Ухвала суду № 110560981, 01.05.2023, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/12042/23

Провадження № 2/127/1434/23

УХВАЛА

01 травня 2023 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Бєлая Оксани Миколаївни про визнання договору іпотеки припиненим, зобов`язання вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Бєлая О. М. про визнання договору іпотеки припиненим, зобов`язання вчинення дій.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.

Так, відповідно до вимог п. п. 4,5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ст.16 ЦК України.

З наведених норм вбачається, що звертаючись із позовною заявою до суду, позивач визначає в останній, зокрема і спосіб захисту своїх порушених прав.

Як слідує з позовної заяви, позивач за предметом вимог ставить питання про припинення договору іпотеки квартири №VIHOGHK02021219 від 01.03.2007, укладеного між ним та відповідачем ПАТ КБ «Приват Банк» в забезпечення виконання умов кредитного договору, укладеного між цими ж сторонами, з підстав ч. 1 ст. 593 ЦК України внаслідок його повного дострокового виконання з переплатою суми позики станом на червень 2015 року. Водночас, в своїх обґрунтуваннях посилається також на положення ст. 233 ЦК України, що регулює можливість визнання правочину недійсним у судовому порядку, тобто вказуючи на обставини укладання договору іпотеки під впливом тяжкої для позивача обставини і на вкрай невигідних умовах.

Слід звернути увагу позивача, що вказані положення ЦК України регулюють різні правовідносини.

Тому позивачу необхідно врахувати наведе вище та визначитись з підставами позову за вимогами щодо іпотеки (визнання недійним або припиненим), а також, в залежності від обраного способу захисту, зазначити та надати всі наявні в нього докази по наведеним обставинам, як-то передбачено вимогами ч. 2 ст. 83, ч. 5 ст. 177 ЦПК України.

Крім того, враховуючи предмет заявлених вимог позивач вказує співвідповідачем ОСОБА_2 , яка зі змісту позовної заяви є співвласником іпотечного майна. При цьому, в обґрунтуваннях до заявлених вимог у позовній заяві не міститься зазначення обставин, які вказують на порушення прав позивача з боку цього відповідача.

Тобто, в розумінні ст. 4, 15 ЦПК України, обираючи спосіб захисту та заявляючи позовні вимоги до відповідача, позивачу необхідно визначитись із самими обставинами, які свідчать про порушення його права з боку дій/бездіяльності відповідача ОСОБА_2 , та вказати внаслідок яких саме неправомірних дій/бездіяльності відповідача його права фактично порушені, тобто існує спір між сторонами.

Отже позивачу під час вибору способу захисту порушеного права необхідно врахувати вказане вище та визначитись із самим підставами позову щодо правочину іпотеки, з наданням усіх наявних доказів в їх обґрунтування, а також визначитись із змістом та підставами заявлених вимог в частині до відповідача ОСОБА_2 .

Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.

При цьому, слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху з метою належної її оформлення у відповідності до вимог чинного цивільно-процесуального законодавства не являє собою обмеженням у доступі до правосуддя. Згідно практики Європейського суду з прав людини, виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу наглядним є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Бєлая Оксани Миколаївни про визнання договору іпотеки припиненим, зобов`язання вчинення дій - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її підписання суддею.

Суддя: