Рішення № 110534998, 27.04.2023, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 22/2/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2023 Справа № 908/2641/22

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Шолоховій С.В.

За участю представників сторін:

від позивача не з`явився

від відповідача-1 Богословський В.А., ордер АР № 1112919 від 01.02.2023

від відповідача-2 Богословський В.А., ордер АР № 1112917 від 01.02.2023

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2641/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Адванс-Лізинг (вул. Собінова, буд. 1, м. Дніпро, 49083)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Лев (вул. Польова, буд. 1, смт. Комишуваха, Запорізький район, Запорізька область, 70530)

до відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про солідарне стягнення 433 428,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

19.12.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 2211/22-1К від 22.11.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю Адванс-Лізинг до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Лев, відповідача-2: ОСОБА_1 про солідарне стягнення 407746,76 грн. основного боргу та 25681,30 грн. 70% річних.

01.02.2022 між позивачем та ТОВ Агрофірма Лев (відповідач-1) укладено договір фінансового лізингу № 0102ФЛ-22, за умовами якого позивач надав відповідачу-1 предмет лізингу. Відповідач-1 сплатив авансовий (перший) платіж та одноразову комісію. Станом на дату написання позовної заяви настав строк сплати трьох чергових платежів. На виконання графіку внесення лізингових платежів, відповідач-1 сплатив лише авансовий (перший) платіж у сумі 140351,96 грн., що склало гривневий еквівалент 4416,00 євро. Відповідачем-1 залишаються несплаченими гривневий еквівалент 4416,00 євро частини вартості предмету лізину та 1441,73 грн. євро винагороди по другому платежу; гривневий еквівалент 4416,00 євро частини вартості предмету лізину та 492,60 грн. євро винагороди по третьому платежу. На підставі п. 8.1 договору було нараховано 25681,30 грн. 70% річних.

02.02.2022 між позивачем та ОСОБА_1 (відповідач-2, поручитель), ТОВ Агрофірма Лев (відповідач-1) укладено договір поруки № 1П/0102ФЛ-22 в забезпечення виконання зобов`язань за договором фінансового лізингу № 0102ФЛ-22, за умовами якого поручитель зобов`язався відповідати перед лізингодавцем солідарно з лізингоодержувачем за виконання забезпечених зобов`язань.

Отже, у зв`язку з порушенням ТОВ Агрофірма Лев свого зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

У відповіді на відзив, що надійшла до суду 06.02.2023 зазначено, що відповідачами у відзиві не надано жодних належних та достовірних доказів, які б доводили настання форс-мажорних обставин саме для конкретного випадку виконання господарського зобов`язання, а саме: повного та своєчасного здійснення лізингових платежів по договору. Позовні вимоги просив задовольнити повністю.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідачів-1,2. Заяви відповідачів-1,2

У письмовому відзиві представника відповідачів-1,2, що надійшов до суду 06.02.2023, зазначено про укладення між позивачем та відповідачем-1 договору фінансового лізингу № 0102ФЛ-22 від 01.02.2022. Через напад Російської Федерації на Україну та введенням воєнного стану відповідач не зміг у повному обсязі зібрати врожай через перебування деяких земельних ділянок в окупації, а також проведення на них бойових дій, що призвело до значного погіршення фінансового стану товариства. Врожай не був зібраний на площі 433 га, що становить 30% від загальної посівної площі. Відповідач звертається до Запорізької торгово-промислової палати для отримання сертифікату ТПП України, який би був належним доказом у справі, та засвідчує форс-мажорні обставини сторін справи. Наведені обставини свідчать про наявність у відповідача обґрунтованих підстав для невиконання взятих на себе зобов`язань за договором. За таких обставин, не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення з відповідачів суми 25681,30 грн., нарахованої згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України. Зазначено, що відповідач не відмовляється від виконання своїх обов`язків за вказаним договором. На думку відповідача є підстави для зміни договору у зв`язку з істотною зміною обставин шляхом продовження термінів сплати платежів, строком до 01.11.2023. У задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 19.12.2022 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2641/22 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Частиною 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України встановлено, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Ухвалою суду від 21.12.2022 зобов`язано Комишуваську селищну раду Запорізького району Запорізької області надати відомості про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі, відносно фізичної особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

29.12.2022 на електронну пошту суду від Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області надійшло повідомлення, відповідно до якого гр. ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 30.09.2004 року і по теперішній час.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.01.2023 суддею Ярешко О.В. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2641/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.02.2023.

Ухвалою суду від 07.02.2023 підготовче засідання відкладено на 07.03.2023.

Ухвалою суду від 07.03.2023 на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 13.04.2023 включно, підготовче засідання відкладено на 30.03.2023.

Ухвалою суду від 30.03.2023 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті на 27.04.2023.

У судове засідання з розгляду справи по суті з`явився представник відповідачів-1,2. Представник позивача не з`явився, згідно заяви, що надійшла до суду 26.04.2023, просив розгляд справи провести за відсутності представника позивача.

Клопотання судом задоволено.

Відповідно до ст. 222 ГПК України проводилося фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу.

У судовому засіданні 27.04.2023 судом справу розглянуто по суті, підписано та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

01.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю Адванс-Лізинг (лізингодавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Лев (лізингоодержувач, відповідач-1 у справі) укладено договір фінансового лізингу № 0102ФЛ-22, згідно пункту 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, лізингодавець передає на умовах фінансового лізингу у володіння та користування об`єкт лізингу (надалі предмет лізингу або майно), а лізингоодержувач приймає предмет лізингу та зобов`язується сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. Найменування, марка, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість майна на момент укладення договору наведені в додатку № 1 «Специфікація» (надалі специфікація). Рік випуску та серійний номер майна вказуються в акті приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 1.2 договору, строк володіння та користування (надалі строк лізингу) лізингоодержувачем предметом лізингу починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу та не може бути менше одного року.

Вартість майна становить гривневий еквівалент 22080,00 євро, що розраховується за курсом продажу євро, встановленим у міжбанківській інформаційній системі «УкрДілінг», сформованим на 16:00 за Київським часом (надалі міжбанківський курс) на дату, що передує даті укладання цього договору, збільшеного на розмір зборів (податків), пов`язаних із здійсненням операцій купівлі іноземної валюти юридичними особами (надалі міжбанківський курс договору), та на дату укладання цього договору становить 702373,63 грн. з ПДВ (надалі вартість майна).

Передача лізингодавцем і прийом лізингоодержувачем майна в лізинг здійснюється на підставі акту приймання-передачі майна (п. 4.2).

Відповідно до пунктів 3.1 - 3.5 договору, усі платежі за договором лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до умов цього договору та додатку № 2 «Графік внесення лізингових платежів» до договору (надалі графік) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. Авансовий платіж є першим лізинговим платежем, що складає 20,00% від вартості майна. За надання предмету лізингу у фінансовий лізинг, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю одноразову комісію в розмірі 165,60 євро у строк до 25.02.2022. Розмір, склад, терміни сплати лізингових платежів встановлюються в Графіку. Сума кожного чергового лізингового платежу є гривневим еквівалентом відповідної суми (в євро), зазначеної в Графіку, виходячи з міжбанківського курсу на дату, що передує даті сплати лізингоодержувачем чергового лізингового платежу, зазначеного в графіку, збільшеного на розмір зборів (податків), пов`язаних із здійсненням операцій купівлі іноземної валюти юридичними особами (надалі міжбанківський курс графіку). Чергові лізингові платежі складаються, зокрема, з: суми, яка відшкодовує частину вартості майна, яка є гривневим еквівалентом суми, визначеної в графіку, помноженої на фіксований міжбанківський курс акту приймання-передачі; винагороди лізингодавцю за отримане у фінансовий лізинг майно, яка розраховується в гривнях як різниця між сумою лізингового платежу та сумою, яка відшкодовує частину вартості майна.

Згідно п. 8.1, у випадку, якщо лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого лізингового платежу, який встановлений в графіку, лізингоодержувач несе відповідальність перед лізингодавцем у вигляді сплати 70% річних від суми простроченого лізингового платежу (відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Згідно пункту 10.3 договору, у випадку, якщо лізингоодержувач не здійснить оплату лізингового платежу у строки, вказані в графіку, то при зверненні лізингодавця до суду для розрахунку суми несплачених лізингових платежів лізингодавець має право використовувати міжбанківський курс на дату, що передує даті складання ним позовної заяви.

Відповідно до пунктів 12.1, 12.2 договору, строк дії договору з 01.02.2022 по 20.11.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов`язань за цим договором. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання.

Відповідно до Специфікації майна, яка є додатком № 1 до договору, у лізинг передається майно: сівалка точного висіву Minosem NC Texnic S NC TM-8R вартістю 22080,00 євро з ПДВ.

Вказане майно було передано позивачем відповідачу-1 згідно з актом приймання-передачі від 11.02.2022.

Додатковою угодою № 1 від 11.02.2022 до вказаного договору, сторони виклали пункт 11.2.1 договору в іншій редакції, визначивши, що платежі як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно становлять гривневий еквівалент 2873,67 євро, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становлять 91412,59 грн. Платежі як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно у гривнях підлягають перерахунку у відповідності до п. 3.5.2 договору. Викладено графік внесення лізингових платежів (додаток № 2) в іншій редакції, встановивши, зокрема, строки платежу: 11.02.2022, 20.09.2022, 20.11.2022 та суму, що відшкодовує частину вартості предмету лізингу з ПДВ 4416,00 євро у кожний строк платежу; винагорода лізингодавцю за отримане у фінансовий лізинг майно без ПДВ: 20.09.2022 1441,73 євро, 20.11.2022 492,60 євро. Враховуючи зміну строків платежу за графіком, сторони дійшли згоди подовжити строк дії договору фінансового лізингу № 0102ФЛ-22 від 01.02.2022 до 20.11.2023.

Відповідачем-1 було сплачено на користь позивача 11.02.2022 суму 140351,96 грн. авансового платежу згідно договору та 5263,20 грн. одноразової комісії за надання майна у фінансовий лізинг.

02.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю Адванс-Лізинг (лізингодавець, позивач), ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Лев (лізингоодержувач, відповідач-1) укладено договір поруки № 1П/0102ФЛ-22.

Згідно п. 1.1, предметом цього договору є зобов`язання поручителя перед лізингодавцем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань перед лізингодавцем, які випливають з умов договору фінансового лізингу № 0102ФЛ-22 від 01.02.2022, також усіх додаткових угод до нього, які вже укладені та можуть бути укладені до закінчення строку дії договору фінансового лізингу № 0102ФЛ-22 від 01.02.2022 (надалі основний договір).

Поручитель свідчить, що він ознайомлений зі змістом основного договору та обсягом зобов`язань лізингоодержувача за основним договором, повністю з ними згоден, ніяких заперечень, а також непорозумінь щодо його положень не має (п. 1.3).

Поручитель, згідно пп. 3.1.2, зобов`язався у разі невиконання лізингоодержувачем забезпеченого порукою зобов`язання, відповідати перед лізингодавцем як солідарний боржник всім своїм майном на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення.

Згідно п. 6.2 сторони встановили, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами. Порука припиняється, якщо лізингодавець протягом 3 років з дня настання строку виконання зобов`язання за основним договором не пред`явить вимоги до поручителя.

Відповідачем-1 порушено строки внесення другого та третього чергових лізингових платежів та винагороди лізингодавцю, у зв`язку з чим заборгованість останнього перед ТОВ Адванс Лізинг за договором фінансового лізингу № 0102ФЛ-22 від 01.02.2022 становить 10766,33 євро, що в еквіваленті згідно п. 10.3 договору складає 407746,76 грн.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами статей 626 та 627 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору фінансового лізингу та договору поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно ч. 1 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16 грудня 1997 року № 723/97-ВР, який був чинним на момент укладення договору фінансового лізингу № 0102ФЛ-22 від 01.02.2022, за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 11 даного Закону, лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

У відповідності до ст. 16 вказаного Закону, сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем у повному обсязі зобов`язань за договором фінансового лізингу, а саме: передання відповідачу-1 предмету лізингу.

Відповідачем-1, що не заперечувалося його представником у відзиві, було здійснено оплату авансового (першого) платежу у сумі 140351,96 грн. та 5263,20 грн. одноразової комісії. Також зазначалося, що відповідач не відмовляється від виконання своїх обов`язків за договором фінансового лізингу.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно підписаного сторонами графіку внесення лізингових платежів (додаток № 2), відповідач-1 мав сплатити:

- у строк 20.09.2022 суму, що відшкодовує частину вартості предмету лізингу з ПДВ 4416,00 євро та винагороду лізингодавцю за отримане у фінансовий лізинг майно без ПДВ 1441,73 євро (другий платіж);

- у строк 20.11.2022 суму, що відшкодовує частину вартості предмету лізингу з ПДВ 4416,00 євро та винагороду лізингодавцю за отримане у фінансовий лізинг майно без ПДВ 492,60 євро (третій платіж).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно частини 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як встановлено судом, відповідачем-1 порушено строки внесення другого та третього чергових лізингових платежів та винагороди лізингодавцю, у зв`язку з чим заборгованість останнього перед ТОВ Адванс Лізинг за договором фінансового лізингу № 0102ФЛ-22 від 01.02.2022 становить 10766,33 євро, що в еквіваленті згідно п. 10.3 договору складає 407746,76 грн.

Відповідачі наявність заборгованості не заперечили та не спростували.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Сторонами у пункті 8.1 договору фінансового лізингу встановлено інший розмір процентів, ніж передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України, а саме: 70% річних від суми простроченого лізингового платежу.

Розрахунок 70% річних, зроблений позивачем, судом перевірений та визнається правильним. Сума 70% річних, нарахованих за період з 21.09.2022 по 21.11.2022, становить 25681,30 грн.

Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На час вирішення даного спору, сторонами не надано доказів належного виконання відповідачами-1,2 умов договору та погашення заборгованості.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів-1,2 407 746,76 грн. основного боргу, 25 681,30 грн. 70% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо посилання відповідачів на форс-мажорні обставини суд зазначає таке.

Відповідно ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Водночас, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Наявність форс-мажорних обставин є підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від обов`язку виконання основного зобов`язання.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що опублікований в мережі Інтернет, та на який посилався представник відповідачів у відзиві, адресований «всім, кого він стосується».

Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет, Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст. 14, 14№ Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Представник відповідачів подав до суду Висновок Запорізької торгово-промислової палати від 22.02.2023 вих. № 03.4/229 про істотну зміну обставин, згідно якого Запорізька торгово-промислова палата вважає, що подані заявником ТОВ Агрофірма Лев документи свідчать про настання істотної зміни обставин при виконанні умов договору фінансового лізингу № 0102ФЛ-22 від 01.02.2022, укладеному між ТОВ Адванс-Лізинг та ТОВ Агрофірма Лев, які можуть бути підставою для внесення змін до умов договору та графіку внесення лізингових платежів.

Суд не приймає до уваги даний висновок, оскільки у даній справі предметом позову є стягнення основної заборгованості за договором та 70% річних. Доказів внесення змін до договору фінансового лізингу № 0102ФЛ-22 від 01.02.2022 та графіку внесення лізингових платежів станом на день розгляду справи сторонами не подано.

Доказів того, що відповідачем у встановленому законодавством порядку підтверджено настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання зобов`язання матеріали справи не містять.

6. Судові витрати

Відповідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Судовий збір у сумі 6501,42 грн. покладається на відповідачів-1,2 порівну.

Згідно прохальної частини позовної заяви позивач просив судові витрати у сумі 30000,00 грн. на правничу (правову) допомогу покласти на відповідачів.

У зв`язку з відсутністю в матеріалах справи доказів на підтвердження розміру витрат на правничу (правову) допомогу, судом наразі не здійснюється розподіл витрат позивача на правничу (правову) допомогу.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Лев (вул. Польова, буд. 1, смт. Комишуваха, Запорізький район, Запорізька область, 70530, код ЄДРПОУ 38608714) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Адванс-Лізинг (вул. Собінова, буд. 1, м. Дніпро, 49083, код ЄДРПОУ 36493872) 407 746 (чотириста сім тисяч сімсот сорок шість) грн. 76 коп. основного боргу, 25681 (двадцять п`ять тисяч шістсот вісімдесят одна) грн. 30 коп. - 70% річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Лев (вул. Польова, буд. 1, смт. Комишуваха, Запорізький район, Запорізька область, 70530, код ЄДРПОУ 38608714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Адванс-Лізинг (вул. Собінова, буд. 1, м. Дніпро, 49083, код ЄДРПОУ 36493872) 3250 (три тисячі двісті п`ятдесят) грн. 71 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Адванс-Лізинг (вул. Собінова, буд. 1, м. Дніпро, 49083, код ЄДРПОУ 36493872) 3250 (три тисячі двісті п`ятдесят) грн. 71 коп. судового збору.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 01 травня 2023.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко