Рішення № 11054255, 31.05.2010, Дружківський міський суд Донецької області

Справа №2-957 2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2010 року Дружківський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Лебеженко В.О.

при секретарі Слободкіній Т.І.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Чикалова К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за період з 2004 по 2009 рік та разової компенсації як інваліду третьої групи, -

В С Т А Н О В И В :

1 квітня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Дружківського управління праці та соціального захисту населення, в якій вказала, що вона є особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Згідно висновку МСЕК їй встановлено третю групу інвалідності, повязану з наслідками Чорнобильської катастрофи. Відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” вона набула право на одержання щорічної компенсації на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Незважаючи на вимоги Закону, відповідач виплачує їй щорічну компенсацію значно меншому розмірі, в результаті чого за період з 2004 по 2009 рік недоплата складає 11534,50 грн. Просить суд визнати дії відповідача незаконними та стягнути недоотриману суму на оздоровлення у розмірі 11534,50 грн.

Також, відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” їй передбачена одноразова компенсація як інваліду 3-ої групи в розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, встановлених на час виплат. Проте в цих виплатах їй було відмовлено. Вважає, що відповідач повинен сплатити їй одноразову компенсацію в розмірі 26070 грн.

Просить суд стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради на її користь недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2004-2009 роки у розмірі 11534 грн. 50 коп., та разову компенсацію як інваліду 3-ої групи у розмірі 26070 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав зазначених в позовній заяві. Просить суд стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради на її користь недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2004-2009 роки у розмірі 11534 грн. 50 коп., та разову компенсацію як інваліду 3-ої групи у розмірі 26070 грн.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 проти позовних вимог заперечував та пояснив, що виплати на оздоровлення Дружківським управлінням праці та соціального захисту населення проводились в порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26.07.1996 року № 836 та постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Щодо стягнення щорічної компенсації за 2007, 2008,2009 рік, то на рахунок управління був накладений арешт, тому виплати за ці роки не проводились. Крім того, позивач мала статус постраждалої особи, яка постійно мешкала у зоні безумовного (обовязкового) відселення, у звязку з чим виплата одноразової компенсації їй законодавством України не передбачено. Просить суд у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 належить до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.10).

Згідно довідки МСЕК серія ДОН-07 №054283 позивачу ОСОБА_1 повторно була встановлена третя група інвалідності повязана з аварією на Чорнобильській АЕС з 7.12.2009 року до 7.12.2013(а.с.17).

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоровя довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом 3 частини 4 статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення інвалідам третьої групи виплачується в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Згідно частини 7 статті 48 вищенаведеного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Зазначені норми Закону протягом 2004-2005 років були чинні і підлягають застосуванню.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми виплат.

Встановлений у 1996 році постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України.

Оскільки ні Верховна Рада України, ні кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та законодавство щодо розміру мінімальної заробітної плати на 2005-2007 роки, а не постанова Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26.07.1996 року № 836 та постанова Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Однак, дію частини четвертої статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно мінімальної заробітної плати було зупинено згідно із Законом України від 20.12.2005р. № 3235-1V, внаслідок чого відсутні правові підстави вважати порушеними права позивача щодо невиплати відповідачем одноразової щорічної допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати у 2006 році, у звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення недоотриманої суми на оздоровлення за 2006 рік задоволенню не підлягають.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення недоотриманої суми на оздоровлення за 2007 рік, суд вважає, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки Рішенням Конституційного суду від 09 липня 2007року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007рік» від 19.12.2006 р. N 489-V в частині призупинення дії ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення недоотриманої суми на оздоровлення за 2008, 2009 рік, суд вважає, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Пункту 28 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", текст статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» був викладений в такій редакції: "Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Згідно рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року ці зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнанні неконституційними. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

За таких обставин та з урахуванням вимог статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” Дружківське управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради повинно виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2004, 2005, 2007, 2008 роки виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо відмови позивачу у виплаті допомоги на оздоровлення за 2004, 2005, 2007, 2008, 2009 роки з урахуванням положень ст. 48 ЗУ «Про статс і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» є незаконними.

Відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2004 рік” зі змінами від 17.06.2004 року, Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” з наступними змінами, розмір мінімальної заробітної плати становить: з 01 січня 2004 року по 31 серпня 2004 року 205 грн., з 01 вересня 2004 року 237 грн., з 01 січня 2005 року 262 грн., з 01 квітня 2005 року 290 грн., з 01 липня 2005 року 310 грн. на місяць, з 01 вересня 2005 року 332 грн.

Статтею 81 Закону України «Про державний бюджет України на 2006рік» від 20.12.2005 р. № 3235-15 встановлено з 1 січня 2006 року розмір мінімальної заробітної плати 350 грн. на місяць, з 1 липня 2006 року 375 грн., з 1 грудня 2006 року - 400 грн.

Статтею 76 Закону України ««Про державний бюджет України на 2007рік» від 19.12.2006р. № 489-V встановлено з 1 січня 2007 року розмір мінімальної заробітної плати 400 грн. на місяць, з 1 квітня 2007 року 420 грн., з 1 липня 2007 року - 440 грн., з 01 жовтня 2007р. 460 грн.

Відповідно до ст.59 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів” №107-VI від 28.12.2007 року розмір заробітної плати з 01.01.2008 року складала 515 грн., 1 квітня 2008 року 525 грн., з 1 жовтня 2008 року 545 грн., з 1 грудня 2008 року 605 грн. на місяць.

Відповідно до ст.55 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” (зі змінами внесеними згідно із Законом від 6.11.2009 року №1715-ІV, розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2009 року складала 605 грн., з 1 квітня 2009 року 625 грн., з 1 липня 2009 року 630 грн., з 1 жовтня 2009 року 650 грн., з 1 листопада 2009 року 744 грн.

Згідно листа начальника Дружківського управління праці та соціального захисту населення від 19.03.2010 року позивачу щорічна допомога на оздоровлення була виплачена у сумі: - за 2004р. 21,5 грн. 25.06.2005р.

- за 2005р. 90 грн. 28.09.2006р.

- за 2006р. 90 грн. 24.12.2007р.

Допомога на оздоровлення за 2007, 2008 рік нарахована по 90 грн за кожний рік, але не виплачено з приводу накладення арешту на розрахунковий рахунок. За 2009 рік буде нараховано в 2010 році. (а.с.12).

В судовому засіданні позивач пояснила, що на день розгляду справи щорічна допомога на оздоровлення за 2007, 2008,2009 роки їй не виплачена. Представник відповідача даний факт не заперечував.

З урахуванням отриманої позивачем суми та розміру заробітної плати, встановленої на момент виплати, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню:

за 2004 рік: в сумі 1138,50 грн. (290х4-21,50)

за 2005 рік: в сумі 1410 грн. (375х4-90)

за 2007 рік в сумі 1840 грн. (460х4)

за 2008 рік в сумі 2420 грн. (605х4)

за 209 рік в сумі 2976 грн. (744х4)

Всього: 1138,50+1410+1840+2420+2976 = 9784,50грн. недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за,2004,2005,2007,2008,2009 роки.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення одноразової компенсації як інваліду 3-ої групи у розмірі 26070 грн., суд зазначає наступне.

Абзацом 4 частини 1 статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується одноразова компенсація у розмірі 30 мінімальних заробітних плат.

Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач безпосередньо учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не є, а лише мешкала у зоні безумовного (обовязкового) відселення у звязку з цією аварією, тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині не ґрунтуються на законі.

На підставі Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 131, 209, 212 - 215, 223-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за період з 2004 по 2009 рік та разової компенсації як інваліду третьої групи задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради (р/р 35210017001497 в УДК у Донецькій області МФО 834016 ОКПО 26010987) за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення як інваліду 3 групи відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за 2004 рік у сумі 1138 (одна тисяча сто тридцять вісім) гривень 50 коп., за 2005 рік у сумі 1410 (одна тисяча чотириста десять) гривень 00 коп., за 2007 рік у сумі 1840 (одна тисяча вісімсот сорок) гривень 00 коп., за 2008 рік у сумі 2420 (дві тисячі чотириста двадцять) гривень 00 коп., за 2009 рік у сумі 2976 (дві тисячі девятсот сімдесят шість) гривень 00 коп., всього у сумі 9784(девять тисяч сімсот вісімдесят чотири) гривні 50 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили: через 10 днів з дня проголошення рішення, якщо продовж цього строку не подана заява про апеляційне оскарження, або апеляційна скарга; або через 20 днів після подання такої заяви, якщо не була подана апеляційна скарга; або після розгляду апеляційним судом у разі подання апеляційної скарги.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом 10 днів після проголошення рішення, або 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: