Рішення № 110548373, 01.05.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2023 року Справа № 160/1898/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

03.02.2023 ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені у листі-відповіді № 2692-1973/Ш-01/8-0400/23 від 26.01.2023 року, в якому зазначено фактично про відмову виплатити ОСОБА_1 як дружині померлого годувальника недоотриманої за життя пенсії (боргу) у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 у сумі: 86 944,41 грн., яка нарахована пенсійним органом при проведенні перерахунку пенсії згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2021 року у справі № 160/11980/21; 298402,77грн., яка нарахована пенсійним органом при проведенні перерахунку пенсії згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 року у справі № 160/17905/22;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 як дружини померлого годувальника недоотриманої за життя пенсії (боргу) у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 в сумі:

86 944,41 грн. яка нарахована пенсійним органом при проведенні перерахунку пенсії згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2021 року у справі № 160/11980/21;

298 402,77 грн. яка нарахована пенсійним органом при проведенні перерахунку пенсії згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 року у справі № 160/17905/22.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що вона є вдовою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсіонера МВС України ОСОБА_2 та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Підставами її звернення до суду за захистом законних прав та інтересів стали протиправні дії відповідача щодо відмови виплатити, як дружині померлого годувальника, недоотриманої ним за життя пенсії (боргу). Позивач вказує, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2021 року у справі № 160/11980/21 ОСОБА_2 було проведено перерахунок пенсії у розмірі 90% від грошового забезпечення 10 300,46 у порядку і розмірах визначених Постановою № 103. Доплата за період з 01.01.2018 року по 31.01.2022 року складає 86 944,41 грн. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 року у справі № 160/17905/22 ОСОБА_2 було проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 року у розмірі 70% від грошового забезпечення 27754,91 зазначеного у довідці, наданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» № 33/24/С-7347 від 18.05.2022 року. Доплата за період з 01.12.2019 року по 31.10.2022 року складає 298402,77 грн. Вказані кошти померлого годувальника ОСОБА_2 не були включені до складу спадщини згідно зі ст.61 Закону №2262-ХІІ та не виплачені як дружині померлого годувальника. Позивач зазначає, що на її звернення відповідач листом від 26.01.2023 відмовив у виплаті недоотриманої пенсії померлого чоловіка. З огляду на викладене, вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті їй недоотриманих за життя годувальником сум нарахованої пенсії, оскільки є отримувачем пенсії у разі втрати годувальника та вказані суми не включені до складу спадщини, тому просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову.

13.02.2023 позивачем усунено недоліки позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/1898/23; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Цією ж ухвалою суду було витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області засвідчену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

У зв`язку з недостатнім фінансуванням суду на здійснення витрат на закупівлю поштових марок та оплати послуг відправлення поштової кореспонденції, копія ухвали від 14.02.2023 була направлена учасникам справи засобами електронного зв`язку на їх електронні адреси та доставлена, про що свідчить звіт про успішну доставку електронного листа. Також, копія ухвали від 14.02.2023 разом із копією позовної заяви з додатками у паперовому вигляді вручено представнику відповідача 28.02.2023, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою про отримання.

22.03.2023 до суду засобами поштового зв`язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, просить у їх задоволенні відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Позивачу призначено пенсію в разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Розрахунок пенсії в разі втрати годувальника проведено з грошового забезпечення, визначеного Постановою № 103 з наступних видів грошового забезпечення годувальника: посадового окладу 3400,00 грн.; окладу за спеціальним званням 2400,00 грн.; 50% надбавки за стаж служби 2900,00грн; 15% надбавки за службу в умовах режимних обмежень 510,00 грн.; 11,84% премії 1090,46 грн., всього грошове забезпечення 10300,46 грн., основний розмір пенсії 30% від грошового забезпечення складає 3090,14 грн. До основного розміру пенсії включено щомісячну доплату у розмірі 2000,00грн. відповідно до Постанови №713. Таким чином, розмір пенсії в разі втрати годувальника складає 5090,14 грн. Доплату різниці між отриманою пенсією за віком та нарахованим розміром пенсії за період з 06.01.2023 по 31.01.2023 в розмірі 1896,36 виплачено в січні 2023 року. Відповідач зазначив, що зобов`язання щодо проведення будь-яких дій згідно рішення суду стосується тільки тих осіб, відповідно до яких прийняте рішення. Відтак, оскільки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 у справі № 160/7905/22 не зобов`язано органи Пенсійного фонду України вчинити будь-яку дію щодо позивача, тому для обчислення розміру пенсії у разі втрати годувальника за даними довідки від 18.05.2022 за № 33/24/С-7347, яка надана Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області», підстави відсутні.

18.04.2023 відповідачем через підсистему «Електронний суд» подано витребувані докази.

Частиною першою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно із свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 27.08.1976, перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 (а.с.12), з 2008 року - на обліку в органах Пенсійного фонду як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування».

За відомостями з пенсійної справи №N/А 25138 (МВС) ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», призначену з 11.12.2001 (вислуга 38 років).

Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер у віці 68 років, про що 19.12.2022 зроблений відповідний актовий запис № 3740 (а.с.13).

26.12.2022 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо пенсійного забезпечення померлого чоловіка ОСОБА_2 та заборгованості пенсійного органу.

Листом №39060-32458/Ш-01/8-0400/22 від 29.12.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу повідомлено позивачу (а.с. 14-16), що у зв`язку із смертю чоловіка ОСОБА_2 з 01.01.2023 йому припинено виплату пенсії, яка була призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2021 року у справі № 160/11980/21 ОСОБА_2 було проведено перерахунок пенсії у розмірі 90% від грошового забезпечення 10300,46 у порядку і розмірах визначених Постановою № 103. Доплата за період з 01.01.2018 по 31.01.2022 складає 86944,41грн. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 у справі № 160/7905/22 ОСОБА_2 було проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 у розмірі 70% від грошового забезпечення 27754,91грн. зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення, наданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» № 33/24/С-7347 від 18.05.2022. Доплата на виконання рішення суду від 23.08.2022 у справі №160/7905/22 за період з 01.12.2019 по 31.10.2022 складає 298402,77 грн. та обчислена з урахуванням обмеження, передбаченого статтею 43 Закону №2262. Для забезпечення виконання зазначених рішень суду в частині виплати коштів необхідно звернутись до суду з відповідною заявою про заміну сторони по справі. Додатково повідомлено, що вона має право на призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону №2262-ХІІ.

06.01.2023 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відділ обслуговування громадян №1 (сервісний центр)) із заявою про переведення на інший вид пенсії у зв`язку із втратою годувальника.

Згідно із протоколом за пенсійною справою №0403030376 (МВС) позивач отримує пенсію в разі втрати годувальника ( ОСОБА_2 ) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з 06.01.2023 у розмірі 30 % сум грошового забезпечення.

19.01.2023 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо виплати їй, як дружині померлого годувальника недоотриманої за життя пенсії (боргу) у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 у розмірі 86944,41грн. за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2021 року у справі № 160/11980/21 та 298402,77грн. за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 року у справі № 160/17905/22.

Листом №2692-1973/Ш-01/8-0400/23 від 26.01.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивача повідомлено (а.с. 22), що на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2021 у справі № 160/11980/21 та від 23.08.2022 у справі № 160/7905/22 ОСОБА_2 було проведено нарахування доплати за період з 01.01.2018 по 31.01.2022 в сумі 86944,41 грн. та за період з 01.12.2019 по 31.10.2022 в сумі 298402,77 грн. Для забезпечення виконання зазначених рішень суду в частині виплати коштів їй необхідно звернутись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з відповідною заявою про заміну сторони по справі.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні і виплаті недоотриманої суми пенсії померлого чоловіка, звернулась до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

За змістом статті 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Зазначені гарантії з приводу соціального забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2262-ХІІ особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Згідно до підпункту 7 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до абзацу 3 пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 року № 3-1, в редакції на час спірних відносин, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Відповідно до пункту 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України» від 25 листопада 2005 року № 22-1, для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки з померлим пенсіонером, документ, що посвідчує особу заявника. Непрацездатними членами сім`ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера. Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.

Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.

Абзацом 1 частини другої, частиною четвертої статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Члени сім`ї - особи, які перебувають у шлюбі, а також їх діти до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання, інші особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (абз. 16 частини першої статті 1 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції»).

Відповідно до частини другої статті 64 Житлового Кодексу Української РСР до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Системний аналіз правових норм, які регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку про те, що суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Такий підхід до врегулювання таких правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного осіб, для яких спільно з отримувачем цих сум, які є доходом сім`ї.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а сформульована висновок про те, що « у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».

Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.

Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 06.04.2022 у справі №200/10136/20-а.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є дружиною померлого пенсіонера ОСОБА_2 , який перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ.

Відповідачем у листах №39060-32458/Ш-01/8-0400/22 від 29.12.2022 та №2691-1973/Ш-01/8-0400/23 від 26.01.2023 зазначено, що у зв`язку із смертю чоловіка ОСОБА_2 з 01.01.2023 йому припинено виплату пенсії. Доплата ОСОБА_2 за період з 01.01.2018 по 31.01.2022 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2021 року у справі № 160/11980/21 складає 86944,41грн., доплата за період з 01.12.2019 по 31.10.2022 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 у справі №160/7905/22 з складає 298402,77грн.

Позивач перейшла на пенсію в разі втрати годувальника з 06.01.2023 та 19.01.2023 звернулась до відповідача із заявою про виплату недоодержаних сум пенсій померлого годувальника, тобто до спливу шестимісячного строку.

За таких обставин, позивач як дружина померлого пенсіонера та особа, яка забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану за життя пенсію годувальника в порядку, встановленому частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ.

Разом з цим, доказів вчинення відповідачем виплати позивачу недоотриманої пенсії, яка нарахована ОСОБА_2 за життя і залишилася недоотриманою ним у зв`язку зі смертю, тобто дій у відповідності до статті 61 Закону №2262, пункту 2.26 розділу II Порядку № 22-1, відповідачем не надано, а матеріали справи не містять.

Доводи відповідача у відзиві про відсутність підстав для виплати позивачу недоотриманої пенсії померлого пенсіонера, оскільки зобов`язання за вказаними рішеннями суду стосуються лише тих осіб, щодо яких прийняте рішення, безпідставні та не враховують спірних відносин.

Інших підстав для відмови позивачу у виплаті недоотриманої пенсії, яка нарахована ОСОБА_2 за життя і залишилася недоотриманою у зв`язку зі смертю відповідачем не зазначено.

За наведених обставин, відмовляючи у виплаті позивачу недоотриманої пенсії померлого чоловіка, відповідач діяв протиправно.

При цьому, суд зауважує, що права позивача у даному випадку порушено саме вказаною протиправною відмовою відповідача, оформленою листом № 2692-1973/Ш-01/8-0400/23 від 26.01.2023, а не діями щодо відмови.

За змістом положень частин першої, другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Керуючись приписами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог і визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у виплаті позивачу нарахованої та недоотриманої за життя пенсії у зв`язку із смертю пенсіонера ОСОБА_2 , оформлену листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 2692-1973/Ш-01/8-0400/23 від 26.01.2023, тому з метою відновлення порушеного права слід стягнути з відповідача на користь позивача недоотриману за життя пенсію у зв`язку із смертю пенсіонера ОСОБА_2 у розмірі 86944,41грн., нарахованої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2021 року у справі № 160/11980/21, та у розмірі 298402,77грн., нарахованої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 у справі №160/7905/22.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дії (рішення) у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 3853,47грн., підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про визнання протиправними дій та стягнення коштів - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у виплаті ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) нарахованої та недоотриманої за життя пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 , оформлену листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 2692-1973/Ш-01/8-0400/23 від 26.01.2023.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) недоотриману за життя пенсію у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 у сумі 86944,41грн., нараховану на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2021 року у справі №160/11980/21, та у сумі 298402,77грн., нараховану на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 у справі №160/7905/22.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3853,47грн. (три тисячі вісімсот п`ятдесят три гривні 47 копійок).

Рішення суду набирає законної сили до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова