Рішення № 110599, 01.06.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.06.06р.

Справа № 13/31(5/14)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Авіас-2000”, м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія ”Дніпрообленерго”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 21 899 грн. 44 коп.

Суддя Рудь І.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача –Монастирьов В. В., представник, довіреність б/н від 17.01.2006р.

Від відповідача –Дядюра К.Г., юрисконсульт, довіреність № 479 від 10.11.2005р.

СУТЬ СПОРУ:

У грудні 2004р. Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “Авіас-2000” звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства “ЕК “Дніпрообленерго” про стягнення суми у розмірі 21 899 грн. 44 коп., отриманої без достатньої правової підстави.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить їх задовольнити в повному обсязі. Позивач у позові зазначив, що між Відкритим акціонерним товариством “Енергопостачальна компанія ”Дніпрообленерго” та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма “Авіас-2000” був укладений договір № 647 на постачання електричної енергії, відповідно до якого Відповідач зобов’язався постачати і передавати електричну енергію Позивачу, який зобов’язався здійснювати сплату за її споживання.

За серпень 2004р. Відповідач виставив Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі “Авіас-2000” рахунки № 2235 від 18.08.2004р. на суму 6 538 грн. 76 коп. і № 2273 від 19.08.2004р. на суму 6 569 грн. 83 коп.

Рахунок № 2273 від 19.08.2004р. на суму 6 569 грн. 83 коп. був сплачений Позивачем 02.09.2004р.

15.09.2004р. Відповідач виставив позивачу рахунок № 104 на суму 21 899 грн. 44 коп. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

Вимоги про сплату зазначеної суми були висунуті Енергопостачальником після проведеного 15.09.2004р. коригування граничної величини споживання електричної енергії за серпень 2004р., спожитої за рахунком № 2273 від 19.08.2004р., і застосування передбачених частиною 5 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” штрафних санкцій за порушення режимів споживання електричної енергії.

Підставою для коригування граничної величини і нарахування штрафних санкцій в п’ятикратному розмірі вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електричної енергії стало те, що рахунок № 2273 від 19.08.2004р. за використану в серпні 2004р. електроенергію був сплачений споживачем на дві доби пізніше, ніж передбачено договором.

Платіжним дорученням № 5432 від 26.10.2004р. Позивач перерахував Відповідачу по вказаному рахунку № 104 від 15.09.2004р. суму у розмірі 21 899 грн. 44 коп.

Як вважає Позивач, санкції були нараховані не за порушення режимів споживання електричної енергії, а за прострочку виконання грошового зобов’язання, тому вважає, що дії відповідача суперечать діючому законодавству України.

Крім того, Позивач вимушений був сплатити безпідставно нараховану суму, так як Відповідач, використовуючи своє монопольне положення на ринку, міг припинити електропостачання, що призвело б Позивача до значних збитків.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на безпідставність позовних вимог. У відзиві на позовну заяву вказує, що коригування обсягу електроенергії було проведено з урахуванням звітних даних позивача. Відповідач вважає, що були достатні підстави для виставлення рахунків на оплату спожитої в серпні 2004 року Позивачем електроенергії та нарахування в подальшому суми за перевищення договірних (граничних) величин споживання електроенергії.

Постановою Вищого господарського суду України від 21 грудня 2005р. (колегія суддів у складі: Невдашенко Л. П. –головуючий, Стратієнко Л. В., Дунаєвська Н. Г.) скасовано Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.09.2005р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2005р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Авіас-2000” до Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія ”Дніпрообленерго” про стягнення 21 899 грн. 44 коп.

Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Жукової Л. В. справу передано на новий розгляд судді Рудь І. А.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі обставини справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.02.2002р. було укладено договір № 647 на постачання електричної енергії між Відкритим акціонерним товариством “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Апостолівського району електричних мереж та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма “Авіас-2000”, відповідно до умов якого Відповідач зобов’язався постачати і передавати електричну енергію Позивачу, який зобов’язався здійснювати оплату за її споживання.

Згідно з додатковою угодою № 1 від 09.10.2002 року до вищевказаного договору сторонами встановлено розрахунковий період з остаточним розрахунком до 7 числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 20.07.2004 року до зазначеного договору сторонами було визначено розрахунковий період для обліку і розрахунку спожитої електричної енергії показниками розрахункових приладів обліку з 18 числа попереднього місяця до 18 числа розрахункового місяця.

Також, між Відкритим акціонерним товариством “ЕК “Дніпрообленерго” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Зернопродукт” було укладено договір № 109 від 20.05.2002р. про постачання електричної енергії. 30.04.2004р. було укладено додаткову угоду № 1 до Договору № 109.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач надав Відповідачу дані споживання електричної енергії за серпень 2004р., на підставі яких Позивачу було виставлено рахунки від 18.08.2004р. та від 19.08.2004р., які було сплачено Позивачем.

26.10.2004 року, відповідно до рахунку № 104 від 15.09.2004р. Позивач перерахував Відповідачу плату за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за період з 18.07.2004р. по 18.08.2004р.

До матеріалів справи додано акт про споживання електричної енергії понад договірну величину від 07.09.2004р., в якому зазначено період споживання електричної енергії з 30.08.2004р. по 30.09.2004р. Відповідно до акту, встановлено порушення споживачем ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” в частині перевищення скоригованої договірної величини споживання електричної енергії за серпень 2004р. на 28 046 кВт/год електроенергії.

Як вбачається із додаткової угоди № 1 від 09.10.2002р., ч. 2 п. 4.2 Договору змінено та викладено в такій редакції: “остаточний розрахунок за фактично спожиту електроенергію у розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі рахунку, наданого енергопостачальником, протягом двох календарних днів з моменту його отримання, але не пізніше 7 числа місяця наступного за розрахунковим.”

На підставі зазначеного пункту угоди рахунок № 2273 від 19.08.2004р. на суму 6 569 грн. 83 коп. був сплачений 02.09.2004р., тобто до 7 числа, без порушення строку сплати.

Крім того, рахунок № 2273 від 19.08.2004р. виставлений Відповідачем за електричну енергію, спожиту ТОВ “Зернопродукт”. Даний факт підтверджується копією акту про заміну лічильника від 27.12.2002р., відповідно до якого у ТОВ “Зернопродукт” був встановлений лічильник електроенергії № 447382.

Відповідно до цього, акт про споживання електричної енергії понад договірну величину від 07.09.2004р. складено відносно спожитих ТОВ “Зернопродукт” 28 046 кВт/год електроенергії.

За таких обставин, вбачається, що рахунок № 104 від 15.09.2004р. на суму 21 899 грн. 44 коп. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії був виставлений щодо спожитих ТОВ “Зернопродукт” 28 046 кВт/год електроенергії.

Зазначений рахунок на суму 21 899 грн. 44 коп. в повному обсязі було оплачено ТОВ фірма “Авіас-2000” 26.10.2004р.

До матеріалів справи Відповідач надав заперечення на позовну заяву, в яких зазначає, що коригування обсягу електроенергії було проведено з урахуванням звітних даних Позивача. Вважає, що у нього були підстави для виставлення рахунків на оплату спожитої електроенергії Позивачем у серпні місяці 2004 року та нарахування в подальшому суми за перевищення договірних величин споживання електроенергії.

Також, Відповідач у відзиві на позовні вимоги вказує, що електроенергія спожита була Позивачем. Вказаний факт підтверджується внесеними змінами до договору № 647 від 01.02.2002 року, на підставі яких діяв Відповідач.

Господарський суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заперечення Відповідача є безпідставними та не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Доводи Відповідача про те, що до договору № 647 від 01.02.2002 року, укладеного між ТОВ фірмою ”Авіас-2000” та ВАТ ”ЕК Дніпрообленерго”, було внесено зміни, відповідно до яких він діяв, господарський суд відхиляє з наступних підстав.

На підтвердження своїх заперечень на позовні вимоги, Відповідачем до матеріалів справи додано лист на ім’я начальника Апостолівського РЕМ, який не містить дати та вихідного номеру, підписаний директором філії ТОВ фірма „Авіас-2000” Табачнюк В.Н., з пропозицією внести зміни до договору № 647 від 01.02.2002 року.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором, або законом.

Статтею 654 ЦК України передбачає, що зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено наступне:

„1.Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

2.Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

3.Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду….”.

Пунктом 11.3 договору № 647 передбачено, що „… усі зміни та доповнення до договору оформляються письмово і скріплюються підписами відповідальних осіб та печатками сторін”.

Як вбачається із вищезазначеного листа, долученого до справи, то він містить пропозицію про внесення змін до договору. Але вказаний лист підписано особою без належних повноважень, так як, відповідно до п.1.2.Положення про Апостолівський філіал ТОВ „Авіас-2000”, його директор не наділений правом укладання або зміни господарських договорів без довіреності ТОВ фірми „Авіас-2000”. Із зазначеного листа не вбачається, що директор має належні повноваження по довіреності. Також лист не містить дати і вихідного номеру відправлення енергопостачальнику, тому не відомо саме з якого часу необхідно внести зміни до договору № 647 від 01.02.2002 року.

За таких обставин, господарський суд вважає, що зміни до договору № 647 не було внесено належним чином, відповідно до вимог діючого законодавства та самого договору.

Зазначений факт підтверджується і відзивом Відповідача на позовну заяву, який було надано до господарського суду 18.01.2005 року, за підписом в.о. начальника Апостолівського РЕМ, де Відповідач вказує, що „…ні ТОВ „Зернопродукт”, ні ТОВ фірма „Авіас-2000” не внесли належним чином зміни в Договори № 647 та № 109 …».

Крім того, до матеріалів справи долучено додатки: № 2.1. (Перелік місць встановлення електролічильників), № 6 (Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін) та додаток № 12 (Перелік об’єктів (цехів, підрозділів) споживача) до договору про постачання електричної енергії № 109 від 20.05.2002р. та № 647 від 01.02.2002р., які є невід’ємною частиною кожного договору.

Доводи Відповідача щодо внесення змін до договору № 647 спростовуються тим, що не внесено зміни до вищевказаних додатків договору № 647, а саме: лічильник № 447382 та відповідні електроустановки, щодо електроспоживання яких розглядається спір, не було включено ні до переліку місць встановлення електролічильників, ні до переліку об’єктів, ні до нового розмежування експлуатаційної відповідальності Позивача - ТОВ фірми „Авіас-2000”.

Як вбачається із договору № 109 від 20.05.2002р., укладеного між Відповідачем та ТОВ „Зернопродукт”, вищезазначений прилад обліку електроенергії та відповідні електроустановки належать ТОВ „Зернопродукт”, відповідно до умов договору та вказаних додатків. До зазначених документів сторонами зміни не вносились.

За таких обставин, господарський суд вважає, що рахунок № 2273 від 19.08.2004 року, виставлений за електроенергію, що спожита об’єктами, вказаними в додатку № 12 до договору № 109 від 20.05.2002р., тобто об’єктами ТОВ „Зернопродукт”.

Щодо акту передачі Позивачем та ТОВ „Зернопродукт” електролічильника № 447882 на підставі договору оренди, то зазначений факт суперечить умовам вказаного договору .

Так, в матеріалах справи наявний договір оренди, укладений між ТОВ фірмою „Авіас-2000” та ТОВ „Зерн продукт” від 01.07.2004 року. Відповідно до п.1.1. вказаного договору, ТОВ фірма „Авіас-2000” орендувало у ТОВ „Зернопродукт” виробничі потужності. За договором, Позивач орендував частину обладнання не більше трьох годин на добу, згідно усних або письмових заявок орендатора.

Згідно з частиною 3 п.4.1. договору оренди передбачається, що витрати по утриманню об’єктів оренди оплачує орендодавець –ТОВ „Зернопродукт”.

Умовами вищевказаного договору сторонами не передбачається передача приладів обліку електричної енергії та електроустановок, акту передачі комерційного обліку договором оренди від 01.07.2004 року також не передбачається.

Відповідно до Правил користування електричною енергією, питання щодо знаходження електролічильників, електроустановок передбачаються у договорах на постачання електроенергії або додатках до них.

Також, до матеріалів справи долучено довідку № 1 від 18.02.2005 року за підписом директора ТОВ „Зернопродукт”, в якій вказано, що „…закрита трансформаторна підстанція № 470, а також прилади обліку № 447882 та № 517685 належать ТОВ „Зерно родукт” та знаходяться на його балансі…”.

Пунктом 7.1.1. договору № 647 передбачено, що „споживач зобов’язаний сплачувати енергопостачальнику за фактично спожиту електричну енергію”.

На підставі вищезазначеного, суд вважає, що Позивач не був зобов’язаний сплачувати за електроенергію, нараховану по електролічильнику № 447882, який належить ТОВ „Зернопродукт”.

Щодо акту про споживання електричної енергії понад договірну величину від 07.09.2004 року, на підставі якого було нараховано штрафні санкції Позивачу.

Відповідно до ч. 2 п. 7.26 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 22.08.2002р. № 928 перевищення договірних (граничних) величин визначається за оперативними документами споживача і електропередавальною організацією та фіксується відповідним актом.

Вищезазначений акт складений 07.09.2004 року за договором № 647 за період 30.08.-30.09.2004 року, а перевищення скоригованої величини мало місце за серпень 2004 року.

Господарський суд вважає, що вказаний акт не може бути підставою для нарахування штрафних санкцій, так як він складений з порушенням вимог чинного законодавства, є необґрунтованим та безпідставним.

Так, Відповідач вказує, що санкції нараховані за розрахунковий період з 18.07.2004р. по 18.08.2004р. Однак, відповідно до додаткової угоди № 1 від 20.07.2004 року розрахунковий період передбачено з 18 по 18 число. А відповідно до п.6.1.2. вищевказаної додаткової угоди „…встановлена гранична величина електроспоживання на розрахунковий період коригується одноразово…”.

Але угода від 20.07.2004 року не може бути підставою для нарахування санкцій з 18.07.2004 року. Відповідно до Правил користування електричною енергією, застосування штрафних санкцій за перевищення граничних величин можливе за умови їх доведення у встановленому порядку за 10 діб до відповідного розрахункового періоду.

Доводи Відповідача щодо лімітного повідомлення від 07.07.2004 року спростовуються самим повідомленням від 07.07.2004р. № 873/647 (додається до справи), в якому доведено ліміт на розрахунковий період, передбачений додатковою угодою № 1 від 09.10.2002 року.

Тобто, Відповідачем не надано до матеріалів справи докази щодо повідомлення про доведення узгоджених договірних величин споживання електроенергії позивачем на період з 18.07.2004р. по 18.08.2004р .

В матеріалах справи наявне платіжне доручення від 02.09.204 року № 3951, відповідно до якого Позивачем сплачено рахунок № 2273 від 19.08.2004 року на суму 6 569 грн. 83 коп.

Коригування Відповідачем проводилося після оплати відповідної суми, тобто після 02.09.2004 року.

Відповідно до пункту 5.3. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 року, у редакції Постанови НКРЕ від 22.08.2002 року № 928, встановлено, що коригування постачальником договірної (граничної) величини споживання електричної енергії до рівня фактично сплаченої за цей розрахунковий період величини спожитої електричної енергії здійснюється за підсумками розрахункового періоду, тобто кількість фактично оплаченої за розрахунковий період електричної енергії визначається на момент проведення коригування, оскільки п’ятикратна вартість різниці фактично спожитої договірної величини є відповідальністю за споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період, а не відповідальністю за прос рочку оплати спожитої електроенергії (за порушення строку оплати договором передбачено відповідальність у вигляді пені).

Враховуючи, що на момент коригування вся кількість спожитої Позивачем електричної енергії була оплачена, підстав для проведення коригування у відповідача не було.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підставі викладеного, господарський суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Авіас-2000” з підстав, зазначених у позовній заяві, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 4, 32-34, 43,44,49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго”, 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Центральна, 6 (код ЄДРПОУ 23359034, п/р 2600530063813, 2600530063814 в АБ „Кредит-Дніпро” м. Дніпропетровськ, МФО 305749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Авіас-2000”, 49042, м. Дніпропетровськ, Аеропорт-42 (код ЄДРПОУ 24994073, п/р 26008132251001 в КБ „ПриватБанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 21 899 грн. 44 коп. (двадцять одну тисячу вісімсот дев’яносто дев’ять гривень сорок чотири копійки) - заборгованості, 219 грн. 00 коп. (двісті дев’ятнадцять гривень 00 копійок) - витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А.Рудь

Рішення підписано 25.07.2006 року.