Рішення № 110597623, 19.04.2023, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/573/22

Провадження №2/193/91/23

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

19 квітня 2023 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шумської О.В.

за участю секретаря Мельникової Т.О.

розглянувши у судовому засіданні в смт.Софіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий кредит", треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ :

14.07.2022 року до суду надійшла вищевказана позовна заява в якій позивач просить Визнати такими, що не підлягає виконанню виконавчий напис за реєстровим №22520 від 02.12.2021 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь TOB «Споживчий центр» за кредитним договором №04.04.2020-100002883 від 04.04.2020 року, в розмірі 9910,00 гривен.

В обгрунтування позову вказує, що відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження №67917237 від 16.12.2021 року, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О., на підставі виконавчого напису за реєстровим №22520 від 02.12.2021 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» за кредитним договором №04.04.2020-100002883 від 04.04.2020 року, в розмірі 9910,00 гривен.

Також винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 17.01.2022 року.

У позивача перебувають копії зазначених документів по виконавчому напису, які позивач отримав шляхом направлення адвокатом Ковалик М.Ф. запиту до приватного виконавця, будь- яких оригіналів договору позики, виконавчого напису нотаріуса у Позивача не має, так як на адвокатський запит направлений до приватного виконавця, отримати не виявилось можливим, крім того у Позивача відсутній і договір позики від 04.04.2020 року, так як ОСОБА_1 його не підписував, жодних претензій від ТОВ «Споживчий Центр» про погашення заборгованості за кредитним договором №04.04.2020-100002883 від 04.04.2020 року, в розмірі 9910,00 гривень, не отримував і не був повідомлений про вчинення виконавчого напису.

Про існування виконавчого напису, договору позики, Позивач дізнався після направлення приватним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження в лютому 2022 року.

В даному випадку для вчинення виконавчого напису за №22520 від 02.12.2021 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр», заборгованості за кредитним договором №04.04.2020-100002883 від 04.04.2020 року, в розмірі 9910,00 гривень, який не підписаний сторонами та не посвідчений, нотаріально.

Нарахована заборгованість в розмірі на загальну суму 9100,00 гривень не є безспірною, так як не зрозуміло взагалі на підставі якого безспірного документа вона нарахована, а також відсутній розрахунок заборгованості, відповідно до якого можливо було стверджувати про безспірність нарахування боргу.

Позивач вважає, що виконавчий напис здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому повинен бути визнаним такими, що не підлягає виконанню. Заборгованість зазначена у виконавчому написі, на момент його вчинення була спірною, так як необгрунтована належними та допустимими доказами. Також, позивач фактично був позбавлений можливості отримання достовірної та повної інформації, щодо реального стану заборгованості, всупереч ст.56 Закону України «Про банки та банківську діяльність», яка закріплює право клієнта на право доступу до інформації щодо діяльності банку, так, банки зобов`язані на вимогу клієнта надати інформацію та консультації з питань надання банківських послуг. Позивач не отримував письмової вимоги (повідомлення) від товариства. З вказаних підстав позивач не визнає розмірів заборгованості нарахованих ТОВ «Фінансова компанія Кредит-Капітал» взагалі, так як вона заявлена незаконно, будь-якої інформації зі сторони Відповідача щодо кредитних зобов`язань не отримував Позивач, при цьому Приватний нотаріус не є фахівцем у галузі економіки та фінансів щоб бездоганно перевірити та визначити суми які підлягають стягненню за кредитним договором, але міг визначити строк в межах якого стягується заборгованість.

В судове засідання позивач не з`явився. В поданій до суду заяві представник позивача зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу слухати за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзив суду не направили.

Треті особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання декілька разів не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, із заявою про розгляд справи у їх відсутності до суду не зверталися, заперечень не надали. Від приватного виконавця Лисенко Ю.О. до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд вважає, що позов підлягає задоволенню враховуючи таке.

Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О., відкрито виконавче провадження №67917237 від 16.12.2021 року, на підставі виконавчого напису за реєстровим №22520 від 02.12.2021 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» за кредитним договором №04.04.2020-100002883 від 04.04.2020 року, в розмірі 9910,00 гривен. Також винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 17.01.2022 року.

Згідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" (в редакції від 03.07.2020) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст.88 цього Закону (в редакції від 03.07.2020) нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно пункту 1.1. Глави 16 для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Пунктом 1.2. Глави 16 передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до пункту 3.2 Глави 16, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та в Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати заборгованість, яка має бути безспірною.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 10.10.2018 справа №61-10285св18.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і неправильність вимог боржника.

В матеріалах справи відсутні докази, що при вчиненні напису нотаріус отримував від стягувача первинні бухгалтерські документи щодо видачі договору позики, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання, докази надіслання боржнику повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень, а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед юридичною компанією є безспірними.

В постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 310/9293/15ц зазначено, що: при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05.07.2017 у справі № 6-887цс17.

З тексту оспорюваного виконавчого напису № 2805 від 26.11.2021 встановлено, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 за № 1172.

Відповідно п. 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів") для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Верховний Суд (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 910/13233/17), розглядаючи позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню зазначив наступне: "Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Наявність в змісті виконавчого напису номерів рахунків боржника в установах банків (для юридичних осіб) є обов`язковим. Вчинення виконавчого напису за кредитним договором є незаконним (таке право не передбачено законом), оскільки Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017 (залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14), визнав незаконною та нечинною постанову КМУ № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в тому числі за кредитними договорами".

Отже, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису 02.12.2021 року не врахував, що Постановою КМУ №662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" не передбачалось вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних договорів, отже, норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам, укладеним у простій письмовій формі є нечинні, а тому повинен був відмовити кредитору у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України "Про нотаріат".

Вищевикладене свідчить про те, що заборгованість не була безспірною, тобто, були відсутні законні підстави для видачі виконавчого напису.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що при розгляді справи позовні вимоги знайшли своє підтвердження, а отже підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 76-83, 89, 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий кредит", треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.

Визнати такими, що не підлягає виконанню виконавчий напис за реєстровим №22520 від 02.12.2021 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, щодо стягнення з ОСОБА_1 накористь TOB «Споживчий центр» за кредитним договором №04.04.2020-100002883 від 04.04.2020 року, в розмірі 9910,00 гривен.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» на користь ОСОБА_1 , витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 гривень.

Зупинити виконавче провадження № 67917237 від 16.12.2021 року, відкрите приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О по боржнику ОСОБА_1 про примусове виконання виконавчого напису №22520 від 02.12.2021 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» за кредитним договором №04.04.2020-100002883 від 04.04.2020 року, в розмірі 9100,00 гривен.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В.Шумська