Рішення № 110567829, 01.05.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2321/22

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши заяву Приватного підприємства «Флемос» від 05.04.2023 №2023/04/05-01 про відшкодування витрат на правничу (правову) допомогу у справі №911/2321/22

за позовом Керівника Обухівської окружної прокуратури, м. Обухів, в інтересах держави в особі: 1) Фонду державного майна України, м. Київ,

2) Міністерства енергетики України, м. Київ,

до відповідачів: 1) Публічного акціонерного товариства «Центренерго», смт Козин Обухівського району Київської області,

2) Приватного підприємства «Флемос», м. Київ,

про визнання недійсним договору оренди та зобов`язання повернути нерухоме майно,

за участю представників:

від прокуратури: не з`явився;

від позивачів:не з`явились;

від відповідача 1:не з`явився;

від відповідача 2:Дешевий О.А., адвокат, ордер серії АІ №1305844 від 22.11.2022;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Обухівської окружної прокуратури, м. Обухів Київської області (далі по тексту прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом від 09.11.2022 №56-8996вих22 в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м. Київ та Міністерства енергетики України, м. Київ до відповідачів: 1) Публічного акціонерного товариства «Центренерго», м. Київ та 2) Приватного підприемства «Флемос», м. Київ, у якому просить суд:

- визнати недійсним договір оренди нерухомого майна №21/3/1 від 14.07.2022, укладений між ПАТ «Центренерго» та ПП «Флемос»;

- застосувати правові наслідки недійсності правочину та зобов`язати ПП «Флемос» повернути ПАТ «Центренерго» нерухоме майно (частину Тимчасового вугільного причалу-залізобетонного, інвентарний №0000020, довжиною 390 погонних метрів та частину Вугільного складу, інвентарний №0005376, площею 27000 кв.м), розташоване по вул. Промислова, 1Г в м. Українка Обухівського району Київської області;

- стягнути з відповідачів на користь Київської обласної прокуратури судовий збір.

Рішенням Господарського суду Київської області від 31.03.2023 (повний текст якого було підписано 20.04.2023) у позові керівнику Обухівської окружної прокуратури відмовлено повністю.

05.04.2023 від представника ПП «Флемос» до Господарського суду Київської області надійшла заява від 05.04.2023 про відшкодування витрат на правничу (правову) допомогу у справі №911/2321/22, в якій представник відповідача просить суд ухвалити додаткове рішення та стягнути з Обухівської окружної прокуратури на користь ПП «Флемос» судові витрати, пов`язані із правничою допомогою адвоката у сумі 42 000,00 грн.

До заяви додано копії договору №22/11/22-01 про надання професійної правової (правничої) допомоги адвоката та юридичних послуг, укладеного між АО «Лігал Веріті» та ПП «Флемос», додаткової угоди №1 від 22.11.2022 щодо надання правової допомоги адвоката у справі №911/2321/22 із погодинною оплатою 2 000,00 грн.; рахунку на оплату №1/03 від 31.03.2023 на суму 42 000,00 грн.; Акту №1 здачі-приймання послуг з правової (правничої) допомоги адвоката (21 година 42 000,00 грн.); інформаційного повідомлення про зарахування коштів від 04.04.2023, за яким кошти фактично сплачено клієнтом виконавцю.

За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідач зробив відповідну заяву у порядку частини 8 ст. 129 ГПК України усно у судовому засіданні 31.03.2023, що узгоджується із позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 08.10.2019 у справі №920/810/18.

Як вбачається з матеріалів справи, судове рішення ухвалено 31.03.2023, відтак п`ятиденний строк розпочав перебіг 01.04.2023; останній п`ятий день закінчився 05.04.2023, заявник подав заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі 05.04.2023, відтак заява подана у строк, передбачений частиною 8 ст. 129 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.04.2023 призначено до розгляду заяву Приватного підприємства «Флемос» від 05.04.2023 про відшкодування витрат на правничу (правову) допомогу у справі №911/2321/22 на 01.05.2023. Запропоновано учасникам справи у строк до судового засідання подати суду свої пояснення, заперечення щодо заяви ПП «Флемос» від 05.04.2023 про відшкодування витрат на правничу (правову) допомогу у справі.

Прокурору, представникам позивачів та відповідачів копія ухвали від 20.04.2023 була направлена на електронну адресу відповідно до їх заявок та доставлена на електронні скриньки 20.04.2023, про що складено Довідку про доставку електронного листа.

У судове засідання 01.05.2023 з`явився представник відповідача 2. Прокурор, представники позивачів та відповідачів у судове засідання не з`явились. Згідно з частинами 1, 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подані матеріали на підтвердження понесення відповідачем 2 судових витрат на правничу допомогу, суд дійшов таких висновків.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Суд звертає увагу сторін на те, що відшкодування судових витрат не є додатковим заходом відповідальності чи штрафними санкціями.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

ПП «Флемос» у відзиві на позовну заяву зазначило орієнтовний розрахунок суми судових витрат у розмірі 50 000,00 грн.

В силу прямої норми частини 3 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

За змістом частини другої статті 126 ГПК України до витрат на професійну правничу допомогу належать розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

22.11.2022 між Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ ВЕРІТІ» (виконавець) та ПП «Флемос» (клієнт) було укладено Договір про надання професійної правової (правничої) допомоги адвоката та юридичних послуг №22/11/22-01 (далі за текстом договір), відповідно до якого:

- виконавець зобов`язується здійснити захист, представництво та надати інші види правової (правничої) допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової (правничої) допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору (п. 1.1 Договору);

- правова (правнича) допомога за цим Договором надається клієнту згідно з його дорученням, в тому числі щодо представництва та захисту прав, законних інтересів клієнта в господарському спорі у справі №911/2321/22 за позовом Керівника Обухівської окружної прокуратури в інтересах Фонду державного майна України, Міністерства енергетики України про визнання недійсним договору оренди та зобов`язання повернути нерухоме майно (п. 1.2 Договору);

- сторони домовились, що виконавець вчиняє всі необхідні дії для виконання наданого клієнтом доручення на власний розсуд без попереднього погодження таких дій та документів з клієнтом. Клієнт може надавати інші доручення, завдання виконавцю, пов`язанні з виконанням доручення по телефону, шляхом надсилання повідомлень через програми-месенджери (Viber, WhatsApp, Telegram та ін.) чи повідомлень електронною поштою, іншими засобами зв`язку (п. 1.3 Договору);

- за надані послуги з правової (правничої) допомоги (юридичні послуги) клієнт сплачує виконавцю гонорар (ціну послуг) (п. 4.1 Договору);

- розмір ціни послуг за правову (правничу) допомогу виконавця, в тому числі гонорару адвокатів за представництво в суді, в органі оскарження та іншу правничу допомогу, пов`язану із наданням послуг за цим Договором, включаючи підготовку до розгляду справи, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічників адвоката та інших залучених виконавцем спеціалістів, та порядок розрахунків визначаються згідно з умовами відповідної додаткової угоди до цього Договору (п. 4.2 Договору);

- послуги з правової (правничої) допомоги відповідно до цього Договору починають надаватися виконавцем негайно після підписання сторонами Договору (п. 4.3 Договору);

- за кожним фактом надання послуг за домовленістю сторін виконавцем складається відповідний Акт наданих послуг у двох примірниках, які направляються для підписання клієнту. Протягом п`яти календарних днів з дня направлення Акту наданих послуг клієнт зобов`язаний підписати обидва примірника Акту та повернути виконавцю один підписаний примірник Акту наданих послуг або, у цей же строк, направити виконавцю мотивовану письмову відмову від підписання Акту наданих послуг (п. 4.4 Договору);

- цей договір укладений на строк до 31 грудня 2024 року та набуває чинності з моменту підписання його сторонами (п. 8.1 Договору).

Додатковою угодою №1 від 22.11.2022 до Договору №22/11/22-01 про надання професійної правової (правничої) допомоги адвоката та юридичних послуг від 22.11.2022, відповідно до положень пункту 1.2. Договору, сторони погодили наступне Доручення замовника, щодо необхідних йому послуг з правової (правничої) допомоги адвоката та умови надання послуг щодо представництва і захисту прав/інтересів клієнта під час здійснення господарського судочинства у справі №911/2321/22 за позовом Керівника Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Міністерства енергетики України до ПАТ «Центренерго», ПП «Флемос» про визнання недійсним договору оренди та зобов`язання повернути нерухоме майно.

Мета Доручення: максимально ефективний захист прав і законних інтересів клієнта у господарському спорі №911/2321/22 щодо визнання недійсним договору оренди та зобов`язання повернути нерухоме майно (п. 1.1 Додаткової угоди).

Зміст (орієнтовний обсяг) послуг Доручення: первинна усна правова консультація з приводу Доручення клієнта; ознайомлення з матеріалами справи; попереднє обговорення із клієнтом обставин спору, визначення напрямків формування правової позиції в спорі, аналіз нормативно-правової бази та судової практики з питань господарського спору, опрацювання і узгодження із замовником правової позиції у господарському спорі, аналіз бухгалтерської, договірної та іншої документації замовника; відбір та формування необхідних для справи доказів; аналіз поданих позивачем та іншими сторонами справи документів, їх порівняння із доказами, наявними у клієнта; участь в судових засідання; підготовка відзиву на позов, заперечень на відповідь на відзив; підготовка процесуальних документів по суті справі, їх узгодження із клієнтом; оформлення, підготовка і подача інших процесуальних документів та доказів них у відповідності з вимогами ГПК України, вчинення інших дій, необхідних для досягнення мети Доручення (п. 1.2 Додаткової угоди).

Особа, відповідальна за виконання Доручення виконавця: адвокат Дешевий О.А. (п. 1.3 Додаткової угоди).

Погодинна ставка адвокатського гонорару (вартості послуг): 2000,00 грн. за годину без ПДВ (виконавець не є платником ПДВ). Орієнтовний обсяг послуг адвоката: орієнтовно 25 годин. Орієнтовна ціна послуг за Дорученням (основний гонорар): складає орієнтовно 50 000,00 грн. без ПДВ (п.п. 1.4, 1.5, 1.6 Додаткової угоди).

Спосіб підтвердження виконання Доручення: погоджений (затверджений) сторонами Акт здачі-приймання послуг (п. 1.7 Додаткової угоди).

Згідно підписаного сторонами Акту №1 від 31.03.2023 здачі-приймання послуг з правової (правничої) допомоги адвоката за Договором №22/11/22-01 про надання професійної правової (правничої) допомоги адвоката та юридичних послуг від 22.11.2022, виконавець здав, а клієнт прийняв наступні послуги:

- первинна усна правова консультація з приводу Доручення клієнта у справі №911/2321/22, попереднє обговорення із клієнтом обставин спору, визначення напрямків правової позиції (вик. адвокат Дешевий О.А.); кількість часу надання послуг 1 год.; сума ціни наданих послуг (гонорару), без ПДВ 2 000,00 грн.;

- ознайомлення з матеріалами справи №911/2321/22 (05.01.2023) (вик. адвокат Дешевий О.А.); кількість часу надання послуг 1 год.; сума ціни наданих послуг (гонорару), без ПДВ 2 000,00 грн.;

- правовий аналіз: позову та доданих письмових доказів (121 аркуш); пояснень прокурора щодо представництва від 30.11.2022; заяви позивача ФДМУ про залишення позову без розгляду від 26.12.2022; пояснень позивача ФДМУ щодо позову від 22.12.2022 з додатками на 71 арк.; відзиву на позов ПАТ «Центренерго» від 30.11.2022; заява представника ПП «Флемос» від 05.01.2023 про виконання ухвали суду; відповіді прокурора на відзив ПП «Флемос» від 18.01.2023; заперечень ПАТ «Центренерго» на відповідь на відзив від 10.02.2023 (вик. адвокат Дешевий О.А.); кількість часу надання послуг 7 год.; сума ціни наданих послуг (гонорару), без ПДВ 14 000,00 грн.;

- підготовка, узгодження із клієнтом ПП «Флемос та відправка: відзиву на позов 11.01.2023 (аналіз нормативно-правової бази та судової практики з питань щодо визнання недійсним договору оренди, врегулювання права державної власності та зміни форми власності в ретроспективі відповідно до часу виникнення спірних відносин, опрацювання правової позиції клієнта щодо визнання недійсним договору оренди та зобов`язання повернути нерухоме майно ПП «Флемос»); заперечень ПП «Флемос» від 12.02.2023 на відповідь прокурора на відзив (вик. адвокат Дешевий О.А.); кількість часу надання послуг 6 год.; сума ціни наданих послуг (гонорару), без ПДВ 12 000,00 грн.;

- представництво клієнта в суді (виходячи з розрахунку одна година на одне судове засідання, включаючи час на підготовку до розгляду справи, 16.01.2023 підготовче судове засідання; 30.01.2023 підготовче судове засідання; 13.02.2023 підготовче судове засідання; 07.03.2023 судове засідання по суті; 17.03.2023 судове засідання по суті; 31.03.2023 судове засідання по суті (судові дебати) (вик. адвокат Дешевий О.А.); кількість часу надання послуг 6 год.; сума ціни наданих послуг (гонорару), без ПДВ 12 000,00 грн.

Відтак, вартість наданих послуг згідно Акту №1 від 31.03.2023 здачі-приймання послуг з правової (правничої) допомоги адвоката становить 42 000,00 грн.

Для здійснення оплати за надану правову допомогу по договору №22/11/22-01 про надання професійної правової (правничої) допомоги адвоката та юридичних послуг від 22.11.2022 Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ ВЕРІТІ» виписано ПП «Флемос» рахунок на оплату 1/03 від 31.03.2023 на суму 42 000,00 грн., яке 04.04.2023 було оплачено ПП «Флемос», що підтверджується долученим до матеріалів справи інформаційним повідомленням про зарахування коштів.

За правилами частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Так, матеріали справи містять копії Договору про надання професійної правової (правничої) допомоги адвоката та юридичних послуг №22/11/22-01 від 22.11.2022 укладеного між Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ ВЕРІТІ» (виконавець) та ПП «Флемос» (клієнт), за умовами якого клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати клієнту правову (правничу) допомогу за цим Договором, в тому числі щодо представництва та захисту прав, законних інтересів клієнта в господарському спорі у справі №911/2321/22 за позовом Керівника Обухівської окружної прокуратури в інтересах Фонду державного майна України, Міністерства енергетики України про визнання недійсним договору оренди та зобов`язання повернути нерухоме майно; додаткової угоди №1 від 22.11.2022 до Договору №22/11/22-01 від 22.11.2022; акта №1 від 31.03.2023 здачі-приймання послуг з правової (правничої) допомоги адвоката за Договором №22/11/22-01 про надання професійної правової (правничої) допомоги адвоката та юридичних послуг від 22.11.2022; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №2224 від 23.06.2005 гр. Дешевого Олександра Анатолійовича, ордер серії АІ №1305844 від 22.11.2022.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

У розумінні вказаної норми зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу. Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18.

Верховний Суд у додатковій постанові від 14.07.2022 у справі №910/430/21 зазначив, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, суд вважає суму судових витрат на правову допомогу 42000,00 грн. розумно необхідною, співмірною та обґрунтованою, тому саме така сума належить до включення до судових витрат по справі та розподілу між сторонами відповідно до ст. 129 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Наведені норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частинами 1, 3 ст. 41 ГПК України передбачено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У справі, що розглядається, Керівник Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Міністерства енергетики України звернувся з позовом до відповідачів Публічного акціонерного товариства «Центренерго» та Приватного підприємства «Флемос» про визнання недійсним договору оренди та зобов`язання повернути нерухоме майно.

Суд враховує позицію позивачів Фонду державного майна України та Міністерства енергетики України, які впродовж розгляду справи заперечували проти заявлених прокурором позовних вимог.

У постанові від 25.05.2022 у справі №916/1796/18 КГС ВС вказав на справедливість підходу, за якого враховується позиція особи, в інтересах якої подано позов при вирішенні питання про розподіл судових витрат задля виключення можливості покладення обов`язку щодо відшкодування витрат зі сплати судового збору на особу, в інтересах якої подано прокуратурою позов та яка заздалегідь вважала таку позицію прокуратури незаконною та послідовно, упродовж розгляду справи, заперечувала проти позиції прокуратури.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України визначено, що представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом, здійснює прокуратура.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Частина 1 якої визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами 1 та 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, в постанові від 26.02.2019 у справі №915/478/18, в постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, в постанові від 15.01.2020 у справі №698/119/18, в постанові від 18.03.2020 у справі №553/2759/18, в постанові від 06.07.2021 у справі №911/2169/20).

Також Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах.

Під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

Отже, під час розгляду спору в суді фактичною стороною у справі є держава.

Законодавство передбачає два випадки представництва прокурором у суді законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення: захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави.

Водночас в обох цих випадках прокурор здійснює представництво держави, яка і є фактичною стороною у справі.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Частина 3 ст. 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 4 цієї статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Водночас ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та від 06.07.2021 у справі №911/2169/20).

Отже, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу, прокурор не замінює цей орган у судовому процесі, однак і не виконує функцію його представництва, оскільки представляє державу та є окремим самостійним суб`єктом звернення (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 05.10.2022 у справі № 923/199/21).

Частиною 5 ст. 53 ГПК України встановлено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

За приписами ч. 1 ст. 55 ГПК України органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті (стосовно права укладати мирові угоди).

Частини 1 та 2 ст. 42 ГПК України містять переліки прав та обов`язків учасників справи, які не є вичерпними.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.10.2022 у справі №923/199/21 вказала на те, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом, він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові відступила від висновків, викладених, зокрема, в постановах Верховного Суду у справах №908/799/17, №908/2005/19 стосовно застосування норм Господарського процесуального кодексу України щодо розподілу судових витрат у справах за позовами прокурора в інтересах держави.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.10.2022 у справі №923/199/21 зазначила, що у вирішенні питання щодо розподілу судових витрат за наслідками розгляду справ, провадження в яких відкрито за позовом прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позиція цього органу щодо заявленого прокурором позову не є вирішальним критерієм, оскільки прокурор бере участь у розподілі судових витрат нарівні з іншими учасниками справи.

Суд звертає увагу на те, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17).

Також суд враховує правові висновки Верховного Суду щодо правомірності стягнення судових витрат з прокуратури, у справах за позовами прокурора в інтересах держави, які викладено в постанові від 19.01.2023 у cправі №923/507/21.

З огляду на викладене, господарський суд вважає що в даному випадку саме на прокурора мають бути покладені витрати відповідача 2 на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, суд зазначає, що у системі прокуратури України діють обласні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Київська міська прокуратура (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про прокуратуру»).

Обласну прокуратуру очолює керівник обласної прокуратури, керівник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, керівник Київської міської прокуратури, який має першого заступника та не більше трьох заступників (ч. 2 ст. 10 Закону України «Про прокуратуру»).

Керівник обласної прокуратури представляє обласну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями (п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про прокуратуру»).

У разі відсутності керівника обласної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника обласної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника обласної прокуратури (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» у системі прокуратури України на даний час діють окружні прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається наказом Генерального прокурора. Утворення, реорганізація та ліквідація окружних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором.

Пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що керівник окружної прокуратури представляє окружну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями.

Керівники окружних прокуратур, їх перші заступники та заступники, відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру», наділені правом подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства.

Таким чином, подаючи позов в інтересах держави керівник (його заступник) представляє відповідну прокуратуру, яка є юридичною особою у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціям.

Враховуючи, що Обухівська окружна прокуратура не має статусу юридичної особи, діє без коду ЄДРПОУ(який є обов`язковим реквізитом виконавчого документу), оскільки підпорядкована Київській обласній прокуратурі (код ЄДРПОУ 02909996), тому саме на Київську обласну прокуратуру як юридичну особу мають бути покладені витрати відповідача 2 на правову допомогу.

Враховуючи викладене, суд покладає на Київську обласну прокуратуру обов`язок відшкодувати відповідачу 2 вказані витрати на правову допомогу у сумі 42 000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 232-236, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Приватного підприємства «Флемос» від 05.04.2023 №2023/04/05-01 про відшкодування витрат на правничу (правову) допомогу у справі №911/2321/22 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 27/2, ідентифікаційний код 02909996)

на користь Приватного підприємства «Флемос» (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 30-В, ідентифікаційний код 35443265)

42 000,00 грн. (сорок дві тисячі гривень нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення підписано 02.05.2023.

Суддя О.В. Конюх