Рішення № 11054049, 08.09.2010, Летичівський районний суд Хмельницької області

Справа № 2-459/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2010р. Летичівський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Курнос С.О.

при секретарі - Іськовій Т.Л..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Летичів справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Летичівському районі про визнання дій Управління пенсійного фонду України у Летичівському районі неправомірними та виплату недоплаченого підвищення до пенсії згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни»,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом в якому просить зобов'язати відповідача - управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області провести нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком та стягнути суму недоплаченої надбавки до пенсії за період: 09.07.2007р. по 31.12.2007 року з 22.05.2008р. по 31.07.2010р..

При цьому зазначає, що вона є дитиною війни і на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісяця, яку відповідач в порушення вимог зазначеного Закону, не виплачував.

Позивачка письмово позовні вимоги підтримує, просить розглянути справу у його відсутність.

Представник відповідача у письмовому запереченні позовні вимоги не визнає, зазначивши, що виплата щомісячного підвищення до пенсії проведена відповідно до вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2007-2010 роки», просить розглянути справу у його відсутність.

Справу розглянути в порядку ст. 197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 46 п.2 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» невиплачені пенсії з вини органу, що виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходу.

Згідно ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, а отже, ОСОБА_1 відноситься до категорії - дітей війни, що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_1 та листом управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі № 24/м-10 від 26.05.2010 року, згідно якої позивачці надбавка до пенсії в 2006-2007 роках не призначалася, а в 2008 - 2010 роках була призначена і виплачена в розмірі 10 відсотків.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-4, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-4, дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена на 2007 рік, з урахування ст. 111 цього ж Закону.

Згідно ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік " у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, № 6-рп, положення ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо доплат до пенсії, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційним. Крім того, у своєму рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає положенням Конституції України і, при цьому зазначив, що вони втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 09.07.2007 року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-6, п.41 розділом 2 розмір виплати зменшено до 10% від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак за ст. 46 Конституції України, що має найвищу юридичну силу (ст.8 Конституції України) громадяни мають право на соціальний захист у випадках, передбачених законом. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод ( ст.22 Конституції України).

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року п. п. 36-100 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані неконституційним та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України даного рішення.

Позивачці починаючи з 1 січня 2008 року виплачувалось підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, що було передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у новій редакції, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року. Виходячи з того, що вказана редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 28.12.2007 року втратила свою чинність з дня прийняття рішення Конституційним Судом України від 22.05.2008 року, то з 22 травня 2008 року відновилась попередня редакція цієї статті, а також право позивачки на нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, тому посилання представника відповідача на те, що виплата щомісячного підвищення здійснювалось позивачці в 2008р. у розмірі встановленому законодавством України, на увагу не заслуговують.

Крім того, статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги прокурора про виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2008 - 2010 роки підлягають задоволенню з 22 травня 2008 року по 01 червня 2010року, з урахуванням здійснених позивачці нарахувань та виплат у вказаному періоді.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і доплату до пенсії повинно здійснювати Управління Пенсійного фонду в Летичівському районі Хмельницької області, яке є відповідачем за цим позовом.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст.55 Конституції України).

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що дії управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області, щодо відмови позивачці у перерахунку підвищення до пенсії є неправомірними, оскільки вони не відповідають вимогам Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого позивачка має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області про стягнення доплати до пенсії, як дитині війни за 2007 рік починаючи з 9 липня 2007року по 31 грудня 2007року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за 2008-2010 роки з 22 травня 2008року по 01 червня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, згідно із ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням проведених нарахувань та виплат в цей період.

В решті позовних вимог необхідно відмовити, як заявлених безпідставно.

На підставі наведеного, керуючись ч.2 ст. 152 Конституції України, Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет на 2009р.», керуючись ст. 10,11,60,61, 88, 212, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково. Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни: з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком; з 22 травня 2008 року по 01червня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, згідно із ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням проведених нарахувань та виплат у вказаному періоді та стягнути на користь держави р/р 31212259700317 УДК у Летичівському районі, код бюджетної організації 22050000, за символом звітності 259, МФО 815013 , Банк одержувача: Гудку у Хмельницькій області, ОКРО одержувача коштів 23565124 37грн.- за ІТЗ розгляду справи в суді.

В решті позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуюча