Рішення № 110567738, 02.05.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.05.2023Справа № 910/2726/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко - Легких Г.П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/2726/23

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (04112 ,м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6, літ. В; ідентифікаційний код: 20033533)

До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, 2 під`їзд; ідентифікаційний код: 20080515)

Про стягнення 4 792, 00 грн

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (надалі - відповідач) про стягнення 4 792, 00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 4 792, 00 грн, право на яке перейшло до позивача, у зв`язку з виплатою страхового відшкодування за пошкодження «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 в результаті ДТП 02.12.2022.

28.02.2023 Суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/2726/23 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

21.03.2023 до суду від відповідача надійшов відзив, який по суті зводиться до заперечень проти задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правову допомоги, надану позивачу щодо розгляду даної справи.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

04.01.2022 між позивачем (страховиком) та ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (страхувальник) було укладено сертифікат добровільного комплексного страхування на транспорті №245001/4098/0004340, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом «Skoda Fabia» д/н НОМЕР_1 , та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням.

Строк дії Договору встановлено з 13.01.2022 по 12.01.2026 (п. 13 Договору).

02.12.2022 в Одеській області (смт. Любашівка) сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Skoda Fabia» д/н НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_1 , та "ВАЗ", д/н НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якої за шкоду майну перед третіми особами застрахована в ПрАТ "СК "ЕТАЛОН" (відповідач) за полісом №АР/3355916 (франшиза - 3 200, 00 грн).

Учасниками ДТП 02.12.2022 було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (п. 33.2. статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»)/Електронний Європротокол 1679C63215FF.

Позивач стверджує, що згідно Електронного Європротоколу від 02.12.2022 водій автомобіля "ВАЗ", д/н НОМЕР_2 є винним у ДТП.

Згідно рахунку СТО вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Skoda Fabia» д/н НОМЕР_1 склала 7 992, 00 грн.

Позивач стверджує, що ним на виконання умов сертифікату добровільного страхування наземного транспорту №245001/4098/0004340 від 04.01.2022 було виплачено страхувальнику розмір страхового відшкодування у розмірі 7 992, 00 грн без ПДВ за пошкодження «Skoda Fabia» д/н НОМЕР_1 , а відтак до нього в порядку суброгації, на підставі статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за збитки.

У зв`язку з вище означеним, позивач просить стягнути з відповідача, як страховика особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу «Skoda Fabia» д/н НОМЕР_1 суму виплаченого страхового відшкодування за вирахуванням франшизи у розмірі 4792, 00 грн.

2. Предмет позову.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 4792,00 грн страхового відшкодування в порядку суброгації.

3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що винуватцем ДТП є водій транспортного засобу "ВАЗ", д/н НОМЕР_2 , вина якого встановлена в Електронному Європротоколі. При цьому, оскільки цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу, що є винуватцем ДТП на дату ДТП (02.12.2022) була застрахована у відповідача згідно полісу ОСЦПВВНТЗ №АР/3355916, франшиза 3200, 00 грн, саме відповідач, як страховик винуватця ДТП зобов`язаний відшкодувати позивачу виплачене ним страхове відшкодування на підставі Страхового акту №6340661944 від 10.01.2023 за вирахуванням франшизи, що становить 4 792, 00 грн.

4. Заперечення відповідача щодо позовних вимог.

В своєму відзиві, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, проте не наводить жодних заперечень з викладом підстав для відмови у позові. Натомість, відповідач у відзиві виклав заперечення щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000, 00 грн з підстав їх не співмірності із ціною позову (4 792, 00 грн), складністю справи та виконаними адвокатськими роботами і витраченим часом адвоката на виконання таких робіт.

5. Оцінка доказів судом та висновки суду.

Спір у даній справі виник внаслідок виплати позивачем згідно сертифікату (договору) добровільного страхування наземного транспорту укладеного між ним та власником пошкодженого транспортного засобу «Skoda Fabia» д/н НОМЕР_1 страхового відшкодування та переходу до позивача в порядку суброгації вимоги такого страхувальника до особи, відповідальної за збитки спричинені внаслідок ДТП 02.12.2022.

Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті за позовом, суду необхідно надати відповіді на наступні питання, що мають значення для вирішення спору:

- чи було встановлено вину водія автомобіля "ВАЗ", д/н НОМЕР_2 у вчиненні ДТП 02.12.2022?

- чи було застраховано відповідачем цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу "ВАЗ", д/н НОМЕР_2 на момент вчинення ДТП?

- чи має місце перехід до позивача вимоги страхувальника до особи, відповідальної за збитки спричинені внаслідок ДТП та в якому розмірі?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, за таких підстав.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`я та/або майну потерпілого.

З набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» від 17.02.2011, яким внесено зміни та доповнення до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що дозволило учасникам дорожнього руху при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених пунктом 33.2 статті 33 наведеного Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду («Європротокол») без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.

Отже, з 19 вересня 2011 року в Україні в силу Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» від 17.02.2011 №3045-VI запроваджено механізм спрощеного оформлення ДТП.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху України, що кореспондуються з пунктом 33.2 статті 33 зазначеного вище Закону України, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов`язків, передбачених підпунктами «д» - «є» пункту 2.10 цих Правил.

На виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування», Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 № 274/2011 «Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду» (надалі - Інструкція).

Відповідно до зазначеної Інструкції, у Європротоколі зазначаються фактична дата, час та місце настання дорожньо-транспортної пригоди, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.

Європротокол - це спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, потім надається страховику та стає підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим. Європротокол може заповнюватися як в паперовому вигляді на спеціальному бланку, так і в електронній формі з використанням системи «Електронний Європротокол».

Суд констатує, що згідно п. 33.2. статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» складення Європротоколу можливе при умовах, коли:

- відсутні травмовані (загиблі) люди,

- водії-учасники ДТП мають поліси автоцивільної відповідальності,

- наявна згода водіїв транспортних засобів - учасників ДТП щодо її обставин,

- у водіїв відсутні ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

Отже, сам факт складання обома учасниками ДТП повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколу), вказує на наявність у водіїв транспортних засобів згоди щодо обставин її скоєння.

Слід зазначити, що ДТП 02.12.2022 за взаємним погодженням водіїв була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколом) в електронному вигляді.

Інформаційна система «Електронний Європротокол» впроваджена в МТСБУ з 01.10.2017 року. У відповідності до рішення Президії МТСБУ від 13.07.17 № 403/2017, Європротокол, оформлений з використанням зазначеної системи, є повним аналогом Європротоколів, надісланих або пред`явлених страховику у паперовій формі.

Система «Електронний Європротокол» є доступною за посиланням https://dtp.mtsbu.ua. За допомогою інформаційної системи «Електронний європротокол» водії можуть оформити зазначене повідомлення в електронній формі за допомогою власних технічних засобів, безпосередньо на місті ДТП.

При цьому, в разі використання системи «Електронний Європротокол» повідомлення страховикам учасників ДТП відправляються автоматично.

Наявне в матеріалах справи повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Електронний Європротокол) є заповненим обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортні засоби, зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема дорожньо-транспортної пригоди, визначені обставини дорожньо-транспортної пригоди для пояснення цієї схеми. Крім того, у повідомленні міститься інформація про наявність полісів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Дослідивши схему та обставини ДТП, які вказані водіями у повідомленні (Електронному Європротоколі), суд дійшов висновку про порушення Правил дорожнього руху водієм транспортного засобу "ВАЗ", д/н НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_2 . Так, водій транспортного засобу "ВАЗ", д/н НОМЕР_2 вчинила зіткнення з припаркованим транспортним засобом «Skoda Fabia» д/н НОМЕР_1 під час заїзду на місце стоянки. Будь-яких зауважень або заперечень ОСОБА_2 Електронний Європротокол не містить, а відтак вина останньої є встановленою.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Електронний Європротокол №1679C63215FF від 02.12.2022, підтверджує настання дорожньо-транспортної пригоди за участю вказаних вище автомобілів, а також те, що винною особою у дорожньо-транспортній пригоді є водій автомобіля "ВАЗ", д/н НОМЕР_2 , що не заперечується відповідачем при розгляді цієї справи у своєму відзиві.

Крім цього, Судом враховано, що страховик (позивач) за сертифікатом (договором) добровільного страхування прийняв Електронний Європротокол як належний доказ настання страхового випадку і виплатив за ним своєму страхувальнику відповідну суму страхового відшкодування, що підтверджується наступним.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Постановою правління НБУ України «Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №108 від 30.05.2022 року затверджено за поданням Моторного (транспортного) страхового бюро України максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Національної поліції України в розмірі 80000 гривень на потерпілого.

Згідно зі ст. 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією (п. 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006-15-ц).

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Страховик виступає замість потерпілого (п. 71 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2020 у справі № 910/18279/19).

Згідно підпункту 8.1.6. сертифікату (договору) добровільного комплексного страхування на транспорті №245001/4098/0004340 від 04.01.2022 розрахунок суми страхового відшкодування здійснюється в тому числі на підставі калькуляції вартості відновлювального ремонту на станції технічного обслуговування.

В матеріалах справи наявний рахунок СТО - Дочірнього підприємства «БАЗІС АВТО» №БА-00001853 від 09.12.2022, згідно якого вартість ремонту автомобіля «Skoda Fabia» д/н НОМЕР_1 становить 7 992, 00 грн.

На підставі Страхового акта №6340661944 від 10.01.2023 позивачем виплачено на рахунок страхувальника страхове відшкодування у розмірі 7 992, 00 грн без ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №066302 від 11.01.2023.

Таким чином, внаслідок виплати страхувальнику страхового відшкодування до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу у порядку суброгації.

При цьому, у разі якщо цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Згідно із ст. 29 вказаного Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Судом враховано, що строк експлуатації КТЗ - «Skoda Fabia» д/н НОМЕР_1 не перевищує 7 років, а відтак фізичний знос дорівнює нулю.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що шкода завдана при ДТП транспортному засобу «Skoda Fabia» д/н НОМЕР_1 у розмірі 7 992, 00 грн належним чином доведена.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "ВАЗ", д/н НОМЕР_2 на момент ДТП 02.12.2022 була застрахована у відповідача згідно з полісом № АР/3355916.

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 160 000,00 грн та франшизу у розмірі 3 200, 00 грн, згідно з інформацією з Єдиної централізованої бази даних Моторно транспортного страхового бюро.

Відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Як зазначається у статті 9 Закону України "Про страхування", франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

Оскільки, полісом № АР/3355916 встановлена франшиза в розмірі 3 200 грн, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 4 792, 00 грн (тобто за мінусом франшизи).

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

6. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, у зв`язку з задоволенням позовних вимог у повному розмірі, судовий збір за подання позову покладається на відповідача у розмірі сплаченого позивачем судового збору, що становить 2 147, 20 грн (понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 7 000, 00 грн долучено до матеріалів справи копії: договору про надання правничої допомоги №1/20ю від 31.12.2020; додаткової угоди №2 від 09.01.2023 до договору; додатку № 1 від 01.02.2023 до договору; рахунку №10 від 01.02.2023 на суму 7 000, 00 грн, Акту надання послуг №10 від 21.02.2023 на суму 7 000, 00 грн, платіжне доручення №3774 06.02.2023 про сплату правничої допомоги на суму 7 000, 00 грн.

Згідно з частинами 2- 5 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5).

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюються судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем доведено розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000, 00 грн.

Однак, суд констатує, що Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/16322/18.

Крім того, в постанові ВП ВС від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, зроблено висновок, що разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Так, суд констатує, що ціна позову становить 4792, 00 грн, проте заявлені до розподілу витрати на професійну правничу допомогу позивача - 7000, 00 грн, що не є співмірним із ціною позову.

Також, суд погоджується з відповідачем в тій частині, що дана справа є стандартною, не складною та щодо якої є стала та численна практика Верховного Суду, а отже адвокату не потрібно витрачати значної кількості часу для виконання відповідних робіт з аналізу діючого законодавства з питань відшкодування в порядку суброгації завданої шкоди та вивчення судової практики ВС.

За таких обставин, з огляду на те, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджені, суд керуючись статтею 126 ГПК України вважає справедливим, з огляду на заперечення відповідача, що викладені у відзиві щодо розміру адвокатських витрат, зменшити витрат позивача на професійну правничу допомогу до 2 000, 00 грн, що на переконання суду відповідає критеріям співмірності, а саме складності справи та ціні позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про стягнення 4 792, 00 грн - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, 2 під`їзд; ідентифікаційний код: 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (04112 ,м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6, літ. В; ідентифікаційний код: 20033533) суму страхового відшкодування у розмірі 4 792 (чотири тисячі сімсот дев`яносто дві) грн 00 коп., а також судовий збір у розмірі 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп. та 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп. - витрат на професійну правничу у допомогу.

3. Витрати на професійну правничу допомогу позивача у розмірі 5 000, 00 грн покласти на позивача.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких