Ухвала суду № 110567248, 02.05.2023, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/407/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

02.05.2023 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., розглянувши матеріали за заявою ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Згідно зі ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 115 Кодексу, провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.

Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати приписам Кодексу України з процедур банкрутства.

За змістом частин 1, 3 ст. 116 Кодексу, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема: конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.

Так, ОСОБА_1 в обґрунтування наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність вказує на те, що у нього наявні невиконані зобов`язання перед: 1. АТ "АКЦЕНТ-БАНК"

- за договором № 20102917 від 02 грудня 2021 р. поточна заборгованість становить 27 411 грн 04 коп., а прострочена заборгованість - 8 117 грн 67 коп.;

- за договором № 19691668 від 29 жовтня 2021 р. поточна заборгованість становить 1 171 грн 07 коп., а прострочена заборгованість - 0;

- за договором № 18606853 від 03 серпня 2021 р. поточна заборгованість становить 52 211 грн 19 коп., а прострочена заборгованість - 9 758 грн 06 коп.;

- за договором № 17788045 від 22 травня 2021 р. поточна заборгованість становить 1 106 грн, а прострочена заборгованість - 0;

- за договором № 16923141 від 04 квітня 2021 р. поточна заборгованість становить 1 298 грн 77 коп., а прострочена заборгованість - 0;

- за договором № 15526863 від 13 жовтня 2020 р. поточна заборгованість становить 58 927 грн 91 коп., а прострочена заборгованість - 16 312 грн 68 коп.

2. АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" за договором № 26208309014185 від 22 червня 2020 р. поточна заборгованість становить 4 332 грн 20 коп., а прострочена заборгованість - 4 332 грн 20 коп.

3. АТ КБ "ПРИВАТБАНК" за договором № 26207300421753 від 19 лютого 2015 р. поточна заборгованість становить 15 000 грн, а прострочена заборгованість - 0.

4. АТ "СЕНС БАНК" прострочена заборгованість 99 700 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості, яку визначив боржник, становить 261 158 грн 18 коп., а прострочена заборгованість 138 220 грн 61 коп.

Разом з тим, в підтвердження зазначеного заявник подав лише копії договорів від 22 травня 2021 р., від 29 жовтня 2021 р., від 03 серпня 2021 р. та 02 грудня 2021 р. укладених з АТ "АКЦЕНТ-БАНК" та виписку АТ КБ "ПРИВАТБАНК" по картці від 13 березня 2023 р., інших зазначених у конкретизованому списку кредитних договорів не подав.

Також в підтвердження заборгованості боржник подав роздруківку Українського бюро кредитних історій щодо Радомського Віталія Сергійовича та розписку про заборгованість перед Альфа-Банк на суму 99 700 грн.

Однак, роздруківка та розписка не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із договором.

Крім того, роздруківка Українського бюро кредитних історій, яка надана боржником в підтвердження наявності договірних зобов`язань та зазначеного в заяві розміру заборгованості, не підписана ані письмово, ані електронним цифровим підписом відповідною посадовою особою Кредитного бюро, а тому не може вважатися доказом у справі, який би підтверджував наявність кредитних зобов`язань.

Згідно з вимогами ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що у конкретизованому списку кредиторів і боржників заявник вказав на кредити по договорах термін погашення яких ще не настав.

Таким чином, згідно з даними долучених до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність документів, не можливо встановити, який розмір зобов`язань боржника перед кредиторами, чи боржник припинив погашення кредитів та інших планових платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців до звернення до суду з врахуванням вимог ч. 3 ст. 115 Кодексу (не включаючи неустойку (штраф, пеня) та інші фінансові санкції).

Частиною 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).

Норма цієї статті кореспондується з вимогами ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства (план реструктуризації боргів), яка визначає, що план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.

Частиною 2 ст. 124 Кодексу передбачені вимоги до плану реструктуризації боргів, зокрема, передбачено, що у ньому зазначаються: обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника (п. 1); розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів (п. 5); вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів (п. 6).

Всупереч зазначеному, заявник не виконав вимог статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки у поданих пропозиціях щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів) не зазначено обставин, які спричинили неплатоспроможність боржника; вимог кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів.

Як зазначено у пунктах 69, 70 постанови Верховного Суду від 16 грудня 2021 р. у справі № 910/8306/20, законодавець визначив саме процедуру реструктуризації боргів як пріоритетну, яка є найбільш оптимальним варіантом закінчення справи про неплатоспроможність як для фізичної особи боржника, так і для кредиторів, оскільки там відбувається відновлення платоспроможності та більш повно погашаються борги боржника. І тільки за умови добросовісності громадянина, інститут неплатоспроможності фізичної особи може стати дієвим механізмом. При цьому для боржника-фізичної особи він дозволить зберегти та акумулювати активи для відновлення платоспроможності, а для кредитора - стане гарантією повернення заборгованості. Метою і завданням процедури реструктуризації боргів, зокрема, є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. При цьому такий документ слід вважати закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині його розгляду, так і в період його реалізації, коли має місце фактичне погашення їх вимог в межах процедури реструктуризації.

Отже, доданий до заяви ОСОБА_1 проект плану реструктуризації боргів не відповідає вимогам, передбаченим Кодексом України з процедур банкрутства.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Однак, всупереч цим вимогам Кодексу, заявник доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією в встановленому законом розмірі 40 260 грн (2 684 грн х 5 х 3 міс.) не подав, натомість, у своїй заяві ОСОБА_1 зазначив, що він з арбітражним керуючим Біленко Р. І. 28 лютого 2023 р. уклали угоду відстрочення сплати винагороди арбітражному керуючому.

Проаналізувавши вказане, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Частиною 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

Отже, законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансування на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цією особою на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до частин 2, 6 ст. 43 Конституції України.

У своїй постанові від 19 листопада 2020 у справі № 910/726/20 (п. 40) Верховний Суд звернув увагу на те, що Кодекс України з процедур банкрутства та інші норми законодавства не передбачають права боржника бути звільненим (в даному випадку частково звільненим) від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають можливості відстрочення чи розстрочення заявнику в авансуванні такої винагороди.

За змістом ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Отже, укладений між боржником та арбітражним керуючим договір про відстрочення сплати винагороди арбітражному керуючому суперечить імперативній нормі, а саме п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, що свідчить про порушення сторонами договору положень ст. 203 ЦК України.

Відтак, поданий заявником договір про відстрочення сплати винагороди арбітражному керуючому від 28 лютого 2023 р. не може бути прийнятий господарським судом в якості доказу альтернативного врегулювання питання винагороди арбітражного керуючого у даній справі.

Згідно з ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 37, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 174, 234, 235 ГПК України та, суд

у х в а л и в:

заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишити без руху.

ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху подати суду:

- документи, з яких можна було б встановити, який розмір зобов`язань боржника перед кредиторами і чи боржник припинив погашення кредитів та інших планових платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців до звернення до суду з врахуванням вимог ч. 3 ст. 115 Кодексу (не включаючи неустойку (штраф, пеня) та інші фінансові санкції) та існування інших обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності);

- пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів), складені у відповідності до вимог статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства;

- докази доплати авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у розмірі 26 840 грн.

Роз`яснити ОСОБА_1 положення частин 3, 4 ст. 174 ГПК України про те, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. В. Ткаченко