Постанова № 110539028, 03.04.2023, Арцизький районний суд Одеської області

права № 492/505/21

провадження № 2-а/492/2/23

РІШЕННЯ

Іменем України

03 квітня 2023 року м.Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді - Гусєвої Н.Д.,

при секретарі судового засідання - Рябчук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управлінняНаціональної поліціїв Одеськійобласті, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача поліцейського СРПП Відділення поліції № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області Захарова Руслана Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

встановив:

Позивач звернувсядо судуз зазначенимпозовом довідповідача вякому проситьвизнати протиправноюта скасуватипостанову пронакладення адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване нев автоматичномурежимі,посилаючись на те, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 934610 від 23 квітня 2021 року позивача було визнано винним в тому, що він 23 квітня 2021 року о 15 год. 00 хв. в м.Арциз, по вул.Європейській, керував автомобілем марки «Ренж Ровер», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому на одну вісь встановлено шини різних моделей з різним малюнком протектору для легкових автомобілів, чим порушив вимоги п. 31.4.5. «г» Правил дорожнього руху, за передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП, та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. Позивач вважає постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки інспектором поліції в оскаржуваній постанові не наведено жодних відомостей про те, на якій осі транспортного засобу були встановлені різні шини, не вказані назви виробників різних шин, не зазначений який саме малюнок протектора встановлений на транспортний засіб та різниця в малюнках на різних колесах, відомості про те, чим малюнок протектора однієї шини відрізняється від малюнка протектора іншої шини.,

До суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого просив відмовити у задоволені позову, посилаючись на те, що вимоги позову нічим не підтверджені та є такими, що не підлягають задоволенню. Позивач обґрунтовуючи вимоги позову зазначив, що інспектор поліції не зафіксував ані виробника, ані маркування шини, ані інших різних ознак та місця встановлення шин, однак не послався на жодну норму законодавства, яка зобов`язує інспектора у постанові зазначати маркування шин та інші відомості на які посилається позивач. З відеозапису вбачається, що шини різних моделей з різним малюнком протектору.

У судове засідання представник позивача не з`явився, але від нього до суду надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача, третя особа про дату,час імісце судовогозасідання повідомлялися належним чином, однак в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності до суду не подавали.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають зі спорів фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій та бездіяльності, які повинні розглядатися в порядку, передбаченому Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані сторонами письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що Національна поліція України уповноважена через своїх співробітників притягувати осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, до кола яких входить і керування транспортним засобом з технічною несправністю.

Отже, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, не створювати небезпечні умови для дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями).

Згідно з вимогами п. 31.4.5 «г» Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності технічних несправностей і невідповідності вимогам, зокрема, якщо на одну вісь транспортного засобу встановлені шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів.

Тобто, наведеною нормою для легкових автомобілів встановлена заборона їх експлуатації, зокрема, у разі коли на одну вісь встановлено шини різних моделей з різним малюнком протектору для легкових автомобілів.

Диспозицією ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за керування водієм транспортним засобом, що має інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З дослідженої в судовому засіданні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 934610 від 23 квітня 2021 року, вбачається, що інспектором СРПП Відділення поліції № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області Захаровим Р.С., третьою особою у справі, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, згідно якої 23 квітня 2021 року о 15 год. 00 хв. по вул.Європейській, м.Арциз, ОСОБА_1 , позивач у справі, керуючи автомобілем марки «Ренж Ровер», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому на одну вісь встановлено шини різних моделей з різним малюнком протектору для легкових автомобілів, чим порушив вимоги п. 31.4.5. «г» Правил дорожнього руху, за передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП та на позивача накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340,00 грн. (а.с. 7).

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови стало порушення ОСОБА_1 , позивачем у справі, вимог п. 31.4.5 «г» Правил дорожнього руху.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем виконано вимоги ч. 2 ст. 77 КАС України та надано суду докази правомірності винесення інспектором СРПП Відділення поліції № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області Захаровим Р.С., третьою особою у справі, постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 934610 від 23 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 , позивача у справі, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

З відтвореного в судовому засіданні відеозапису події вбачається, що 23 квітня 2021 року працівниками поліції зупинено транспортний засіб марки «Ренж Ровер», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому на одну вісь встановлено шини різних моделей з різним малюнком протектору для легкових автомобілів, чим порушені вимоги п. 31.4.5. «г» Правил дорожнього руху. Зазначений транспортним засобом керував водій ОСОБА_1 , позивач у справі.

Положення Закону України«Про національну поліцію»надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

Надані суду відеозаписи є належними та допустимими доказами, так як виготовлені відповідно до ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», відповідно до якої поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, в тому числі фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

Суд прийшов до висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення 23 квітня 2021 року, інспектор СРПП Відділення поліції № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області Захаров Р.С., третя особа у справі, діяв в межах своїх повноважень та у спосіб визначений Конституцією і законами України.

З переглянутого відеозапису так і за наслідками судового розгляду даного спору будь-яких процесуальних порушень під час винесення поліцейським оскарженої постанови, які б могли бути підставою для скасування зазначеної постанови, не встановлено.

На переконання суду, аргументи та доводи позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Кочурова А.О. про те, що ОСОБА_1 не порушував правил дорожнього руху, а відповідно не вчиняв адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, є непереконливими, оскільки ґрунтуються винятково і лише на суб`єктивному ставленні позивача до скоєного, намаганні уникнути адміністративної відповідальності у виді штрафу, а також спростовуються доказами дослідженими судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи без діяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь к процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що дії інспектора СРПП Відділення поліції № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області Захарова Р.С., щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, вчинені ним у межах та у спосіб визначені Конституцією і законами України, а постанова, винесена за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, є законною та скасуванню не підлягає.

Аналізуючи обставини даної справи та оцінюючи зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами, у зв`язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог позивача не підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення з відповідачки судових витрат.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 121, 245, 251 КУпАП, ст. ст. 2, 72, 73, 77, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 262, 286, 293, 295 КАС України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управлінняНаціональної поліціїв Одеськійобласті, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача поліцейського СРПП Відділення поліції № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області Захарова Руслана Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційногоперегляду.

Суддя

Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.