Рішення № 110520340, 25.04.2023, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2023 р. справа № 300/226/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до приватного підприємства «Інвертін» про стягнення заборгованості в сумі 200643,51 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ПП «Інвертін» про стягнення заборгованості в сумі 200643,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті орендної плати з юридичних осіб, яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов`язання згідно самостійно поданих податкових декларацій за 2017 рік на суму 136068,86 грн., за грудень 2017 року на суму 11328,86 грн., та за 2018 рік на суму 136068,64 грн., а також згідно податкового повідомлення-рішення №0017225500 від 14.03.2018 в розмірі 19226,00 грн. (у зв`язку із частковою сплатою сума до стягнення складає 18030,66 грн.). Загальна сума податкового боргу, яка підлягає стягненню становить 200643,51 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду в адміністративній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в цій адміністративній справі, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

ПП «Інвертін» зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

ПП «Інвертін» є платником орендної плати (земельна плата) з юридичних осіб, та у відповідності до вимог пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України (надалі також ПК України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) несе обов`язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов`язку, згідно положень якої податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків і зборів зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Приписами пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

За змістом підпункту 14.1.136. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Статтею 285 Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У відповідності до пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що 17.02.2017 відповідачем подано позивачу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, де самостійно визначено до сплати по кожному окремому місяцю суми орендної плати (щомісячний платіж за січень - листопад 2017 року 11340,00 грн., за грудень 2017 року 11328,86 грн., річна сума 136068,86 грн. (а.с.13). Також 20.02.2018 відповідачем подано позивачу податкову декларацію з плати за землю за 2018 рік, де самостійно визначено до сплати по кожному окремому місяцю суми орендної плати (щомісячний платіж за січень - листопад 2018 року 11339,05 грн., за грудень 2018 року 11339,09 грн., річна сума 136068,64 грн. (а.с.11).

Згідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов`язання оскарженню не підлягає, а відтак є узгодженим з дня подання такої декларації.

Отже, самостійно визначене грошове зобов`язання відповідача з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 200643,51 грн., зазначене ним в податкових деклараціях, є узгодженим з дня подання таких декларацій.

Камеральною перевіркою про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів), яка виражена в акті від 14.02.2018 №2008/55-01/25596365, встановлено порушення платником термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання по орендній платі юридичних осіб (а.с.10).

Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 14.03.2018 за №0017225501, яким відповідачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 19226,00 грн. (а.с.8). Як зазначає позивач та підтверджує довідкою про борг та інтегрованою карткою платника у зв`язку із частковою сплатою податкового боргу сума до стягнення становить 18030,66 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення відповідачем отримано 21.03.2018 та не оскаржено.

Оскільки відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов`язання, визначеного вказаним податковим повідомленням-рішенням, наведена у ньому сума нарахованих штрафних (фінансових) санкцій є узгодженою.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

У зв`язку з несплатою грошового зобов`язання, відповідачу надіслано податкову вимогу форми "Ф" від 10.06.2013 за №336-19, яка отримана ним 12.06.2013 (а.с.6). Податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.

Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов`язань по орендній платі з юридичних осіб в загальному розмірі 200643,51 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про податковий борг (а.с.5), корінцем податкової вимоги (а.с.6), податковими деклараціями (а.с.11-14), карткою особового рахунку платника податків (а.с.15).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний сплатити податковий борг по орендній платі за землю в загальній сумі 200643,51 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, цей обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Інвертін» з рахунків у банках, що його обслуговують та за рахунок готівки, що належить цьому підприємству в дохід бюджету податковий борг в сумі 200643,51 грн. (двісті тисяч шістсот сорок три гривні 51 копійка).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018),

відповідач приватне підприємство «Інвертін» (код ЄДРПОУ 25596365, вул. С. Стрільців, 23, кв. 604, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.