Ухвала суду № 110531711, 26.04.2023, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/10313/23

Провадження № 1-кп/127/322/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

провівши підготовче судове засідання по кримінальному провадженню відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019020420000177 від 09.09.2019 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_4 ,

захисника: ОСОБА_5 ,

обвинуваченого: ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

У ході підготовчого судового прокурор ОСОБА_4 зазначив, що між ним та обвинуваченим ОСОБА_3 24.04.2023 досягнуто угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019020420000177 від 09.09.2019 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

З урахуванням викладеного, прокурор ОСОБА_4 просив сул затвердити угоду про визнання винуватості від 24.04.2023, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 під час досудового розслідування активно сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся, надав зізнавальні покарання

Разом з тим, прокурор ОСОБА_4 просив суд у разі не затвердження угоди про визнання винуватості, постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття та повернення обвинувального акту не вбачає та просив суд викликати у судове засідання захисника та обвинуваченого.

Захисник ОСОБА_5 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 24.04.2023 укладену між прокурором та обвинуваченим та призначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджену сторонами міру покарання. Крім того, захисник ОСОБА_5 у разі не затвердження угоди про визнання винуватості не заперечував щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_3 у ході судового провадження заперечував щодо затвердження угоди про визнання винуватості, зазначив, що вказану угоду він із прокурором не укладав, йому стало відомо про угоду зі слів захисника, вказану міру покарання він із прокурором не узгоджував, а тому просив суд відмовити у її затвердженні. Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали угоди, матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди.

Згідно із ч. 2 ст. 474 КПК України розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.

Частиною 4 ст. 474 КПК України передбачено, що перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з`ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє: 1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; 2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу; 3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; 4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 474 КПК України суд зобов`язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з`ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх.

Згідно ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Так, судом встановлено, що між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 24.04.2023 укладено угоду про визнання винуватості.

Як вбачається зі змісту укладеної угоди сторони дійшли згоди, щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 та покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 407 КК України.

Разом з тим, у ході підготовчого судового провадження обвинувачений ОСОБА_3 заперечував щодо затвердження угоди про визнання винуватості, зазначив, що вказану угоду він із прокурором не укладав, йому стало відомо про угоду зі слів захисника, вказану міру покарання він із прокурором не узгоджував, а тому просив суд відмовити у її затвердженні.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для затвердження угоди про визнання винуватості від 24.04.2023 укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 , оскільки останній у ході підготовчого судового засідання відмовився від затвердження вказаної угоди, тобто на підставі п. 4 ч. 7 ст. 474 КПК України існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним.

Крім того, у ході підготовчого судового засідання підстав для прийняття рішення, передбаченого п. п. 1 - 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, не встановлено. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України.

З урахуванням вказаного, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт суд вважає, що по даному кримінальному провадженню можливо призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, оскільки вказане кримінальне провадження підсудне Вінницькому міському суду Вінницької області.

З метою підготовки до судового розгляду суд вважає за доцільне визначити дату та місце проведення судового засідання, судовий розгляд проводити у відкритому судовому засіданні, судовий розгляд здійснювати суддею одноособово. Викликати у судове засідання прокурора, захисника та обвинуваченого.

Клопотань від учасників судового провадження про здійснення виклику певних осіб для допиту, витребування певних речей чи документів у ході підготовчого судового засідання не надходило.

Крім того, у ході підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотаннями про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 строком на 60 днів, оскільки, на думку прокурора, ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати, а саме те, що ОСОБА_3 може переховуватись від суду, може продовжувати вчинювати злочини, а також обвинувачений ОСОБА_3 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Захисник ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, зазначив, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання, має на утримання неповнолітню дитину та вагітну дружину, вину у вчиненому злочині визнає та щиро кається, а тому захисник просив суд змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 із тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника.

Суд вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Разом з тим, чинні норми КПК України передбачаються право суду вирішувати питання в підготовчому судовому засіданні, щодо продовження заходів забезпечення кримінального провадження в тому числі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Реалізація такого права судом можлива за наявності клопотання прокурора або інших учасників судового провадження, що відповідає принципу незалежності та безсторонності суду.

Судом встановлено, що у межах даного кримінального провадження ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.03.2023 до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При вирішенні заявленого клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує вимоги ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, при вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 суд, крім наявності ризиків зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити у сукупності всі обставини у тому числі зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.

З урахуванням вказаного, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки останній обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, до затримання проживав поза межами Вінницької області, офіційного місця роботи та стабільного джерела доходу не мав.

Суд вважає, що прокурором доведені ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, а тому він може і надалі продовжувати вчинювати злочини, оскільки ОСОБА_3 зареєстрований та проживає у м. Миколаєві, а тому може переховуватись від суду, оскільки ОСОБА_3 відоме місце проживання свідків у вказаному кримінальному провадженні він може чинити на них тиск, а також обвинувачений ОСОБА_3 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, клопотання прокурора та вислухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існували на момент застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ухвали суду не перестали існувати та не зменшились, а тому підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні встановлено не було.

При цьому, судом враховано вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_3 та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а у клопотанні захисника слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 314, 315, 316, 370, 372, 474 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У затверджені угоди про визнання винуватості від 24.04.2023 укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019020420000177 від 09.09.2019 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України - відмовити.

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України у приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області у залі судових засідань № 14 на 02 травня 2023 року о 10:00 год.

Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово.

У судове засідання викликати прокурора, захисника та обвинуваченого.

У клопотанні захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 із тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 24.06.2023 включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення у частині продовження строку тримання під вартою, в решті - ухвала оскарженню не підлягає.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду у частині продовження строку тримання під вартою не зупиняє її виконання.

Копію ухвали суду направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» для виконання та вручення обвинуваченому ОСОБА_3 .

Суддя: