Рішення № 110570583, 28.02.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/865/21

пр. № 2/759/354/23

28 лютого 2023 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Журибеда О.М.

за участю секретаря - Багінської І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Першої київської державної нотаріальної контори, третя особа: Міністерство юстиції України, Національна поліція України про захист права власності, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом в якому просить: - скасувати арешт на невизначене майно, все нерухоме майно ОСОБА_1 , який зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним № 1697657; - виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наступний запис: від 21.02.2005 року за № 1697657 про арешт на невизначене майно, нерухоме майно ОСОБА_1 .

Позов мотивований тим, що позивач є власником земельних ділянок №8000000000:75:759:0150 і №8000000000:75:759:0151 за адресою: АДРЕСА_1 , які були утворені на підставі поділу 06.08.2020 року. 11.12.2020 року позивач звернувся до приватного нотаріуса з проханням оформити договір дарування земельної ділянки своєму сину. Однак, нотаріус повідомила про те, що на усе майно останнього накладено арешт. В Інформації з ДРРП № 236480245 від 11.12.2020 року підставою обтяження є лист 10/2-1390, 24.03.19995 року, СУГУ МВС України. З моменту отримання землі у власність, а саме з 2002 року, позивач не намагався продати, подарити або іншим чином відчужити земельні ділянки, тому ніяких процедур щодо перевірки наявності заборони на його майно не проводилося. Арешт зареєстровано 21.02.2005 року за № 1697657. Реєстратором виступала Перша київська державна нотаріальна контора. Власником майна вказаний - ОСОБА_1 , однак, ідентифікаційний номер власника не зазначено. Намагаючись отримати інформацію про причини накладення арешту на майно, позивач звернувся з відповідними заявами до реєстратора обтяження, а також до ГСУ НП України. З отриманих відповідей вбачається, що вищезгадані установи не моють можливості надати документи за 1995 рік через закінчення строку зберігання. Таким чином, на належне майно позивача безпідствно накладено арешт, чим порушено його майнові права щодо розпорядження власністю.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27.01.2021 року позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Святошинського районного суду м. києва від 26.03.2021 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

02.05.2022 року згідно розпорядження № 36 здійснено повторний авторозподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Войтенко Ю.В. на лікарняному.

02.05.2022 року справу розподілено судді Журибеда О.М.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06.05.2022 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання за загальними правилами.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставина зазначені у позовній заяві.

Представник третьої особи Міністерства юстиції Ураїни Паламарчук А.Ю. в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову.

Представник відповідача Першої київської державної нотаріальної контори та представник третьої особи Національної поліції України в судове засідання не з`явились, про дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 236480245 від 11.12.2020 року, містяться відомості про наступні обтяження: тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження: 1697657; зареєстровано: 21.02.2005, 10:34:07 за № 1697657 реєстратором: Перша київська державна нотаріальна контора, 01135, м. Київ, пр-т. Перемоги 11; підтсава обтяження: лист, 10/2-1390, 24.03.1995, СУ ГУ МВС України; об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; - власник: ОСОБА_1 , причина відсутності коду: інша причина відсутності коду; додаткові дані: р.2063-23, вх. 2365, вх. 857 від 24.03.1995; заявник: Перша Київська державна нотаріально контора (а.с. 12-13).

Згідно відповіді від 11.12.2020 року № 9000/01-16 Першої київської державної нотаріальної контори вбачається, що відповідно до номенклатури справ Першої КДНК, термін зберігання документів, щодо накладення, зняття арештів (заборони) за 1995 рік склав 3 роки, тому надати копію листа №10/2-1390 від 24.03.1995 року СУ ГУ МВС України не має можливості в зв`язку з відсутністю документів (а.с. 15).

Відповідно до листа від 21.12.2020 року № 24/З-7872 заступника начальника управління НПУ ГСУ Вороніна В.І., що узагальнення окремих відомостей про прийняті у уримінальних провадженнях (справах) рішення у тому числі щодо накладення арешту, заборони на відчуження майна, а також стосовно окремих осіб, не передбачено, відповідні обліки в Головному слідчому управління НП України не ведуться (а.с.16).

Згідно відповіді першого заступника начальника ГСУ НП України підполковника поліції Сергія Пантелеєва на №5109/26/2-2021 від 20.10.2021 вбачається, що за даними інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», а також Єдиного реєстру досудвоих розслідувань, доступ до яких наявний у ГСУ, відомості про кримінальні провадження, у яких ОСОБА_1 ,, ІНФОРМАЦІЯ_1 , має процесуальний статус, у ГСУ відсутні. Згідно з інформацією слідчого управління ГУНП у м. Києві, Голосіївським управлінням поліції ГУНП у м. Києві проводилося досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12012110000002557, яке розпочато 31.12.2012 за метеріалами кримінальної справи № 59-568 у рамкаї якої накладено арешт на майно окремих осіб на підставі листа СУ ГУ МВС України у м. Києві від 24.03.1995 № 10/2-1390, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України (а.с.133-134).

Як вбачається з відповіді від 21.01.2022 року № 25/3-138 вих. 22 начальника управління організаційного забезпечення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Офісу Генерального прокурора Лесі Колодій, офісом Генерального прокурора розглянуто ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 02.12.2021 року про надання інформації щодо стадії досудового розслідування кримінального провадження № 12012110000002557 та наявності або відсутності процесуальних рішень стосовно накладення або скасування арешту майна в межах даного кримінального провадження, встановлено, що за результатми опрацювання масиву даних Єдиного реєстру досудових розслідувань запитуване кримінальне провадження не встановлено (а.с.151).

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Про те, що позивач ОСОБА_1 є власником земельних ділянок № 800000000:75:759:0150 та № 8000000000:75:759:0151 за адресою: АДРЕСА_1 підтверджують наступні докази по справі:

- державний акт на право приватної власності на землю від 24.07.2002 року виданий Київським міським головою ОСОБА_2 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 75-2-04237 (а.с. 20);

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 229936199 від 28.10.2020 року (а.с. 21);

- витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-8001149302020 від 06.08.2020 року (а.с. 22);

- кадастровий план земельної ділянки № 8000000000:75:759:0150 (а.с. 23-25);

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про преєстрацію права власності № 229940318 від 28.10.2020 року (.а.с 26);

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-8001149312020 від 06.08.2020 року (а.с. 27);

- кадастровий план земельної ділянки № 8000000000:75:759:0151 (а.с. 29-31).

Позивач має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, однак не може цього робити через наявність арешту на належне йому нерухоме майно.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення із заявою до суду за наявності арешту майна та заборони його відчуження, зокрема на земельні ділянки №8000000000:75:759:0150 та №8000000000:75:759:0151 за адресою: АДРЕСА_1 (с/т «Нивки») порушується право власності позивача, внаслідок чого він позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном - земельними ділянками на власний розсуд, підстав для продовження накладення арешту суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом скасування арешту на невизначене майно, все нерухоме майно позивача.

Оцінюючи усі докази, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У позовній заяві позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на положення ст.ст. 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України.

Застосування вказаних правових норм при вирішенні справи, суд вважає обґрунтованими.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4, 12, 81, 263-265, 268 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Першої київської державної нотаріальної контори, третя особа: Міністерство юстиції України, Національна поліція України про захист права власності - задовольнити.

Скасуватим арешт на невизначене майно, все нерухоме майно ОСОБА_1 , який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером № 1697657.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис від 21 лютого 2005 року за № 1697657 про арешт на невизначене майно, все нерухоме майно ОСОБА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Журибеда