська область, м. Хуст, вул. Карпатської Січі, 41, код 03054108) передати фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, ід. номер НОМЕР_2) форматно-розкрійний станок (пилу) К 700-S 423.04.054.18, виробництва фірми „FELDER KG”.

Стягнути з закритого акціонерного товариства „Служба побуту” (Закарпатська область, м. Хуст, вул. Карпатської Січі, 41, код 03054108) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, ід. номер НОМЕР_2) суму 660,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обовязковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Васьковський

Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.09.10.