Рішення № 110567668, 13.04.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2023Справа № 910/703/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Вершиніної Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО СМАРТ ПАУЕР"

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним та скасування рішення

Представники:

від позивача: Томчишин А.І.;

від відповідача: Кондрашова А.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО СМАРТ ПАУЕР" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі-відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 41-р/тк від 28.10.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення АМК прийнято з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, оскільки, як зазначає позивач, ним було надано інформацію на вимогу державного уповноваженого Комітету у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.02.2023. Зокрема, зобов`язано Антимонопольний комітет України надати суду у строк до 15.02.2023 належним чином засвідчені копії матеріалів справи № 128-26.13/24-22 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" на електронному носії.

18.01.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО СМАРТ ПАУЕР" надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО СМАРТ ПАУЕР" про забезпечення позову - відмовлено.

01.02.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач на виконання вимог ухвали суду від 16.01.2023 надав копії матеріалів справи № 128-26.13/24-22 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" на електронному носії.

02.02.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому відповідач, зокрема зазначає, що законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб`єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом Комітету інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

15.02.2023 позивач через відділ автоматизованого документообігу суду подав відповідь на відзив, в якій зокрема зазначає, що Комітет надсилаючи позивачу вимогу про надання інформації не зазначив про наявність відкритого провадження з розгляду антимонопольної справи або про наявність відповідної заяви на підставі якого вимагається надання інформації, що свідчить про відсутність підстав визначених ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» для направлення такої вимоги. Крім того, Комітет у вімозі-2 конкретно не зазначив, яку саме фінансову звітність необхідно надати Комітету.

У судовому засіданні 16.02.2023 оголошено перерву до 09.03.2023.

02.03.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких Комітет зазначає, що у вимозі-2 у ТОВ "ЄВРО СМАРТ ПАУЕР" вимагалося надати Комітету, зокрема акт приймання-передачі об`єкта оренди та пояснення щодо необхідності чи відсутності необхідності отримання дозволу від органів Комітету, відповідно до ст. 24 Закону України «Про захист економічної конкуренції» з наданням підтвердних документів (фінансової звітності учасників концентрації з урахуванням відносин контролю за 2020 рік).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/703/23 призначено на 13.04.2023.

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 13.04.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.10.2022 тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 41-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» вчинило порушення, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 22.12.2021 № 128-29/09-18342 у встановлений ним строк.

За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» штраф у розмірі 3 269 684, 00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що рішення АМК прийнято з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, оскільки позивачем було надано відповідь на кожен пункт вимоги-1. Позивач вказує про відсутність в орендованого нерухомого майна ознак «Єдиного майнового комплексу», що на його думку виключає можливість визнання дій з оренди АЗС, які є предметом договору оренди № 021/04-10К від 10.08.2021 концентрацією та не наділяє позивача у вказаних правовідносинах статусом учасника концентрації.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" унормовано, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Як визначено статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначено і у п. 12 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. № 5, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.

Пунктом 32 Правил розгляду справ встановлено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення. Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов`язань, передбачених статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.

Відповідно до п.п. 13-15 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є: неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню.

Згідно п. 13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства», у перевірці правильності застосування органами Антимонопольного комітету України пунктів 13 та 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" судам необхідно враховувати, що зазначені органи не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов`язок з надання інформації передбачено статтею 22 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань.

Судам у розгляді справ про неподання інформації чи подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню слід з`ясовувати, чи було повідомлено суб`єкта господарювання про необхідність надання ним відомостей та у який саме спосіб, а також причини, з яких відомості не було надано або надано невчасно.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 06.06.2022 № 09/78-р розпочато розгляд справи № 128-26.13/24-22 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Листом від 06.06.2022 № 128-26.13/09-2308 Антимонопольний комітет України повідомив позивача про початок розгляду зазначеної вище справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та запропонував надати інформацію, необхідну для розгляду справи.

Крім того, листом від 21.09.2022 № 128-26.13/01-4112 позивачу було надіслано подання про попередні висновки у справі від 20.09.2022 № 128-26.13/24-22/185-спр.

Позивач листом від 11.10.2022 № 11021 (зареєстрований у Комітеті 13.10.2022 за № 8-01/19вх) надав відповідь на подання про попередні висновки у справі.

Пунктом 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

В абз. 4-5 п. 13.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» зазначено, що системний аналіз наведених норм свідчить про те, що хоча вони й не містять вичерпного переліку підстав вимагати надання певної інформації, але направлення органом Антимонопольного комітету України відповідного запиту буде правомірним лише у випадку, прямо передбаченому законом.

Наявність таких підстав входить до предмета доказування у справах зі спорів, пов`язаних з визнанням недійсними рішень органів названого Комітету. Відтак, господарські суди у розгляді відповідних справ мають з`ясовувати, зокрема, чи відбувся збір інформації органом Антимонопольного комітету України в межах розгляду заяви або справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, чи мало місце проведення таким органом необхідної перевірки.

Антимонопольним комітетом України з метою вжиття заходів державного контролю з виявлення порушень законодавства про захист економічної конкуренції в частині контролю за концентраціями та узгодженими діями суб`єктів господарювання було надіслано до ТОВ «Євро Смарт Пауер» вимогу державного уповноваженого Комітету від 16.11.2021 № 128-29/09-16328 (далі - Вимога 1) про надання інформації, щодо зазначеного в засобах масової інформації повідомлення про одержання суб`єктами господарювання, що працюють під брендом «БРСМ - Нафта», в оренду автозаправних станцій мережі АЗС «Глуско».

Відповідно до зазначеної вимоги позивачу у 10-ти денний строк з дня отримання цієї Вимоги необхідно було надіслати Комітету інформацію та належним чином завірені копії документів, а саме:

1. Підтвердити чи спростувати інформацію щодо одержання в управління, оренду ТОВ «Євро Смарт Пауер» та/або суб`єктами господарювання, що пов`язані з ним відносинами контролю, автозаправних станцій, які належать до мережі АЗС «Глуско».

2. У разі підтвердження такої інформації, надати копії підтверджуючих документів (договору оренди, управління тощо).

3. Пояснення щодо необхідності чи відсутності необхідності отримання дозволу від органів Антимонопольного комітету України на зазначене придбання, відповідно до статті 24 Закону, з наданням підтверджуючих документів (фінансова звітність учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю).

У Вимозі ТОВ «Євро Смарт Пауер» було повідомлено, що відповідно до статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» вимоги державного уповноваженого Антимонопольного комітету України щодо надання інформації є обов`язковими для виконання у визначений ним строк. Відповідно до статті 22-1 цього ж закону суб`єкти господарювання зобов`язані на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання територіальним відділенням завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Також, у вимозі Комітет зазначав, що згідно з пунктами 13, 14, 15 статті 50 та статтею 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» неподання інформації Антимонопольному комітету України у встановлені строки, подання інформації в неповному обсязі у встановлені Антимонопольним комітетом України строки, подання недостовірної інформації визнаються порушенням законодавства про захист економічної конкуренції і тягнуть за собою відповідальність відповідно абзацу 4 пункту 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Отже, позивач був поінформований про правові наслідки неподання інформації, подання недостовірної інформації або інформації в неповному обсязі.

У відповідь на Вимогу-1 ТОВ «Євро Смарт Пауер» листом від 06.12.2021 № 0612 (зареєстрований у Комітеті 07.12.2021 за № 8-01/1786-кі) повідомило наступне.

Товариство уклало договір оренди стаціонарної автозаправної станції № 021/04-10К від 10.08.2021 зі Спільним Українсько-Німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю «Кершер» (далі - СУН ТОВ «Кершер») (далі - договір оренди) та надало в додатку до листа засвідчену копію зазначеного договору; на момент підписання договору оренди зазначена автозаправна станція не була обладнана жодним логотипом, тому ТОВ «Євро Смарт Пауер» не може ані підтвердити, ані спростувати інформацію щодо набуття права оренди на автозаправну станцію мережі АЗС «Глуско».

На питання 3 Вимоги-1 Товариство зазначило, що автозаправна станція, яка взята в оренду ТОВ «Євро Смарт Пауер», не є єдиним майновим комплексом, тому відповідно до статті 22 Закону України «Про захист економічної конкуренції» одержання Товариством в оренду автозаправної станції не потребувало дозволу Антимонопольного комітету України.

В оскаржуваному рішенні Комітет зазначив, що під час аналізу наданої ТОВ «Євро Смарт Пауер» інформації та копій документів установлено, що відповідно до договору оренди СУН ТОВ «Кершер» передало в оренду ТОВ «Євро Смарт Пауер» у строкове платне користування (з 10.08.2021 по 09.07.2024) майновий комплекс, а саме, стаціонарну автозаправну станцію з офісом та магазином супутніх товарів, розташовану за адресою: «Інформація, доступ до якої обмежено», і на момент передання в оренду автозаправна станція була придатна для використання відповідно до мети оренди, тобто для здійснення ТОВ «Євро Смарт Пауер» діяльності з надання послуг заправки автомобілів мастильними та паливними матеріалами, а також реалізації супутніх товарів.

Тобто ТОВ «Євро Смарт Пауер» отримало в користування активи у вигляді стаціонарної автозаправної станції, що є господарським об`єктом, який забезпечує здійснення діяльності з надання послуг заправки автомобілів мастильними та паливними матеріалами, а також реалізації супутніх товарів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», єдиний майновий комплекс (далі - ЄМК) - усі види майна, що сукупно забезпечують господарську діяльність суб`єкта господарювання, у тому числі будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, включаючи права на земельні ділянки, у тому числі цілісний майновий комплекс.

Згідно частини другої статті 22 Закону України «Про захист економічної конкуренції», концентрацією визнається, зокрема, набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб`єктами господарювання над одним або кількома суб`єктами господарювання чи частинами суб`єктів господарювання, зокрема, шляхом безпосереднього або опосередкованого придбання, набуття у власність іншим способом активів у вигляді єдиного майнового комплексу або структурного підрозділу суб`єкта господарювання, одержання в управління, оренду, лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права користування активами у вигляді ЄМК або структурного підрозділу суб`єкта господарювання, в тому числі придбання активів суб`єкта господарювання, що ліквідується.

Отже, одержання ТОВ «Євро Смарт Пауер» в оренду активів у вигляді ЄМК (автозаправної станції), що належить на праві власності СП ТОВ «Кершер» та забезпечує здійснення господарської діяльності з надання послуг заправки автомобілів мастильними та паливними матеріалами, а також реалізації супутніх товарів, відповідно до статті 22 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визнається концентрацією.

Для уточнення інформації щодо одержання в оренду активів Комітет направив повторну вимогу до ТОВ «Євро Смарт Пауер» від 22.12.2021 № 128-29/09-18342 (далі - Вимога 2). У Вимозі-2 у Товариства вимагалось у семиденний строк із моменту отримання вимоги надати Комітету, зокрема, акт приймання-передачі об`єкта оренди та пояснення щодо необхідності чи відсутності необхідності отримання дозволу від органів Комітету на зазначене одержання в оренду, відповідно до статті 24 Закону, з наданням підтвердних документів (фінансової звітності учасників концентрації з урахуванням відносин контролю за 2020 рік).

Також у Вимозі-2 зазначалося про обов`язок надання інформації на вимоги державного уповноваженого у визначений ним строк, відповідно до статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», та відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а саме, неподання органу Комітету інформації в установлені строки, подання інформації в неповному обсязі у встановлені строки, подання недостовірної інформації відповідно до пунктів 13, 14, 15 статті 50 та абзацу четвертого пункту 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

ТОВ «Євро Смарт Пауер» листом від 04.01.2022 № 0401 (зареєстрований у Комітеті 06.01.2022 за № 8-09/171) надало відповідь на пункт 1 Вимоги-2, а саме, надало засвідчену копію акта приймання-передачі до договору оренди № 021/04-10К від 30.08.2021, відповідно до якого орендодавець (СП ТОВ «Кершер») передав, а орендар (ТОВ «Євро Смарт Пауер») прийняв майно, що входить до складу цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: «Інформація, доступ до якої обмежено», а саме: будівля операторна, будівля мийки, зовнішні мережі водопроводу та каналізації, зовнішні мережі освітлення, виробничі майданчики, дороги, благоустрій та озеленення, паливороздавальні колонки та інше.

Проте ТОВ «Євро Смарт Пауер» на пункт 2 Вимоги-2 надало інформацію в неповному обсязі, а саме, не надало порогових показників учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, відповідно до статті 24 Закону, та підтвердні документи (фінансову звітність учасників концентрації з урахуванням відносин контролю за 2020 рік), обґрунтовуючи це відсутністю необхідності отримання дозволу органів Антимонопольного комітету України на концентрацію.

Отже, ТОВ «Євро Смарт Пауер» надало Комітету відповідь на Вимогу-2 в неповному обсязі у встановлений державним уповноваженим Комітету строк.

Згідно із частиною сьомою статті 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» державний уповноважений Комітету є органом Комітету.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» державний уповноважений Комітету має право при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Згідно приписів ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Статтею 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання. Інформація, що становить банківську таємницю, надається у порядку та обсязі, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Відповідно до п.п. 13, 14, 15 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є: неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню.

Відповідно до статті 51 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, вимога Комітету для суб`єктів господарювання є обов`язковою, ненадання інформації є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, незалежно від суб`єктивного ставлення позивача щодо доцільності такої інформації для розгляду справи Відділенням.

Разом з цим, за змістом статті 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» саме на Комітет покладено обов`язок щодо здійснення збору та аналізу доказів необхідних для винесення рішення у справі.

При цьому, частиною четвертою статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» встановлено, що здійснення іншими органами державної влади повноважень Антимонопольного комітету України, передбачених пунктами 1 - 4 і 11 частини першої, пунктами 1, 2 і 4 частини другої, пунктами 11 - 13, 15 і 16 частини третьої цієї статті, не допускається.

Законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, у яких уповноважені особи АМК мають право вимагати відповідну інформацію у суб`єктів господарювання та інших осіб.

Суд звертає увагу на те, що обов`язок надання інформації на запит (вимогу) уповноваженої особи АМК повинен виконуватися суб`єктом господарювання незалежно від того, чи розпочата органом АМК справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про Антимонопольний комітет України» та інші нормативно-правові акти не містять положень про право суб`єктів господарювання на відмову від виконання вимоги уповноваженої особи АМК щодо подання інформації, необхідної для реалізації завдань, покладених на АМК.

Близька за змістом правова позиція неодноразово висловлена у постановах Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 910/1589/17, від 17.09.2019 у справі № 904/332/19, від 24.10.2019 у справі № 904/781/19, від 19.12.2019 у справі № 910/12403/18.

Законодавчі акти України про захист економічної конкуренції не обмежують коло тих суб`єктів господарювання, у яких органом Антимонопольного комітету може бути витребувана інформація, лише тими особами, які беруть участь у справі.

Саме орган Антимонопольного комітету України визначає форму, спосіб та строк надання інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб`єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом Антимонопольного комітету України інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Близька за змістом правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 915/827/18, від 04.07.2019 у справі № 910/13461/18, від 01.08.2019 у справі № 910/15697/18, від 07.08.2019 у справі № 910/13460/18, від 07.08.2019 у справі № 910/13472/18, від 26.09.2019 у справі № 910/12393/18, від 14.06.022 у справі № 910/20990/20 та від 16.06.2022 у справі № 910/18734/20.

Отже, оскаржуваним рішенням тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 41-р/тк від 28.10.2022 встановлено, що позивачем не надано відповіді у повному обсязі на вимогу державного уповноваженого Комітету у встановлений ним строк.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази надсилання ТОВ «Євро Смарт Пауер» на адресу Комітету обгрунтованого клопотання щодо необхідності продовження терміну надання інформації, а також не зазначено, що на момент підготовки відповіді позивач не мав запитуваної інформації з певних причин, як і не повідомлено Комітет коли саме позивач отримає відповідану інформацію та надасть її відповідачу.

Проте позивач на пункт 2 Вимоги-2 надав інформацію в неповному обсязі, а саме, не надав порогових показників учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, відповідно до статті 24 Закону України «Про захист економічної конкуренції», та підтвердні документи (фінансову звітність учасників концентрації з урахуванням відносин контролю за 200 рік), обгрунтовуючи це відсутністю необхідності отримання дозволу органів Комітету на концентрацію.

Суд зазначає, що вимоги державного уповноваженого Антимонопольного комітету України було надіслані Товариству з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» Комітетом з метою вжиття заходів державного контролю з виявлення порушень законодавства про захист економічної конкуренції в частині контролю за концентраціями та узгодженими діями суб`єктів господарювання, що працюють під брендами «WOG», «KLO» та «БРСМ-Нафта» в оренду автозаправних станцій мережі АЗС «Глуско», у зв`язку з чим Комітет просив позивача надати інформацію щодо зазначеного в засобах масової інформації повідомлення про одержання суб`єктами господарювання, які працюють під брендом «БРСМ - Нафта», в оренду автозаправних станцій мережі АЗС «Глуско».

Так, відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про захист економічної конкуренції», з метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції, органи Антимонопольного комітету України здійснюють державний контроль за концентрацією суб`єктів господарювання.

Пункт 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», визначає порушенням законодавства про захист економічної конкуренції подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Таким чином, ненадання інформації у встановлені органом АМК строки відповідно до визначеного ним змісту, обсягу та характеру (виходячи з її необхідності для виконання завдань органу) є актом невиконання заснованої на законі вимоги державного органу, що тягне за собою встановлену чинним законодавством відповідальність.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження позивача стосовного того, що наслідком накладання штрафу на ТОВ «Євро Смарт Пауер» є лише неточне формулювання питання 2 Вимоги22, а не умисел чи бажання ТОВ «Євро Смарт Пауер» приховати якусь інформацію, чи не надати її на вимогу Комітету, з огляду на наступне.

Як зазначено судом вище, для уточнення інформації щодо одержання в оренду активів та з метою з?ясування чи перевищують вартісні показники ТОВ «Євро Смарт Пауер» значення, визначені статтею 24 Закону України «Про захист економічної конкуренції», Комітетом було направлено повторну вимогу до позивача від 22.12.2021 № 128-29/09-18342 (вимога-20), в якій вимагалось надати Комітету акт приймання-передачі об`єкта оренди та пояснення щодо необхідності чи відсутності необхідності отримання дозволу від органів Комітету на зазначене одержання в оренду, відповідно до статті 24 Закону, з наданням підтвердних документів (фінансової звітності учасників концентрації з урахуванням відносин контролю за 2020 рік).

Разом з цим у вимозі-2 Комітетом роз?яснено, що дії у вигляді одержання ТОВ «Євро Смарт Пауер» в оренду майнового комплексу (автозаправної станції), що належить на праві власності СП ТОВ «Кершер» та забезпечує здійснення господарської діяльності з надання послуг заправки автомобілів мастильними та паливними матеріалами, а також реалізації супутніх товарів, відповідно до статті 22 Закону визнається концентрацією.

ТОВ «Євро Смарт Пауер» листом від 04.01.2022 № 0401 (зареєстрований у Комітеті 06.01.2022 за № 8-09/171) надало відповідь на пункт 1 Вимоги-2, а саме, надало засвідчену копію акта приймання-передачі до договору оренди № 021/04-10К від 30.08.2021, відповідно до якого орендодавець (СП ТОВ «Кершер») передав, а орендар (ТОВ «Євро Смарт Пауер») прийняв майно, що входить до складу цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: «Інформація, доступ до якої обмежено», а саме: будівля операторна, будівля мийки, зовнішні мережі водопроводу та каналізації, зовнішні мережі освітлення, виробничі майданчики, дороги, благоустрій та озеленення, паливороздавальні колонки та інше.

При цьому, на пункт 2 вимоги-2 Позивач повторно зазначив, зокрема, що не визнає одержання в оренду автозаправної станції концентрацією та не надав фінансової звітності ТОВ «Євро Смарт Пауер» з урахуванням відносин контролю за 2020 рік.

Разом із цим суд зазначає, що в пункті 2 вимоги 2 у ТОВ «Євро Смарт Пауер» вимагалося надання підтвердних документів (фінансової звітності учасників концентрації з урахуванням відносин контролю за 2020 рік) незалежно від необхідності чи відсутності необхідності отримання дозволу від органів Комітету на одержання в оренду вказаних активів.

Відтак, враховуючи вищевикладене твердження позивача про неточність формулювання питань Вимоги-2 є безпідставним та не відповідає фактичним обставинам справи.

Таким чином, доказами, зібраними у антимонопольній справі доводиться, а запереченнями та поясненнями позивача не спростовується висновок Комітету про те, що дії позивача, які полягали: у вигляді поданні інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Комітету від 22.12.2021 № 128-29/09-18342 у встановлений ним строк, становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов`язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; примусовий поділ суб`єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; блокування цінних паперів; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом`якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб`єктів господарювання на конкуренцію; скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону; оприлюднення відповідачем за власні кошти офіційної інформації Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення стосовно рішення, прийнятого у справі про порушення, в тому числі опублікування рішень у повному обсязі (за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), у строк і спосіб, визначені цим рішенням або законодавством; закриття провадження у справі.

Як встановлено судом вище, доказів на підтвердження того, що позивач надав інформацію у встановлені строки та в необхідних обсягах, яка вимагалась державним уповноваженим Антимонопольного комітету України у вимозі, матеріали справи не містять, а позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження наведеного суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що Антимонопольний комітет України діяв у межах наданих повноважень щодо витребування у позивача відповідної інформації, а позивач в свою чергу зобов`язаний був надати таку інформацію у встановлені строки.

Отже, рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 41-р/тк "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 28.10.2022 прийнято у межах, визначених законом повноважень.

Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи Комітету та повноту їх встановлення в оскаржуваному Рішенні, суд дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано вимоги Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду справ, які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, у зв`язку з чим всебічно, повно і об`єктивно розглянуто обставини справи, досліджено подані документи, належним чином проаналізовано відносини сторін.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО СМАРТ ПАУЕР" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 24.04.2023

Суддя С. О. Щербаков