Ухвала суду № 110557437, 20.02.2023, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/1380/23

2/296/1453/23

УХВАЛА

Іменем України

"20" лютого 2023 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Адамович О.Й., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої затопленням квартири, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 170000,00 грн., моральну шкоду в розмірі 80000,00 грн., судові витрати.

Перевіривши матеріали вказаної позовної заяви було встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вставлених законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2684 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.

Отже, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

При зверненні до суду з позовом, позивачем не сплачено судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2500,00 грн., однак подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому позивач посилається на скрутне матеріальне становище, відсутність роботи, а також на отримання права на безоплатну правову допомогу згідно Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Виходячи з вищенаведених вимог закону, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків №0625-23-01969 від 14.02.2023 позивач ОСОБА_1 за період з 1-го кварталу 2022 року по 3-й квартал 2022 року отримала дохід у сумі 585900,00 грн. та 70,79 грн., що в загальному складає 585970,79 грн.

Отже, розмір судового збору в сумі 2500,00 грн. не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік (585970,79 х 5/100=29298,53 грн ).

Крім того, враховуючи наведені норми ст. 8 Закону України «Про судових збір», позивач не надала доказів, що вона відноситься до тієї категорії осіб, за клопотанням яких суд може звільнити від сплати судового збору.

Щодо посилання позивача на звернення до Житомирського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, з метою отримання безоплатної правової допомоги суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.

Крім того, Законом України «Про безоплатну правову допомогу» не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви.

Також згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб із дотриманням вимог ст. 95 ЦПК України.

Статтею 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Дані вимоги процесуального закону заявником дотримані не в повному обсязі, оскільки надані копії письмових доказів є неналежної якості, з яких неможливо зрозуміти їх зміст, зокрема частково можна прочитати копію акту від 23.11.2022 року.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову позивачу у звільненні від сплати судового збору та необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.

Для усунення виявлених недоліків позовної заяви позивачу слід надати докази в підтвердження існування підстав для звільнення від сплати судового збору, які вказані в ст. 8 Закону України «Про судових збір» або сплатити судовий збір відповідно до вищенаведених ставок судового збору, встановлених Законом України «Про судовий збір», а також надати належної якості копію акту від 23.11.2022 року.

Судовий збір за вказані вимоги має бути сплачено позивачем на рахунок за реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Жит.обл/Корольов. р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37976485; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA978999980313101206000006832; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *;101;_____ (код ЄДРПОУ для юридичних осіб / РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України для фізичних осіб); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Корольовський районний суд м. Житомира.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 177, 185, 187, 260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої затопленням квартири залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - три днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання ухвали суду позивач має право подати відповідні докази через загальний відділ суду або направити їх засобами поштового зв`язку протягом визначеного строку.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала про залишення позову без руху не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду. Окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала щодо визначення розміру судових витрат.

Суддя О. Й. Адамович