Рішення № 110589880, 13.04.2023, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.04.2023 Справа №607/4017/22

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участю секретаря судового засідання Бойко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тернопільської районної державної нотаріальної контори про визнання недійсним правочину та визнання права на спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , Тернопільської районної державної нотаріальної контори про визнання недійсним правочину, а саме заяви ОСОБА_1 №1184 про відмову від прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , засвідченої старостою села Баворів, села Застав`я Тернопільського району Тернопільської області 14.08.2017, та визнати право ОСОБА_1 на спадкування, як спадкоємця першої черги за законом, спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , який до дня смерті проживав по АДРЕСА_1 . На час відкриття спадщини позивач був зареєстрований за адресою місця проживання батька та постійно проживав із спадкодавцем, тому вважав, що прийняв спадщину у відповідності до ч. 3 статті 1268 ЦК України. Відмову від прийняття спадщини не заявляв. Проте, 24.02.2022 позивачу стало відомо, що 15.08.2017 від його імені до Тернопільської районної державної нотаріальної контори було подано заяву про відмову від прийняття спадщини. Позивач заперечує підписання та подання такої заяви до нотаріальної контори, стверджує, що його підпис на заяві підроблений. Оскільки заява про відмову від спадщини не відповідає вільному волевиявленню позивача та його внутрішній волі, тому просить позов задовольнити, визнати дану заяву недійсною та визнати право позивача на спадкування, як спадкоємця першої черги за законом після смерті свого батька.

Ухвалою судді від 06.04.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, витребувано з Тернопільської районної державної нотаріальної контори копію спадкову справу, заведену після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 03.05.2022 за клопотанням позивача у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На вирішення експертизи поставлено питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 на оригіналі заяви №1184 про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 особисто ОСОБА_1 чи іншою особою? На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

У зв`язку із не наданням позивачем експерту вільних та умовно-вільних зразків його підпису, що унеможливило проведення експертизи, ухвалою суду від 08.08.2022 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 18.10.2022 по справі повторно призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставлено те саме питання. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

У зв`язку із не оплатою позивачем експертизи та, як наслідок, закриттям експертного провадження, ухвалою суду від 07.03.2023 провадження у справі поновлено.

Відзиву від відповідачів на позов не надходило.

Ухвалою суду, постановленою 28.03.2023 без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.04.2022.

Позивач та його представник - адвокат Майка М.Б. в судове засідання не з`явились, представник подав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідачі в судове засідання також не з`явились, хоча належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи без участі сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що позивач є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 05.06.1998.

Із надісланої Тернопільською районною державною нотаріальною конторою копії спадкової справи №354/2017 судом також встановлено, що 08.08.2017 до цієї нотконтори звернулась ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_3 .

У Спадковому реєстрі відсутня інформація щодо заповітів складених ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою від 08.08.2017.

Згідно довідки Великогаївської сільської ради від 14.08.2017 за №901, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 разом із ним в будинку по АДРЕСА_1 зареєстрований та проживав його син ОСОБА_4 .

15.08.2017 до Тернопільської районної державної нотаріальної контори надійшли заяви ОСОБА_5 (заява №1183) та ОСОБА_4 (заява №1184) про відмову від прийняття спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 їх батька ОСОБА_3 .

Справжність підписів у цих заявах як ОСОБА_5 , так і ОСОБА_4 засвідчено ІНФОРМАЦІЯ_2 старостою села Баворів Тернопільського району Тернопільської області Салабай Н.Я.

25.08.2020, на підставі заяви ОСОБА_2 , державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори Темніковою Л.Г. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого спадкоємцем майна ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_2 . Спадщина складається із автомобіля марки AUDI, 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною 1 статті 1273 ЦК передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до частин 5, 6 статті 1273 ЦК України, відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Згідно зі статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 1274 ЦК України, спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги. Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 1275 ЦК України, якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 статті 202 ЦК України).

За змістом статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Звертаючись із позовом, позивач, в якості підстави позову, зазначив, що заява про відмову від прийняття спадщини після смерті його батька є недійсною, так як вона не підписувалась позивачем, підпис у заяві підроблений, а відтак цей правочин (заява) не відповідає його волевиявленню та внутрішній волі.

Однак, на підтвердження цих слів позивачем не надано жодних доказів.

У той же час, згідно статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею ж 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

В ході підготовчого провадження позивачу та його представнику були створені усі необхідні процесуальні умови для збирання і подання доказів. Судом двічі призначалась судова почеркознавча експертиза. Однак, у зв`язку із не наданням позивачем вільних, умовно-вільних зразків підписів, які були необхідні експерту для належного проведення експертизи, а також не оплатою позивачем експертизи, ухвали суду повернуті експертами без виконання.

Цивільний кодекс України містить презумпцію правомірності правочину (стаття 204 ЦК України). Тобто, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Позивачем не надано доказів того, що оспорюваний правочин (заява про відмову від прийняття спадщини) вчинений із порушенням статті 203 ЦК України, зокрема, що волевиявлення учасника правочину не було вільним і не відповідало його внутрішній волі.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, у задоволенні позову про визнання недійсним правочину слід відмовити, у зв`язку із недоведеністю тих обставин, на які покликався позивач у позовній заяві.

Також, не підлягає задоволенню позовна вимога про визнання права позивача на спадкування, у зв`язку із тим, що дана вимога є похідною від вимоги про визнання недійсним правочину.

Так як у задоволенні позову відмовлено, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати позивача відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 263, 265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тернопільської районної державної нотаріальної контори про визнання недійсним правочину та визнання права на спадкування - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Тернопільська районна державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ - 05466080, місце знаходження: 46003, м. Тернопіль, вул. Котляревського, 27;

Повний текст рішення складено 21.04.2023.

Головуючий суддяП. Я. Стельмащук