Рішення № 11062726, 03.09.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.09.2010                                                             Справа № 2/69

За позовом приватного підприємства „Беяком”, м. Ужгород

за участю третьої особи на предмет спору на стороні позивача –Українське державне підприємство поштового зв’язку „Укрпошта”, м. Київ в особі Ужгородського поштамту Закарпатської дирекції УДППЗ „Укрпошта”, м. Ужгород

ДО комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода” Ужгородської міської ради, м. Ужгород

ПРО зобов'язання вчинити дії, а саме: зареєструвати за позивачем право власності на нерухоме майно –споруди, які знаходяться за адресою: м. Ужгород, пл. Поштова, 4 (складське приміщення площею 24кв.м., автозаправочні блоки у кількості 2шт. та об’єкт незавершеного будівництва –підвального приміщення площею 100,9кв.м.)

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача –Мальцев В.В. –представник за довіреністю від 25.08.10р.

від відповідача – Німенко А.С. –представник за довіреністю №03 від 06.01.2010р.

від третьої особи – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Представник позивача просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зазначає про обґрунтованість позовних вимог та відповідності договору купівлі-продажу вимогам чинного законодавства, яке діяло на момент його укладення. Стверджує про порушення відповідачем його немайнових прав, що полягає у обмеженні реєстрації набутого правомірно права власності на нерухоме майно.

Представник відповідача у поданому суду пояснення заперечує обґрунтованість позиції позивача про достатність доказів про приналежність йому спірного майна, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна нотаріально не посвідчено.

Третя особа у судове засідання, яке відбулося 25.08.2010р., повноважних представників не направила не зважаючи на те, що була повідомлені про час та місце розгляду позовної заяви належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали господарського суду про порушення провадження у справі від 12.08.2010 року, що відповідає вимогам Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 03.09.2010 року по справі № 2/69

Крім того, про належне повідомлення третьої особи у справі про порушення провадження у справі свідчить також повідомлення про вручення поштового відправлення № 03746286, з якого вбачається про своєчасне отримання представниками третьої особи ухвали суду від 12.08.2010 року.

Ухвалою суду від 12.08.2010р. розгляд справи було відкладено на 25.08..2010р. та 03.09.2010р., однак, третя особа повторно в судове засідання не з’явилась, вимог ухвал суду від 12.08.2010р. та 25.08.2010р. не виконала, витребуваних судом матеріалів не подала, своїх уповноважених представників в засідання суду не направила.

Враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення сторони про час та місце проведення судового засідання по розгляду позовної заяви, неявка представників третьої особи не тягне перенесення розгляду справи на інші строки, в зв’язку з чим суд вважає можливим відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними матеріалами та без участі представників третьої особи.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

08.10.2003 року на підставі Договору купівлі-продажу, укладеного між Українським державним підприємством поштового зв’язку „Укрпошта” в особі Закарпатської дирекції та приватним підприємством „Беяком”, останнім було набуто право власності на об’єкт нерухомості –споруди, які знаходяться за адресою: м. Ужгород, пл. Поштова, 4 (складське приміщення площею 24кв.м., автозаправочні блоки у кількості 2шт. та об’єкт незавершеного будівництва –підвального приміщення площею 100,9кв.м.).

У відповідності до акту прийому-передачі від 08.10.2003р.., копію якого долучено до матеріалів справи, об’єкт нерухомості - було передано позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача - комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода” Ужгородської міської ради, м. Ужгород із заявою про реєстрацію права власності на об’єкти нерухомого майна - споруди, які знаходяться за адресою: м. Ужгород, пл. Поштова, 4 (складське приміщення площею 24кв.м., автозаправочні блоки у кількості 2шт. та об’єкт незавершеного будівництва –підвального приміщення площею 100,9кв.м.).

Але, як вбачається з матеріалів справи, відповідач відмовив приватному підприємству „Беяком” у здійсненні державної реєстрації права власності спірного майна, з посиланням на те, що поданий заявником договір не відповідає вимогам чинного законодавства щодо форми договору, тобто, не посвідчений нотаріально.

В зв’язку з вищевикладеним, позивач вважає, що відповідач своїми діями порушує його право власності на спірне майно, не дозволяючи здійснювати повноцінне користування, володіння та розпорядження ним.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 03.09.2010 року по справі № 2/69

ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 128 Цивільного кодексу УРСР (який діяв на момент укладення договору), право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

У відповідності до положень ч. ст. 47 Цивільного кодексу УРСР, в редакції, яка була чинною на момент укладання договору купівлі-продажу спірного майна від 08.10.2003р.., нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі.

У відповідності до ст. 227 Цивільного кодексу УРСР встановлено, що нотаріальне посвідчення потребує тільки договір купівлі-продажу жилого будинку у випадку, якщо хоча б однією з сторін є громадянин.

Таким чином, на форму договору купівлі –продажу від 08.10.2003р. зазначені вище положення не поширювались.

За таких обставин, право власності у позивача –приватного підприємства „Беяком” на об’єкт нерухомого майна –споруди, які знаходяться за адресою: м. Ужгород, пл. Поштова, 4 (складське приміщення площею 24кв.м., автозаправочні блоки у кількості 2шт. та об’єкт незавершеного будівництва –підвального приміщення площею 100,9кв.м.) виникло на підставі договору купівлі-продажу від 08.10.2003р.

Частиною 2 ст. 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 4 ст. 147 Господарського кодексу України, право власності та інші майнові права суб’єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього кодексу.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що права та законні інтереси суб’єктів господарювання захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, наявними у справі доказами доведено, що позивач набув право власності на спірне майно правомірно.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 0.07.04. N 1952-1V, відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припиненню речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 вищезазначеного Закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають, зокрема, речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, юридичних осіб, а саме: право власності на нерухоме майно.

Відповідно до положень ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 03.09.2010 року по справі № 2/69

реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

На даний час порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно регламентується Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02. № 7/5 (далі–Тимчасове положення).

Пунктом 1.3. Тимчасового положення встановлено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до пункту 1.4. Тимчасового положення державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Нормою пункту 1.5. Тимчасового положення визначено, що обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Положеннями пункту 1.6. Тимчасового положення встановлено, що реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

Відповідно до пункту 2.1. Тимчасового положення для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлюючі документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Відповідно до Переліку правовстановлюючі документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (Додаток 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення), правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, є, зокрема, договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема, купівлі-продажу, предметом яких є нерухоме майно, договори про виділ у натурі частки нерухомого майна, про поділ нерухомого майна, що є в спільній частковій чи спільній сумісній власності.

Враховуючи вищенаведене, а також набуття позивачем права власності на нерухоме майно за відповідним договором, відмова відповідача у здійсненні реєстраційних дій є безпідставною, а відтак, порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання вчинити відповідні дії.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 03.09.2010 року по справі № 2/69

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 48, 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Зобов’язати комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода” Ужгородської міської ради, м. Ужгород вчинити дії, а саме: зареєструвати за приватним підприємством „Беяком”, м. Ужгород (код ЄДРПОУ 32145285) право власності на нерухоме майно –споруди, які знаходяться за адресою: м. Ужгород, пл. Поштова, 4 (складське приміщення площею 24кв.м., автозаправочні блоки у кількості 2шт. та об’єкт незавершеного будівництва –підвального приміщення площею 100,9кв.м.).

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Ф. Ремецькі

В.о. помічника судді В.В. Мазюта