Рішення № 110535938, 27.04.2023, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.04.2023м. СумиСправа № 920/183/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши матеріали справи №920/183/23 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

за позовом Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (вул. Білопільський шлях, буд. 9, м. Суми, 40009; код за ЄДРПОУ 03352455),

до відповідача фізичної особи-підприємця Литвиненко Людмили Іванівни ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ),

про стягнення 13534,59 грн

установив:

22.02.2023 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 13534,59 грн (тринадцять тисяч п`ятсот тридцять чотири грн 59 коп.) заборгованості за надані послуги, а також стягнути з відповідача 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) судового збору.

24.02.2023 за електронним запитом суду №376506594062 сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким Литвиненко Людмила Іванівна (рнокпп НОМЕР_1 ) з 05.08.2019 зареєстрована як фізична особа-підприємець з місцезнаходженням: АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 27.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/183/23; постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.

27.02.2023 копію зазначеної ухвали надіслано сторонам відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України за списком розсилки №1134.

07.03.2023 копія ухвали від 27.02.2023 у справі 3920/183/23 надіслана на адресу відповідача, зазначену позивачем у позові, що відповідає відомостям з ЄДРПОУ, а саме: фізична особа-підприємець Литвиненко Людмила Іванівна , АДРЕСА_1 , була повернута відділенням поштового зв`язку з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі №906/587/17).

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Сумської області.

Згідно із статтею 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

05.12.2019 між Комунальним підприємством «Міськводоканал» Сумської міської ради (далі - позивач, виконавець) та фізичною особою-підприємцем Литвиненко Людмилою Іванівною (далі - відповідач, виконавець) укладено договір на прийом та перекачку стічних вод (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець за дорученням замовника бере на себе зобов`язання надати послуги по прийому та перекачці стічних вод, які надходять від житлового масиву замовника вул. Садова, вул. Квіткова в с. Косівщина, Сумського району через напірний каналізаційний колектор "замовника" та камеру гасіння до самотічної каналізаційної мережі виконавця в районі вул. Нахімова, пров. Гетьманський в м. Суми, а замовник зобов`язується своєчасно оплачувати надані йому послуги на підставі виставлених щомісячно рахунків. Схема балансової належності мереж водовідведення є Додаток №1 до даного договору.

Згідно з п. 2.1. договору об`єм прийнятих та перекачаних стічних вод визначається за приладами обліку (за показниками лічильників), а в разі їх відсутності - розрахунковим методом згідно п 2.6. даного Договору.

Абзацом 1 пункту 2.6. договору встановлено, що при відсутності приладів обліку стічних вод або виходу їх з ладу (в тому числі при проведенні періодичної повірки приладів обліку), об`єм стічних вод, прийнятих виконавцем від замовника, визначається виконавцем розрахунковим методом згідно Додатку №3, що є невід`ємною частиною даного договору.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору вартість послуг з прийому та перекачки стічних вод замовника визначається на підставі місячного об`єму прийнятих та перекачаних стічних вод замовника, визначеного відповідно до п. 2.1. або п. 2.6. даного договору, та тарифів на водовідведення, діючих на день надання послуг виконавцем. Рахунок замовнику виставляється виконавцем на підставі акту наданих послуг, підписаного уповноваженими представниками сторін.

Згідно з п. 3.3. договору платіжні документи (виставлений рахунок) замовник забирає з 05 по 10 число кожного місяця нарочно, щоб уникнути конфліктів з питань оплати рахунків.

Пунктом 3.4. договору встановлено, що розрахунок за надані послуги замовник проводить протягом 3-х днів з моменту отримання рахунку, але не пізніше 15-го числа поточного місяця, виходячи з діючого тарифу та виставленого рахунку.

Відповідно до п. 4.1.2. договору виконавець має право вимагати від замовника своєчасної оплати наданих послуг, а за п. 4.4.1. договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані виконавцем послуги в порядку та в установлені договором строки.

Згідно з п. 9.1. договору цей договір укладається на строк з 01.09.2019 та діє до 01.10.2020, і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії не надійде заява однієї із сторін про розірвання договору, а в частині фінансових зобов`язань до їх повного виконання. Сторонами погоджено, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (ч. 3 ст. 631 ЦК України).

В розділі 10 договору визначено, що до договору додаються наступні додатки: № 1. Схема балансової належності мереж водовідведення; № 2. Розрахунок норми питомих витрат електроенергії; № 3. Розрахунок об`єму стічних вод.

Підписаним між позивачем та відповідачем Додатком №2 до договору «Розрахунок норми питомих витрат електроенергії, спожитої насосним агрегатом, встановленого на КНС-18 А» встановлено, що норма питомих витрат електроенергії, спожитої насосним агрегатом, встановленого на КНС замовника, для перекачки 1 м3 стічних вод замовника, визначається відповідно до «Методики розрахунку норм питомих витрат паливо -енергетичних ресурсів на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства», затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.09.12 №449.

Виходячи з проектної технічної характеристики насосного агрегату, встановленого на КНС:

потужність електродвигуна (Рн) складає 18,5 кВт;

коефіцієнт корисної дії насосу - 0,75;

здатність насосу перекачувити (Vн) 100 м3 стічних вод за одну годину.

Норма питомих витрат електроенергії визначається за формулою:

q= Рн х пн / Vн, q = 18.5 x 0.75 / 100 = 0,13875 кВт м3

де:

q - питома норма витрат електроенергії для перекачування 1 м3 стічних вод;

Рн - потужність електродвигуна насосного агрегата;

пн - коефіцієнт корисної дії насоса;

Vн - об`єм перекачаної рідини за одну годину.

Відповідно до Додатку №3 до договору «Розрахунок об`єму стічних вод, прийнятих на КНС- 18 А від «Замовника» об`єм стічних вод, прийнятих виконавцем на КНС-18 А від замовника, визначається виконавцем розрахунковим методом. Зокрема, місячний об`єм прийнятих та перекачаних стічних вод визначається на підставі відношення місячної кількості спожитої електричної енергії насосним агрегатом, встановленим виконавцем на КНС-18 А для прийому та перекачки стічних вод замовник, та норми питомих витрат електроенергії, спожитої насосним агрегатом для перекачки 1 м3 стічних вод.

Vcт = О ел / q,

де:

Vcт - місячний об`єм прийнятих та перекачаних стічних вод;

О ел - місячна кількість спожитої електричної енергії насосним агрегатом;

q - норма питомих витрат електроенергії, спожитої насосним агрегатом для перекачки 1 м3 стічних вод.

Місячна кількість спожитої електричної енергії визначається за показниками комерційного приладу обліку електричної енергії, встановленого на КНС-18 А, які знімаються представником виконавця кожного 30 числа місяця або останній робочий день місяця, в присутності уповноваженого представника замовника із складанням відповідного акту, який підписується представниками сторін.

Норма питомих витрат електроенергії, спожитої насосним агрегатом для перекачки 1 м3 стічних вод, визначається згідно з розрахунком, який є Додатком № 2 до договору №94428 від 05.12.2019.

11.08.2020 та 01.03.2021 між позивачем укладено додаткові угоди до договору, якими п. 1.1. договору викладено у новій редакції.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди від 01.03.2021 до договору п. 1.1. договору викладено в наступній редакції:

«"Виконавець" за дорученням "Замовника" бере на себе зобов`язання надати послуги по перекачці стічних вод, які надходять від житлового масиву по вул. Садова, вул. Квіткова, багатоквартирних житлових будинків №46,48,50 по вул. Жовтнева, багатоквартирних житлових будинків №17,18,18в по вул. Шкільна та Косівщинської ЗЗСО І-ІІІ ст. ім. Л.Українки с. Косівщина, по вул. Шкільна, 16Б, Косівщинського ДНЗ «Золота Рибка» с. Косівщина, по вул. Центральна, 26а с. Косівщина Сумського району, а "Замовник" зобов`язується своєчасно оплачувати надані йому послуги на підставі виставлених щомісячно рахунків.».

24.12.2021 наказом КП «Міськводоканал» СМР «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення» встановлено з 01.01.2022 наступні тарифи: на централізоване водопостачання - 13,32 грн за м3 (без ПДВ) або з ПДВ - 15,984 грн за м3; на централізоване водовідведення - 13,89 грн за м3 (без ПДВ) або з ПДВ - 16,668 грн за м3.

В межах дії договору за період з серпня по жовтень 2022 року відповідач надав позивачу наступні розрахунки витрат води ФОП Литвиненко Л.І , а саме: за серпень 2022 року витрати склали 3141,74 м3 (отриманий позивачем 31.08.2022 за вх №2622); за вересень 2022 року витрати склали 3347,70 м3 (отриманий позивачем 30.09.2022 за вх №2859); за жовтень 2022 року витрати склали 3197,70 м3 (отриманий позивачем 31.10.2022 за вх №3193).

Як наслідок, у період з серпня по жовтень 2022 року позивачем виставлено на оплату відповідачу наступні рахунки за водовідведення: рахунок № НОМЕР_2 від 31.08.2022 на суму 17587,42 грн; рахунок № НОМЕР_2 від 30.09.2022 на суму 22557,27 грн; рахунок № НОМЕР_2 від 31.10.2022 на суму 18484,59 грн.

Вартість наданих позивачем відповідачу послуг за договором відповідач сплачував, але не в повному обсязі, що підтверджується наступними платіжними інструкціями: №ПН27424283 від 11.08.2022; №О1637_0018 від 11.08.2022, №32021255SB від 12.08.2022, №О1637_0036 від 18.08.2022; №63072607 від 19.09.2022, №ПН27810943 від 19.09.2022, №@2PL111867 від 19.09.2022; №33648202SB від 14.10.2022; №@2PL598675 від 18.10.2022; №9507471К від 18.10.2022; №О1637_0011 від 20.10.2022; №9520793К від 20.10.2022; №О1548_0033 від 21.11.2022.

26.10.2022 позивач за вх №3144 отримав від відповідача лист від 26.10.2022 №б/н, в якому відповідач зазначив, що у зв`язку з закінченням строку, на який було укладено тимчасовий договір оренди комунального майна 01-09-2019 від 01.09.2019 між ФОП Литвиненко Л.І. та Степанівською селищною радою, ФОП Литвиненко Л.І. просив позивача розірвати з 01.11.2022 договір по прийому та перекачку стічних вод №94428/1 і №94428 від 05.12.2019, наголосивши, що заборгованість, яка виникла станом на 31.10.2022 зобов`язується сплатити до 31.12.2022.

24.12.2022 (відповідно до фіскального чеку від 24.12.2022, накладної №4000703798742 від 24.12.2022 та опису вкладення в цінний лист від 24.12.2022) позивач надіслав відповідачу вимогу №4503/24 від 21.12.2022 про сплату заборгованості разом із рахунком №94428 від 31.10.2022. У вимозі позивач зазначив, що станом на 01.11.2022 борг відповідач перед позивачем за договором склав 13534,59 грн. Зазначений борг позивач вимагав сплатити у семиденний термін з моменту отримання вимоги.

У зв`язку із неналежним виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної сплати вартості наданих послуг за жовтень 2022 року позивач звернувся до суду з даним позовом.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Виходячи з правової природи укладеного правочину, між сторонами склались відносини з надання послуг, які врегульовані Главою 63 ЦК України.

Відповідно до ст. 901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 ЦК України).

Наявними у справі доказами, поданими позивачем, та не спростованими відповідачем, підтверджується факт неналежного виконання відповідачем договору щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих позивачем відповідачу послуг за договором у жовтні 2022 року.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов`язання за договором виконав та надав відповідачу послуги у повному обсязі. Однак відповідачем порушено умови договору №94428 від 05.12.2019, внаслідок чого станом на 20.02.2023 сума заборгованості ФОП Литвиненко Л.І. перед КП "Міськводоканал" СМР за надані послуги за жовтень 2022 склала 13534,59 грн., що підтверджується договором, розрахунком позивача, рахунком витрат води самого відповідача за жовтень 2022 року, рахунками №94428 та платіжними інструкціями, що додані до позову.

Таким чином, відповідачем не спростовано, а позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову щодо стягнення з відповідача 13534,59 грн заборгованості за надані послуги за договором на прийом та перекачку стічних вод №94428 від 05.12.2019, у зв`язку з чим суд задовольняє позовні вимоги як законні та обґрунтовані.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У позові позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2684,00 грн судового збору, сплаченого за платіжним дорученням 21.02.2023 №1423.

Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 2684,00 грн судового збору.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Литвиненко Людмили Іванівни ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (вул. Білопільський шлях, буд. 9, м. Суми, 40009; код за ЄДРПОУ 03352455) 13534,59 грн (тринадцять тисяч п`ятсот тридцять чотири грн 59 коп.) заборгованості за надані послуги за договором на прийом та перекачку стічних вод №94428 від 05.12.2019, а також 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано 01.05.2023.

Cуддя В.Л. Котельницька