Рішення № 110622056, 17.04.2023, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/500/23

Провадження № 2/210/572/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 квітня 2023 року

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Чайкіної О.В.,

за участі секретаря судового засідання - Степаненко О.А.

розглянувши згідно з вимогами частини 2 ст. 247 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків заподіяних в результаті дорожньо- транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін

02 вересня 2022 року в 21:23 год. в м. Кривий Ріг по вул. Медичній, біля буд. 13 громадянин ОСОБА_1 (надалі Відповідач) керуючи транспортним засобом мопед XINLING TXM50-F д.н.з. НОМЕР_1 не урахував зміну дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу безпечно керувати мопедом, при виявлені небезпеки для руху завчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки мопеду, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення із службовим автомобілем Toyota Prius д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого належний Департаменту патрульної поліції (надалі Позивач) автомобіль Toyota Prius д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження що спричинило матеріальні збитки.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 17 лютого 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання 17 квітня 2023 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повісти. Клопотання про відкладення розгляду справи, до суду відповідач не надіслав, про причину неявки суд не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

В зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини встановлені судом

Судом встановлено, що 02 вересня 2022 року в 21:23 год. в м. Кривий Ріг по вул. Медичній, біля буд. 13 гр. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом мопед XINLING TXM50-Fд.н.з. НОМЕР_1 не урахував зміну дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу безпечно керувати мопедом, при виявлені небезпеки для руху завчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки мопеду, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення із службовим автомобілем Toyota Prius д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого належний Департаменту патрульної поліції автомобіль Toyota Priusд.н.з. НОМЕР_2 (відповідно до реєстраційного документу СХО 970969) отримав механічні пошкодження що спричинило матеріальні збитки.

На підставі вищевказаної події працівниками полії складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 146245 від 02.09.2022 відносно відповідача у справі за ст. 124 КУпАП, схема ДТП від 02.09.2022, а також винесено постанову серії ЕАР №5841730 за ч. 2 ст. 126 КупАП про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно відповідача у справі, протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №275637 від 03.09.2022 відносно відповідача у справі за ст. 1222-2 КУпАП (а.с.6,7,13).

Постановою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 листопада 2022 року за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 146245 від 02.09.2022 відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, останнього визнано винним та застосовано до нього адміністративне стягнення (а.с.15-17).

У силу частини шостої статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Розглядаючи цей позов, суд вирішує питання про розмір (частки) відшкодування (постанова ВС у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 234/16272/15-ц).

З урахуванням таких положень закону суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені постановою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 листопада 2022 року про визнання ОСОБА_1 винуватим у дорожньо-транспортній пригоді від 02 вересня 2022 року.

Відповідно до висновку експертного дослідження Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 15 грудня 2022 № ЕД-19/104-22/35849-АВ, вартість матеріального збитку завдана власнику легкового автомобіля марки Toyota Prius 11*0721, VIN-код НОМЕР_3 , 2013 року випуску в наслідок дорожньо-транспортної пригоди станом на дату проведення дослідження 29.11.2022 року складала 7352,04 гривень (з урахуванням зносу).

Разом з тим, з цього ж висновку судом встановлено, що вартість відновлюваного ремонту складає 14178,76 грн, де 9752,46 грн становить вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, 1723,30 грн - вартість матеріалів по обробці фарбувальних поверхонь, антикорозійній обробці та малоцінних деталей та 2703,00 грн - загальна вартість ремонтно-відновлювальних робіт (а.с.22-33).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).

У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину (постанова ВС у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21).

Стаття 1187 ЦК України регулює питання завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Згідно із частиною першою цієї статті джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, тобто завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (згідно із пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 ЦК України). Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої статті 22 ЦК України).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду.

При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Подібних висновків щодо застосування статті 22 ЦК України дійшов Верховний Суд від 17 жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18, від 18 червня 2020 року у справі № 758/7927/15-ц, від 31 жовтня 2019 року у справі № 522/1597/15-ц, від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19).

У постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 201/4115/16-ц та від 23 липня 2018 року у справі № 595/215/17-ц, Верховний Суд зазначив, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Згідно із статтею 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 не мав договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів чинного на дату пригоди.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (постанова Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі №754/1108/15-ц).

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц.

Диспозитивність цивільного судочинства виявляється в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (стаття 13 ЦПК України).

З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди, яка викладена у частині другій статті 1166 ЦК України, особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.

Однак, відповідачем ОСОБА_1 не було надано належних доказів щодо відсутності його вини у вчиненні ДТП, постанова Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу, якою останнього визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 02 вересня 2022 року не скасована та набрала законної сили.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач не звертався до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування в річний строк, передбачений п.п. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 №1961-ІV, а тому він має право на відшкодування завданої майнової шкоди безпосередньо від особи, яка завдала шкоди.

З огляду на частину другу статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягає відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на час розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі -Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнав власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнав чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

За змістом цих положень законодавства, величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Відповідно до висновку експертного дослідження Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 15 грудня 2022 № ЕД-19/104-22/35849-АВ, вартість відновлюваного ремонту складає 14178,76 грн, де 9752,46 грн становить вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, 1723,30 грн - вартість матеріалів по обробці фарбувальних поверхонь, антикорозійній обробці та малоцінних деталей та 2703,00 грн - загальна вартість ремонтно-відновлювальних робіт (а.с.22-33).

Тобто, матеріальні збитки, завдані позивачу з вини відповідача, необхідно визначати відповідно витрат, які позивач має фактично понести на ремонт автомобіля, тобто без урахування зносу та втрати товарної вартості транспортного засобу.

Висновок експертного дослідження є належним доказом на підтвердження цієї обставини та який не спростував відповідач.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що в даному випадку ОСОБА_1 має нести цивільно-правову відповідальність за спричинення матеріальної шкоди власнику пошкодженого у ДТП 02 вересня 2022 автомобіля Toyota Prius д.н.з. НОМЕР_2 , як особа, що винна у спричиненні такої шкоди.

Враховуючи викладене, а також наявність у позивача права на відшкодування збитків завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП в розмірі 14178,76 грн.

Розподіл судових витрат

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам 2684,00 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 141, 1166, 1187, 1192, 1194, ЦК України, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Закону України «Про страхування», ст.ст., 4, 12, 13, 22, 82 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків заподіяних в результаті дорожньо- транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції завдану майнову шкоду у розмірі 14178,76 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят вісім гривень) гривень 76 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривень.

Відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 21 квітня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: 03048, м. Київ, вул.. Федора Ернста.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: О. В. Чайкіна