Постанова № 110540392, 01.05.2023, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1180/23 Провадження № 3/591/494/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2023 року м. Суми

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Клімашевська І.В., в присутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Хурсенко С.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , зі слів діловод служби інфраструктурного забезпечення ВЧ 7321,-

за ч.1 ст. 130 КУпАП

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 07 лютюго 2023 року серії ААД №046446, водій ОСОБА_1 07.02.2023 о 23-00 год у м.Суми по вул. Охтирська, поблизу буд. №24, керував т/з GeelyEmgrandХ7,д.н.з.- НОМЕР_1 з явнимиознаками алкогольногосп`яніння,а саме:запах алкоголюз порожнинирота,порушення координаціїрухів,поведінка,що невідповідає обстановці. Відпроходженняоглядунастаналкогольногосп`яніння намісці зупинкита взакладі охорониздоров`я відмовився,чимпорушив п.2.5ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, повідомив, що 07.02.2023 відпочивали у знайомих. ОСОБА_2 зателефонували та її потрібно було відвести додому. Так як випив пива, тому відмовився вести машину. У неї не було посвідчення водія, проте довірив їй кермо. Коли їх транспортний засіб зупинила поліція, то вона різко почала пересідати в бік, а йому нічого не залишалось, як пересісти назад. На задньому сидінні знаходились ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Інспектор його витягнув та застосував силу. ОСОБА_2 побоялась казати, що вона була водієм, тому всі сказали, що за кермом був він.

Захисник просив закрити справу про адміністративне правопорушення, так як не доведено, що за кермом перебував саме ОСОБА_1 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що в той день їх зупинили працівники поліції. ОСОБА_2 , яка перебувала за кермом, пересіла на переднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_1 з переднього пасажирського на заднє пасажирське. ОСОБА_1 вже на той час випив, тому за кермо його машини сіла ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_4 пояснила що вони відпочивали біля АТБ і дитині ОСОБА_2 стало погано, тому терміново необхідно було їхати. ОСОБА_2 сіла за кермо і вони поїхали. Їх зупинили працівники поліції, ОСОБА_2 злякалась і тому пересіла на переднє пасажирське, а ОСОБА_1 пересів назад.

ОСОБА_2 пояснила, що вона разом із ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відпочивали разом у її знайомої. Коли вона до них прийшла, її донька, яка була дома, розхвилювалась і попрохала, щоб вона повернулась додому. Вона попрохала ОСОБА_1 щоб він відвіз її на машині, проте він трохи випив пива, тому вона особисто сіла за кермо. Проте, так як в неї відсутнє посвідчення водія, то коли їх зупинили працівники поліції, то вона злякалась та пересіла на переднє пасажирське, а ОСОБА_1 який там сидів, пересів на заднє пасажирське.

Дослідивши матеріали справи, слід зробити наступні висновки.

Відповідно до п. 2.5ПДРУкраїни, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена відповідальність за ч. 1ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно ст. 280 КУпАП:орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи завдано матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Надісланий суду протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП складений та підписаний уповноваженою на те особою інспектором взводу №2, роти №1 батальйону УПП в Сумській області лейтенантом поліції Олійник Л.В. із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановленихст. 256 КУпАП, в ньому містяться також відомості щодо свідків.

Також матеріали дають підстави стверджувати про те, що поліцейськими було дотримано норми чинного законодавства під час проведення огляду на стан сп`яніння, а саме: вимоги ст. 266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом від 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

Зазначені в протоколі обставини підтверджуються також матеріалами справи, що додані до протоколу.

Так, відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд на стан сп`яніння відносно ОСОБА_1 не проводився у зв`язку із його відмовою (а.с.2).

Крім того, відеозапис містить достаньо данних, які дають підстави стверджувати, що ОСОБА_1 керував т/з та мав ознаки алкогольного сп`яніння, тому у поліцейських були всі підстави пропонувати йому пройти огляд на стан сп`яніння. Крім того, з дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і у медичному закладі (а.с.7).

Також суд погоджується з позицією викладеною у протоколі про те, що ОСОБА_1 07.02.2023 о 23-00 год у м.Суми по вул. Охтирська, поблизу буд. №24, керував т/з Geely Emgrand Х7, д.н.з.- НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, водночас, вважає необґрунтованою позицію сторони захисту з цього питання, виходячи з такого.

Чинне законодавство, в тому числі йПравила дорожнього рухуУкраїни, не містять чіткого визначення терміну «керування транспортним засобом».

Таке визначення наведено лише в пункті 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом- це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Згідно п. 1, 5 і 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) та положень Європейської угоди, яка доповнює цю Конвенцію (Женева, 01.05.1971), кожний т/з, який знаходиться в русі, повинен мати водія.

За висновком КАС в складі ВС від 20.02.2019, висловленим ним у постанові при розгляді справи №404/4467/16-а, визначається, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».

Тобто транспортний засіб до його зупинки має знаходитись в русі, оскільки керування транспортним засобом можливе лише тоді, коли останній рухається, в тому числі при буксировці, або керуванні водієм автомобілем при його русі із допомогою застосування фізичної сили людини.

Таким чином, керування транспортним засобомце умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення з місця, а під час рухудля зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

З дослідженого у судовому засіданні відео вбачається, що працівники поліції рухаються за т/з Geely Emgrand Х7, д.н.з.- НОМЕР_1 . В момент зупинки с заднього пасажирського місця виходить чоловік, а на його місце з водійського пересідає інший чоловік (вказані події зафіксовані на відео реєстратор, що знаходиться у машині працівників поліції). В той момент, коли працівники поліції підходять до машини, на місці водія нікого не має, а на задньому пасажирському сидінні сидить ОСОБА_1 . При цьому, всі інші пасажири, що перебувають в автомобілі заперечують, що керували транспортним засобом.

За таких обставин, суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1 та свідків, що були допитані за клопотанням сторони захисту, про те, що він не керував транспортним засобом, вважаючи їх вигадкою особи з метою уникнення відповідальності, адже вони повністю спростовуються наданим суду матеріалами справи, зокрема, відеозаписом, що був досліджений у судовому засіданні. Дослідивши вказане відео, очевидним є те, що версія подій, про яку розповідали в суді свідки та ОСОБА_1 , була вигадана ними вже після складання адміністративних матеріалів та направлення їх до суду, так як під час спілкування з поліцейськими ні про яку дитину, до якої терміново потрібно було їхати, або інші екстренні випадки учасники не згадують. Свідок ОСОБА_2 , згідно відео, нікуди не поспішає, а лише намагається у будь-який спосіб умовити поліцейських не складати протокол на ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом.

Враховуючи вищезазначене,матеріаламипідтвердженонаявність удіях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно довідки старшого інспектора з ОД відділу АП УПП в Сумській області Западні О. від 07.02.2023 ОСОБА_1 не притягувавсядо адміністративноївідповідальності зач.1ст.130КУпАП протягомроку.Також матеріалимістять відомостіпро те,що ОСОБА_5 має посвідчення водія НОМЕР_2 від 27.02.2013 та вказане посвідчення вилучене не було (а.с.6).

Таким чином, враховуючи характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, вважаю за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника необхідно стягнути судовий збір у сумі 536,80 грн.

Керуючисьч. 1 ст.130, ст. 283, ст. 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 536,80 гривень (р/р UA908999980313111256000026001; отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ- 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.

Суддя І.В. Клімашевська