Рішення № 110580565, 02.05.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2023 року

справа №380/5843/22

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та стягнення грошової допомоги.

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 із вимогами:

-визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не включення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил. Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справах осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій// ВІД 22.09.2010 №889 до складу сум грошової) забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась у 2014, 2015, 2016, 2017 роках грошова допомога на оздоровлення, передбачена частиною першою статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ;

-стягнути з військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ,) на користь ОСОБА_1 недоплачену суму грошової допомоги на оздоровлення за 2014, 2015, 2016, 2017 роки в сумі 15 214грн. 03 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримував щомісячну додаткову грошову винагороду на підставі Постанови №889, а тому для нього, як військовослужбовця, щомісячна додаткова грошова винагорода на підставі Постанови №889 в розумінні положень статті 9 Закону України №2011-ХІІ та Постанови №1294 була одним із підвидів щомісячного додаткового виду грошового забезпечення, оскільки виплачувалася щомісяця; мала фіксований розмір у відсотковому відношенні до місячного грошового забезпечення; складала істотну частину фактичного заробітку військовослужбовця. Відтак відповідач протиправно не включив суми цієї щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення позивача, з якого у 2014, 2015, 2016, 2017 роках обчислював грошову допомогу на оздоровлення.

Ухвалою судді від 04.04.2022 суддя Сасевич О.М. відкрив провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Водночас судом встановлено, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 21.02.2022 в Україні введено воєнний стан, а військові частини переведені на воєнний стан і здійснюють заходи, які необхідні для забезпечення оборони України.

Ухвалою від 04.04.2022 суддя Сасевич О.М. зупинив провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та стягнення грошової допомоги до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або до закінчення воєнного стану.

22.03.2023 позивач надіслав до суду клопотання про поновлення провадження у справі.

Згідно з ч.9 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 №47/р та відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду проведено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з обранням ОСОБА_2 членом Вищої ради правосуддя на ХІХ позачерговому з`їзді суддів України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2023 справа № 380/5843/22 передана на розгляд судді Лунь З.І.

Ухвалою від 24.03.2023 прийнято справу до провадження, провадження у якій відкрито відповідно до ухвали від 04.04.2022 суддею Сасевичем О.М. та поновлено провадження у справі №380/5843/22.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, у зв`язку з чим судом вирішено проводити розгляд справи в силу вимог ч.6 ст. 162 КАС України.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 159 КАС України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Інших заяв по суті справи сторонами не надано.

Суд встановив таке.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України на посаді начальника технічно-експлуатаційної частини вертолітної ланки вертолітної ескадрильї військової частина НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_2 ) у військовому званні капітан.

Наказом командира Командувача Сухопутних військ Збройних Сил Українивід 19.08.2020 №322 (по особовому складу) звільнений у запас відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини 5 статті 2( Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.09.2020 №209 (по стройовій частині) капітана ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Самбірського ОМВК Львівської області.

Згідно з даними довідки про грошове забезпечення позивача за 2014-2020роки, до складу його грошового забезпечення, з якого було здійснено обчислення допомоги на оздоровлення, яку виплачено у вересні 2014 року, у червні 2015 року, у жовтні 2016 року, у серпні 2017 року не включено щомісячну додаткову грошову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №899 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій.

Позивач вважає, такий обрахунок неправомірним, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей «від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до ч.1 ст.10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №1294 від 07.11.2007 (далі - Постанова №1294, була чинною до 28.02.2018, тобто регулює спірні правовідносини) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ №889 від 22.09.2009 (далі - Постанова №889) Уряд з 1 жовтня 2010 року встановив військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Постановою №704 від 16.09.2015 Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. №889, що набрала чинності з 01.01.2016, Уряд вніс зміни до Постанови №889 та поширив виплату щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення, на всіх військовослужбовців Державної прикордонної служби (крім військовослужбовців строкової військової служби).

Суд на підставі наявних в справі письмових доказів встановив, що позивач в спірний період щомісяця отримував додаткову грошову винагороду на підставі Постанови №889. Отже, для позивача, як військовослужбовця щомісячна додаткова грошова винагорода на підставі Постанови №889 в контексті положень ст. 9 Закону №2011-ХІІ та Постанови №1294 була одним із підвидів щомісячного додаткового виду грошового забезпечення, оскільки: - виплачувалася щомісяця; - мала фіксований розмір у відсотковому відношенні до місячного грошового забезпечення; - складала істотну частину фактичного заробітку військовослужбовця.

Відповідач не включив суми цієї щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення позивача, з якого в 2014-2017роках обчислював грошову допомогу на оздоровлення.

Правовою підставою таких дій відповідача є застосування пункту 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 №73 (далі - Інструкція №73), відповідно до якого винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.

Також суд враховує, що відповідно до ст. 10-1 Закону №2011-XII грошова допомога на оздоровлення надається військовослужбовцю у розмірі місячного грошового забезпечення, котре, відповідно до положень ст. 9 Закону №2011-XII та Постанови КМУ №1294 складається з таких складових: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Отже, положення пункту 8 Інструкції №73 прямо суперечить ст.ст. 9, 10-1 Закону №2011-XII, оскільки закон не встановлює будь-яких обмежень щодо складових місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір допомоги на оздоровлення. Тому, суд застосовує до спірних правовідносин норми Закону №2011-XII, відповідно до яких грошова допомога на оздоровлення визначаються у розмірі місячного грошового забезпечення військовослужбовця, до якого входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія).

Враховуючи викладене, дії відповідача щодо невключення суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислювалась та виплачувались грошова допомога на оздоровлення у 2014-2017 роках є протиправними.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає, що перерахунку спірних виплат відповідача ще не здійснено, відтак підстав для стягнення таких сум немає. Нарахування сум є виключними дискреційними повноваженнями відповідача. Суд не має повноважень визначати складові елементи нарахування та здійснювати її розрахунок до моменту його проведення відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.

Суд не вправі брати на себе функцію обрахунку та визначення конкретного розміру зазначеної допомоги, оскільки ця функція належить відповідачу.

Тому, стягнення розрахованих позивачем суми вказаної допомоги є неналежним способом захисту порушених прав позивача, оскільки така компенсація відповідачем не нарахована позивачу. Отже, в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Водночас, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права.

Враховуючи повноваження суду при вирішенні справи, які закріплені ст. 245 КАС України, в частині належного способу захисту порушеного права позивача, суд вважає, що ефективним способом відновлення порушених протиправними діями Військової частини НОМЕР_1 прав позивача є зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок допомоги на оздоровлення у 2014-2017роках, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, відтак такий не сплачувався, а отже не підлягає відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 при В/Ч НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 в частині виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення в 2014 - 2017 роках без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій».

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок допомоги на оздоровлення у 2014 - 2017роках, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЛунь З.І.