Ухвала суду № 110519635, 24.04.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

24 квітня 2023 року Справа №280/1218/23

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Чекменьов Г.А., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку Міністерства оборони України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Плужника Максима Валерійовича звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку Міністерства оборони України, в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплати грошової допомоги з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди при звільнені з військової служби відповідно до Постанови №889;

зобов`язати Донецький зональний відділ Військової служби правопорядку перерахувати та виплатити грошову допомогу з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яка не була включена до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби відповідно до Постанови №889 на користь позивача.

Також, сторона позивача просить суд стягнути з Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку Міністерства оборони України на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року адміністративну справу №280/1218/23 за позовом ОСОБА_1 до Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії передано на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Мотивуючи заявлені вимоги сторона позивача вказує, що відповідно до наказу про звільнення з військової служби від 27.06.2018 року №348 позивача було виключено із списків особового складу Донецького зонального відділу військової служби правопорядку, але при виплаті одноразової допомоги відповідач не включив в її розмір щомісячну додаткову грошову винагороду, яку позивач отримував в період проходження служби щомісячно, і яка має постійний характер.

11 лютого 2023 року позивач звернувся з листом до Донецького зонального відділу військової служби правопорядку про здійснення перерахунку виплат грошової допомоги з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди. Листом Відповідача від 18.02.2023 року № 1058/ЮН відмовлено Позивачу у задоволенні зазначеної заяви.

Ухвалою від 10.04.2023 року позовна заява ОСОБА_1 до Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку Міністерства оборони України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії залишена без руху, позивачу встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом разом із доказами поважності причин його пропуску.

В порядку усунення недоліків позовної заяви позивачем направлено до суду заяву про поновлення строків, де зазначено, що у січні 2023 року з офіційних джерел позивач дізнався про факти недоотримання коштів військовослужбовцями, які звільнилися у період з 2014 року по березень 2018 року. У лютому з цього приводу позивач звернувся до адвоката. Посилаючись на обчислення строків з моменту, коли особа дізналася про порушене право, позивач просив поновити строк звернення до суду.

Доказів викладених обставин позивач не надав, також і не послався на джерела, з яких, за його твердженням, дізнався про порушене право.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення з цим позовом, суд виходить з оцінки та аналізу всіх обставин наявних у матеріалах позовної заяви, із того чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Встановлення строків звернення до суду слугують меті забезпечення дотримання принципу правової визначеності, що зокрема слід розуміти як спрямованість на створення ситуації упевненості для суб`єкта владних повноважень, як відповідача по справі, стосовно розуміння відсутності у позивача бажання звертатись з відповідним позовом, у тому числі, захищати свої майнові права. Стосовно майнових прав позивача та обов`язку відповідача у зазначеній категорії адміністративних справ забезпечувати їх реалізацію шляхом здійснення відповідних виплат, це означає також відсутність обов`язку резервувати певну частину коштів за період більше 6 місяців, що, в першу чергу, виправдано та зумовлено специфікою формування та використання коштів державних та місцевих бюджетів, а також інших фондів, якими розпоряджається суб`єкт владних повноважень.

Верховний Суд в постанові від 20 грудня 2018 року у справі № 504/1937/16-а зазначив, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

В постанові від 11 липня 2019 року по справі № 0940/1181/18 Верховний Суд наголосив, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Суд відхиляє доводи позивача про підстави пропуску строку звернення до суду як необґрунтовані, оскільки він після звільнення зі служби фактично отримав спірну виплату і мав можливість дізнатися про порядок її обчислення.

З пояснень позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду випливає, що ним впродовж більше чотирьох років після звільнення не здійснювались будь-які заходи, які б свідчили про намір дізнатися про свої права та прийняти дії щодо їх захисту.

Тобто, позивачем не наведено будь-яких доводів щодо існування об`єктивно непереборних обставин, які не залежали від його волевиявлення, що унеможливило вчасно звернутись до суду з адміністративним позовом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не наведено поважних причин, які б унеможливили звернення його до суду в межах встановленого КАС України строку. Обставини, на які посилається позивач, не свідчать про існування будь-яких об`єктивних перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України:

1. У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

2. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

З наведених підстав позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись статтями 123, 169, 248, 256, 294, 295 КАС України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку Міністерства оборони України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Першого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Г.А. Чекменьов