Вирок № 110538054, 27.04.2023, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/4571/23

Провадження № 1-кп/127/134/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2023 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду, в м. Вінниці, кримінальне провадження, відомості про яке внесені 06 липня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020000000379 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Вінниці, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник організованої групи ОСОБА_6 , діючи відповідно до розробленого плану злочинної діяльності, отримавши у невстановлені слідством спосіб та час інформацію з Реєстру відшкодувань вкладникам Фонду щодо вкладників та грошових вкладів в неплатоспроможному банку ПАТ Банк «Контракт», в тому числі й на ім`я ОСОБА_7 в сумі 200 000 гривень, з метою незаконного отримання грошових коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вкладом ОСОБА_7 надав вказівку члену організованої групи ОСОБА_8 підшукати інших особу жіночої статі з метою залучення їх у злочинній діяльності в банківській установі як вкладниці ОСОБА_7 . В свою чергу ОСОБА_8 делегував дану вказівку іншому члену групи - ОСОБА_9 .

Так, ОСОБА_9 , діючи в складі організованої злочинної групи, відповідно до відведеної йому ролі та функції щодо пошуку осіб для залучення їх до злочину, на початку серпня 2020 року підшукав особу жіночої статі ОСОБА_4 , яку схилив до вчинення запланованого злочину - заволодіння коштами Фонду шляхом обману (шахрайство), визначивши їй роль в отриманні нею коштів у банківських установах - агентах Фонду, видаючи себе під дійсними анкетними даними вкладника ОСОБА_7 по підроблених офіційних документах.

Після того, ОСОБА_8 , з метою фотографування ОСОБА_4 для виготовлення підробленого паспорта на ім`я ОСОБА_7 , привіз останню до фотостудії фізичної особи підприємця - ОСОБА_10 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Після проведення фотографування ОСОБА_4 , обробки її зображень, наближених до зображень вкладниці ОСОБА_7 , інший учасник злочинної групи ОСОБА_11 , виконуючи покладені на нього функції в складі організованої групи щодо забезпечення надання фотографій підшуканих осіб для виготовлення підроблених документів, організування відправки даних осіб автомобільним транспортом до місця знаходження банків-агентів Фонду для подальшого виконання останніми їх функцій, за вказівкою керівника групи ОСОБА_6 , 05.08.2020 повідомив ОСОБА_8 щодо необхідності надсилання на електронні адреси WОТ ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також в інший невстановлений слідством спосіб, фотографій із зображенням в тому числі й ОСОБА_4 для виготовлення підроблених документів на ім`я вкладників з-поміж яких і ОСОБА_7 , та повідомив ОСОБА_8 про необхідність доставки зазначених підшуканих осіб 06.08.2020 до м. Києва для реалізації запланованого злочину.

В свою чергу ОСОБА_8 , 05.08.2020 повідомив ОСОБА_4 про її готовність до роботи 06.08.2020 у м. Києві.

Надалі, ОСОБА_12 , діючи відповідно до єдиного плану, відомого всім учасникам організованої групи, відповідно до відведеної йому ролі та функцій в складі групи як водія, за вказівкою ОСОБА_8 , 06.08.2020, біля 12 год., доставив ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 своїм автомобілем марки та моделі «DACIA TOGAN», номерний знак НОМЕР_1 , з м. Вінниці та Калинівського району Вінницької області до будівлі універмагу «Україна» м. Києва, що розташований по Площі Перемоги, 3. та під час поїздки провів із ними інструктаж щодо їх поведінки в установі банку, видаючи себе за вкладників ОСОБА_15 , ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , передавши їм по стартовому пакету мобільного оператора ТОВ «лайфселл» для використання у банківській установі з метою підтвердження як осіб даних вкладників.

В подальшому, біля 14 год., на автомобілі марки та моделі «Audi А6», номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_6 , до місця знаходження ОСОБА_12 і ОСОБА_4 під`їхали ОСОБА_6 та ОСОБА_11 .

ОСОБА_6 , продовжуючи виконувати єдиний злочинний заздалегідь відомий усім учасниками організованої групи план, виконуючи разом із ОСОБА_11 свої функції по перевезенню підшуканих осіб до банківських установ для незаконного отримання грошових коштів Фонду за підробленими документами та проведення з останніми інструктажу з приводу їх поведінки в приміщеннях зазначених установ від імені вкладників, привіз разом із ОСОБА_11 на своєму автомобілі ОСОБА_4 , до будівлі відділення 10026/0685 AT «Державний ощадний банк України», що розташоване за адресою: Харківське шосе, 179, м. Київ.

По приїзду до зазначеного відділення банку, ОСОБА_11 відразу в салоні автомобіля передав ОСОБА_4 виготовлений в невстановленому слідством місці та на невстановленому технічному обладнані паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_7 із вклеєною фотокарткою ОСОБА_4 , в якому остання за вказівкою ОСОБА_11 виконала підпис в графі власника паспорту, а також картку фізичної особи-платника податків на ім`я даної вкладниці, після чого провів з нею та іншими особами інструктаж щодо їх поведінки в установі банку видаючи себе за реальних вкладників.

Після цього, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_11 наказали ОСОБА_4 йти до відділення банку для отримання грошового вкладу ОСОБА_7 . В свою чергу. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні відділення банківської установи НОМЕР_3 «Державний ощадний банк України» та виконуючи вказівку членів організованої групи, видаючи себе за ОСОБА_7 , шляхом введення в оману працівників банку, з метою отримання відшкодування вкладу, надала працівнику банку для ідентифікації та верифікації особи підроблені офіційні документи, а саме паспорт громадянина України та картку фізичної особи-платника податків на ім`я ОСОБА_7 після чого заповнила необхідні для отримання коштів документи, надані працівником банку, та отримала в касі банку грошові кошти в сумі 200 000 гривень за вкладом ОСОБА_7 .

Після того, ОСОБА_4 підійшла до вищевказаного автомобіля марки «Audi», біля якого її чекали ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , та сівши до салону автомобіля, за вказівкою ОСОБА_11 , передала йому отримані в банку грошові кошти в сумі 200000 гривень, а також паспорт громадянина України із карткою фізичної особи-платника податків на ім`я ОСОБА_7 , які їй видав ОСОБА_11 , та отримала від ОСОБА_11 за виконану роботу грошові кошти в сумі 2000 гривень.

Внаслідок протиправних дій учасників організованої групи, створеної та очоленої ОСОБА_6 , із залученням до вчинення злочину ОСОБА_4 , юридичній особі - Фонду, заподіяно матеріальну шкоду в загальному розмірі 200000 гривень, яка є значною для потерпілого.

До проведення підготовчого судового засідання між прокурором відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_4 з іншого, у відповідності до ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, 27 квітня 2023 року укладено угоду про визнання винуватості.

Зі змісту укладеної угоди вбачається, що сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 190 КК України, тобто пособництво у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньо змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому, та погодженого сторонами призначення ОСОБА_4 покарання за ч ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 190 КК України у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік. На підставі п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 , зазначила, що вона розуміє надані її законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосовний за наслідками затвердження угоди про визнання винуватості судом.

Обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала, щиро розкаялася та суду пояснила, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті вона скоїла інкриміноване діяння та зазначила, що угода про визнання винуватості є добровільною та наполягала на затвердженні угоди про визнання винуватості, пообіцявши, що в майбутньому такого більше ніколи не повториться.

Прокурор ОСОБА_3 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_4 з іншого і ухвалити вирок, яким призначити узгоджене сторонами покарання.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просив суд затвердити угоду про визнання винуватості укладену між прокурором відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_4 з іншого, призначивши узгоджене сторонами угоди покарання.

Заслухавши думку прокурора, захисника та показання обвинуваченої, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468-475 цього Кодексу.

Винуватість ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, що полягає в пособництві у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньо змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому, є доведеною та підтверджується показаннями самої обвинуваченої, яка вину визнала та повідомила обставини вчинення нею кримінального правопорушення. Показання обвинуваченої суд вважає переконливим доказом її винуватості з підстав їх належності та допустимості.

Так, ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала, щиро розкаялася та пояснила суду, що її сусідка - ОСОБА_17 запропонувала її заробити кошти. Остання, познайомила її із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які коротко пояснили її, що необхідно буде зробити. Зокрема, необхідно було зайти в банк із підробленим паспортом і зняти кошти із Фонду гарантування вкладів за прізвищем ОСОБА_7 .

Вищевказані особи, спочатку її повезли фотографувати для підробленого паспорту. Після чого, через декілька днів, приїхав водій, який забрав її та ще декількох осіб із якими разом поїхали в м. Київ, де по дорозі їм видали підроблені паспорти, карти мобільного зв`язку та коротко провели інструктаж, що саме необхідно було зробити. Зокрема, необхідно було зайти в банк, пред`явити паспорт та забрати кошти, що в подальшому вона і зробила. Після чого, вона зустрілась із ОСОБА_18 та ОСОБА_19 якому віддала отримані в банку кошти в розмірі 200000 грн. За виконану роботу вона отримала 2000 грн., після чого її відвезли додому. Про вчинене жалкує в чому щиро розкаюється.

Обвинувачена додатково зазначила, що до вчиненого ставиться самокритично та шкодує, що так сталось.

Аналіз вказаних доказів у справі свідчить, що винуватість ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення є доведеною та підтверджується показаннями обвинуваченої, яка вину визнала та повідомила обставини вчинення нею кримінального правопорушення.

За таких обставин, суд вважає вказані докази достатні для надання юридичної оцінки дій обвинуваченої та кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 190 КК України, як пособництво у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньо змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому.

Заслухавши думку прокурора, захисника, показання обвинуваченої, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Злочин, передбачений ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 190 КК України, який вчинено ОСОБА_4 відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься до не тяжких злочинів. Потерпілий у кримінальному провадженні, а саме: керівник внутрішньої та економічної безпеки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_20 не заперечував щодо затвердження угоди укладеної між прокурором відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_4 з іншого про визнання винуватості з визначеною мірою покарання, надавши суду відповідну письмову згоду.

Таким чином, з матеріалів судового провадження вбачається, що обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у вчиненому злочині визнала в повному обсязі в чому щиро розкаялася; активно сприяла у розкритті кримінального правопорушення; раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася; на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває; згідно висновку судово-психіатричного експерта №17 від 03.02.2023 року ОСОБА_4 в період часу до якого відноситься інкриміноване діяння та в теперішній час могла та може усвідомлювати свої дії та керувати ними; за місцем проживання скарг на поведінку ОСОБА_4 до КМ «Центральний» не надходило.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття; активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення та допомога слідству у встановленні істини у кримінальному провадженні.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

У судовому засіданні встановлено, що угода про визнання винуватості між прокурором відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_4 з іншого відповідає вимогам ст. 472 КПК України, укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також, судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, в тому числі і наслідки укладення та затвердження даної угоди передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення щодо якого вона визнає себе винуватою, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Судом при вирішенні питання щодо затвердження угоди встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_4 є вірною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб та обвинувачена може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи конкретні обставини справи, особу винного, наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання у виді щирого каяття, активного сприяння у розкритті кримінального правопорушення та допомога слідству у встановленні істини у кримінальному провадженні. Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 65 КК України, відповідно до яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення, попередження нових злочинів, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, суд приходить до переконання про можливість затвердження угоди та призначає узгоджене сторонами вид і міру покарання, відповідно до угоди про визнання винуватості від 27 квітня 2023 року, укладеної між прокурором відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_4 з іншого.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 368-370, 374, 468, 470, 472, 474, 475 КПК України та ст.ст. 60, 65, 190 КК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену між прокурором відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 від 27 квітня 2023 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 06 липня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020000000379.

Визнати винуватою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 190 КК України.

Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 190 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області, з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України. Клопотання про його скасування місцевим судом може подаватися прокурором у разі невиконання умов угоди про визнання винуватості згідно зі ст. 476 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: