Вирок № 110607836, 03.05.2023, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/6/22

Номер провадження 1-кп/298/39/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2023 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження 12021078070000148 від 1 грудня 2021 року,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Білки Іршавського району Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, несудимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

начальника Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду зазначене кримінальне провадження, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 на початку серпня місяця 2021 року, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи злочинний умисел, замовив на невстановленому досудовим розслідуванням інтернет сайті одне підроблене міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику. При цьому, ОСОБА_3 , розуміючи, що вказаний документ буде підробленим, вчинив пособництво в цьому, надавши необхідні дані, а саме: свої паспортні дані, цим самим заздалегідь обіцяв придбати підроблений документ - міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику. На виконання вказаної домовленості на початку серпня місяця 2021 року отримав через доставку Нової Пошти підроблене міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику на своє ім`я, за яке заплатив грошові кошти в розмірі 500 (п`ятсот) гривень.

Крім цього, ОСОБА_3 30листопада 2021року близько14години 20хвилин підчас проходженняприкордонного контролю,перебуваючи впункті пропуску«Убля -Малий Березний»,що наУкраїнсько-Словацькомукордоні Закарпатськоїмитниці,за адресою:вулиця Ублянська,50,в селіМалий БерезнийУжгородського районуЗакарпатської області,усвідомлюючи значеннята суспільнонебезпечний характервласних дійта керуючиними,діючи умисно,з метоюзвільнення відобов`язкуперебування насамоізоляції взапобіганні поширенняCOVID-19та зменшеннякількості хворихз тяжкимперебігом COVID-19,в порушеннявимог ч.7постанови КабінетуМіністрів Українивід 9грудня 2020року №1236«Про встановленнякарантину тазапровадженняобмежувальних протиепідемічнихзаходів зметою запобіганняпоширенню натериторії Українигострої респіраторноїхвороби COVID-19,спричиненої коронавірусом«SARS-CoV-2»зі змінамита доповненнями,як підставузвільнення відобов`язкуперебування насамоізоляції взапобіганні поширенняCOVID-19та зменшеннякількості хворихз тяжкимперебігом COVID-19на територіїУкраїни надавпрацівникам Державноїприкордонної службиУкраїни завідомопідроблений документ,а саме:міжнародне свідоцтвопровакцинацію/профілактику, видане на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке Комунальним некомерційним підприємством «Мукачівська центральна районна лікарня», код ЄДРПОУ 01992831, не видавалося та не посвідчувалося, чим використав завідомо підроблений документ.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України, тобто пособництво у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка уповноважена на виконання функцій держави, яка має право видавати документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його особою, та кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа, який видається установою, яка уповноважена на виконання функцій держави, яка має право видавати документи, і який надає права або звільняє від обов`язків.

У судовомузасіданні ОСОБА_3 повністю визнав себе винним по пред`явленому обвинуваченню за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, визнав фактичні обставини кримінальних правопорушень, що викладені в обвинувальному акті, у скоєному щиро розкаявся та пояснив, що шукав в інтернеті інформацію про те, де можна придбати сертифікат про вакцинацію без проходження вакцинації, який потрібен був йому для виїзду за кордон на заробітки. Показав, що знайшов в інтернеті сайт, на якому замовив свідоцтво, для цього також надіслав власні паспортні та анкетні дані. У подальшому, він отримав таке свідоцтво через доставку у відділенні Нової пошти в с.Білки, заплатив за свідоцтво 500 гривень. Підроблене свідоцтво використав, надавши його прикордоннику при перетині державного кордону на пункті пропуску Убля, повертаючись з-за кордону і прямуючи в Україну. При цьому, ствердно суду показав, що повністю усвідомлював, що свідоцтво про вакцинацію є підробленим, надаючи свої паспортні дані розумів, що надає такі для виготовлення підробленого свідоцтва і, подаючи при перетині державного кордону свідоцтво, усвідомлював, що використовує підроблений документ. Зазначив, що дуже шкодує про вчинене, йому соромно, більше вчиняти правопорушення не буде, вже є вакцинованим, просив призначити йому покарання у виді обмеження волі з призначенням іспитового строку, вказавши, що коштів для сплати штрафу не має, офіційно не працює, має на утриманні двох дітей. Також пояснив, що тривалий час був відсутній за місцем проживання, зокрема, перебував за кордоном, виїхав з України в січні 2022 року, а коли вже було призначене до розгляду в суді кримінальне провадження, то почалася війна і він свідомо не повертався додому, достовірно знаючи про судове провадження щодо нього, тепер додому повернувся, бо не зміг так довго бути без сім"ї.

Враховуючи те, що обвинувачений та прокурор не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 , визначивши відповідно до ч.3 ст.349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Отже, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27ч.1 ст.358 КК України та ч.4ст.358 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають кваліфікації за ч.5 ст.27ч. 1 ст.358 КК України, як пособництво у підробленні офіційного документа, який видається установою, що уповноважена на виконання функцій держави, яка має право видавати документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його особою, та за ч.4ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документа, який видається установою, що уповноважена на виконання функцій держави, яка має право видавати документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, і вказані кримінальні правопорушення відповідно до ст.12 КК України є кримінальними проступками.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ст. 66 КК України є визнання вини та щире каяття, що полягає в суб`єктивному ставленні обвинуваченого до вчиненого, зокрема, в тому, що він визнав факт вчинення кримінальних правопорушень та негативні наслідки таких, визнав свою провину у вчиненому повністю, висловив щирий жаль з приводу цього, дав суду визнавальні показання, повідомив у відповідній послідовності обставини вчинених ним дій, усвідомив протиправність своєї поведінки, щиро вибачився за скоєне, висловив сором за скоєне.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно зі ст.12 КК України є кримінальними проступками; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, молодий за віком, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, непрацевлаштований, має місце реєстрації та постійного проживання, позитивно характеризується за місцем проживання; обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що таке покарання обтяжує, а також процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового провадження.

Враховуючи вищевикладені обставини, принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 вид покарання, передбачений у санкціях ч.5 ст.27 ч. 1 ст.358, ч. 4 ст.358 КК України, у виді обмеження волі в межах санкцій частин статті, за якими кваліфіковано його дії.

Беручи до уваги вищенаведене, суд прийшов висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання за ч.5 ст.27ч.1 ст.358 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 рік, за ч. 4ст. 358 КК України- у виді обмеження волі на строк 1 рік і 2 місяці, із застосуванням при визначенні остаточного покарання положень ч. 1ст. 70 КК України.

Обмежень, визначених положеннями ст.61 КК України, при призначенні покарання у виді обмеження волі судом не встановлено.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Водночас, враховуючи те, що ОСОБА_3 визнав вину у вчиненому, щиро розкаявся, надавав органу досудового розслідування та суду послідовні показання, якими викривав свої дії, з урахуванням позиції прокурора, який вважав за можливе звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, суд відповідно до ч.1 ст.75 КК України приходить висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без відбування покарання, а тому вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю один рік.

При цьому, на обвинуваченого ОСОБА_3 слід покласти обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

На переконання суду, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та даним про особу обвинуваченого.

З огляду на особу обвинуваченого, обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, визначену йому міру покарання, суд не знаходить підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Питання заходів забезпечення кримінального провадження суд вирішує у порядкуст.174 КПК України.

Керуючись ст.ст.368-371, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.

Призначити ОСОБА_3 у покарання:

- за ч.5 ст.27ч. 1 ст.358 КК України- у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;

- за ч. 4ст. 358 КК України- у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік і 2 (два) місяці.

На підставі ч.1ст.70 КК Україниза сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 у остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік і 2 (два) місяці.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок іспитового строку ОСОБА_3 обраховувати з дня ухвалення вироку - з 3 травня 2023 року.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Речовий доказ, який відповідно до постанови дізнавача сектору дізнання ВП №2 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області від 1 грудня 2021 року визнаний речовим доказом та на який накладено арешт на підставі ухвали слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 28 грудня 2021 року, а саме:

- міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику від 12 липня 2021 року, видане комунальним некомерційним підприємством «Мукачівська районна лікарня» на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 28 грудня 2021 року на вилучене в ході огляду місця події від 30 листопада 2021 року міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику від 12 липня 2021 року, видане комунальним некомерційним підприємством «Мукачівська районна лікарня» на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - скасувати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1