Рішення № 110519422, 28.04.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2023 року Справа № 160/3295/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00113720708, №00113730708, №00113740708 від 09.12.2022р., -

УСТАНОВИВ:

17.02.2023р. (згідно відомостей Укрпошта Експрес) Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00113720708, №00113730708, №00113740708 від 09.12.2022р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у жовтні 2022р. відповідачем була проведена фактична перевірка позивача за адресою: АДРЕСА_1 за результатами якої був складений акт від 14.10.2022р. за висновками якого були встановлені порушення Закону №481/95-ВР, на підставі цього акту були прийняті оспорювані податкові повідомлення рішення про застосування до неї штрафних санкцій, а саме: за не подання до органів податкової служби повідомлення про об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, за формою 20-ОПП (рішення №00113720708 на суму 1360 грн.); за проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документа з адресою: АДРЕСА_2 ) (рішення №00113730708 на суму 278400,44 грн.); за роздрібну торгівлю тютюновими виробами та алкогольними напоями без наявної відповідної ліцензії за адресою: АДРЕСА_3 (рішення №00113740708 на суму 556384,88 грн.). Позивач із наведеними вище рішеннями та застосуванням до неї штрафних санкцій не погоджується, вважає, що вони не відповідають законодавчим нормам України, тому прийняті протиправно, посилаючись на те, що вона орендує торговий павільйон за адресою: АДРЕСА_1 згідно договору оренди від 01.08.2018р., на зазначене місце торгівлі має ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями з терміном дії з 27.10.2021р. по 27.10.2022р. та зареєстроване РРО з фіскальним номером 3000813447, а також відповідні ліцензії мала і у період з 2019р. по 2021р., що підтверджується відомостями наданими самим відповідачем 10.02.2023р. на запит позивача, а проведення нею нібито роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за адресою: АДРЕСА_3 не відповідає дійсним обставинам, суперечить доказам, які надавались нею до перевірки, за вказаною адресою вона ніколи не вела господарської діяльності, у зв`язку із чим вважає, що висновки відповідача про порушення нею наведеного вище законодавства та притягнення її до відповідальності є протиправними, що обумовлює скасування таких оспорюваних рішень. Також позивач посилається і на аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 03.12.2020р. у справі №821/2154/16. У відповіді на відзив позивач додатково вказує і на те, що посадові особи відповідача безпідставно вимагали від позивача надання повідомлення за формою 20-ОПП, РРО та ліцензій за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки вона за вказаною адресою не вела господарської діяльності, окрім того, і не має жодного відношення до торгового павільйону за адресою: АДРЕСА_4 про що відповідачем зазначено було у відзиві (а.с.1-11, 116-121).

Ухвалою суду від 27.02.2023р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, розгляд даної справи було призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 28 березня 2023 року та зобов`язано відповідача протягом 15 днів з дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст.162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України; надати докази того, що торговий павільйон, у якому позивач здійснює реалізацію алкогольних і тютюнових виробів, зареєстрований у встановленому законодавством порядку за адресою: АДРЕСА_3 , виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України(а.с.51).

17.03.2023р. на виконання вищенаведених вимог ухвали суду відповідачем до канцелярії суду надано письмовий відзив на позов, у якому відповідач просив у задоволенні даного позову відмовити посилаючись на те, що згідно до наказів від 03.10.2022р. та від 11.10.2022р. було призначено фактичну перевірку позивача за адресою: АДРЕСА_1 , та за адресою: АДРЕСА_3 , вказані накази та направлення на перевірку були вручені 04.10.2022р. продавцю ОСОБА_2 , яка працює у позивача за вказаною адресою, перед початком перевірки. У ході проведення фактичної перевірки було встановлено наступні порушення: 1) статті 11-1 ч.21 ст.15 Закону №481/95-ВР (продаж тютюнових виробів за цінами вищими від максимальних роздрібних цін, встановлених виробниками таких тютюнових виробів у період діяльності січень-грудень 2019р., січень-грудень 2020р., січень-грудень 2021р., січень-жовтень 2022р.); 2) пункту 1, 2 Закону №265/95-ВР (проведення РО без застосування РРО, без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документу на суму 273300,44 грн. протягом січня 2021р. та серпня 2022р.); 3) пунктів 1,2, 11 ст.3 Закону №265/95-ВР (проведення РО через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) без зазначення коду товарів під категорії з УКТЗЕД для підакцизних товарів протягом січня 2021 року та серпня 2022 року); 4) пункту 85.2 ст.85 ПК України (ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів держаної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки); 5) ч.2 ст.15 Закону №481/95-ВР (роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії); 6) пункту 63.3 статті 63 ПК України (не подання платником податків до органів ДПС повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою 20-ОПП). За результатами проведеної перевірки був складений акт від 14.10.2022р., у якому відображені вищевказані порушення та на підставі цього акту були прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 1360 грн. (рішення №00113720708), у розмірі 278400,44 грн. (рішення №00113730708),у розмірі 556384,88 грн. (рішення №00113740708). Також у ході перевірки позивача було встановлено, що фактично магазин знаходиться на території АДРЕСА_3 , що підтверджується тим, що поблизу цього магазину знаходиться термінал КБ Приватбанку, що зареєстрований за даною адресою (чек додається до акту), поясненнями продавця позивача ОСОБА_2 про проведення розрахункової операції за вказаною адресою без видачі чеку (додається), довідкою №205 від 18.05.2017р. про те, що торгівельний павільйон, власником якого є ОСОБА_3 , дійсно знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , якому присвоєна юридична адреса АДРЕСА_1 . Факт реалізації за адресою АДРЕСА_1 тютюнових виробів - пачки цигарок «Марвел» за ціною 85,00 грн., тобто, за ціною вищою від максимальних роздрібних цін, встановлених виробником тютюнових виробів, підтверджено пояснювальною запискою продавця ОСОБА_2 ; факт проведення розрахункових операцій без застосування РРО, без видачі відповідного розрахункового документу на суму 108 грн. підтверджений чеком від 04.10.2022р. терміналу №S1110WРІ виданим у торгівельному павільйоні позивача за адресою АДРЕСА_1 за період з січня по жовтень 2022р.; факт проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів без зазначення коду УКТЗЕД для підакцизних товарів підтверджено відомостями з інформаційних баз ДПС України з проведення розрахункових операцій з РРО; факт не надання посадовим особам відповідача у повному обсязі документів, що належать до предмету перевірки, підтверджено врученням письмової вимоги, яка була вручена продавцю позивача ОСОБА_2 04.10.2022р. о 12-30 год. за адресою: АДРЕСА_1 у встановлений строк позивачем не були надані; станом на дату проведення перевірки позивачем також не було подано повідомлення №20-ОПП про об`єкт оподаткування торговий павільйон за адресою: АДРЕСА_4 ; продаж тютюнових виробів був зафіксований Х-звітами РРО у період з січня по жовтень 2022р. на суму 273192,44 грн., тобто, без наявності ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами. За викладеного, відповідач вважає, що вищезазначені порушення не були спростовані позивачем у позові, тому, на думку відповідача, вони у повному обсязі є доведеними контролюючим органом, у зв`язку із чим податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, складеними на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства. У запереченнях на відповідь на відзив відповідач посилається на ті ж самі обставини, що і у відзиві на позов, додатково, вказує на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 19.06.2020р. у справі №140/388/19 (а.с.54-59, 125-127).

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, дана справа вирішується 28.04.2023р., тобто у межах строку, визначеного ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Із наданих учасниками справи документів, судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Громадянка України ОСОБА_1 21.09.2015р. зареєстрована як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_5 , перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Новомосковська ДПІ) як платник податків та обов`язкових платежів до бюджету, видами економічної діяльності позивача, зокрема, є 47.25- роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах (основний); 47.26 роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах, що підтверджується копією Виписки з ЄДРПОУ від 05.08.2021р. (а.с.14).

Згідно до наказів відповідача від 03.10.2022р. за №2770-п, від 11.10.2022р. за №2864-п, направлень на перевірку №3629,3632 від 03.10.2022р., вручених продавцю ОСОБА_2 , 04.10.2022р. було проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за двома адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_3 за результатами якої був складений акт перевірки від 14.10.2022р. за №1944/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 лише за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.39-41, 61-62,64-65).

Як вбачається зі змісту висновків наведеного вище акту перевірки встановлені наступні порушення, а саме:

1) проведення позивачем розрахункових операцій (далі - РО) без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі РРО), без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документу на суму 108 грн. 1 контрольна закупка розрахункова операція (порушено п.1, 2 ст.3 Закону №265/95-ВР);

2) проведення позивачем розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) без зазначення коду товарної під категорії згідно з УКТЗЕД для підакцизних товарів (додаток 1 з АІС додається) (порушено п.11 ст.3 Закону №265/95-ВР);

3) роздрібна торгівля тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробником або імпортером таких тютюнових виробів, а саме: на цигарках «Марвел» виробником вказана ціна 77,62 грн., продаж здійснено за ціною 85 грн. (порушено ст.11-1 Закону №481/95-ВР);

4) не надання позивачем посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки - на момент здійснення перевірки 04.10.2022р. продавець ОСОБА_2 не перебувала в оформлених трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 (порушено п.85.2 ст.85 ПК України);

5) не подання позивачем до органів ДПС повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою 20-ОПП з урахуванням того, що перевіркою встановлено фактичну адресу магазину - АДРЕСА_3 (пояснення продавця ОСОБА_2 та термінал Приватбанку вказують саме на цю адресу) (порушено п.63.3 ст.63 ПК України);

6) проведення позивачем РО без застосування РРО, без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документу за адресою: АДРЕСА_3 , вказано АДРЕСА_1 на суму 273192,44 грн. (додаток з АІС ПБлок, Х-звіти, РРО за 2019,2020,2021, 2022р.) (порушено п.1,2 ст.3 Закону №265/95-ВР);

7) роздрібна торгівля тютюновими та алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії за адресою: АДРЕСА_3 , в період 2019р., 2020р., 2021р., 2022р. на загальну суму 273192,44 грн. (порушено ст.15 Закону №481/95-ВР) (а.с.40-41, 61-62).

На підставі наведених вище висновків акту перевірки, відповідачем 09.12.2022р. були прийняті три податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №00113720708 згідно до якого за порушення п.63.3 ст.63, п.85.2 ст.85 ПК України у жовтні 2022р. до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1360 грн. (а.с.42);

- №00113730708 згідно до якого за порушення п.1,2,11 ст.3 Закону №265/95-ВР у січні 2021р., серпні 2022р. до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 278400,44 грн. (а.с.43);

- №00113740708 згідно до якого за порушення ст.11-1, ч.21 ст.15 Закону №481/95-ВР у період січень-грудень 2019р., січень-грудень 2020р., січень-грудень 2021р., січень-жовтень 2022р. до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 556384,88 грн. (а.с.44).

Наведені суми нарахованих позивачеві штрафних (фінансових) санкцій також підтверджуються і відповідним розрахунком, копія якого наявна у справі (а.с.72).

Вищенаведені податкові повідомлення-рішення є предметом даного спору.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю, виходячи з наступного.

Спірним питанням у даних правовідносинах, які слугували підставами для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, є ті обставини, що посадовими особами відповідача під час проведення вказаної перевірки було встановлено фактичну адресу магазину, у якому позивач здійснювала свою підприємницьку діяльність, а саме: АДРЕСА_3 із пояснень продавця ОСОБА_2 та терміналу Приватбанку (а.с.41, 62).

У відповідності до вимог ч.1 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Так, зміст досліджених судом пояснень продавця ОСОБА_2 містить відомості про те, що нею, як продавцем магазину, 04.10.2022р. була здійснена розрахункова операція з продажу пива на розлив 1 стакан 0,5 л. за ціною 23,00 грн. без видачі чеку та продаж цигарок Марвел за ціною 85 грн., однак, зміст цих пояснень про те, що саме позивач здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_3 такої інформації не містить (а.с.66).

Також і зі змісту Х-звіту терміналу Приватбанку S1110WPI видно, що у ньому зазначено: « АДРЕСА_6 », проте, вказаний документ інформації про здійснення господарської діяльності за цією адресою саме ФОП ОСОБА_1 не містить (а.с.66,80-зворот).

Окрім того, судом враховується і те, що зі змісту акту фактичної перевірки від 14.10.2022р. №1944/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 вбачається, що у ньому міститься інформація про те, що на момент здійснення перевірки продавець ОСОБА_2 не перебувала в оформлених трудових відносинах з позивачем ФОП ОСОБА_1 (а.с.41,62).

З огляду на викладене, можна дійти висновку, що вказані пояснення продавця ОСОБА_2 та Х-звіт терміналу Приватбанку, які не містять інформації про те, що саме позивач за вказаною адресою здійснювала свою підприємницьку діяльність, з урахуванням того, що вказаний продавець не перебувала у трудових відносинах з позивачем, а тому, наведені документи не є належними доказами у розумінні ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, здійснення господарської діяльності саме позивачем за вказаною адресою ( АДРЕСА_3 ) судом жодними належними та допустимими доказами не встановлено, а відповідачем не доведено.

В той же час, згідно копії договору №3 оренди нежилого приміщення від 01.08.2018р., укладеного між ПП ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_3 , судом встановлено, що позивач орендує приміщення загальною площею 51 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією наведеного договору (а.с.15).

При цьому, зі змісту копій Витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копії технічного паспорту на вказаний торгівельний павільйон за зазначеною адресою видно, що загальна площа вказаного об`єкта нерухомості становить 82 кв.м. (а.с.17-31).

А у відповідності до даних Витягу з ЄДРПОУ від 19.11.2021р. саме ФОП ОСОБА_3 має місце його реєстрації як фізичної особи-підприємця АДРЕСА_3 (а.с.16).

Зазначену адресу містить і Х-звіт терміналу Приватбанку, який досліджений судом вище (а.с.66,80-зворот), що може свідчити про те, що саме ФОП ОСОБА_3 здійснював свою підприємницьку діяльність 04.10.2022р. у іншій частині приміщення, яка становить 31 кв.м. власником якого він є (а.с.17-31).

За викладеного, суд приходить до висновку, що зазначені обставини свідчать про те, що при проведенні фактичної перевірки 04.10.2022р. посадові особи відповідача не перевірили всіх вищенаведених фактів, а відповідно, дійшли помилкових висновків про те, що за адресою: АДРЕСА_3 саме позивач здійснює свою господарську діяльність.

Також, посадовими особами відповідача безпідставно і не було враховано інформації (відповідач сам про це зазначає у відзиві та надає докази) про те, що торгівельний павільйон, власником якого є ОСОБА_3 , знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та йому присвоєна юридична адреса: АДРЕСА_1 згідно копії довідки №205 від 18.05.2017р. (а.с.82).

Враховуючи наведене та те, що юридичною адресою, за якою позивач здійснює свою господарську діяльність згідно договору оренди №3 від 01.08.2018р. є АДРЕСА_1 згідно наведених вище зазначених документів, суд приходить до висновку, що встановлені відповідачем факти щодо проведення позивачем господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_3 є безпідставними, не доведеними належними доказами та є такими, що спростовуються змістом вищенаведених досліджених судом доказів.

Таким чином, з урахуванням наведених доказів судом встановлено факт здійснення позивачем своєї господарської діяльності у торгівельному павільйоні площею 51 кв.м. саме за юридичною адресою: АДРЕСА_1 .

В той же час, в матеріалах справи відсутні докази того, що саме в магазині, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , позивач здійснює свою підприємницьку діяльність, при цьому, відповідачем по справі будь-яких доказів, що підтверджує цей факт не надано.

У даних правовідносинах судом враховується і аналогічний підхід при розгляді даної категорії спорів, що стосується наведеного торгівельного павільйону, а також і діяльності ФОП ОСОБА_3 , який був застосований і Третім апеляційним адміністративним судом у його постанові від 19.12.2018р. у справі №804/4847/18.

Також, судом встановлено, що у періоди - 2019р., 2020р., 2021р., 2022р. позивач мала право на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами за місцем торгівлі АДРЕСА_1 згідно ліцензій, перелічених у листі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10.02.2023р. №8435/6/04-36-09-05-14 з термінами їх дії: з 31.10.2018р. по 31.10.2019р.; з 30.10.2019р. по 30.10.2020р.; з 28.10.2020р. по 28.10.2021р.; з 27.10.2021р. по 27.10.2022р. (а.с.47-48).

Згідно копій Ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими та алкогольними виробами за №04230311202105720, №04230308202105723 від 18.10.2021р. з терміном дії з 27.10.2021р. по 27.10.2022р. за місцем торгівлі - АДРЕСА_1 виданих позивачеві вбачається, що і у наведений період (у тому числі і на день перевірки 04.10.2022р.) позивач мала право здійснювати реалізацію алкогольних та тютюнових виробів саме за наведеною адресою (а.с.32-33).

Окрім того, і згідно копій Додатків до вказаних ліцензій за наведеним вище місцем торгівлі позивача зареєстрований електронно-касовий апарат, фіскальний номер РРО 3000813447 у відповідача, що підтверджується і копіями реєстраційних посвідчень (а.с.34-37).

За викладених обставин та враховуючи наявність у позивача ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними та тютюновими виробами за адресою місця торгівлі ( АДРЕСА_1 ) у наведений вище період, наявності РРО зареєстрованого ДПС у встановленому законодавством порядку, не доведеність жодними доказами відповідачем факту здійснення позивачем господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_3 , суд приходить до висновку, що застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій за роздрібну торгівлю алкогольними та тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії у періоди 2019р., 2020р., 2021р., січень-жовтень 2022р. у розмірі 546384,88 грн. за податковим повідомленням-рішенням №00113740708 від 09.12.2022р. спростовуються вищенаведеними дослідженими доказами, тому наведене оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню судом протиправним та скасуванню як незаконне та необґрунтоване.

З приводу правомірності підстав прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 09.12.2022р. №00113730708 за яким до позивача були застосовані штрафні санкції у розмірі 278400,44 грн. (за проведення РО без застосування РРО, без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документу; проведення РО через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) без зазначення коду товарної під категорії згідно з УКТЗЕД для підакцизних товарів на порушення п.1,2,11 ст.3 Закону №265/95-ВР) у періоді - січні 2021р., серпні 2022р., то перевіряючи правомірність таких підстав та задовольняючи позов у наведеній частині позовних вимог, суд виходить з такого.

Так, зі змісту копії акту фактичної перевірки від 14.10.2022р., що був підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, вбачається, що вказані порушення встановлені за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.40-41,61-62).

В той же час, копії витягів з інформаційної системи АІС ПБ, доданих до відзиву на позов, свідчать про те, що вони стосуються адреси: АДРЕСА_1 (а.с.67-70, 83-114).

Однак, за результатами проведення 04.10.2022р. фактичної перевірки діяльності позивача за адресою: АДРЕСА_1 , акт перевірки з висновками про виявлені порушення посадовими особами не складався, таких доказів відповідачем суду не надано, а матеріали справи таких висновків не містять.

Окрім того, відповідачем не надано жодних доказів і того, що продавець ОСОБА_2 , яка здійснила розрахункову операцію без застосування РРО та без видачі чеку 04.10.2022р. знаходилася у трудових відносинах з позивачем, такі докази і в матеріалах справи відсутні.

Навпаки, як свідчить зміст копії акту перевірки від 14.10.2022р. у ньому міститься інформація про те, що на момент здійснення перевірки 04.10.2022р. продавець ОСОБА_2 не перебувала у трудових відносинах з позивачем ФОП ОСОБА_1 (а.с.41,62).

Також і зміст копії Витягу із АІС ПБ, доданого до відзиву, містить відомості про зазначення кодів УКТЗЕД реалізованих товарів із застосуванням РРО 3000813447, що спростовує аргументи відповідача про проведення позивачем РО через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) без зазначення коду товарної під категорії згідно з УКТЗЕД для підакцизних товарів (а.с.77).

Таким чином, із аналізу вищенаведених обставин, суд приходить до висновку, що за відсутності акту перевірки з висновками про порушення вимог законодавства саме за адресою: АДРЕСА_1 , (докази складання такого акту відсутні), встановлених судом фактів про те, що продавець ОСОБА_2 , яка здійснила розрахункову операцію без застосування РРО та без видачі чеку у магазині за іншою адресою ( АДРЕСА_3 ), яка не перебувала з позивачем у трудових відносинах, проведення позивачем РО через РРО із використанням режиму попереднього програмування (зазначення коду УКТЗЕД товарів), що підтверджено вище дослідженими доказами, підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 09.12.2022р. №00113730708 про застосування саме до позивача штрафних санкцій у розмірі 278400,44 грн. за порушення п.1,2,11 ст.3 Закону №265/95-ВР у відповідача були відсутні, тому таке оспорюване рішення підлягає визнанню судом протиправним та скасуванню.

Щодо порушення позивачем вимог п.63.3 ст.63 та п.85.2 ст.85 ПК України (не надання позивачем посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки; не подання позивачем до органів ДПС повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою 20-ОПП з урахуванням того, що перевіркою встановлено фактичну адресу магазину - АДРЕСА_3 ), які були підставами для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 09.12.2022р. №00113720708, то задовольняючи позовні вимоги у наведеній частині, суд виходить з такого.

Як встановлено судом зі змісту копії акту перевірки від 14.10.2022р., продавцю ОСОБА_2 , яка здійснила розрахункову операцію з продажу пива та пачки цигарок без застосування РРО та без видачі чеку 04.10.2022р. у магазині за адресою: АДРЕСА_3 , була вручена письмова вимога про надання платником податків документів, адресована ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) 04.10.2022р. о 12:30 годині, що підтверджується як змістом копії акту перевірки, так і копією письмової вимоги, наявних у справі (а.с. 41-42, 61-62,78).

Разом з тим, як встановлено судом вище та не спростовано відповідачем жодними доказами, продавець ОСОБА_2 не перебувала з позивачем ФОП ОСОБА_1 у трудових відносинах, таких доказів відповідачем суду не надано, навпаки, даний факт був підтверджений і актом перевірки від 14.10.2022р. (а.с.41-42, 61-62).

Наведені обставини свідчать про те, що продавець ОСОБА_2 04.10.2022р. не знаходилася з позивачем у трудових відносинах, тому не була належним представником позивача ФОП ОСОБА_1 .

Так, згідно до ст.19 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків веде справи, пов`язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов`язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов`язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

Аналіз наведених вище приписів свідчить про те, що письмову вимогу про надання платником податків документів, адресовану фізичній особі-підприємцеві, може отримати або така особа особисто або через її представника за умови наявності у останнього відповідної довіреності, засвідченої у встановленому законодавством порядку.

Між тим, фактів, які б свідчили по те, що на момент проведення перевірки 04.10.2022р. продавець ОСОБА_2 мала відповідні повноваження представника позивача судом не встановлено, а відповідачем жодними доказами не підтверджено.

Отже, враховуючи, що продавець ОСОБА_2 не перебувала з позивачем у трудових відносинах, суд приходить до висновку, що вказана особа не мала повноважень на представництво інтересів позивача під час проведення фактичної перевірки 04.10.2022р., а відповідно, вручення вимоги про надання документів адресованої ФОП ОСОБА_1 продавцю ОСОБА_2 як її представнику суперечить вимогам ст.19, ст.85.2 ст.85 ПК України.

Також, судом враховується і те, що посадові особи відповідача після відмови у наданні документів мали обов`язок скласти акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати виходячи з вимог п.85.6 ст.85 ПК України.

Проте, у матеріалах справи докази складання відповідного вищезазначеного акту відмови відсутні, а відповідачем суду не надано, що є порушенням відповідачем процедури, встановленої п.85.6 ст.85 ПК України.

За викладених обставин та враховуючи те, що судом встановлено порушення відповідачем вищенаведеної процедури, суд приходить до висновку, що застосування до позивача штрафних санкцій за порушення п.85.2 ст.85 ПК України за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням №00113720708 є безпідставним та необґрунтованим, тому зазначене оспорюване рішення підлягає визнанню судом протиправним та скасуванню.

Також, є і безпідставним та необґрунтованим і застосування до позивача штрафних санкцій за наведеним вище оспорюваним податковим повідомленням-рішенням за не подання позивачем до органів ДПС повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою 20-ОПП з урахуванням того, що перевіркою встановлено фактичну адресу магазину - АДРЕСА_3 , з огляду на те, що як уже зазначалося вище, факти здійснення позивачем господарської діяльності позивачем за вказаною адресою судом не встановлено, а відповідачем жодними доказами не підтверджено, тому суд приходить до висновку, що позивач не мала обов`язку подання відповідного повідомлення до ДПС за наведеною адресою за формою 20-ОПП, передбаченого п.63.3 ст.63 ПК України.

У відповідності до вимог ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідачем у ході судового розгляду справи не було доведено жодними належними, достатніми та достовірними доказами правомірність прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, з урахуванням аналізу обставин, встановлених судом та норм податкового законодавства у відповідності до вимог ст.72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Є безпідставними та необґрунтованими і аргументи відповідача з приводу того, що фактичною перевіркою було зафіксовано проведення позивачем РО без застосування РРО та без видачі відповідного розрахункового документу у період - січень 2021р., серпень 2022р., оскільки, по-перше, жодних доказів фіксації цього порушення із проведенням контрольної закупки у січні 2021р. та у серпні 2022р. суду не надано; по-друге, відповідне порушення вчинене продавцем ОСОБА_2 лише 04.10.2022р., що не може бути доказом порушення, вчиненого у січні 2021р. та у серпні 2022р. (акти перевірок у цей період відсутні), а отже, і застосування відповідачем штрафних санкцій до позивача за вказаний період є протиправним.

При цьому, судом не можуть бути покладені в основу даного судового рішення в якості належних доказів виявлених порушень, наведених у акті перевірки від 14.10.2022р., встановлених перевіряючими за адресою: АДРЕСА_3 , копії роздруківки у вигляді Таблиці із невідомої бази (не зазначено взагалі назву документу), оскільки зазначені копії Таблиць не підписані посадовою особою відповідача (відмітка «згідно з оригіналом ГДУ ОСОБА_4 підпис 14.03.2023р.» не є доказом такого підписання документу посадовою особою), при цьому, у них можна прочитати лише прізвище, ім`я та по-батькові позивача, її код, місце торгівлі ( АДРЕСА_1 ), номер РРО, інша інформація не читається (а.с.83-114) з урахуванням того, що відповідачем не наведено обґрунтувань у відзиві, що саме підтверджують дані копії Таблиць та виходячи з того, що фактично за адресою здійснення підприємницької діяльності позивача АДРЕСА_1 , 2-С акт перевірки про виявлені порушення не складався (таких доказів матеріали справи не містять).

Так, судом було встановлено, що згідно наказів на перевірку від 03.10.2022р. №2770-п, від 11.10.2022р. №2864-п було призначено проведення фактичної перевірки позивача за двома адресами: АДРЕСА_1 ; м. Новомосковськ, вул. Дружби, біля будинку 93 (а.с.63-64), проте, посадовими особами відповідача акту перевірки за адресою: АДРЕСА_1 не складалося (такі докази відсутні), що не відповідає вимогам чинного податкового законодавства, так як за результатами проведеної перевірки складається або акт перевірки або довідка згідно до ст.86 ПК України.

Також судом критично надається оцінка посиланням відповідача у відзиві на додатки до акту фактичної перевірки, зокрема, додатки №14, №15, оскільки вказані копії додатків не були надані відповідачем до відзиву, що суперечить вимогам до оформлення відзиву, встановленим ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, а відповідно, суд вважає, що такі докази відсутні у відповідача.

Не можуть бути прийняті до уваги і аргументи відповідача про обов`язок позивача щодо необхідності подання позивачем до органу ДПС повідомлення №20-ОПП про об`єкт оподаткування торговий павільйон за адресою: АДРЕСА_4 16.12.2021р. станом на дату проведення фактичної перевірки за що передбачена відповідальність згідно п.117.1ст.117 ПК України у вигляді штрафної санкції у розмірі 340 грн. (про що відповідач зазначив у відзиві), оскільки доказів, які в свідчили про проведення позивачем підприємницької діяльності саме за вказаною адресою відповідачем до відзиву не додано.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши за критеріями, встановленими ч.2 ст.2 наведеного Кодексу, правомірність прийняття відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, оспорюваних податкових повідомлень-рішень, суд приходить до висновку, що встановлені судом обставини, які слугували підставами для прийняття спірних рішень, є протиправними та не обґрунтованими, спростовуються вищенаведеними доказами, а тому оспорювані рішення є такими, що прийняті не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень, були порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання судом таких рішень протиправними та їх скасування.

Приймаючи до уваги все вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Виходячи з наведеного, наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову у повному обсязі, слід стягнути з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача понесені нею згідно платіжного документа №0.0.2862123795.1 від 16.02.2023р. судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 8361 грн. 45 коп. (а.с.11а, 50а).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 52, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00113720708, №00113730708, №00113740708 від 09.12.2022р. - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №00113720708, №00113730708, №00113740708 від 09.12.2022р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 8361 грн. 45 коп. (вісім тисяч триста шістдесят одна гривня 45 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва