Рішення № 110610818, 03.05.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 травня 2023 року Справа № 280/697/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Академії Державної пенітенціарної служби (14000, м. Чернігів, вул. Гонча, 34)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачаМіністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецбкого, 13)

про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі,

ВСТАНОВИВ:

30.01.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Академії Державної пенітенціарної служби (далі позивач або Академія) до ОСОБА_1 (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Міністерство юстиції України (далі третя особа), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов`язані з його утриманням в Академії Державної пенітенціарної служби, в сумі 103969,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 навчався в Академії Державної пенітенціарної служби на денній формі навчання за рахунок коштів Державного бюджету та за умовами контракту від 01.05.2018 № 265, укладеного між позивачем, відповідачем та Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань і пробації міністерства юстиції, мав протягом трьох років після закінчення навчання працювати в Державній кримінально-виконавчій службі України. Після здобуття вищої освіти позивача направлено для подальшого проходження служби до Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1), де наказом начальника установи від 19.06.2020 № 77/ОС-20 його призначено на посаду інспектора сектору по роботі з персоналом, а наказом від 15.12.2022 № 172/ОС-22 звільнено зі служби за власним бажанням. Вказує, що під час навчання відповідач перебував на грошовому. Продовольчому, речовому, медичному забезпеченні, був забезпечений житлом із наданням відповідних комунальних послуг. Отже, враховуючи невиконання ОСОБА_1 умов контракту від 01.05.2018 № 265, з нього в судовому порядку підлягають стягненню витрати, пов`язані з його утриманням в Академії Державної пенітенціарної служби, в сумі 103969,33 грн. Просить задовольнити позовні вимоги.

За правилами частини 3 статті 171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Академією Державної пенітенціарної служби у позовній заяві зазначено місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади міста Запоріжжя щодо місця проживання фізичної особи відповідач зареєстрований за вищевказаною адресою.

Ухвалою суду від 01.02.2023 відкрито провадження в адміністративній справі №280/697/23; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач відзиву на позов не направив.

Частиною другою статті 175 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Від третьої особи надійшли пояснення (вх. від 15.02.2023 № 6994), в яких вона висловлює згоду із позовними вимогами та просить їх задовольнити.

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Наказом ректора Академії Державної пенітенціарної служби від 08.08.2016 № 289 «Про зарахування на навчання» ОСОБА_1 зараховано з 15.08.2016 курсантом першого курсу денної форми навчання за державним замовленням.

01.05.2018 між Академією Державної пенітенціарної служби (Виконавцем) з однієї сторони, Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробацїї Міністерства юстиції (Замовником) з другої сторони та відповідачем з третьої сторони укладено контракт № 265 про здобуття освіти у закладах вищої освіти, які здійснюють підготовку фахівців для потреб Міністерства юстиції України. Відповідно до умов контракту відповідач навчався в Академії на денній формі навчання за рахунок коштів Державного бюджету та зобов`язувався після закінчення навчання прибути до місця призначення в строк, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за відповідною посадою; у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству юстиції України витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» у повному обсязі за весь період фактичного навчання.

Відповідно до абзацу 7 пункту 1 розділу II контракту від 01.05.2018 № 265 Академія зобов`язана проводити претензійно-позовну діяльність у справах про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі.

Під час навчання відповідач перебував на грошовому, продовольчому, речовому, медичному забезпеченні Академії, був забезпечений житлом із наданням відповідних комунальних послуг.

Наказом ректора Академії від 19.06.2020 № 93/ОС ОСОБА_1 присвоєно ступінь вищої освіти «бакалавр» з галузі знань 08 «Право» за спеціальністю 081 «Право» та видано диплом державного зразка. У зв`язку із закінченням навчання з 19.06.2020 позивача знято з речового, котлового та грошового забезпечення та наказано 20.06.2020 прибути у розпорядження начальника міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань міністерства юстиції та ДУ «Центр пробації» для подальшого проходження служби.

Наказом начальника Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» від 19.06.2020 №77/ОС-20 «Про призначення» лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 призначено на посаду старшого інспектора сектору по роботі персоналом ДУ «Дружелюбівський виправний центр (№1)» з 20.06.2020.

Наказом начальника Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» від 15.12.2022 №172/ОС-22 старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 звільнено з Державної кримінально-виконавчої служби за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).

Листом від 15.12.2022 №4/7-1036 Державна установа «Дружелюбівський виправний центр (№1)» повідомила Академію про звільнення відповідача за власним бажанням.

У день звільнення, 15.12.2022, ОСОБА_1 повідомлено під особистий підпис про необхідність відшкодування витрат на навчання в сумі 103969,33 грн. згідно довідки-розрахунку від 15.06.2020 № 260 протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення.

Несплата вказаної суми слугувала підставою для звернення Академії Державної пенітенціарної служби до суду із даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Частиною 5 статті 23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 № 2713-IV встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частинами другою, четвертою, п`ятою статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (надалі Закон № 580-VIII) передбачено, що підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини 1 статті 77 цього Закону, відшкодовують витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі Порядок № 261).

Згідно з пунктом 1 Порядку №261, цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі, зокрема, звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалась.

В силу пунктів 4, 5 Порядку № 261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджений наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат на: грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, медичне забезпечення, перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад, оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Згідно підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Відповідно до підпункту 2.1.2 пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.

За змістом підпункту 2.1.3 пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат витратами на речове забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами.

В силу підпунктів 2.1.4 та 2.1.6 пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.

До спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Як встановлено судом, контракт від 01.05.2018 № 265 укладений між позивачем, відповідним органом системи Міністерства юстиції України і відповідачем, а тому він є підставою для виникнення прав та обов`язків для сторін вказаного правочину.

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно із частиною 1 та 2 статті 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально виконавчій службі України (далі працівники кримінально-виконавчої служби). Служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що перебуваючи на посаді, що відноситься до посад публічної служби, відповідач звільнився зі служби, не відпрацювавши три роки, як це визначено умовами контракту від 01.05.2018 № 265, а тому позивач набув право звернення до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що загальна сума витрат на утримання відповідача у вищому навчальному закладі склала 103969,33 грн. Контррозрахунків відповідачем до суду не надано.

Доказів відшкодування відповідачем витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі, суду не надано. Суд також враховує, що відповідач під час підписання контракту був обізнаний про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі, у разі звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи наведене вище, беручи до уваги відсутність добровільної сплати відповідачем коштів на його утримання в Академії Державної пенітенціарної служби, та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

В силу частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, судові витрати зі сплати судового збору з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Академії Державної пенітенціарної служби задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Академії Державної пенітенціарної служби (14000, м. Чернігів, вул. Гонча, 34; код ЄДРПОУ 08571788; розрахунковий рахунок IBAN НОМЕР_2 ; банк: ДКСУ м. Киїі, МФО 820172) витрати, пов`язані з утриманням в Академії Державної пенітенціарної служби у розмірі 103969 (сто три тисячі дев`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 33 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 03.05.2023.

Суддя Ю.П. Бойченко