Ухвала суду № 110550241, 28.04.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/18986/22

провадження № П/380/19141/22

У Х В А Л А

м. Львів

28 квітня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Швидкий Світ" до Державної служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області про визнання незаконною і скасування постанови ,-

В С Т А Н О В И В:

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Швидкий Світ" (вул. Конюшинна, 4, м.Львів, 79040; код ЄДРПОУ 39497430) до Державної служби України з безпеки на транспорті відділ державного нагляду (контролю) у Рівненській області (вул. Небесної Сотні, 34, м. Рівне, Рівненської області, 33011; код ЄДРПОУ - 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови № 347265 від 15.11.2022 року.

Ухвалою суду від 30 грудня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представником позивача на адресу суду подано клопотання про витребування доказів у відповідача на підставі яких було винесено постанову про застосування адміністративно господарського штрафу № 347265 від 15.11.2022 року.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів клопотання про витребування доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною 4 ст.9 КАС України встановлено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За приписами частин 1 та 2 статті 79 КАС України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Частиною 4 статті 79 КАС України встановлено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Відповідно до частини 1 статті 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що позивач подає докази на підтвердження позовних вимог разом з позовною заявою, або ж подає до суду клопотання про їх витребування із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. При чому, таке клопотання про витребування доказів подається до суду разом з позовом, що чітко визначено частиною 1 статті 80 КАС України.

Суд зазначає, що розгляд клопотання учасника справи про витребування доказів передбачає перевірку наявності двох критеріїв: процесуального та матеріального.

Процесуальний критерій полягає у перевірці подання клопотання про витребування доказів у строк та в порядку, визначені нормами КАС України.

Матеріальний критерій перевірки клопотання про витребування доказів визначається за сукупністю обставин, визначених частиною 2 статті 80 КАС України.

Так, відповідно до частини 2 статті 80 КАС України, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що докази надають суду учасники справи. Учасник справи має право заявити клопотання про витребування доказів у разі неможливості надати такі докази самостійно. З цією метою у клопотанні про витребування доказів учасник справи зазначає який саме (конкретно визначений) документ витребовується і на підтвердження чи спростування яких саме (конкретно визначених) обставин, а також про вжиті ним заходи для отримання доказів самостійно та про докази, які підтверджують вжиття цих заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання доказів.

Суд зауважує, що представником позивача не було дотримано вимог зазначеної статті щодо оформлення клопотання про витребування доказів, зокрема, не зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа, які заходи позивач вжив для отримання таких доказів самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

В порушення вказаних вимог, позивачем не надано відомостей щодо неможливості самостійно одержати запитувані документи та обґрунтування, які саме обставини можуть бути підтверджені витребуваними доказами, а також їх значення для правильного розгляду та вирішення справи.

З огляду на викладене, клопотання позивача про витребування доказів задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 80, 241, 256, 295 КАС України, суд Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив :

У задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів -відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна