Ухвала суду № 110557819, 28.04.2023, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7113/23

Провадження № 1-кс/344/2845/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2023 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , та його захисника ОСОБА_5 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 42022091780000093 від 29.11.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого покликався на те, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42022091780000093 від 29.11.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за фактом діяльності злочинної групи, що здійснює незаконне переправлення осіб через державний кордон України та в межах якого повідомлено про підозру ОСОБА_4 ,у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що з листопада 2022 року ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб, спільно із ОСОБА_6 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, з метою отримання грошових коштів внаслідок вчинення тяжкого злочину проти недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, а саме незаконного переправлення через державний кордон України до країн Європейського союзу осіб, підшукували осіб чоловічої статі у віці від 18 до 60 років, яким в умовах дії правового режиму військового стану виїзд за межі держави заборонено.

Надалі, у період часу з 22.12.2022 до 20.04.2023 включно з метою отримання грошових коштів в розмірі від 6500 доларів США та 10000 гривень, внаслідок вчинення тяжкого злочину проти недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, із вказаного періоду часу, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, шляхом усунення перешкод, наданням засобів, порад та вказівок, організували, керували такими діями, сприяли їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, усуненням перешкод, щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за наступних обставин.

Так, ОСОБА_6 , з метою організації незаконного переправлення через державний кордон України за грошову винагороду в сумі 6500 доларів США та 10000 гривень від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 яким в умовах дії правового режиму військового стану виїзд за межі України заборонено, з метою усунення перешкод при перетині державного кордону України, за вказівкою ОСОБА_6 , ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 засобами цифрового зв`язку відомості про особисті паспортні дані.

В свою чергу, ОСОБА_4 , спільно з ОСОБА_6 , маючи на меті отримання грошових коштів за організацію незаконного переправлення щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 через державний кордон України, з метою усунення перешкод у перетині державного кордону України, при невстановлених досудовим розслідуванням обставин 20.04.2023 при невстановлених досудовим слідством обставинах та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами внесено недостовірні відомості до системи адміністратором якої є Укртрансбезпека «Шлях», чим фактично усунено перешкоду у перетині державного кордону України останніми.

Надалі, 20.04.2023, близько 15.00 год., за вказівкою ОСОБА_6 із території АЗК«WOG», що в м. Івано-Франківськ, вул. Тисменицька, 248а, з метою подальшого переправлення через державний кордон України, ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 на автомобілі автомобіля «MERCEDES BENZ S320» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням останнього направились до визначеного автомобільно пункту пропуску через державний кордон України, який знаходиться на території Чернівецької області.

У подальшому, ОСОБА_6 , вищевказаним автомобілем разом із ОСОБА_4 , прибули до АДРЕСА_1 , де за вказівкою ОСОБА_9 отримали від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 5500 доларів США та ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 5700 Євро. Після чого ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_6 доводячи свій злочинний намір до кінця, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, пересадили ОСОБА_7 . ОСОБА_8 до іншого автомобіля марки «Opel Astra» НОМЕР_2 для подальшого перевезення останніх до пункту перетину державного кордону України з метою незаконного їх переправлення через державний кордон України.

Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - незаконному переправленні осіб через державний кордон України, організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, усуненням перешкод за попередньою змовою групою осіб щодо кількох осіб, з корисливих мотивів.

Викладені обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, підтверджуються протоколом огляду місця події від 20.04.2023, протоколом огляду мобільного телефону, протоколом обшуку від 20.04.2023, протоколами допитів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, а також іншими зібраними у провадженні доказами.

21 квітня 2023 року у кримінальному провадженні № 42022091780000093 від 29.11.2022 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України родичам ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру його у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Вручене ОСОБА_4 повідомлення про підозру повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини, щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, п. 32, Series A, N 182).

Таким чином, дії ОСОБА_4 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за яке передбачено максимальне покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, тобто даний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.

24 квітня 2023 року ОСОБА_4 , оголошено в розшук, оскільки місце знаходження підозрюваного було невідоме.

27.04.2023 року ОСОБА_4 , був затриманий на підставі ухвали слідчого судді від 25.04.2023 року.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити розмір застави в межах норми вимог КПК України за тяжкістю злочину.

Захисник у судовому засіданні вказав, що клопотання необґрунтоване, прокурором не доведено, наявності ризиків на які він посилається, а саме не доведено ризики зазначені у пунктах 2,3,4,5 та дані ризики являються припущенням. Просив застосувати до підзахисного домашній арешт у нічний час доби, а у випадку якщо слідчий суддя прийде до переконання про застосування тримання під вартою просила визначити мінімальний розмір застави.

Підозрюваний в судовому засідання просив застосувати щодо нього домашній арешт. Зазначив, що є ветераном АТО з пораненнями, дізнався про підозру значно пізніше, не переховувався, жив у тітки своєї, після дізнання про підозру мав намір самостійно з`явитися до органу досудового розслідування й одночасно був затриманий за ухвалою слідчого судді. Кається, буде співпрацювати з органом досудового розслідування.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника та дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та зареєстрований АДРЕСА_2 , житель АДРЕСА_2 , , українець громадянин України, раніше не судимий.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 § 1 (c) Конвенції, передбачає наявність обставин, або відомостей, як переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».

Обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме протоколом огляду місця події від 20.04.2023, протоколом огляду мобільного телефону, протоколом обшуку від 20.04.2023, протоколами допитів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, а також іншими зібраними у провадженні доказами.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запобіжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у виняткових випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого та за нього передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до дев`яти років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років з конфіскацією майна, усвідомлює про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення, тому може виїхати за межі Івано-Франківської області з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу;

- п. 2 - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, так як на даний час вживаються заходи щодо виявлення всіх інших документів, чорнових записів, мобільних телефонів відповідно до яких можуть бути встановлені інші учасники злочинної групи;

- п. 3 незаконно впивати на свідків, оскільки про них йому відомо;

- п. 4 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема не з`являтися на виклики, посилаючись на ніби-то форс мажорні чи поважні обставини;

- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (продовжити займатися незаконним переправленням осіб через державний кордон України).

Згідно постанови слідчого слідчого відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_10 від 24.04.2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено розшук.

25.04.2023 року ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області надано дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається із протоколу про затримання особи 27.04.2023 року о 15:00 год. було затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушень передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик - це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час існують.

Також, слідчий суддя враховує, специфіку вчиненого злочину, зокрема те, що він пов`язаний із нелегальною міграцією у час воєнних дій на території України. Підозрюваний ОСОБА_4 , може мати широке коло спілкування з особами причетними до діяльності каналу нелегальної міграції. Відтак, не застосувавши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_4 , зможе безперешкодно покинути територію України.

Підсумовуючи наведене, слідчий суддя вважає, що більш м`які запобіжні заходи в т.ч. домашній арешт нічний час доби не зможуть в повній мірі запобігти наведеним ризикам, а відтак не будуть здатними і забезпечити дієвість даного кримінального провадження.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованого злочину, міцність соціальних зв`язків підозрюваного та характеризуючи його особу дані, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і приходить до переконання, що клопотання слід задовольнити.

Разом із тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч.3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави, у відповідності до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України), зважаючи на обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, розмір завданих злочином збитків, характеристику підозрюваного та його майновий стан, з огляду на вимоги щодо того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нею обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього, то слідчий суддя, вважає за необхідне визначити розмір застави в межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134 200 (сто тридцять чотири тисячі двісті) гривень, як і зазначено в клопотанні прокурора.

На переконання слідчого судді з отриманих пояснень та доказів внесення застави саме в такому розмірі зможе в повній мірі гарантувати належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків під час досудового розслідування.

За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Таким чином строк тримання під вартою підлягає обчисленню з моменту затримання, а саме з 27 квітня 2023 року.

Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого АДРЕСА_2 , жителю АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 56 днів до 21 червня 2023 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Тримання під вартою ОСОБА_4 , здійснювати в Державній установі "Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)".

Розмір застави визначити в межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134 200 (сто тридцять чотири тисячі двісті) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код отримувача: 26289647, банк:ДКСУ України, м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA158201720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

1)прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4)утримуватися від спілкування з усіма свідками, експертами та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

5)здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали до 21 червня 2023 року включно.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 28 квітня 2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_11