ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«26» серпня 2010 року м. Сімферополь
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Дєдєєв Ю.С., за участю ОСОБА_1, розглянувши адміністративну справу за його апеляційною скаргою на постанову судді Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 23 липня 2010 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, пенсіонера, який мешкає за адресою: вул. Миру, б. 6, кв. 53, м. Бахчисарай АР Крим,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік 6 місяців,
ВСТАНОВИВ:
Постановою суду ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП і піддано стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік 6 місяців за те, що він 9 липня 2010 року, близько 20 години 25 хвилинах, на вул. Фонтанній, с. Долинного, Бахчисарайського району АР Крим керував транспортним засобом «ДЄУ», реєстр. номер НОМЕР_1, з ознакою алкогольного спяніння: запахом алкоголю з порожнини роту. Від проходження медичного огляду на стан спяніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Як вбачається із змісту апеляційної скарги, ОСОБА_1, не оспорюючи доведеність вини, ставить питання про зміну постанови і просить накладене на нього стягнення замінити на штраф у звязку з тим, що за наявності альтернативних видів стягнення, передбачених санкцією даної статті, він необґрунтовано був притягнутий саме до позбавлення прав керування. Вважає, що таке стягнення є більш, ніж суворим тоді, як він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, щиро покаявся у вчиненому. Суддею також не був прийнятий до уваги поганий стан його здоровя: компресійний перелом грудного відділу хребта, гіпертонічна хвороба 2 ступеня, ішемічна хвороба серця, за погіршенням якого він полковник та військовий комісар Південного оперативного командування - був звільнений у запас з військової служби Збройних Сил України, а тому транспортний засіб потрібен йому для пересування до медичних закладів та проходження лікування.
Заслухавши апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, й перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що вона підлягає задоволенню.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення при зазначених у постанові обставинах, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, які ніким під сумнів не ставляться.
Дії правопорушника за ст. 130 ч. 1 КУпАП кваліфіковані вірно.
Разом з тим, стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є більш, ніж суворим, й покладено без урахування ст. ст. 33, 34, 35 КУпАП, а також роз'яснень, які містяться в п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23.12.2005 р., згідно до яких при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, його наслідки, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Як слід з матеріалів справи, ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, має поганий стан здоровя, що підтверджується доданими ним до апеляційної скарги медичними документами та довідками, відповідно до яких йому дійсно був поставлений діагноз: компресійний перелом грудного відділу хребта, гіпертонічна хвороба 2 ступеня, ішемічна хвороба серця, у наслідок чого він полковник та військовий комісар Південного оперативного командування - був звільнений у запас з військової служби Збройних Сил України й транспортний засіб є єдиним засобом його пересування до медичних закладів та проходження там лікування.
Із врахуванням вищевикладених даних про особу правопорушника, вважаю за необхідне адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами замінити на штраф у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією вищевказаної статті, у сумі 2550 грн.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 23 липня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП у частині покладеного на нього стягнення змінити.
Адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік 6 місяців замінити на штраф у сумі 2550 грн., який підлягає сплаченню на рахунок:
- № 33114336700049 ГУДКУ в АР Крим,
- код банку (МФО ГУДКУ) 824026,
- код ЄДРПОУ № 34741000.
В останній частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду АР Крим Ю.С. ДЄДЄЄВ
Судове рішення № 11052856, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь) було прийнято 26.08.2010. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 33а-1207/2010. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: