Рішення № 110606978, 05.01.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/1429/22

пр. № 2-адр/759/1/23

05 січня 2023 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва

під головуванням судді Сенька М.Ф.,

при секретаря судового засідання Сініцина В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві без участі сторін у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника позивача Науменка Олексія Григоровича про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до державної служби України з безпеки на транспорті про визнання притиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

Представник позивача адвокат Науменко О.Г. звернувся до суду із вищезазначеною заявою, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14409 грн. 92 коп. та витрати пов"язані з оплатою штрафу в розмірі 17000 грн..

Заявник, посилаючись на положення ст. 252 КАС України, вказує про наявність підстав для ухвалення додаткового судового рішення, оскільки при винесенні рішення не вирішено питання розподілу судових витрат на правничу допомогу.

В судове засідання сторони не з"явились.

Судом встановлено таке.

Так, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25.07.2022 позовні вимоги ОСОБА_1 до державної служби України з безпеки на транспорті про визнання притиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити, скасувано постанову ВМ №00004837 від 23.12.2021р про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП; провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП - закрито.

При вирішенні справи по суті суд здійснив розподіл судових витрат лише в частині суми судового збору.

За таких обставин, ухвалюючи рішення по суті спору суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення та судом не вирішено у повному обсязі питання про судові витрати.

Тому, 28.07.2022 представником позивача було подано до суду заяву про розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частина 3 ст. 132 КАС України закріплює, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1).

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому ч. 3 цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що правова допомога надавалася позивачу на підставі Договору про надання правової допомоги №29-12/2021 від 29.12.2021 та додаткової угоди №1 в якому визначено вартість послуг адвоката з надання правової допомоги за нормо-годину у розмірі від 800 рн. до 1500 грн.

Згідно Акту приймання-передачі №1 виконаних робіт та понесених витрат по договору розрахунку витрат за послуги адвоката та виконані роботи до Договору № 17/08/21 від 17.08.2021 сторони підтвердили роботи (послуги), що виконані виконавцем згідно Договору та підлягають оплаті, на загальну вартість наданих послуг становить 14409 грн 92 коп..

У матеріалах справи наявна квитанція №98 від 26.07.2022 про оплату по договору про надання правової допомоги у розмірі 14409 грн 92 коп.

Частиною 5 ст. 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи.

Від відповідача, станом на поточну дату, заперечень щодо розподілу заявлених судових витрат, подано не було.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сума відшкодування судових витрат є обґрунтованим, а відтак, заява про ухвалення додаткового судового рішення підлягає задоволенню.

Вирішуючи вимогу про повернення з державного бюджету коштів суми сплаченого штрафу суд виходить з положень частини 1 статті 296 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою передбачено, що скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв`язаних з цією постановою.

Зважаючи на викладене та з урахуванням положень частини 3 статті 286 КАС України вимога про повернення позивачу з державного бюджету коштів суми штрафу, сплаченого за оскаржуваною постановою, є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись вимогами ст.ст.132, 139, 241, 242, 243, 252 КАС України,

ухвалив:

Заяву представника позивача Науменка Олексія Григоровича про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до державної служби України з безпеки на транспорті про визнання притиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити частково.

Ухвалити по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до державної служби України з безпеки на транспорті про визнання притиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, додаткове рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) понесені судові витрати витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14409 (чотирнадцять тисяч чотириста дев"ять) грн. 92 коп.

У задоволенні вимог про повернення з державного бюджету суми сплаченого штрафу, відмовити.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 252 КАС України).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст. 255 КАС України.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Головуючий Сенько М.Ф.