Ухвала суду № 110549627, 27.04.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДУ Х В А Л А

про повернення позовної заяви

27 квітня 2023 року м. Київ № 640/17199/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2, в якому просить визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо мобілізації її сина - ОСОБА_2 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.10.2022 позовну заяву залишено без руху, у якій зазначив недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановив строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали позивачу.

До Окружного адміністративного суду м. Києва 06.12.2022 від позивача надійшли докази на виконання вимог зазначеної ухвали суду, а саме квитанція про сплату судового збору.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду»(далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/17199/22 до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, матеріали справи №640/17199/22 передані на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Щавінському В.Р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2023 прийнято матеріали справи №640/17199/22 та позовну заяву залишено ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дії без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду:

- належним чином оформлених документів на підтвердження того, що позивачка має право на звернення до суду з даним адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_2 ;

- належним чином оформленої позовної заяви з викладенням прохальної частини у відповідності до законодавства, з чітким зазначенням порушеного права та конкретизованим, ефективним способом відновлення порушених прав з урахуванням висновків суду;

- належним чином завірені копії всіх сторінок паспорта громадянина України (зразка 1993 року) чи копію іншого документу для підтвердження зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (реєстрації) позивачки.

20.04.2023 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Розглянувши позовну заяву та заяву про усунення недоліків позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу з огляду на наступне.

Як вбачається із тексту ухвали Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2023, у ній зазначено, що Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 КАС України, до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (ч. 5 ст. 5 КАС України).

Разом із тим, ч. 1 ст. 53 КАС України вказано, що у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Частина 1 ст. 57 КАС України визначає, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність (ч. 2 ст. 57 КАС України).

Статтею 56 КАС України визначено окремий вид представництва - законне представництво, яке є одним із підвидів представництва фізичних осіб. Воно виникає на підставі закону, адміністративного акта чи рішення суду за наявності таких юридичних фактів як спорідненість, усиновлення, встановлення опіки чи піклування тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Стаття 59 КАС України визначає документи, що підтверджують повноваження представників.

Так, частиною 1 вказаної статті встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

За вимогами ч. 2 ст. 59 КАС України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.

Частиною 4 ст. 59 КАС України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом щодо визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо мобілізації її сина - ОСОБА_2 .

До позовної заяви позивачка, зокрема, долучила копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тобто, на момент звернення позивачки із даним адміністративним позовом до суду (04.10.2022, що підтверджується відміткою на конверті, у якому був направлений даний адміністративний позов) ОСОБА_2 було 32 роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Так, згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов`язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб`єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов`язків, передбачених законом для даного суб`єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальні права та обов`язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.

Положеннями ст. 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.

Отже, ОСОБА_2 є правоздатною особою, яка самостійно може звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, свобод або законних інтересів і просити про їх захист.

Проте, до суду звернулась із даним позовом ОСОБА_1 , яка є матір`ю ОСОБА_2 , однак до позовної заяви нею не були наданні документи, що підтверджують її повноваження, як представника який має право звертатись в інтересах іншої особи, в даному випадку в інтересах ОСОБА_2 .

Таким чином, позивачці слід надати до суду відповідні документи на підтвердження того, що вона як представник має право звертатись до суду з даним позовом в інтересах ОСОБА_2 .

Суддя звертає увагу, що згідно з п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Крім того, суддя зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Пунктом 5 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві, зокрема, зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Так, в прохальній частині позову позивач, зокрема, просить суд визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо мобілізації її сина - ОСОБА_2 .

Проте відповідної (п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України) вимоги щодо протиправності індивідуального акта у контексті обраного самостійного способу захисту не сформульовано. Крім цього, є не зрозумілим, яким саме чином визнання протиправних дії ІНФОРМАЦІЯ_2, відновить порушенні права та інтереси позивачки.

Суд констатує, що вимоги позивачки, у прохальній частині, є абстрактними та незрозумілими, що позбавляє суд, за наявності на те підстав, застосувати ефективний спосіб судового захисту.

Суд зазначає, що адміністративне судочинство здійснюється з метою захисту конкретного порушеного суб`єктивного права, що належить особі, тому зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло.

Таким чином, позивачу необхідно конкретизувати зміст вимоги, з урахуванням частини 3 статті 245 КАС України.

Також, положеннями частини 1 статті 25 КАС встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 3 Закону України від 11.12.2003 №1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання особи.

Документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Суд зазначає, що згідно з абзацом 2 пункту 9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207, відомості про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України:

у вигляді книжечки (зразка 1993 року) - шляхом проставлення в ньому штампа реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 1 або штампа зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 2;

у формі картки (зразка 2015 року) - шляхом внесення інформації до безконтактного електронного носія, який імплантовано у такий паспорт, у разі наявності робочих станцій та підключення органу реєстрації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр). У разі непідключення органу реєстрації до Реєстру особі видається довідка про реєстрацію або зняття з реєстрації місця проживання, а внесення інформації до безконтактного електронного носія здійснюється територіальним підрозділом ДМС на підставі такої довідки.

Відповідно до пункту 6 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII, відмітки про реєстрацію постійного місця проживання громадянина робляться на одинадцятій - шістнадцятій сторінках паспорта.

У позовній заяві позивачкою зазначено місце проживання: АДРЕСА_1 .

Проте, до позовної заяви позивачка не додала копію паспорта громадянина України чи копію іншого документу, який підтверджує її місце проживання (місце реєстрації).

Суд зазначає, що оскільки місцезнаходженням відповідача є м. Мукачево, Мукачівського району, Закарпатської області, надання позивачкою копії паспорту громадянина України або копію іншого відповідного документу для підтвердження зареєстрованого місця проживання, що є визначальним для встановлення територіальної підсудності даної адміністративної справи.

Таким чином, позичці необхідно надати суду копії сторінок паспорта громадянина України чи копію іншого документу для підтвердження зареєстрованого у встановленому законом порядку місця її проживання, що є визначальним для встановлення територіальної підсудності даної адміністративної справи.

При цьому, позивачем у встановлений судом строк не усунено зазначених недоліків позовної заяви, а саме не надав до суду:

- належним чином оформлених документів на підтвердження того, що позивачка має право на звернення до суду з даним адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_2 ;

- належним чином оформленої позовної заяви з викладенням прохальної частини у відповідності до законодавства, з чітким зазначенням порушеного права та конкретизованим, ефективним способом відновлення порушених прав з урахуванням висновків суду;

- належним чином завірені копії всіх сторінок паспорта громадянина України (зразка 1993 року) чи копію іншого документу для підтвердження зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (реєстрації) позивачки.

Крім того, позивачкою не повідомлено суд про наявність вагомих підстав, які унеможливлюють виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, та не заявлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви.

Суддя також враховує, що у зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указами Президента України неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в Україні.

Згідно із ч. 1-4 ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Суддя звертає увагу, що в Україні введений та діє воєнний стан, проте Київський окружний адміністративний суд здійснює правосуддя.

Суддя зауважує, що міжміський та міський транспорт, відділення поштового зв`язку працюють, що дає об`єктивну можливість учасникам справи подавати (направляти поштовим зв`язком чи на електронну пошту) будь-які документи (клопотання, заяви і тп.).

Враховуючи вищевказане та те, що позивачем вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 26.01.2021 не виконані, тому наявні підстави для повернення позовної заяви.

Водночас, суддя звертає увагу позивача на те, що згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дії, - повернути позивачеві.

2. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Щавінський В.Р.