Постанова № 1106091, 02.11.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

02.11.07 Справа № 1/26-2108

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді Дубник О.П.

суддів Орищин Г.В.

Якімець Г.Г.

При секретарі судового засідання Ніколайчук С.В.

розглянув апеляційне подання прокурора Шевченківського району м.Києва від 02.07.07р. №308к-07

на рішення господарського суду Тернопільської області від 21.06.2006р.

у справі №1/26-2108

за позовом Прокурора Шевченківського району м.Києва в інтересах держави в особі Аграрного фонду, м.Київ

до відповідача 1: Відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) «Чортківський цукровий завод», смт.Заводське

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Сабліно-Знам’янський цукровий комбінат», с.Володимирівка

про стягнення 179,250 тонн цукру-піску вартістю 510862,50 грн.

за участю представників

від позивача – Різник Ю.О. –представник (дов. у справі);

від відповідача 1 –Голованов С.А., Буднік О.П. –представники (дов. у справі);

від відповідача 2 - не з’явився (належно повідомлений);

від прокуратури – Мельничук Ю.І. –старший прокурор відділу.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду.

Права та обов’язки згідно ст.22 ГПК України роз’яснено, заяв про відвід суддів не поступало.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 21.07.2007р. у справі №1/26-2108 (суддя Левандовський Ю.Я.) в задоволенні позову прокурора Шевченківського району м.Києва в інтересах держави в особі Аграрного фонду до ВАТ «Чортківський цукровий завод», ТзОВ «Сабліно-Знам’янський цукровий комбінат»про стягнення 179,250 тонн цукру-піску вартістю 510862,50 грн. відмовлено.

Рішення судом мотивоване ст.ст.951, 953 ЦК України, на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про безпідставність вимог позивача, оскільки ВАТ «Чортківський цукровий завод»не втрачено 179,250 тонн цукру-піску вартістю 510862,50 грн., який належить позивачу, а правомірно відвантажено такий цукор-пісок згідно доручення Аграрного фонду на зберігання ТзОВ «Сабліно-Знам’янський цукровий комбінат», в складах якого і знаходиться спірний товар.

З підстав, зазначених в апеляційному поданні, прокурор Шевченківського району м.Києва оскаржує рішення суду, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, стверджуючи про те, що лист Аграрного фонду від 11.12.06р. №41-10-1/570, яким, на думку першого відповідача, останній дозволив йому здійснювати відвантаження цукру-піску, не є рознарядкою в розумінні п.4.1 договору складського зберігання від 26.12.05р. №Р2005хр2, а гарантійний лист, який позивач вимагав у ВАТ «Чортківський цукровий завод»для того, щоб надати дозвіл на відвантаження цукру-піску з ВАТ «Чортківський цукровий завод», надано товариством вже після незаконного відвантаження цукру-піску з його заводу другому відповідачу.

Враховуючи вищевикладене, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду і прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

ВАТ «Чортківський цукровий завод»та ТзОВ «Сабліно-Знам’янський цукровий комбінат»не погоджуються з такими доводами апелянта та у своїх відзивах на апеляційне подання вказують на те, що відвантаження-прийняття цукру-піску у кількості 179,250 тонн здійснювалось ними належним чином та без порушень вказівок Аграрного фонду, договірних вимог та вимог чинного законодавства, цукор-пісок не пошкоджено та не втрачено, і такий знаходиться на зберіганні на складі ТзОВ «Сабліно-Знам’янський цукровий комбінат», тому оскаржуване рішення суду слід залишити без змін.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:

26.12.05р. між Аграрним фондом та ВАТ «Чортківський цукровий завод»було укладено договір зберігання за №Р2005хр2, згідно умов якого Аграрним фондом було передано ВАТ «Чортківський цукровий завод»на зберігання цукор-пісок в кількості 5000 тонн на строк до 01 липня 2006 року, який згідно додаткової угоди від 20.09.06р. до цього договору було продовжено лише до 31.12.06р.

Судом першої інстанції встановлено, що, оскільки складські приміщення для зберігання цукру-піску ВАТ «Чортківський цукровий завод»потребують капітального ремонту, про що санітарно-епідеміологічною станцією винесено припис №484/02 від 15.05.07р., завод неодноразово листами попереджав Аграрний фонд, що не має можливості продовжити термін зберігання цукру-піску відповідно до вищевказаного договору зберігання на 2007р., у зв’язку із чим запропонував перевезти цукор-пісок в кількості 5000 тонн на ТзОВ «Сабліно-Знам’янський цукровий комбінат», який в свою чергу листом №15 від 06.12.06р. гарантував позивачу прийняття для зберігання на свої склади вказаний цукор, що належить Аграрному фонду.

Також з матеріалів справи вбачається, що 07.12.06р. ВАТ «Чортківський цукровий завод»звернулося листом до Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрний фонд»з проханням надати офіційний дозвіл на відвантаження цукру-піску в кількості 5000 тонн, що зберігається на складі товариства та належить Аграрному фонду, на ТзОВ «Сабліно-Знам’янський цукровий комбінат», вказуючи, що оплата перевезення цукру залізно-дорожніми вагонами буде здійснена за рахунок ВАТ «Чортківський цукровий завод», а оплата завантаження цукру у вагони –за рахунок ВАТ «Чортківський цукровий завод».

У відповідь на такий лист Аграрний фонд надіслав на адресу першого відповідача лист №41-10-1/570 від 11.12.06р., в якому вказав, що не буде заперечувати щодо відвантаження цукру-піску в кількості 5000 тонн за рахунок ВАТ «Чортківський цукровий завод»та перевезення його на склади ТзОВ «Сабліно-Знам’янський цукровий комбінат», якщо ВАТ «Чортківський цукровий завод»надасть Аграрному фонду гарантійний лист, яким гарантує завантаження цукру в залізно-дорожні вагони за власний рахунок, додаткову угоду про розірвання договору складського зберігання цукру-піску від 26.12.05р. №Р2005хр2, а від ТзОВ «Сабліно-Знам’янський цукровий комбінат»вимагалось надати гарантійний лист, який би гарантував перевезення цукру з ВАТ «Чортківський цукровий завод»в кількості 5000 тонн до ТзОВ «Сабіно-Знам’янський цукровий комбінат»та розвантаження залізно-дорожніх вагонів за його рахунок, гарантував збереження цукру-піску під час перевезення, а також надати договір складського зберігання об'єкта державного цінового регулювання, підписаний зі сторони останнього.

Згідно п.4.1 договору зберігання №Р2005хр2 від 26.12.2005 року зберігач зобов’язаний здійснювати відгрузку товару тільки поклажодавцю або по дорученню поклажодавця в повній відповідності з рознарядками поклажодавця, в яких буде вказаний отримувач товару та строк відвантаження.

ВАТ «Чортківський цукровий завод»стверджує, що на підставі листа Аграрного фонду від 14.12.06р. №41-10-1/573 здійснив 18.12.06р.відвантаження на адресу ТОВ «Сабліно-Знам'янський цукровий комбінат»цукру-піску у кількості 179,250 тонн, який належить позивачу.

Однак, судом апеляційної інстанції досліджено журнал реєстрації вихідної кореспонденції Аграрного фонду з 27.09.06р. (копія наявна у справі), з якого вбачається, що Аграрний фонд не надсилав на адресу ВАТ «Чортківський цукровий завод»листа від 14.12.06р. №41-10-1/573, на який посилається останній.

Як стверджує апелянт, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, рознарядка повинна містити дві обов’язкові умови: отримувача товару і строк відвантаження, а лист Аграрного фонду від 14.12.06р. №41-10-1/573, про існування якого позивач взагалі заперечує, на який посилається перший відповідач як на підставу відвантаження цукру-піску в кількості 179,250 тонн, не може вважатися рознарядкою.

Згідно із ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ст.34 ГПК України).

Крім того, 28.12.06р. ДСБУ «Аграрний фонд» листом №41-07/219 зобов'язав ВАТ «Чортківський цукровий завод» зупинити відвантаження цукру-піску в поліпропіленових мішках по 50 кг у кількості 5000 тонн для перевезення на ТОВ «Сабліно-Знам'янський цукровий комбінат»до прийняття остаточного рішення дирекцією Аграрного фонду, а 10.01.07р. листом №41-07/5 - зобов’язав ВАТ «Чортківськимй цукровий завод»не здійснювати відвантаження цукру-піску для перевезення на ТзОВ «Сабліно-Знам'янський цукровий комбінат», так як уповноважених представників Аграрного фонду не допустили на ТзОВ «Сабліно-Знам'янський цукровий комбінат»для здійснення перевірки наявності та стану зберігання цукру-піску.

Матеріалами справи встановлено, а сторонами не заперечується, що трьох сторонній договір на відповідальне зберігання зазначеного цукру-піску в кількості 5000 тонн між Аграрним фондом та ТзОВ «Сабліно-Знам’янський цукровий комбінат», ВАТ «Чортківськимй цукровий завод»не було підписано, відповідний гарантійний лист до Аграрного фонду не надіслано.

Судовою колегією, заслухавши представників сторін, встановлено, що в ході проведеної працівниками позивача перевірки складів ТзОВ «Сабліно-Знам’янський цукровий комбінат»виявлено відсутність цукру-піску в кількості 179,250 тонн, що належить позивачу, на складах останнього, а в оскаржуваному судовому рішенні зазначено протилежне.

Пунктом п.2.8 договору зберігання передбачено, що зберігач не має права переміщувати товар без попередньої згоди поклажодавця.

Така ж вимога міститься і в ст.944 ЦК України, в якій зазначено, що зберігач на має права без згоди поклажодавця користуватися річчю переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідач не заперечує факту, задукоментованого 23.02.07р., що у нього відсутній цукор-пісок випуску IV кварталу 2006р. у розмірі 179,250 тонн.

Відповідно до ч.1 ст.949 ЦК України зберігач зобов’язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Що стосується права прокурора заявляти цей позов, то суд апеляційної інстанції вважає достатньо обґрунтованими мотиви позову, викладені прокурором у позовній заяві.

Враховуючи вищенаведені норми права та фактичні обставини справи, судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає, що апеляційне подання слід задоволити, а рішення суду скасувати.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційне подання задоволити.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 21.06.07р. у цій справі скасувати і прийняти нове рішення. Позов задоволити. Стягнути з ВАТ «Чортківський цукровий завод»(код 05429587), Тернопільська обл., Чортківський район, смт.Заводське, вул.Івана Франка, 1, на користь Аграрного фонду України (код 33642855), м.Київ, вул.В.Грінченка, 1, цукор-пісок у кількості 179,250 тонн вартістю 510862,50 грн. (п’ятсот десять тисяч вісімсот шістдесят дві грн. п’ятдесят копійок), про що місцевому господарському суду видати наказ.

3. Судові витрати у вигляді держмита та у вигляді вартості послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на ВАТ «Чортківський цукровий завод»і стягнути їх в доход бюджету, про що місцевому господарському суду видати накази.

4. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена згідно ст.ст.107, 109 ГПК України.

5. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуюча-суддя О.П. Дубник

суддя Г.В. Орищин

суддя Г.Г.Якімець

Постанова підписана 29.10.07р.