Ухвала суду № 110520155, 24.04.2023, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

24 квітня 2023 рокум. Ужгород№ 260/503/23

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Луцович М.М.

при секретарі судового засіданння Полянич В.І.

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача Бай С.Е.,

представник відповідача Чернобук Я.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Станційна, буд. 56, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 09581932) про визнання протиправною бездіяльності та визнання протиправним і скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

02 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо ненаправлення ОСОБА_1 на проходження медичного огляду під час та після призову на військову службу, під час мобілізації;

2) визнати протиправним та скасувати наказ Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в частині призову на військову службу під час загальної мобілізації ОСОБА_1 .

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

24 березня 2023 року до суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем місячного строку звернення до суду. В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що позивач був призваний на військову службу під час мобілізації та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №70 від 11.03.2022 року. Тобто початок проходження військової служби позивачем свідчить про фактичну поінформованість останнього про його призов на військову службу, а відтак і пропуск строку звернення до суду.

Від представника позивача до суду надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. У заяві представник позивача просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду, враховуючи запровадження в Україні правового режиму воєнного стану, а також зважаючи на те, що позивач з 11.03.2022 та дотепер перебуває на військовій службі, обмежений у вільних діях та у можливостях вчасно скористатися своїм правом на судовий захист, хворіє та систематично проходить лікування, а також позивач досі не отримав спірний наказ, що також унеможливлювало вчасне звернення до суду.

В судовому засіданні представник позивача просив суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду, поновити строк звернення до суду з даним адміністративним позовом та відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, наведених у клопотанні. Просив суд таке задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обґрунтованість поданих клопотань суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України визначено, то публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо формально послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що неотримання позивачем оспорюваного наказу не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав. Так як позивач фактично мобілізований з 11 березня 2022 року, то з цього часу варто обраховувати строк звернення до суду з даним позовом.

Позивач у своїй заяві про поновлення строку звернення до суду вказує на введення воєнного стану на території України та перебування позивача в районах ведення бойових дій як підставу для пропущення строку звернення до суду.

Згідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 18.12.2022 №464/17 ОСОБА_1 в період з 14 травня 2022 року по теперішній час брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій.

Водночас варто зазначити, що місячний строк звернення до суду був пропущений ще до відправлення позивача в зону бойових дій, так як з 11 березня 2022 року (моменту, коли позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав) до 14 травня 2022 року пройшло більш ніж два місяці. Однак позивач не обґрунтував наявності поважних обставин, які б унеможливили його звернення до суду в період до 14 травня 2022 року, а введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги без зазначення конкретних обставин, які унеможливили своєчасне звернення до суду з позовною заявою, та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

При обґрунтуванні заяви про поновлення строку звернення до суду, позивач звертає увагу, на те, що він хворіє та систематично проходить лікування, а тому не міг вчасно скористатися своїм правом на судовий захист. Разом з цим з матеріалів справи вбачається, що 05 серпня 2022 року на представлення інтересів позивача укладено договір № 05/08/22-2 про надання правової допомоги з адвокатом Бай Сергієм Едуардовичем та згідно ордеру серії АІ №1362258 договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються. А тому позивач через свого представника з 05.08.2022 мав можливість звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, разом з цим згідно поштового конверту останній звернувся до суду 26 січня 2023 року, тобто з пропущенням місячного строку.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання в суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. (див. ухвали від 18 вересня 2020 року у справі № 11-119сап20 та від 22 лютого 2021 року у справі №9901/42/20).

Також варто зауважити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (параграф 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви № 17160/06 та № 35548/06; пункт 27 рішення від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України», заява № 24402/02).

Отже, згідно з практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.

Аналогічна правова позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 грудня 2022 року у справі №990/102/22.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводи позивача не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Отже, у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду належить відмовити, а клопотання відповідача - задовольнити.

Пунктом 8 ч.1 ст. 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частинами 3 та 4 ст. 123 КАС України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 240, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовити.

Клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Станційна, буд. 56, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 09581932) про визнання протиправною бездіяльності та визнання протиправним і скасування наказу - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст.294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяМ.М. Луцович Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 28.04.2023 року.