Ухвала суду № 110606594, 05.10.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26351/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження:

підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного у кримінальному провадженні № 62021100020000194 від 23 червня 2021 року ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

28.09.2022 прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 62021100020000194 ОСОБА_3 .

Клопотання обґрунтовує тим, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021100020000194 від 23.06.2021 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Київської обласної прокуратури.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 наказом від 02.09.2016 №390-к «Про призначення П. Ковтонюка заступником Міністра охорони здоров`я України» на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 №616-к, призначений на посаду заступника Міністра охорони здоров`я України.

Угодою про позику (Додаткове фінансування Проєкту «Поліпшення охорони здоров`я на службі у людей»), укладеною між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку (номер позики 9110-UA), передбачено надання Україні позики Міжнародним банком реконструкції та розвитку у розмірі 135 000 000 (ста тридцяти п`яти) мільйонів доларів США, для надання додаткового фінансування, в тому числі, для програми прийнятних витрат, з метою: надання підтримки у підвищенні ефективності системи охорони здоров`я, зосереджуючи увагу на зміцненні спроможності національної служби здоров`я України та на розробленні програмного забезпечення для електронного здоров`я.

На виконання укладеної Угоди про позику (Додаткове фінансування Проєкту «Поліпшення охорони здоров`я на службі у людей») та з метою реалізації вимог Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людини» в частині створення та запровадження Єдиної державної інформаційної системи трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів, Міністерством охорони здоров`я України, 27.11.2018 оголошено відкриті торги на закупівлю програмного забезпечення «ДК 021:2015: 48180000-3: Пакети медичного програмного забезпечення (Програмне забезпечення реєстру живих донорів гемопоетичних стовбурових клітин)» № UA-2018-11-27-002310-b з очікуваною вартістю 1 900 000 грн.

Виходячи з умов тендерної документації, Реєстр живих донорів гемопоетичних стовбурових клітин є одним із 9 реєстрів, що є складовою Єдиної державної інформаційної системи трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів, програмне забезпечення якого повинно мати можливість інтегрування в дану систему, відповідати технічним умовам та забезпечити асоціацію реєстру живих донорів гемопоетичних стовбурових клітин з міжнародними реєстрами (обмін інформацією щодо наявних анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин, що містяться у Реєстрі та відповідних інформаційних системах іноземних держав і міжнародних організацій, пошук пари донор-реципієнт.

У результаті тендерних торгів ДК 021:2015:48180000-3: Пакети медичного програмного забезпечення (Програмне забезпечення реєстру живих донорів гемопоетичних стовбурових клітин) №UA-2018-11-27-002310-b, проведених в електронній системі публічних закупівель ProZorro, переможцем обрано ТОВ «ВС ТЕХНОЛОДЖІ».

Надалі, між Міністерством охорони здоров`я України в особі заступника Міністра охорони здоров`я ОСОБА_3 , що діє на підставі Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 10.12.2018 № 364 «Про надання відпустки У. Супрун» та Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №267, з однієї сторони, і ТОВ «ВС ТЕХНОЛОДЖІ» в особі директора ОСОБА_6 , що діє на підставі Статуту ТОВ «ВС ТЕХНОЛОДЖІ», з іншої сторони укладено Договір про закупівлю за державні кошти №175 від 26.12.2018.

Відповідно до Додатку №1 до Договору - Протоколу погодження договірної ціни, відповідно до якого Міністерство охорони здоров`я України в особі заступника Міністра охорони здоров`я ОСОБА_3 та ТОВ «ВС ТЕХНОЛОДЖІ» в особі директора ОСОБА_6 уклали Договір, погоджено, що ціна Договору становить 1 885 000,0 грн. без ПДВ.

Надалі між МОЗ України, в особі заступника Міністра охорони здоров`я ОСОБА_3 та ТОВ «ВС ТЕХНОЛОДЖІ» в особі директора ОСОБА_6 складено Акт прийому-передачі №РН-09599 від 26.12.2018, яким задокументовано передачу ТОВ «ВС ТЕХНОЛОДЖІ» та відповідно отримання МОЗ України примірника «Програмного забезпечення реєстру живих донорів гемопоетичних стовбурових клітин «Prometheus», загальною вартістю 1 885 000, 00 грн.

На виконання пункту 4.4. Розділу IV Договору розрахунки Міністерства охорони здоров`я України (код ЄДРПОУ 00012925) та ТОВ «ВС ТЕХНОЛОДЖІ» (код ЄДРПОУ 30574751) проведені платіжним дорученням №6155 від 27.12.2018 на суму 1 885 000,00грн. шляхом перерахування з рахунку Державної казначейської служби України № НОМЕР_1 код банку 820172 на рахунок ТОВ «ВС ТЕХНОЛОДЖІ» код ЄДРПОУ 30574751 № НОМЕР_2 відкритий в АТ "ПРАВЕКС БАНК", МФО 380838 (призначення платежу: 2301550;2240).

В той же час, Міністерством охорони здоров`я України здійснено оприбуткування програмного забезпечення «Prometheus», як позабалансового активу, відповідно меморіального ордеру №16-авт за грудень 2018 року та не обліковано на балансі Міністерства охорони здоров`я України у зв`язку із фактичною відсутністю такого програмного забезпечення та відсутністю відповідальної особи за прийняття програмного забезпечення.

Так, всупереч покладеним обов`язкам щодо формування та реалізації державної політики у сфері управління державним сектором економіки, інвестиційної політики, прав власності та основних засад управління державними корпоративними правами, антимонопольної політики, координацію проекту «Поліпшення охорони здоров`я на службі у людей» відповідно до Угоди про позику між Україною і Міжнародним банком реконструкції та розвитку внаслідок неналежного виконання свої службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, заступник Міністра ОСОБА_3 , підписав Акт прийому-передачі №РН-09599 від 26.12.2018 щодо «Програмного забезпечення реєстру живих донорів гемопоетичних стовбурових клітин «Prometheus», в порушення своїх посадових обов`язків та п. 1.2. Розділу I Договору, п.7.1.2. Розділу VІІ Договору, не переконався у фактичній наявності програмного забезпечення, не пересвідчився у його передачі підписуючи Акт приймання-передачі, та не забезпечив організацію інсталяції програмного забезпечення на сервері МОЗ та первинне налаштування програмного забезпечення, а також призначив особу, відповідальну за прийняття програмного забезпечення та облікування на балансі Міністерства охорони здоров`я України, внаслідок чого не виконано цілі визначені Паспортом бюджетної програми на 2018 рік, затвердженої Міністерством охорони здоров`я України щодо забезпечення утворення та функціонування Єдиної державної інформаційної системи трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів, програмне забезпечення не впроваджено, не інстальовано та не обліковано на балансі Міністерства охорони здоров`я України, чим заподіяно збитки Державі Україна, в особі Міністерства охорони здоров`я України, на суму 1 885 000, 00 грн.

Таким чином, внаслідок неналежного виконанням ОСОБА_3 своїх службових обов`язків, через несумлінне ставлення до них Державі України, в особі Міністерства охорони здоров`я України завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 1 885 000, 00 (один мільйон вісімсот вісімдесят п`ять тисяч ) гривень.

Копія клопотання та матеріалів, на його обґрунтування, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному 27.09.2022.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого, враховуючи при цьому наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший незаконний спосіб; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити ряд інших злочинів.

Вказані обставини на думку прокурора виправдовують застосування до підозрюваного домашнього арешту, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання та просили відмовити у його задоволенні, вказавши на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.

27.09.2022 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:

- Повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 16.06.2021; №30/2/3-3360;

- Протоколом тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні ТОВ «Українського центру трансплант-координації» від 24.12.2021;

- Протоколом тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні МОЗ України від 21.01.2022;

- Протоколом тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні ТОВ «ВС Технолоджі» від 01.07.2022;

- Протоколом тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні МОЗ України від 01.08.2022;

- Протоколом отримання експериментальних зразків підпису ОСОБА_3 для експертизи від 03.08.2022;

- Висновком експерта №87/22 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 10.08.2022;

- Висновком спеціаліста №1 за результатами проведення економічного дослідження від 04.08.2022

- Висновком експерта №101/22 за результатами проведення судової економічної експертизи від 05.09.2022;

- Висновком експерта №86/22 за результатами проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи (експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів) та у сфері інтелектуальної власності від 19.08.2022;

- протоколами допиту у процесуальному статусі свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_3

- Наказом МОЗ України від 02.09.2016 №390-к «Про призначення П. Ковтонюка заступником Міністра охорони здоров`я України»;

- Наказом МОЗ України від 31.10.2018 №1978 «Про внесення змін до Тимчасового розподілу обов`язків між в.о. Міністра охорони здоров`я України, заступниками Міністра та Державним секретарем Міністерства»

- Наказом МОЗ України від 04.10.2018 №1841 «Про затвердження тимчасового розподілу обов`язків між в.о. Міністра охорони здоров`я України, заступниками Міністра та Державним секретарем Міністерства, Порядку взаємозаміщення в.о. Міністра охорони здоров`я України та заступників Міністра на час їх тимчасової відсутності»

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення, а відтак доводи сторони захисту про протилежне слідчий суддя не приймає.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно враховувати, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Як особа, ОСОБА_3 характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв`язки, визначене місце проживання, працевлаштований, за місцем роботи характеризується, як фахівець з високим рівнем професійної підготовки.

Судовим розглядом, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , даних, що характеризують його особу, встановлено, що клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.

Долучені до клопотання докази, містять дані щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Доказів того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший незаконний спосіб; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити ряд інших злочинів, слідчому судді не надано.

Твердження з приводу існування таких ризиків є сумнівними, з урахуванням встановлених обставин вчинення кримінального правопорушення та даних, які характеризують особу підозрюваного, та як наслідок розцінюється як домисел, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного слідчому судді не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями слідчого.

При цьому ризик переховування підозрюваного не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого застосування покарання та під впливом можливого тягаря призначення такого покарання у майбутньому.

Дані про особу підозрюваного, який позитивно характеризується, є раніше не судимий, працевлаштований, має постійне місце проживання та родину свідчить на користь останнього, та з урахуванням обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_3 , в свою чергу спростовує доводи слідчого щодо можливості існування неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання.

Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, враховуючи, що стороною обвинувачення було доведено наявність обґрунтованої підозри, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 62021100020000194, а саме до 27 листопада 2022 року включно, з одночасним покладенням на ОСОБА_3 процесуальних обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноярськ, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021100020000194 від 23 червня 2021 року, а саме до 27 листопада 2022 року включно.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_3 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за викликом до слідчого, слідчих слідчої групи у кримінальному провадженні, прокурора, групи прокурорів у кримінальному провадженні, судді, суду за викликом;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання або / та місця роботи.

Обов`язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1