Рішення № 110526391, 28.02.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2023 р. м. Київ Справа № 911/933/22

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Сорока П.М., розглянув матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Вест Файненс Енд Кредит Банк"

01054, місто Київ, вулиця Леонтовича, будинок 4, літера А, А1, код ЄДРПОУ 34575675

до:

1) Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області

08112, Київська область, Бучанський район, село Дмитрівка, вулиця Садова, будинок 2, код ЄДРПОУ 04362125

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Білкові інгредієнти та технології"

08128, Київська область, Києво-Святошинський район, село Мила, вулиця Комарова, будинок 23-К, код ЄДРПОУ 32295118

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Міла Інвест"

08128, Київська область, Києво-Святошинський район, село Мила, вулиця Комарова, 23К/1, код ЄДРПОУ 43347660

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "АСГО Інтернешинал"

04060, місто Київ, вулиця М.Берлінського, будинок 20, офіс 4, код ЄДРПОУ 38260185

про скасування рішення та зобов`язання укласти додатковий договір до договору оренди земельної ділянки

за участі представників сторін:

позивача: Рибак І.В., посвідчення адвоката України №000055 від 23.10.2017, ордер серії АА №1112215 від 09.06.2021,

Лисенко О.П., посвідчення адвоката України №000623 від 25.01.2019, довіреність №43 від 26.11.2021;

відповідача - 1: Білінський О.М., посвідчення адвоката України №984 від 19.05.2006, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №000984 від 22.07.2016, ордер серії АА №1000003 від 26.09.2022;

відповідача - 2: Коренчук Т.О., посвідчення адвоката України №5408 від 19.12.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №5408 від 19.12.2019, ордер серії АА №1230949 від 26.08.2022;

третьої особи - 1: не з`явився;

третьої особи - 2: не з`явився,

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №856/22 від 24.06.2022) Акціонерного товариства "Вест Файненс Енд Кредит Банк" до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Білкові інгредієнти та технології" про скасування рішення та зобов`язання укласти додатковий договір до договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані завданням перешкод відповідачем - 2 у користуванні земельною ділянкою позивачу після набуття позивачем права власності на нежитлову будівлю за договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.06.2018.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та призначене підготовче засідання на 26.07.2022.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.07.2022 підготовче засідання відкладено на 09.08.2022.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення (вх. №9455/22 від 28.07.2022).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.08.2022 підготовче засідання відкладено на 30.08.2022.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №100466/22 від 15.08.2022) до якого додані докази направлення копії позовної заяви з додатками третім особам.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.08.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/933/22 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 27.09.2022.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача - 2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №11922/22 від 07.09.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №12711/22 від 19.09.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача - 2 надійшла заява про відкладення розгляду справи та продовження строку підготовчого провадження (вх. №13099/22 від 26.09.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача - 1 надійшла заява про відкладення розгляду справи та продовження строку підготовчого провадження (вх. №13230/22 від 27.09.2022).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.09.2022 підготовче засідання відкладено на 08.11.2022.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові пояснення (вх. №15719/22 від 07.11.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшла заява про відкладення розгляду справи (вх. №15800/22 від 07.11.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи-1 надійшла заява про відкладення розгляду справи (вх. №15887/22 від 08.11.2022).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.11.2022 підготовче засідання відкладено на 29.11.2022.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача-2 надійшли письмові пояснення (вх. №17233/22 від 28.11.2022).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.11.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 27.12.2022.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача-2 надійшли письмові пояснення (вх. №18907/22 від 22.12.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення (вх. №19009/22 від 23.12.2022).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.12.2022 повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться 26.01.2023.

Перед судовим засіданням 26.01.2023 у місті Києві оголошено повітряну тривогу.

Відповідно до розпорядження Голови Господарського суду Київської області №6-А від 19.07.2022 "Про порядок дій при оголошенні повітряної тривоги", у разі оголошення сигналу «повітряна тривога» суддям, працівникам апарату та відвідувачам суду необхідно негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

Зважаючи на вказане, судове засідання не відбулось, ухвалою Господарського суду Київської області від 06.02.2023 повідомлено учасників справи, що засідання відбудеться 16.02.2023.

У судове засідання 16.02.2023 з`явилась представниця позивача та представники відповідачів, представники третіх осіб не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені на офіційні адреси електронної пошти.

У судовому засіданні представники позивача подали письмове клопотання (вх. №3097/23 від 16.02.2023) про долучення документів до матеріалів справи, а саме: інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, представники відповідача заперечували проти задоволення цього клопотання та долучення цих документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні, відповідно до частин 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України: без оформлення окремим документом, без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, суд постановив ухвалу, за результатами розгляду усного клопотання позивача про долучення доказу, з урахуванням заперечень відповідача - про задоволення клопотання позивача та долучення доказів до матеріалів справи, оскільки відповідно до частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї, а представник позивача обґрунтувала неможливість їх подання раніше, оскільки обставини, що стали причиною змін у державних реєстрах, про які подаються спірні докази, відбулись після спливу строків на подання сторонами доказів у справі, при цьому, оскільки спірні докази є інформацією з відкритих державних реєстрів, згідно з частиною 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у позивача відсутній обов`язок надіслання їх копій іншим учасникам справи як публічно доступних доказів, відтак, порядок подання спірних доказів також не порушений.

Крім цього, суд з`ясував, що зміст позовних вимог про зобов`язання відповідача укласти додатковий договір, визначений, зокрема, проектом додаткової угоди №1 до Договору оренди земельної ділянки, який позивач направляв відповідачу -1. У тексті цієї угоди, у пункті 4, та, відповідно, у прохальній частині позовної заяви, зазначена дата 27.08.2018, хоча за додатками до позовної заяви йдеться про дату 27.06.2018.

Представниця позивача зазначила, що це описка в прохальній частині позовної заяви та повідомила суд, що до наступного судового засідання подасть заяву про виправлення описки у тексті позовної заяви, разом з доказами направлення такої заяви іншим учасникам справи.

Під час судового засідання 16.02.2023 у місті Києві оголошено повітряну тривогу.

Відповідно до розпорядження Голови Господарського суду Київської області №6-А від 19.07.2022 "Про порядок дій при оголошенні повітряної тривоги", у разі оголошення сигналу «повітряна тривога» суддям, працівникам апарату та відвідувачам суду необхідно негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про оголошення перерви в даному судовому засіданні до 28.02.2023 о 16:40, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про виправлення помилки у тексті позовної заяви (вх. №3096/23 від 16.02.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивач надав докази направлення заяви про виправлення помилки у тексті позовної заяви іншим учасникам справи (вх. №3217/23 від 20.02.2023).

У судове засідання 28.02.2023 з`явились представники позивача та представники відповідачів, представники третіх осіб не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені на офіційні адреси електронної пошти.

За наслідками розгляду у судовому засіданні 28.02.2023 заяви позивача про виправлення помилки у тексті позовної заяви (вх. №3096/23 від 16.02.2023), з урахуванням усних пояснень представників обох сторін, ухвалою Господарського суду Київської області від 28.02.2023 вказану заяву задоволено повністю, з підстав, вказаних в ухвалі суду. У судовому засіданні 28.02.2023 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду про задоволення заяви про виправлення помилки у тексті позовної заяви (вх. №3096/23 від 16.02.2023) та, відповідно, здійснення подальшого розгляду справи з урахуванням виправлень.

У судовому засіданні 28.02.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, суд -

встановив:

1. Правовідносини сторін

12.05.2005 між Дмитрівською сільською радою Бучанського району Київської області (далі - відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Білкові інгредієнти та технології" (далі - відповідач-2) укладено договір оренди земельної ділянки відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець, згідно з рішенням 15 сесії 4 скликання Дмитрівської сільської Ради Києво-Святошинського району Київської області від 26.11.2004, надає в оренду, а орендар приймає у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, що перебуває у державній власності, загальною площею 2,0000 га, розташовану на території Дмитрівської сільської Ради Києво-Святошинського району Київської області, в межах населеного пункту, за адресою: село Мила, Дмитрівської сільської ради. Кадастровий номер вказаної земельної ділянки 3222484400:11:003:0004. Цільове призначення - під розміщення виробничої бази.

У пункті 1.2. договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005 зазначається, що термін дії цього договору становить 49 років з дня підписання його сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Між відповідачем-2 (іпотекодавець) та Акціонерним товариством "Вест Файненс Енд Кредит Банк" (іпотекодержатель) (далі - позивач) 27.06.2018 укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до пункту 1.1. якого, у зв`язку з невиконанням боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Баукс Інжиніринг Ком» своїх зобов`язань щодо повернення кредиту за договором про відкриття кредитної лінії № 162-5368/16-КЮ, укладеного між іпотекодержателем та боржником 04.11.2016 (далі за текстом - основний договір), включаючи всі додаткові угоди до нього, сторони цього договору вирішили здійснити, відповідно до статті 36 Закону України «Про іпотеку» та пункту 6.2. договору іпотеки № 162-5368/16-ІЮ, укладеного 08.11.2016 між іпотекодержателем та іпотекодавцем, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В., за реєстровим № 2200 (далі за текстом - договір іпотеки), позасудове врегулювання, згідно з окремим договором між іпотекодержателем та іпотекодавцем про задоволення вимог іпотекодержателя, шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок повного виконання основного зобов`язання за основним договором.

Іпотекодержатель задовольняє забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, отже, іпотекодавець передає, а іпотекодержатель приймає у власність належне іпотекодавцю нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю, загальною площею 1437,5 кв. м, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Мила, вулиця Комарова, будинок 23К, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 38772332224.

Згідно з пунктом 1.2. договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.06.2018 предмет іпотеки розташований на земельній ділянці, площею 2,0000 га, кадастровий номер: 3222484400:11:003:0004, цільове призначення під розміщення: виробничої бази, якою іпотекодавець користується на праві оренди, на підставі договору оренди земельної ділянки, посвідченого 12.05.2005 Федотовою О.В., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області за реєстровим №2933.

У пункті 5.3. договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.06.2018 визначається, що відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку» цей договір: є правовою підставою для державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки; є документом, що посвідчує перехід права оренди земельної ділянки до іпотекодержателя і заміну особи орендаря у договорі оренди землі та підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.06.2018 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голій Л.І. та зареєстровано в реєстрі за №1098.

2. Аргументи позивача

Позивач підтверджує факт набуття ним права власності на предмет іпотеки - нежитлову будівлю, загальною площею 1437,5 кв. м, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Мила, вулиця Комарова, будинок 23-К, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 129224126 від 27.06.2018.

Позивач зазначає, що відповідно до умов договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.06.2018 та приписів статті 377 Цивільного кодексу України і статті 120 Земельного кодексу України (у редакціях, що діяли на момент укладання договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.06.2018), після набуття права власності на нерухомість, ним набуто право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 загальною площею 2,0000 га.

Позивач, посилаючись на статтю 141 Земельного кодексу України, статтю 7 Закону України «Про оренду землі» та частину 7 статті 37 Закону України «Про іпотеку» вважає, що договір оренди земельної ділянки від 12.05.2005 припинив свою дію відносно відповідача-2, а позивач набув право користування земельної ділянки з дати, коли ним набуто право власності на нерухомість, тобто, з 27.06.2018.

Також позивач зазначає, що на його вимогу, яка була надіслана відповідачу-2, щодо доступу до власної нерухомості, позивач отримав зустрічну вимогу від відповідача-2 про необхідність укладення з ним договору суборенди та погодження умов сервітуту, в іншому разі, доступ до нерухомості надано не буде.

17.04.2020 позивач направив відповдачу-1 лист щодо внесення змін до договору оренди від 12.05.2005, але відповідь не було отримано у строк, визначений Господарським кодексом України. У той же час, 23.07.2020 відповідачем-1 прийнято рішення «Про погодження ТОВ «БІЛКОВІ ІНГРЕДІЄНТИ І ТЕХНОЛОГІЇ» та АТ «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК» на укладення договору суборенди земельної ділянки, розташованої в с. Мила Києво-Святошинського району Київської області», відповідно до якого відповідачу-2 та позивачу надане погодження на укладення договору суборенди земельної ділянки площею лише 0,2 га, розташованої в селі Мила Києво-Святошинського району Київської області терміном на 10 років. У той же час, позивач наголошує, що він не звертався до відповідача-1 із клопотанням про надання такого дозволу. Також позивач зазначає, що земельна ділянка є неподільною, її виділ чи поділ, як на день укладення договору про задоволення прав іпотекодержателя, так і на день звернення позивача до відповідача-1, здійснено не було.

Також позивач наголошує, що 31.10.2019 та 24.12.2019 відповідачем-2 укладені договори суборенди з Товариством з обмеженою відповідальністю "АСГО Інтернешинал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міла Інвест" на земельні ділянки площею 1,0 га та 0.8 га відповідно. Дані договори суборенди позивач оспорює в судовому порядку.

23.10.2021 позивач вкотре звернувся до відповідача-1 із вимогою про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005 в частині, що стосується заміни орендаря. До даної вимоги доданий проект додаткового договору №1 до договору оренди земельної ділянки.

Станом на день звернення до суду, відповідь від відповідача-1 на вимогу позивача від 23.10.2021 не одержано.

3. Аргументи відповідачів

3.1. Аргументи Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області (відповідач-1).

27.12.2022 відповідач-1 надав суду письмові пояснення, в яких, зокрема, зазначив, що земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004, загальною площею 2,0000 га, розташовану на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області надано під розміщення виробничої бази. Тобто, складська будівля, на яку набуте право власності позивачем, являється лише частиною цілого комплексу будівель та споруд, що планується до будівництва на вказаній земельній ділянці.

Крім того, відповідач-1 наголошує, що в матеріалах справи міститься копія рішення Дмитрівської сільської ради від 12.10.2020, за зверненням Голови правління АТ «Кредитвест банк» Тихонова І.Ю., яким надано дозвіл позивачу на виготовлення технічної документації щодо розподілу земельної ділянки комунальної власності Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області кадастровий номер 3222484400:11:003:0004, яка розташована в с. Мила по вул. Комарова, 23-К Києво-Святошинського району Київської області.

Отже, відповідач-1 підсумовує, що перехід права оренди на всю земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004, загальною площею 2,0000 га, до позивача є технічно неможливим.

Також відповідач-1 звертає увагу суду, що на території земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 розташоване офісне приміщення, що належить іншій юридичній особі, право власності на яку зареєстровано у встановленому законодавством порядку, яка також має право на вказану земельну ділянку.

Відповідач-1 зазначає, що позивачем не доведено порушення його прав, а, отже, взагалі відсутні підстави для задоволення його позову.

3.2. Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю "Білкові інгредієнти та технології" (відповідач-2).

Відповідач-2 зазначає, що після переходу до позивача права власності на нежитлову будівлю, загальною площею 1437,5 кв.м, договір оренди земельної ділянки, на якій розташоване це майно, припинив дію щодо нього в частині земельної ділянки, що знаходиться безпосередньо під цим об`єктом нерухомості та земельної ділянки, необхідної, в силу встановлених нормативів, для обслуговування вказаної нежитлової будівлі. Дане твердження відповідач-2 підкріплює посиланням на постанову Північного апеляційного господарського суду у справі 911/2866/20, в якій позивач оскаржує договір суборенди, укладений 31.10.2019 між відповідачем-2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "АСГО Інтернешинал".

Окрім цього, відповідач-2 зазначає, що ним здано в суборенду земельні ділянки площею 1,0 га та 0.8 га в межах спірної земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "АСГО Інтернешинал" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Міла Інвест". Також відповідач-2 зазначає, що на спірній земельній ділянці знаходиться будівля, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "АСГО Інтернешинал".

У своїх заявах по суті справи, відповідач-2 спирається на висновки Північного апеляційного господарського суду, викладених у постановах у справах 911/2866/20 та 911/2865/20.

Відповідач-2 окремо наголошує, що у зв`язку з тим, що позивач не висунув вимог безпосередньо до нього, то він не може вважатись належним відповідачем у даній справі.

4. Аргументи третіх осіб

4.1. Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю "Міла Інвест".

08.11.2022 від Товариство з обмеженою відповідальністю "Міла Інвест" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Своїх аргументів та заяв по суті справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Міла Інвест" не надало.

4.2. Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГО Інтернешинал".

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСГО Інтернешинал" своїх аргументів та заяв по суті справи не надало. Суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АСГО Інтернешинал" повідомлено про розгляд даної справи засобами електронного зв`язку. Окрім цього, суд відзначає, що директором Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГО Інтернешинал" є Плотнік Наталія Володимирівна, яка також є директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Міла Інвест" та підписала клопотання про відкладення розгляду справи від 08.11.2022.

5. Норми права, що підлягають застосуванню

Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка- це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За приписами статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

У статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.06.2018) зазначається таке: « 1. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти... 2. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.».

Відповідно до пункту «е» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.06.2018) підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

У частині 4 статті 6 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на момент укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.06.2018) встановлено, що якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов`язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею).

Згідно з частиною 5 статті 37 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на момент укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.06.2018) до особи, яка на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, включеного до іпотечного договору, набула право власності на предмет іпотеки (об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва та майнові права на них), розміщений на земельній ділянці, яка перебуває в оренді іпотекодавця, переходить право оренди на таку земельну ділянку, а зазначений договір про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, включене до іпотечного договору, є документом, що посвідчує перехід права оренди земельної ділянки до нового власника предмета іпотеки і заміну особи орендаря у договорі оренди землі та підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

6. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

Суд зазначає, що частиною 1 статті 377 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.06.2018) визначається, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частиною 2 статті 377 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.06.2018) розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Суд відзначає, що згідно з пунктом 1.2. договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.06.2018 предмет іпотеки розташований на земельній ділянці, площею 2,0000 га, кадастровий номер: 3222484400:11:003:0004. Також суд зауважує, що пунктом 5.3. договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.06.2018 чітко визначено, що відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку» цей договір є правовою підставою для державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки; є документом, що посвідчує перехід права оренди земельної ділянки до іпотекодержателя і заміну особи орендаря у договорі оренди землі та підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Частиною 1 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.06.2018) встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

У частині 2 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.06.2018) визначено, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Також суд відзначає, що частиною 4 статті 6 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на момент укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.06.2018) встановлено, що якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов`язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею).

Відповідно до частини 5 статті 37 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на момент укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.06.2018) встановлено, що до особи, яка на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, включеного до іпотечного договору, набула право власності на предмет іпотеки (об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва та майнові права на них), розміщений на земельній ділянці, яка перебуває в оренді іпотекодавця, переходить право оренди на таку земельну ділянку, а зазначений договір про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, включене до іпотечного договору, є документом, що посвідчує перехід права оренди земельної ділянки до нового власника предмета іпотеки і заміну особи орендаря у договорі оренди землі та підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Окремо слід зазначити, що згідно з пунктом «е» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.06.2018) підставою припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Також суд зазначає, що в постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №914/3250/20 зазначається таке: « 26. Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства. 27. Відповідно до висновків, викладених у пунктах 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18, згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована. У пункті 49 цієї ж постанови зазначено, що ніхто інший, окрім власника цього об`єкта, не може претендувати на вказану земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна. 28. Згідно із частиною 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда. 29. Тобто особа, яка набула право власності на це нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і в попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно. Ця правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №915/672/17, від 17.04.2018 у справі №922/2883/17, від 30.05.2018 у справі №908/1990/17, від 05.06.2018 у справі №920/717/17, від 20.06.2018 у справі №913/661/17, від 27.06.2018 у справі №921/613/17-г/17, від 05.09.2018 у справі №904/9027/17, від 04.10.2018 у справі №904/326/18, від 04.06.2019 у справі №914/1925/18, від 26.11.2019 у справі №917/92/19. 30. Подібна правова позиція, що у розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває право оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні, викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/3655/17, від 05.09.2018 у справі №904/9027/17, від 07.11.2018 у справі №910/20774/17, від 29.11.2018 у справі №915/1416/17, від 06.12.2018 у справі №902/1592/15, від 27.02.2019 у справі №913/661/17 від 06.03.2019 у справі №914/2687/17, від 04.06.2019 у справі №914/1925/18, від 26.11.2019 у справі №917/92/19.».

З урахуванням вищенаведених норм законодавства та позицій Верховного Суду, суд дійшов висновку про те, що до особи, яка набула право власності на будівлю, переходить на підставі статті 120 Земельного кодексу України та статті 7 Закону України «Про оренду землі» право користування (оренди) саме тією земельною ділянкою як об`єктом цивільних прав, кадастровий номер якої зазначено в договорі, що передбачає набуття права власності на будівлю, незалежно від її цільового призначення, в цілому, а не її частиною.

За частиною 6 статті 120 Земельного кодексу України для переходу (передачі орендарем) права, в тому числі оренди, на частину земельної ділянки обов`язковим є попереднє виділення такої частини в окрему земельну ділянку з присвоєнням їй окремого кадастрового номера, тобто, після набуття такою частиною земельної ділянки статусу об`єкта цивільних прав відповідно до норм статті 79-1 Земельного кодексу України.

Станом на 27.06.2018 поділ/виділ частини земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 площею 2,0000 га не відбувався.

Таким чином, у момент набуття позивачем права власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 площею 2,0000 га, а саме: з 27.06.2018, відповідно до частини 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі» припинилось право відповідача-2 на користування цією земельною ділянкою, яке належало йому на підставі договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005.

Отже, суд зазначає, що з 27.06.2018 позивач набув право користування земельною ділянкою 3222484400:11:003:0004 у тому самому обсязі та на умовах, які були у відповідача-2 за договором оренди земельної ділянки від 12.05.2005.

Також слід відзначити, що відповідач-1 та відповідач-2 при запереченні позовних вимог, посилались на те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 площею 2,0000 га розташована також будівля (офісне приміщення), яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «АСГО Інтернешинал».

У матеріалах справи наявна інформаційна довідка №234029142 від 25.11.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, в якій зазначено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 площею 2,0000 га розташований об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля загальною площею 356 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1880694032224), яка зареєстрована на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «АСГО Інтернешинал» 20.09.2019 відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 48776383.

У даній інформаційній довідці заначається, що підставами для державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «АСГО Інтернешинал» на вказаний об`єкт нерухомого майна є: акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «АСГО Інтернешинал», серія та номер - б/н, виданий 10.09.2019, видавник - учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «АСГО Інтернешинал» ОСОБА_1 та директор Товариства з обмеженою відповідальністю «АСГО Інтернешинал» ОСОБА_2 ; протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АСГО Інтернешинал», серія та номер 15, виданий 09.09.2019, видавник - учасники Товариства з обмеженою відповідальністю «АСГО Інтернешинал»: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Попереднім власником нежитлової будівлі загальною площею 356 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1880694032224) був ОСОБА_1 , за яким право власності на цю будівлю зареєстровано 26.07.2019 на підставі довідки «Про показники об`єкта нерухомого майна» №170719 від 17.07.2019, а також технічного паспорту від 17.07.2019, які видані Товариством з обмеженою відповідальністю «Бюро технічної інвентаризації оформлення землі та нерухомості». Даний факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №175233732 від 26.07.2019, в якій зазначено, що ця будівля 1990 року побудови.

У матеріалах справи відсутні докази того, що станом на 27.06.2018 ця будівля (площею 356 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1880694032224) мала зареєстрованих у встановленому законом порядку власників.

Підсумовуючи вищезазначене, суд зазначає, що з 27.06.2018 банк став єдиним належним та законним користувачем всієї земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 площею 2,0000 га на умовах, які були встановлені для попереднього користувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Білкові інгредієнти та технології», визначених договором оренди земельної ділянки від 12.05.2005.

Окрім цього, під час розгляду даної справи по суті, суд дійшов висновку, що право позивача, за захистом якого він звернуся до суду, порушено саме відповідачем-1. У той же час, відповідач-2, в межах предмету спору у даній справі, не порушив прав позивача, а тому є неналежним відповідачем.

Результати розгляду справи

7.1. Згідно з статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).

7.2. Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

8. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Судом встановлено, що право позивача, за захистом якого він звернуся до суду, порушено саме відповідачем-1, тобто, спір виник саме через його неправильні дії, а позовних вимог, належним відповідачем за якими був би відповідач-2, у даній справі не заявлено, відтак, за висновками суду, відповідач-2 є неналежним відповідачем у даній справі та відсутні підстави для покладення на нього судових витрат позивача, тому судовий збір покладається на відповідача-1 у повному розмірі.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 13, 73, 74, 77-79, 86, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов (вх. №856/22 від 24.06.2022) Акціонерного товариства "Вест Файненс Енд Кредит Банк" до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Білкові інгредієнти та технології" про скасування рішення та зобов`язання укласти додатковий договір до договору оренди земельної ділянки задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 23.07.2020 року «Про надання погодження ТОВ «БІЛКОВІ ІНГРЕДІЄНТИ І ТЕХНОЛОГІЇ» та АТ «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК» та укладення договору суборенди земельної ділянки, розташованої в с. Мила Києво-Святошинського району Київської області».

3. Зобов`язати Дмитрівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області укласти з Акціонерним Товариством «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК» додатковий договір до Договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Федотовою О.В. та зареєстрованого в реєстрі за №2933, наступного змісту:

«Додатковий договір № 1

до Договору оренди земельної ділянки

с. Дмитрівка, Києво-Святошинський район

Київська область « » ___20__ рік

Ми, що нижче підписалися,

Дмитрівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, код: ЄДРПОУ: 04362125, що знаходиться в селі Дмитрівка, Києво-Святошинського району, Київської області, по вул. Садова 2, що діє у відповідності до Закону України «Про місцеве самоврядування», надалі - Орендодавець, в особі:_______, та

Акціонерне Товариство «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Леонтовича, 4, літера А, А1, код ЄДРПОУ 34575675 в особі Голови Правління Тихонова Ігоря Юрійовича, який діє на підставі Статуту, надалі - Орендар, а разом іменовані Сторони, цей Додатковий договір №1 до Договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Федотовою О.В. та зареєстрованого в реєстрі за №2933 (далі - Договір оренди) про таке:

1. Сторони домовилися внести зміни до преамбули Договору оренди та викласти його в такій редакції:

«Ми, що нижче підписалися, Дмитрівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, код: ЄДРПОУ: 04362125, що знаходиться в селі Дмитрівка, Києво-Святошинського району Київської області, по вул. Садова 2, що діє у відповідності до Закону України «Про місцеве самоврядування», надалі - Орендодавець, в особі: ______та

Акціонерне Товариство «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Леонтовича, 4, літера А, А1, код ЄДРПОУ 34575675 в особі Голови Правління Тихонова Ігоря Юрійовича, який діє на підставі Статуту, надалі - Орендар, а разом іменовані Сторони,

уклали цей Додатковий договір до Договору оренди земельної ділянки від 24.05.2005 року посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Федотовою О.В. та зареєстрованого в реєстрі за №2933 (далі - Договір оренди).»

2. Після підписання Сторонами цього Додаткового договору Акціонерне Товариство «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК» стає стороною у Договорі оренди земельної ділянки від 12.05.2005 р. і є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛКОВІ ІНГРЕДІЄНТИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ» (Код ЄДРПОУ 32295118) відносно його прав та обов`язків за Договором оренди земельної ділянки від 12.05.2005 р. у повному обсязі.

3. Решта пунктів Договору оренди залишаються без змін.

4. У відповідності до ст. 631 ЦКУ застосувати умови цього Додаткового договору до відносин, що виникли між ними починаючи з 27.06.2018 включно, в зв`язку з переходом права власності на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці, до Акціонерного товариства «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДТ БАНК».

5. Цей Додатковий договір № 1 до Договору оренди вступає в дію з моменту його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації.»

6. Реквізити Сторін:

Орендатор:

Дмитрівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області

Код ЄДРПОУ 04362125

Юр. адреса: 08112, Київська обл., Києва-Святошинський район,

с. Дмитрівка, вул. Садова, буд. 2

Тел. 04598-7-92-87

Електр. пошта: dmytrivka_sr@ukr.net

Голова ____/

Орендар:

Акціонерне товариство «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК»

Код ЄДРПОУ 34575675

Юр. адреса: м. Київ, вул. Леонтовича, 4, літера А, А1;

UA603000010000032008115001026 в Національному банку України, Код Банку 300001

Тел.; +380443650001; +380443650020

Електр. пошта: cwbank@creditwest.ua

Факс: +380443650004

Голова Правління _____/Тихонов І.Ю.»

4. Стягнути з Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (08112, Київська обл., Києво-Святошипськнй р-н, с. Дмитрівка, вул. Садова, буд. 2; код ЄДРПОУ 04362125) на користь Акціонерного товариства "Вест Файненс Енд Кредит Банк" (01054, м. Київ, вул. Леонтовича, 4, літера А, А1; код ЄДРПОУ 34575675) судовий збір у розмірі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні).

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 28.04.2023.

Суддя С.О. Саванчук