Ухвала суду № 110537365, 26.04.2023, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10357/19

2/308/1213/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2023 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Малюк В.М.,

при секретарі судового засідання Матіко Я.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, заяву адвоката Драчук С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 16.12.2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.12.2019 року, позовну заяву задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 29.07.2011 року у розмірі 125 382,44 грн., яка складається з наступного: 3905,17 грн. заборгованість за кредитом; 121 477,27 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, а також стягнуто судовий збір в сумі 1921 грн.

17.04.2023 року, адвокат Драчук С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 16.12.2019 року, по цивільній справі №308/10357/19, посилаючись на те, що заявник постійно перебуває за кордоном і фактично з 11.02.2014 року по сьогоднішній день на постійній основі зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом Заявника, долученого до заяви.

Зазначає, що повернувшись із-за кордону Заявником було встановлено, що 16.12.2019 року по судовій справі №308/10357/19 Ужгородським міськрайонним суду Закарпатської області було винесене заочне рішення за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 125 382,44 грн., яка складається з наступного: 3905,1 грн. заборгованість за кредитом; 121477,27 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом та стягнення судового збору в сумі 1921 грн.

Однак вказує, що йому не було відомо ні про розгляд судової справи №308/10357/19 в Ужгородському, міськрайонному суді Закарпатської області, ні про відкрите виконавче провадження, адже жодних процесуальних документів заявник не отримував за місцем своєї реєстрації та фактичного місця проживання.

Крім цього зазначає, що справа, по якій було прийнято рішенням від 16.12.2019 року, розглядалася без участі Відповідача, відтак воно прийняте з недотриманням принципу публічності та процесуальної рівності сторін, за відсутності рівних з позивачем можливостей подання доказів та наведення обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, а також їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Під час прийняття даного заочного рішення відповідач був позбавлений можливості таких процесуальних дій, які він мав на меті зробити, якби був присутній на судовому засіданні, зокрема: подання відзиву на позов, пояснень, щодо обставин з якими відповідач не погоджується, надавати правову оцінку доказам та обставинам справи, давати заперечення, щодо вимог позивача, щодо строків позовної давності, тощо, що могло б істотно вплинули на розгляд справи по суті.

З огляду на вищезазначене заявник не погоджується з даним рішенням та вважає його передчасним та незаконним.

ОСОБА_2 та йогопредставник адвокат ДрачукС.В. у судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином.

Представник АТ КБ «Приват Банк» у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

На підставі вищенаведеного суд, розгляд заяви про перегляд заочного рішення проводить за відсутності сторін, оскільки у відповідності до ч.1 ст.287 ЦПК України їх неявка не є перешкодою розгляду заяви.

Дослідивши зміст поданої адвокатом Драчук С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 заяви про перегляд заочного рішення з доданими до такої доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, в результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Як слідує з зі місту поданої адвокатом Драчук С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 заяви про перегляд заочного рішення суду, в такій заявник наводить підстави, визначені ч.1 ст.288 ЦПК України, які є наслідком для скасування заочного рішення суду.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що заява адвоката Драчук С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення є обґрунтованою, заявлені вимоги підтверджені належними, допустимими, а в своїй сукупності достатніми доказами для скасування заочного рішення від 16.12.2019 року.

Крім цього, як слідує зі змісту поданої адвокатом заяви, ОСОБА_1 з 11.02.2014 року по сьогоднішній день на постійній основі зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом Заявника, долученого до заяви.

Процесуальний закон визначає підсудність справ, встановлюючи відповідні правила визначення суду, який має право розглядати справу.

Відповідно до ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом, за винятком позовів, передбачених ст. 28 ЦПК України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місцем перебування фізичної особи є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Місцем проживання фізичної особи є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Реєстрація місця проживання або місця перебування - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції. Документи, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.

Позовна заява не містить обґрунтування щодо підстав звернення до Ужгородського міськрайонного суду за правилами альтернативної чи виключної підсудності, і такий позов, як встановлено на даний час, повинен пред`являтися за загальними правилами територіальної підсудності відповідно до положень ст.27 ЦПК України.

Статтею 8 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", як одну із засад організації судової влади проголошено право на повноважний суд, що передбачає розгляд справи у суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, та суддею, який визначається згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. Процесуальними кодексами визначаються вимоги до складу суду.

Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Наведене свідчить, що як з`ясувалося на даний час, дана справа не підсудна Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області.

Відповідно до ч.9 ст.187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Враховуючи викладене та вимоги ч. 1 ст. 27 ЦПК України, оскільки підстав для застосування альтернативної підсудності не вбачається, зважаючи, що місце проживання/перебування відповідача не відноситься до території Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, з метою ефективного захисту порушених прав, свобод та інтересів позивача, дану справу необхідно передати за підсудністю на розгляд до Уманського районного суду Черкаської області (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Коломенська, 18), на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого належить зазначений позов.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п. п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п. п. 40, 41, 42 та ін.).

У відповідності до положень ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, необхідно передати за підсудністю до Уманського районного суду Черкаської області.

Керуючись ст.ст.27,31,258,260,261,287, 288 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву адвоката Драчук С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 16.12.2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити.

Заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 16.12.2019 року, ухвалене по цивільній справі №308/10357/19, за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасувати.

Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням та за участю сторін.

Цивільну справу за № 308/10357/19 за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - направити до Уманського районного суду Черкаської області (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Коломенська, 18) за територіальною юрисдикцією (підсудністю).

Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

У відповідності до положень ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення) до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Малюк В.М.