Рішення № 110548530, 01.05.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2023 року Справа№200/13447/19-а

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача 1: Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, до відповідача 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення, визнання неправомірною відмову та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача 1: Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, до відповідача 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення, визнання неправомірною відмову та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач приймав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та постраждав від радіаційного впливу під час проходження дійсної строкової служби у складі військової частини № НОМЕР_1 . Позивач зазначив, що експертним висновком Донецької регіональної міжвідомчої експертної ради по встановленню причинного зв`язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та їх професійного характеру від 14.07.1988 №17155/58-7 встановлено, що його захворювання пов`язані з його участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Позивач зауважив, що він перебуває на обліку в Великоновосілківському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію на підставі ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ безстроково. Позивач зазначив, що ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VІІІ від 03.10.2017 року внесені зміни, а саме в ч. 3 ст.59 ЗУ №796-ХІІ, яка була викладена в наступній редакції особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року, та вказані зміни набрали чинності з 01.10.2017 року. Позивач зазначив, що він 15.11.2017 року звернувся до відповідача 1 з письмовою заявою в якій просив здійснити перерахунок та виплачувати йому основну пенсію з урахуванням вищезазначених змін в законодавстві України згідно ст.59 ЗУ №796-ХІІ від 28.02.1991 року з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої Законом на 1 січня відповідного року. 01.10.2019 року позивач звернувся до відповідача 1 з заявою, в якій просив здійснити йому перерахунок та виплату пенсії з урахуванням вказаних змін в законодавстві України. Позивач зауважив, що отримав від відповідача 1 рішення від 10.10.2019 року в якому було зазначено, що його пенсія розрахована згідно вимог законодавства посилаючись на Закон №796 (в редакції від 28.12.2014) на постанову КМУ від 15.11.2017 №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та відмовив в проведенні перерахунку його пенсії згідно приписів ч.3 ст.59 ЗУ №796-ХІІ з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої Законом на 1 січня відповідного року, на підставі прямої дії. Позивач закцентував свою увагу на тому, що відповідно до протоколу призначення пенсії ІКІС ПФУ він перебуває на обліку у відповідача 1 та його пенсія розрахована на підставі ст.54 ЗУ №796-ХІІ від 28.01.1991 року, а не на підставі ч.3 ст.59 ЗУ №796-ХІІ від 28.02.1991 року, як цього вимагає Закон та його власне бажання викладене в його заявах до відповідача 1. Таким чином, з метою захисту порушеного права, позивач просить суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок основної державної пенсії відповідно до ч.3 ст.59 прямої дії ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року згідно відсотку втрати працездатності (на даний час).

Відповідач 1 надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що позивач перебуває на обліку у нього та отримує пенсію на підставі Закону №796-ХІІ. З 01.10.2017 року позивачу був проведений розрахунок його пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня 2017 року. Станом на 01.10.2019 року розмір пенсії позивача складає 10 461,28 грн. На підставі заяви позивача про перерахунок пенсії від 01.10.2019 року відповідачем 1 проведено попередній перерахунок його пенсії, в результаті перерахунку було встановлено, що у даному випадку застосування величини мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 та середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по України з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року (тобто 2017 та 2018 роки відповідно) призведе до зменшення розміру пенсії позивача. Зменшення розміру призначеної пенсії є звуженням обсягу права на пенсійне забезпечення передбаченого Конституцією України. Таким чином позивачу було відмовлено у перерахунку його пенсії. З огляду на наведене відповідач 1 вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення він діяв на підставі, в межах своїх повноважень та в інтересах позивача, оскільки саме здійснення перерахунку призведе до зменшення розміру призначеної пенсії та звуження закріпленого Конституційного права на пенсійне забезпечення. Таким чином, відповідач 1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Позивач ознайомившись із відзивом відповідача 1, надав на адресу суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що не погоджується із висновками викладеними відповідачем 1 у своєму відзиві та повністю підтримує свої обґрунтування стосовно позовних вимог викладених у його адміністративному позові. Просив задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач 2 надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що відповідно до постанови КМУ від 09.10.2020 року №925, наказу Пенсійного фонду України від 02.11.2020 року №115, проведено реорганізацію деяких територіальних органів Пенсійного фонду України в Донецькій області шляхом приєднання до ГУ ПФУ в Донецькій області. Відповідач 2 є правонаступником усіх прав та обов`язків реорганізованих управлінь в тому числі відповідача 1. Відповідач 2 зауважив, що позивач перебуває на обліку у нього та отримує пенсію на підставі Закону №796-ХІІ. З 01.10.2017 року позивачу був проведений розрахунок його пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня 2017 року. Станом на 01.10.2019 року розмір пенсії позивача складає 10461,28 грн. На підставі заяви позивача про перерахунок пенсії від 01.10.2019 року відповідачем 1 проведено попередній перерахунок його пенсії, в результаті перерахунку було встановлено, що у даному випадку застосування величини мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 та середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року (тобто 2017 та 2018 роки відповідно) призведе до зменшення розміру пенсії позивача. Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22.09.2005 №5-рп/2005; від 29.06.2010 №17-рп/2010; від 11.10.2011 №10-рп/2011, в яких зазначено, що зменшення розміру призначеної пенсії при її перерахунку фактично є звуженням конституційно закріпленого права позивача на пенсійне забезпечення. Таким чином перерахунок розміру призначеної пенсії в даному випадку є недоцільним. З огляду на наведене рішенням відповідача 1 від 10.10.2019 року було відмовлено позивачу в перерахунку його пенсії. Відповідач 2 вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем 1, правонаступником якого є Головне управління, відповідач 1 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-якого порушення прав позивача на пенсійне забезпечення з боку відповідача 1 відсутнє. Таким чином, відповідач 2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.11.2019 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року ухвалено зупинити провадження в адміністративній справі №200/13447/19-а за позовом ОСОБА_1 до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення, визнання неправомірною відмову та зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили рішення Верховного Суду по справі №520/12609/19.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.01.2023 року ухвалено поновити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача 1: Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, до відповідача 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення, визнання неправомірною відмову та зобов`язання вчинити певні дії. Залучити співвідповідача по справі 200/13447/19-а Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010, адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд.3).

Сторони про поновлення провадження по справі були повідомлені належним чином, про що свідчить відповідна відмітка наявності електронного суду у відповідача 2 та відповідна відмітка в графі «доставлено» де в графі «дата встановлення статусу» зазначено 22.01.2023 року; окрім цього враховуючи, що позивачем не було надано електронної адреси для листування, телефонний номер позивача не доступний, таким чином відповідно до картки обліку вихідних документів Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2023 року №200/13447/19-а зазначена ухвала була розміщена на файловому архіві суду для ознайомлення.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), є особою з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 1-ої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що свідчить посвідчення Серії НОМЕР_3 , перебуває на обліку та отримує пенсію по інвалідності у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області відповідно до ст.54 ЗУ №796-ХІІ. Позивач є особою з інвалідністю 2 групи (посвідчення Серія НОМЕР_4 ).

Захворювання та інвалідність ОСОБА_1 пов`язані з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, про що свідчить, зокрема експертний висновок Донецької регіональної міжвідомчої експертної ради по встановленню причинного зв`язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та їх професійного характеру від 14.07.1988 року №17155/58-7; довідка до акту огляду МСЕК серії 10ААА №159728 та серії 10ААА №031583, якими підтверджується, що позивач має 2 групу інвалідності (70% втрати працездатності), що пов`язана з виконанням військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Судом із матеріалів справи встановлено, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 29.04.1986 по 10.05.1986 у складі військової частини № НОМЕР_1 , що також підтверджується довідкою від 25.12.1992 №1031 та відповідна інформація відображена у військовому квитку ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 .

Як встановлено судом, та не заперечується відповідачем 2, позивач 15.11.2017 року звернувся до відповідача 1 з заявою про перерахунок та виплату його пенсії по інвалідності згідно ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

01 жовтня 2019 року відповідно до заяви №1418, позивач звернувся до відповідача 1 з заявою про призначення перерахунку пенсії згідно ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

Відповідачем 2 було прийнято рішення від 10.10.2019 року, в якому було зазначено наступне: на підставі наданих документів заявник претендує на проведення перерахунку відповідно до ч.3 ст.59 прямої дії ЗУ №796-ХІІ від 28.02.1991, тобто в п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати встановленої законом на 01 січня відповідного року. Згідно ч.3 ст.59 ЗУ №796-ХІІ пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Згідно ст.54 ЗУ №796-ХІІ умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами КМУ з відповідних питань. Постановою КМУ від 15.11.2017 №851 передбачалось внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Постанова №1210) та в його первинній редакції, зазначалося, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, Постанова набрала чинності з 1 жовтня 2017 року. Пунктом 9.1 Постанови №1210 визначено механізм розрахунку пенсії, а саме за бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П=Зс х Кзс х Кв/100%, де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках). Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс = Зп (мін) х 5 / Зс1, де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи. У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Враховуючи вищезазначене розрахунок пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати позивачу здійснено з 01.10.2017 року. Розмір пенсії станом на 01.10.2019 року складає: п`ятикратний розмір мінімальної зарплати 16000,00 грн. (3200 х 5, де 3200,00 грн. мінімальна заробітна плата, яка встановлена на 1 січня 2017 року). Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 3,56956 (16000грн. / 4482,35 грн., де 16000,00 п`ятикратний розмір мінімальної зарплати, 4482,35 середня заробітна плата в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року). Середньомісячна заробітна плата 13437,25 грн. (3764,40 х 3,56956, де 3764,40 грн. середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015 та 2016 роки). Відсоток втрати працездатності 70%; основний розмір пенсії 9406,08 грн. (13437,25 грн. х 70%); додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю інвалід 2 групи 379,60 грн.; підвищення інвалідів війни 2 групи 625,60 грн. Щомісячна грошова допомога на прожиття інвалідам війни 50,00 грн. Загальний розмір пенсії 10461,28 грн. (9406,08+379,60+625,60+50,00). В зв`язку з тим, що застосування мінімальної заробітної плати 3723,00 грн. встановленого в 2018 році і 4173 грн. встановленого в 2019 році та середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески 6273,45 грн. за 2017 рік і 7810,88 грн. за 2018 рік призведе до зменшення розміру пенсії, проведення перерахунків з 01.01.2018 і з 01.01.2019 є недоцільним.

Отже враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що спірним питанням у даній справі є перерахунок пенсії позивача відповідно до ст.59 ЗУ №796-ХІІ на підставі його особистої заяви про перерахунок та виплату пенсії, замість призначеної та обрахованої відповідачем пенсії позивача відповідно до ст.54 ЗУ №796-ХІІ без врахування інших положень ЗУ №796-ХІІ та положень КМУ від 23.11.2011 року №1210, без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул чи розрахунків.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положеннями пункту 6 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України від 28.02.1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі Закон № 796-ХІІ).

Відповідно до статті 1 Закону № 796-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Таким чином, Закон № 796-ХІІ спрямований на захист трьох категорій осіб, які постраждали внаслідок: 1)Чорнобильської катастрофи; 2)інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Позивач відноситься до першої категорії осіб учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено розділом VIII Закону № 796-ХІІ.

Згідно з частиною першою статті 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Позивачу пенсія призначена на підставі норм ст.54 Закону № 796-ХІІ, як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інваліду 2 групи.

Водночас, статтею 59 вказаного Закону урегульовано порядок призначення пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Частиною третьою статті 59 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05.10.2006 р. № 231-V визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Таким чином, частиною третьою статті 59 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2017, було визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Указаною нормою у редакції, чинній з 01.10.2017 року, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

З аналізу редакцій частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ вбачається, що Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» розширено перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Водночас незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період.

При цьому, відповідно до наявних матеріалів справи вбачається, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час проходження дійсної строкової служби у складі військової частини № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою №1031 від 25.12.1992 року та військовим квитком позивача.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи позивач отримує пенсію у відповідача 2, призначену йому відповідно до ст. 54 ЗУ №796-ХІІ особливості призначення 1 категорія ліквідатори, інваліди внаслідок аварії на ЧАЕС; ліквідатор ЧАЕС, військовослужбовець/військовозобов`язаний; група інвалідності друга група, каліцтво/захворювання, пов`язане з наслідками аварії на ЧАЕС, що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколу призначення пенсії з ІКІС ПФУ сформованого по пенсійній справі позивача.

Відповідно до статті 54 ЗУ №796-ХІІ (у редакції чинній на момент з 01.10.2017) якою було визначено, що державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1 та у зв`язку з втратою годувальника. Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі по тексту Порядок № 1210).

Пунктом 1 вказаного Порядку (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року № 851) передбачалось, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв`язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою П = Зс х Кзс х Кв/100% (пункт 9 Порядку).

15 листопада 2017 року (після внесення змін до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») постановою Кабінету Міністрів України за № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесено зміни до Порядку, а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри «статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» замінено словами і цифрами «статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту: «За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».

Отже, наведеним підтверджується, що пункт 9-1 Порядку № 1210 прийнятий на реалізацію норми частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а відтак може бути застосований виключно до осіб, на яких поширюється дія частини третьої статті 59 вказаного Закону.

Особам, які отримують пенсію на підставі ст.54 Закону №796-ХІІ, пенсія розраховується за пунктом 9 Порядку №1210, на підставі ст.59 Закону №796-ХІІ - за пунктом 9-1 Порядку №1210.

Зокрема, відповідно до статті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Статтею 59 цього ж Закону врегульовано порядок пенсійного забезпечення виключно військовослужбовців. При цьому для отримання пенсії на підставі частини третьої статті 59 цього Закону особі необхідно відповідати таким критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаного.

При цьому, судом встановлено, що відповідачем 1 з 01.10.2017 року позивачу проведений розрахунок пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня 2017 року та станом на 01.10.2019 року розмір пенсії позивача складав 10461,28 грн., відповідний розрахунок пенсії позивача був проведений відповідно до пункту 9 Постанови КМУ №1210 від 23.11.2011 року, яким визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв`язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою: П = Зс х Кзс х Кв/100%, де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2006 рік, що застосовується для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках). Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс = Ск/К, де Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (Кз1 + Кз2 + Кз3 + + ... + Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження у 1986-1990 роках; К - кількість місяців, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати. Коефіцієнт заробітної плати (Кз1, Кз2, Кз3, ..., Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження, який враховується під час обчислення пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв/Зсм, де Кз - коефіцієнт заробітної плати; Зв - сума заробітної плати за роботу в зоні відчуження за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати,за період 1986-1990 років; Зсм - показник середньомісячної заробітної плати робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. № 1783 «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян» (Офіційний вісник України, 2003 р., № 47, ст. 2431), за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати, за період 1986-1990 років. Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається: для пенсій по інвалідності - як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи. Під час визначення коефіцієнта заробітної плати у випадках, передбачених цим пунктом, середня заробітна плата за рік у відповідному періоді вважається середньомісячною платою робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, відповідного року. Відповідно до розрахунків відповідача 1 пенсія позивача, яке вже зазначалось вище склала 10461,28 грн.

У той же час, позивач просить призначити йому пенсію та нарахувати її відповідно до ч.3 ст.59 ЗУ №796-ХІІ, зазначений вид пенсії обраховується відповідно до п.9.1 Постанови КМУ №1210 від 23.11.2011 року, яким встановлено, що за бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П=Зс х Кзс х Кв/100%, де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках). Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс = Зп (мін) х 5 / Зс1, де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи. У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Таким чином, відповідно до вищезазначеної формули можливо обрахувати пенсію позивача та доцільність переходу позивача на отримання такого виду пенсії. Відповідно до даних зазначених у рішенні відповідача 1 від 10.10.2019 року, Кзс = 3723 грн. (мінімальна заробітна плата в 2018 році) х 5 = 18615 (п`ять мінімальних заробітних плат)/6273,45 (середня заробітна плата в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески за 2017 рік) = 2,9675. Кв = розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках) відповідно до довідки МСЕК позивачу встановлено 70% втрати працездатності, таким чином Кв 70%. Пенсія позивача за 2018 рік = 3764 (середня заробітна плата дохід в Україні, з якої сплачено страхові внески) х 2,9675 (Кзс) х 70%(Кв) /100% = 7818,77 грн. Таким же чином можливо розрахувати пенсію позивача за 2019 рік розраховану відповідно до ст.59 ЗУ №768-ХІІ та п.9.1 Постанови №1210, де Кзс = 4 173 грн. (мінімальна заробітна плата в 2019 році) х 5 = 20865 (п`ять мінімальних заробітних плат)/7810,88 (середня заробітна плата в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески за 2018 рік) = 2,6713. Кв = розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках) відповідно до довідки МСЕК позивачу встановлено 70% втрати працездатності, таким чином Кв 70%. Пенсія позивача за 2019 рік = 3764 (середня заробітна плата дохід в Україні, з якої сплачено страхові внески) х 2,6713 (Кзс) х 70%(Кв) /100% = 7 038,34 грн.

Як вбачається з вищенаведених розрахунків та як було зазначено відповідачем 1 у рішенні від 10.10.2019 року, що нарахування пенсії відповідно до ч.3 ст.59 ЗУ №796-ХІІ призведе до зменшення розміру пенсії позивача тому проведення перерахунків з 01.01.2018 та 01.01.2019 років є недоцільними.

Відповідно до положень статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Пунктом 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, передбачено, що він визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з пунктом 9-1 вказаного Порядку (в редакції, чинній на момент проведення перерахунку пенсії позивача) за бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П=Зс х Кзс х Кв/100 %, де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках). Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс = Зп (мін) х 5) / Зс1, де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи. У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Отже, постанова Кабінету Міністрів України 23.11.2011 №1210, яка визначає механізм обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, прийнята з метою практичної реалізації норми закону, а саме: частини 3 статті 59 Закону №796-XII, а відтак в частині встановлення формули їй не суперечить.

Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Таким чином, в силу наведеної норми Конституції України відповідач зобов`язаний при обчисленні пенсії відповідно до пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 23.11.2011 року №1210, застосовувати формулу, зазначену у цьому пункті Порядку.

При цьому, суд зауважує, що за змістом пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, це лише вихідний показник для обчислення пенсії, який сам по собі не враховує індивідуальних особливостей кожного окремого пенсіонера (зокрема, розміру відшкодування фактичних збитків (у відсотках), а тому застосування формули, наведеної у пункті 9-1 Порядку №1210, дозволяє визначити розмір пенсії індивідуально для кожного пенсіонера із врахуванням його особливостей. Незастосування ж вказаної формули при обчисленні пенсії призведе до встановлення єдиного розміру пенсії для всіх пенсіонерів безвідносно до особливостей кожного, що в свою чергу не сприятимете належному та справедливому пенсійному забезпеченню окремо взятого пенсіонера.

Верховний Суд у рішенні від 20.05.2020 року у зразковій справі №520/12609/19 зазначив, що застосування формули, передбаченої Порядком № 1210, при обчисленні розміру пенсії узгоджується також зі змістом ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що передбачає право особи на обчислення пенсії по інвалідності відповідно до цього Закону або за бажанням - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Тобто, за Законом 796-XII умови, порядок призначення пенсії по інвалідності визначаються актами Кабінету Міністрів України (ч. 3 ст. 54), і розмір пенсії може бути обчислений, з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. При цьому, Закон 796-XII та Закон № 2262 не містять положень про те, що пенсія по інвалідності розраховується саме в п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, водночас передбачають проведення розрахунку пенсії у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, за формулою, в якій однією зі складових є п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Водночас, визнання неконституційним положення частини 3 статті 59 Закону №796-XII в частині словосполучення «дійсної строкової» не призвело до зміни формули, передбаченої пунктом 9-1 Порядку №1210, за якою проводиться обчислення пенсії. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543 положення абзацу першого пункту 9-1 Порядку №1210 приведено лише у відповідність з приписами частини 3 статті 59 Закону № 796-XII (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019), а зміни формули, за якою розраховується пенсія, не відбулось.

Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи, що відповідачем 2 встановлено недоцільність щодо проведення перерахунків пенсії позивача у відповідності до частини 3 статті 59 ЗУ №796-ХІІ та було встановлено, що зменшення розміру призначеної пенсії при її перерахунку фактично є звуженням конституційно закріпленого права позивача на пенсійне забезпечення, враховуючи правові висновки Конституційного Суду України викладені в рішеннях: від 22.09.2005 року №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011, відповідно до яких набуте право не може бути скасоване чи звужене суд дійшов до висновку, що рішення відповідача 1 від 10.10.2019 року було прийнято в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, таким чином позовні вимоги позивача про скасування рішення відповідача 1 від 10.10.2019 року про відмову в здійсненні законного перерахунку основної державної пенсії на підставі ч.3 ст.59 ЗУ №796-ХІІ та визнати неправомірною відмову відповідача 1 в здійсненні законного перерахунку основної державної пенсії позивача на підставі ч.3 ст.59 ЗУ №796-ХІІ задоволенню не підлягають, так само, які похідні вимоги позивача про зобов`язання відповідача 1 здійснити перерахунок та виплату основної державної пенсії позивачу на підставі ч.3 ст.59 ЗУ №796-ХІІ та зобов`язання відповідача 1 подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду задоволенню теж не підлягають.

Відтак, позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Згідно з вимогами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України», «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України»: принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).

Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача 1: Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, до відповідача 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення, визнання неправомірною відмову та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 01 травня 2023 року.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець