Рішення № 110531184, 28.04.2023, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/264/23

провадження № 2/136/52/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2023 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шпортун С.В.,

за участі секретаря судового засідання Белінської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів за виконавчим написом нотаріуса,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» (далі - відповідач) про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, обґрунтовуючи підставність вимог тим, що 05.04.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я В. було вчинено виконавчий напис щодо стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 3065473 від 20.11.2019 укладеним з ТОВ «ФК «Арагон» правонаступником усіх прав та обов`язків якого стало ТОВ «ВВС-Факторинг».

04.06.2021 постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. відкрито виконавче провадження ВП № 65693264 за вказаним виконавчим написом. В рамках виконавчого провадження постановою приватного виконавця Турського О.В. від 08.06.2021 звернуто стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника, в результаті чого із позивача було стягнуто 8006,72 грн.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 04.03.2022 у цивільній справі №127/25170/21, , яке набрало законної сили 05.04.2022, позов ОСОБА_1 було задоволено в повному об`ємі та визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 05.04.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, зареєстрований в реєстрі за №88151 про стягнення із ОСОБА_1 на Товариства з обмежене відповідальністю «ВВС - Факторинг» заборгованості за кредитним договором №3065473 від 20.11.2019, відповідно відпала підстава, на якій відповідач стягнув з позивача грошові кошти за вказаним виконавчим написом, тому позивач просить суд стягнути з ТОВ «ВВС-Факторинг» безпідставно набуті грошові кошти та вирішити питання про судові витрати.

У визначений судом строк відповідачем не було надано відзиву.

Ухвалою суду від 13.02.2023 вказана позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У визначений судом строк відповідач заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін не надав, також не надав зустрічного позову в межах визначеного судом строку, тому суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраним у справі доказами, встановив, що 05.04.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. було вчинено виконавчий напис №88151 щодо стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 3065473 від 20.11.2019 укладеним з ТОВ «ФК «Арагон» правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ «ВВС-Факторинг».

04.06.2021 постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. відкрито виконавче провадження ВП № 65693264 за вказаним виконавчим написом №88151(а.с. 12).

В рамках виконавчого провадження постановою приватного виконавця Турського О.В. від 08.06.2021 звернуто стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки за №58 від 02.02.2023 виданої КНП «Липовецька міська лікарня» Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (а.с.12), встановлено, що із ОСОБА_1 здійснювались відрахування із заробітної плати за період з червня 2021 року по листопад 2021 року на користь ТОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ» на загальну суму 8006,72 грн. (а.с.12).

Липовецьким районним судом Вінницької області 04.03.2022 було ухвалено рішення у цивільній справі №127/25170/21, яким позов задоволено та визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 05.04.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, зареєстрований в реєстрі за № 88151 про стягнення із ОСОБА_1 на Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС - Факторинг» заборгованості за кредитним договором № 3065473 від 20.11.2019 на загальну суму 14 040 (чотирнадцять тисяч соток) гривень 01 коп. (а.с.7-11).

Вказане рішення суду набрало законної сили 05.04.2022.

Відповідно до частин першої, другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно; особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави (глави 83 ЦК України) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За правовою природою конструкція зобов`язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов`язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов`язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов`язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, зі змісту статті 1212 ЦК України можна зробити висновок, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Про виникнення зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення або збереження майна можна говорити у тому разі, коли дії особи або події призводять до протиправного результату, що юридично не обумовлений виникненням майнових вигод на стороні однієї особи за рахунок іншої. Саме цей протиправний результат у вигляді юридично безпідставних майнових вигод, що перейшли до набувача, є фактичною підставою для виникнення зобов`язань з повернення безпідставного збагачення.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Верховний Суд за результатами аналізу положень статті 1212 ЦК України дійшов до висновку, що фактичний склад, що породжує зобов`язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, складається з таких елементів: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав). Набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.

Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині. Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна. Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).

Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Наведені висновки викладено у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 р. у справі № 910/1531/18, від 29.05.2019 р. у справі № 757/42443/15-ц, від 28.01.2020 р. у справі № 910/16664/18, від 08.09.2021 р. у справах № 201/6498/20, № 206/2212/18 тощо.

Отже, зважаючи на викладене вище, суд, встановивши на підставі досліджених доказів, що під час виконавчого провадження № 65693264 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Головкіної Я.В. який визнано таким, що не підлягає виконанню, було стягнуто за місцем роботи ОСОБА_1 частину заробітку в розмірі 8 006,72 грн., що підтверджено довідкою з КНП «Липовецька міська лікарня» Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області від 02.02.2023 за №58, отож вони підлягають стягненню з відповідача ТОВ «ВВС-Факторинг» на підставі статті 1212 ЦК України як безпідставно набуті.

З огляду на викладене та у контексті приведених правових норм регулювання предмета даного спору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, а відтак підлягають до задоволення у повному обсязі.

На підставі імперативних приписів частин першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору, оскільки позов задоволено.

Керуючись ст. 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» про стягнення безпідставно набутих коштів за виконавчим написом, - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» на користь ОСОБА_1 , як безпідставно набуті кошти за виконавчим написом у загальному розмірі 8 006 (вісім тисяч шість) гривень 72 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» на користь ОСОБА_1 , судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1073 (однієї тисячі сімдесяти три) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 );

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» (місце знаходження: вул. Підвисоцького Професора, 10/10, м. Київ, Київська обл., ЄДРПОУ - 37686875).

Суддя Світлана ШПОРТУН