Ухвала суду № 110587471, 02.05.2023, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/773/23

Провадження №1-в/190/88/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2023 року м.П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м.П`ятихатки справу за поданням Державної установи «П`ятихатська виправна колонія № 122» про умовно-дострокове звільнення на підставі ст.81 КК України засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, до арешту проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий, в останнє 31.01.2022 року вироком Інгулецького районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, остаточне покарання призначено на підставі ч.4 ст.70 КК України у виді 2 років 2 місяців позбавлення волі,

встановив:

До П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області надійшло подання Державної установи «П`ятихатська виправна колонія № 122» про умовно-дострокове звільнення на підставі ст.81 КК України засудженого ОСОБА_4 .

Представник Державної установи «П`ятихатська виправна колонія (№122)» та засуджений в судове засідання, що було призначене в режимі відеоконференції з Державною установою «П`ятихатська виправна колонія № 122» не з`явились, надали заяви про розгляд справи без їхньої участі, подання підтримали та просили його задовольнити.

Прокурор заперечував щодо задоволення подання.

Дослідивши матеріали подання, заслухавши учасників судового провадження, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Зі змісту частини другоїстатті 50 КК Українислідує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно дост. 81 КК Українидо осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, і для цього дані беруться в їх сукупності.

Під сумлінною поведінкою розуміють, що засуджений за період відбування покарання сумлінно виконував вимоги встановленого режиму утримання у колонії, не допускав порушень, визнав вину у скоєному злочині, розкаюється у вчиненому, сплатив повністю або частково завдані злочином збитки, за час відбування покарання поводив себе як у загальній масі засуджених, так і при спілкуванні з представниками адміністрації ввічливо, тактовно, виконував законні вимоги представників адміністрації, приймав активну участь у виконанні умов розробленої для нього програми диференційованого виховного впливу, тощо.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певного строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці за весь час відбування покарання, а також досягнення цілей покарання.

Як слідує із роз`яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться впостанові Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким»умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.

Дослідивши матеріли подання судом встановлено, що ОСОБА_4 в останнє був засуджений вироком Інгулецького районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, остаточне покарання призначено на підставі ч.4 ст.70 КК України у виді 2 років 2 місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання 18.10.2021 року, кінець строку відбування покарання 18.12.2023 року.

З 19.10.2021 року по 19.04.2022 року засуджений ОСОБА_4 перебував в Державній установі «Криворізька установа виконання покарань №3», з 19.04.2022 по 04.05.2022 року в дільниці карантину та розподілу Державної установи «П`ятихатська виправна колонія (№122)».

З 04.05.2022 року і по теперішній час ОСОБА_4 перебуває в дільниці ресоціалізації ДУ «П`ятихатська виправна колонія (№122)», характеризується добре, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи, має 1 заохочення 30.12.2022 року за сумлінну поведінку та ставлення до праці, стягнень не має. Працевлаштований робітником в їдальні установи без оплати праці, до роботи ставиться добре.

Та обставина, що засуджений ОСОБА_4 має 1 заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до праці, стягнень не має, ще не підтверджує того, що засуджений повністю став на шлях виправлення, оскільки така поведінка засудженого не може бути підставою для його умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання, адже лише перебуваючи під пильним контролем з боку працівників установи виконання покарань, поведінка засудженого ОСОБА_4 зазнає позитивних змін.

Суд, оцінюючи у сукупності всі дані, які слугують чинником для визнання поведінки засудженого такою, що свідчить про його виправлення, вважає, що процес виправлення ОСОБА_4 не досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання у вигляді позбавлення волі перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в інших умовах,без ізоляції від суспільства.

Сам по собі факт дотримання засудженим порядку і режиму утримання під час перебування в колонії, є його обов`язком, і не може достатньо переконливо свідчити про те, що засуджений довів своє виправлення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що для досягнення цілей покарання умовно-дострокове звільнення в даному випадку є передчасним.

Керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України суд ,-

ухвалив:

В задоволені подання Державної установи «П`ятихатська виправна колонія № 122» про умовно-дострокове звільнення на підставі ст.81 КК України засудженого ОСОБА_4 , - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду на протязі семи днів з дня її проголошення.

Ухвала, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги - ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1