Постанова № 1105672, 16.10.2007, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"16" жовтня 2007 р. Справа № А18/253-07

м. Київ, вул. Комінтерну, 16

(зал судових засідань № 205)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді А.Ю. Кошика при секретарі Кантарія Д.Ю. розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лук Авіа Ойл"

до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

За участю представників:

Позивач - Скиртач І.О.

Відповідач - Коноваленко І.М.

Суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Лук Авіа Ойл» (надалі - позивач) до Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекцї (надалі відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 18.04.2007 року №0000502320/1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 73971 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкова служба, неправомірно зменшила суму бюджетного відшкодування заявленого в декларації за листопад 2006 року, встановивши порушення з боку позивача вимог п.п. 7.7.2 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». При цьому, позивач посилаючись на вимоги п.1.8 статті 1, п.п. 7.7.1, п.п. 7.2.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» наголошує на тому, що ним правомірно були включені суми податкового кредиту у декларації за листопад 2006 року.

В ході розгляду спору позивач позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та доведеними, просить суд задовольнити позов в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач –Бориспільська ОДПІ у своїх запереченнях на позов вважає позовні вимоги безпідставними та просить суд залишити позов без задоволення, оскільки позивач порушив п.п.7.7.2 п.7.7 п.п.7.8.1 п.7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, згідно оборотно-сальдової відомості по балансовому рахунку 63.1 «Розрахунки із вітчизняними постачальниками» за жовтень 2006 року, сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (жовтень 2006 року), фактично сплачена ТОВ «Лук Авіа Ойл» у жовтні 2006 р. постачальникам таких товарів (послуг) менша, ніж вважає позивач, який включає до спірної суми податок, сплачений за декілька попередніх податкових періодів.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

За наслідками проведеної позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Лук Авіа Ойл»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад, грудень 2006 року на розрахунковий рахунок, було складено акт від 15.903.2007 року № 154/23-2/31477919 на підставі якого 20.03.2007 року Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією винесене податкове повідомлення-рішення № 0000502320/0 від 20.03.2007року.

В ході перевірки виявлено порушення порушення підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у листопаді 2006 року, оскільки згідно оборотно-сальдової відомості по балансовому рахунку 63.1 «Розрахунки із вітчизняними постачальниками» за жовтень 2006 року, сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (жовтень 2006 року), фактично сплачена ТОВ «Лук Авіа Ойл» у жовтні 2006 року постачальникам таких товарів (послуг) складає 3623629 грн., а не 3697600 грн., як зазначає позивач.

Згідно вимог пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податків із бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Приписами абз.1 п.п.7.7.1 п.7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого податкового періоду.

Відповідно до вимог п.п. 7.3.1. п.7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов’язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно приписів абз. 2, 3 п.п. 7.7.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2. пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому приписами п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено поняття податкового періоду: «Податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у декларації з податку на додану вартість за листопад 2006 року задекларував від’ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 3697600 грн. фактично ж, сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (жовтень 2006 року), сплачена ТОВ «Лук Авіа Ойл» у жовтні 2006 р. постачальникам таких товарів (послуг) складає 3623629 грн., що на 73971грн. менше зазначеного позивачем.

Як вбачається з пояснень сторін, спір виник оскільки, позивач вважає, що бюджетному відшкодуванню підлягає сума від’ємного значення ПДВ попереднього податкового періоду, що не відповідає вимогам законодавства. Позивачем не враховано п.п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону, який визначає залежність суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за наявним від’ємним значенням, від суми податку, фактично сплаченої ним у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг). При цьому, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За таких обставин, висновки контролюючого органу обґрунтовані, сума бюджетного відшкодування, заявленого позивачем в податковій декларації в листопаді 2006 року правомірно зменшена відповідачем у відповідності до вимог п.п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до 94 КАС України відшкодування витрат по сплаті судового збору підлягає з державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 158-163 КАС України, господарський суд,

п о с т а н о в и в :

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Кошик А. Ю.